Постанова № 34265389, 14.10.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року справа № 823/3011/13-а

м. Черкаси

12 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді - Орленко В.І.,

суддів: Руденко А.В., Паламара П.Г.,

при секретарі - Кулинич Ю.М.,

за участю представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" Харченка О.М. - за довіреністю №300 від 11.09.2013р.,

представника відповідача Державної реєстраційної служби України Булави І.М. - за довіреністю від 01.10.2013р. №94-07-43-13,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" до Державної реєстраційної служби України, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" до Державної реєстраційної служби України, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії.

В адміністративному позові товариство з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" просить визнати незаконним рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича від 12.06.2013р. №3086388 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язати Державну реєстраційну службу України (код ЄДРПОУ 37508344) провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень нерухомого майна належного на праві власності товаристу з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" (код ЄДРПОУ 14193184), а саме: нежитлові приміщення (літ. "А"): №1 площею 68,2 кв.м., №7 площею 647,8 кв.м., №8 площею 65,5 кв.м., №9 площею 65,9 кв.м., (групи приміщень №1); антресоль: №1 площею 10,3 кв.м., №2 площею 109,9 кв.м. (групи приміщень №3), всього загальною площею 967,6 кв.м., розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Електротехнічна, 47, та видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що державний реєстратор відмовив у державній реєстрації прав та їх обтяжень позивачу з тих підстав, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідач державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєв Олексій Олександрович про час і дату слухання адміністративної справи повідомлений, в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник відповідача Державної реєстраційної служби України проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав забороняється. Позовні вимоги про зобов'язання Державної реєстраційної служби України провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ "Молодіжне" не ґрунтуються на законі, оскільки вирішення питань щодо реєстрації права власності на нерухоме майно не належить до компетенції суду, а відтак суд не уповноважений брати на себе функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.04.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" було проведено загальні збори учасників. Відповідно до протоколу загальних зборів №8 до складу учасників позивача прийнято ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та відповідно як учасник останній вніс до статутного фонду вклад у вигляді нерухомого майна а саме: нежитлові приміщення (літ. "А"): №1 площею 68,2 кв.м., №7 площею 647,8 кв.м., №8 площею 65,5 кв.м., №9 площею 65,9 кв.м., (групи приміщень №1); антресоль: №1 площею 10,3 кв.м., №2 площею 109,9 кв.м. (групи приміщень №3), всього загальною площею 967,6 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1. З метою реалізації рішення зборів учасників позивача, було внесено відповідні зміни до Статуту підприємства та до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємств, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру, що міститься в матеріалах адміністративної справи. 29.04.2013 року позивач звернувся до Державної реєстраційної служби України із заявою (№1046635) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, додавши до неї всі необхідні документи.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О. від 12 червня 2013 року №3086388 позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на вказане вище нерухоме майно на підставі ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», п.п.16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703, так як документи подані для проведення державної реєстрації прав не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №401/2011, Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади. Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» від 01.07.2004 №1952-ІV (далі по тексту - Закон), Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. №1141, Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703 та Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013р. №607/5.

Відповідно до статті 1 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Згідно ст. 3 Закону інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Стаття 8 Закону визначає, що до повноважень відповідачів, зокрема, належать проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмови у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав.

Відповідно до частин 1, 4 ст.15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно п.5 ч.1 ст.19 Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Стаття 24 Закону містить виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом заборонена.

Згідно п.23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі.

Пунктом 2 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013р. №607/5 (далі - Порядок) встановлено, що державна реєстрація, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 наказу, проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703.

Згідно пункту 4 Порядку орган державної реєстрації прав у день прийняття відповідної заяви або рішення суду про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно або скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених пунктом 1 наказу, та виконання дій, передбачених пунктом 3 цього Порядку, за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передає таку заяву на розгляд до Укрдержреєстру.

Згідно пункту 5 Порядку державний реєстратор прав на нерухоме майно Укрдержреєстру з дотриманням процедури, визначеної Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, розглядає заяву, подані до неї копії відсканованих документів та приймає відповідне рішення, на підставі якого вносить запис про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації речових прав або скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про що за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно повідомляє орган державної реєстрації прав, який прийняв відповідну заяву, та направляє документи, необхідні для формування реєстраційної або облікової справи щодо об'єкта нерухомого майна.

Як вбачається з облікової справи на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Електротехнічна, 47, наданої на вимогу суду Державною реєстраційною службою України, право власності на нерухоме майно - а саме: нежитлові приміщення (літ. "А"): №1 площею 68,2 кв.м., №7 площею 647,8 кв.м., №8 площею 65,5 кв.м., №9 площею 65,9 кв.м., (групи приміщень №1); антресоль: №1 площею 10,3 кв.м., №2 площею 109,9 кв.м. (групи приміщень №3), всього загальною площею 967,6 кв.м. належить товариству з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" на підставі протоколу №8 загальних зборів учасників від 01.04.2013 року та Акту приймання-передачі майна до статутного капіталу № 1/2013 від 01.04.2013 року.

З інформації, яка міститься в реєстраційній справі на об'єкт нерухомого майна вбачається, що позивачем до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.04.2013р. за реєстраційним номером №1046635 подані до Державної реєстраційної служби України, всі документи, необхідні для державної реєстрації прав на нерухоме майно. З огляду вказаних документів не вбачається таких, які не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Представник Державної реєстраційної служби України, ознайомившись під час судового засідання з матеріалами реєстраційної справи також зазначила, що на її думку позивачем було подано всі необхідні документи для проведення реєстрації нерухомого майна.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд вважає, що оспорюване рішення, хоча прийнято на підставі ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703, але не містить мотивування з посиланням на конкретні обставини, в чому саме полягає невідповідність поданих документів, які це документи та яким вимогам, а також чому державному реєстратору неможливо встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, тому позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав від 12.06.2013 року за №3086388, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєвим О.О. підлягає задоволенню.

В задоволенні позовних вимог про зобов'язання Державної реєстраційної служби України провести державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення (літ. "А"): №1 площею 68,2 кв.м., №7 площею 647,8 кв.м., №8 площею 65,5 кв.м., №9 площею 65,9 кв.м., (групи приміщень №1); антресоль: №1 площею 10,3 кв.м., №2 площею 109,9 кв.м. (групи приміщень №3), всього загальною площею 967,6 кв.м., розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Електротехнічна, 47, позивачу слід відмовити, оскільки суд своїм рішенням не може замінювати рішення суб'єкта владних повноважень до компетенції якого належить таке право та покладаються обов'язки щодо прийняття такого рішення наданого йому Конституцією та законами України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича від 12.06.2013р. №3086388 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжне" 17 (сімнадцять) грн. 20 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.І. Орленко

Судді А.В. Руденко

П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлений 18.10.2013р.