Постанова № 34264443, 17.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 року № 813/6264/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Чернявської О.Д.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідачів - Курило С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства доходів у Львівській області, Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

Позивач - ОСОБА_3 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства доходів у Львівській області із врахування заяви про уточнення позовних вимог просив визнати протиправним і скасувати наказ №161-0 від 04.07.2013 року, поновити на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу спеціальних перевірок, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Судом залучено в якості другого відповідача Державну податкову службу у Львівській області.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом №161-0 від 04.07.2013 року його звільнено з посади у зв»язку із реорганізацією та скороченням штатної чисельності працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Вважає, що відповідачем порушено ч.1 ст.42 КЗпП України, так як не враховано, що серед всіх працівників відділу спеціальних перевірок він був найбільш кваліфікованим та досвідченим працівником, свідченням чого є те, що певний період він займав керівну посаду, скеровувався на навчання та підвищення кваліфікації. Лише при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишені на роботі надається категорії працівників, що передбачені у ч. 2 ст. 42 КЗпП України. Стаж трудової діяльності позивача на державній службі складає з 15.11.1995 року, в тому числі у органах Державної податкової служби у Львівській області, позивачем здобуто три вищі освіти, при цьому, третю освіту у 2002 році за спеціальністю позивач пройшов навчання та отримав свідоцтво про підвищення кваліфікації, в період з 22.04.1996 року по 26.11.1996 року перебував на посаді виконуючого обов'язки начальника відділу аудиту фізичних осіб, 20.03.2007 року позивачу присвоєно спеціальне звання "Радник податкової служби 3 рангу", за час перебування на державній службі на нього не було накладено жодного дисциплінарного стягнення, позивачу неодноразово оголошувались подяки та премії за проявлену ініціативу та професіоналізм. Йому було запропоновано посаду головного державного інспектора відділу інформаційно-аналітичних систем управління ІТ та обліку платників на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника коли він перебував на лікарняному.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення, докази, просила суд задоволити позов повністю.

Позиція відповідача Головного управління Міністерства доходів у Львівській області викладена в запереченні на адміністративний позов, відповідач покликається на Постанову Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року за № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів", якою реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міндоходів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби. Відділ спеціальних перевірок ДПС складав 7 штатних одиниць, а відділ спеціальних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів складає 5 штатних одиниць. Позивача 07.05.2013 року було попереджено про наступне вивільнення із займаної посади, 19.06.2013 року було запропоновано посаду головного державного інспектора відділу інформаційно-аналітичних систем управління ІТ та обліку платників на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника, від якої позивач відмовився. Наказом ДПС у Львівській області від 04.07.2013 року за № 161-о позивача звільнено з посади головного державного податкового ревізора-інспектора відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПС у зв»язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності за п.1 ст.40 КЗпП України. Відповідно до ст..42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв»язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Вважає, що у позивача низька продуктивність праці, так як за період з 22.11.2012 по 08.07.2013 р, 127 днів був відсутній у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності (55%).. Вважає, що позивача звільнено у відповідності до норм законодавства.

Представник відповідачів Головного управління Міністерства доходів у Львівській області та Державної податкової служби у Львівській області в судовому засіданні позов не визнав, надав пояснення аналогічні запереченням, додав що довідкою МСЕК 16.04.2013 року визначено третю групу інвалідності із зазначенням щодо протипоказання роботи пов»язаної із значним психофізичним навантаженням та рекомендовано лікування у кардіолога, а робота у відділі спеціальних перевірок вимагає значного навантаження, тому позивачу пропонувалась легша робота від якої позивач відмовився, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши думку представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

26.04.2013 року наказом ДПС України від № 11 "Про реорганізацію ДПС в окремих областях, мм.Києві та Севастополі, Центрального офісу", наказано розпочати реорганізацію державних податкових служб в окремих областях, мм.Києві та Севастополі, Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговуванням великих платників податків ДПС.

26.04.2013 року наказом Міністерства доходів і зборів України №80 «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Міндоходів» затверджено чисельність працівників головних управлінь Міндоходів в АР Крим, областях, мм.Києві та Севастополі та Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

26.04.2013 року наказом Міністерства доходів і зборів України №81 «Про затвердження тимчасових типових структур територіальних органів Міндоходів» затверджено типову структуру головних управлінь Міндоходів в АР Крим, областях, мм.Києві та Севастополі.

07.05.2013 року Міністерством доходів і зборів України затверджено Тимчасовий штатний розпис на 2013 рік Головного управління Міндоходів у Львівській області, у якому у відділі спеціальних перевірок управління податкового та митного аудиту передбачено 5 штатних одиниць.

07.05.2013 року головного державного податкового ревізора-інспектора відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПС у Львівській області ОСОБА_3 на підставі постанови КМ України від 20.03.2013 року №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», наказу ДПС України від 26.04.2013 р. № 11 "Про реорганізацію ДПС в окремих областях, мм.Києві та Севастополі, Центрального офісу", наказів Міністерства доходів і зборів України від 26.04.2013 р. №80 «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Міндоходів», від 26.04.2013 р. №81«Про затвердження тимчасових типових структур територіальних органів Міндоходів» та у зв'язку із реорганізацією і скороченням штатної чисельності попереджено про наступне вивільнення із займаної посади 08.07.2013 року згідно п.1 ст. 40 КЗпП Україні.

19.06.2013 року позивачу ОСОБА_3 було запропоновано посаду головного державного інспектора відділу інформаційно-аналітичних систем управління ІТ та обліку платників на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_7, від якої позивач відмовився.

04.07.2013 року наказом ДПС у Львівській області №161-о звільнено з 08 липня 2013 року головного державного податкового ревізора - інспектора відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПС у Львівській області ОСОБА_3 з займаної посади у зв»язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності за п.1 ст.40 КЗпП України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці закріплено Кодексом законів про працю України, який регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 Кодексу законів про працю України).

Статтею 5-1 Кодексу законів про працю України визначено гарантії забезпечення права громадян на працю. Так, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (пункт 6 частини 1 статті 5-1 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до частини першої п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (із змінами і доповненнями), розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Постановою КМ України від 20.03.2013 року №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міндоходів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби України, наказом ДПС України № 11 від 26.04.2013 р. "Про реорганізацію ДПС в окремих областях, мм.Києві та Севастополі, Центрального офісу" розпочато реорганізацію державних податкових служб в окремих областях, мм.Києві та Севастополі, Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговуванням великих платників податків ДПС.

Згідно Тимчасового штатного розпису на 2013 рік Головного управління Міндоходів у Львівській області, у у відділі спеціальних перевірок управління податкового та митного аудиту передбачено 5 штатних одиниць. Штатним розписом на 2013 рік Державної податкової служби у Львівській області у відділі спеціальних перевірок управління податкового контролю було передбачено 7 штатних одиниць, тобто відбулось скорочення чисельності на 2 одиниці.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно ст. 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Згідно ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Як вбачається із матеріалів справи, 07.05.2013 року позивач був попереджений про наступне вивільнення із займаної посади 08.07.2013 року згідно п.1 ст. 40 КЗпП України.

19.06.2013 року позивачу було запропоновано посаду головного державного інспектора відділу інформаційно-аналітичних систем управління ІТ та обліку платників на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_7, від якої позивач відмовився.

Законодавством не передбачені критерії і порядок визначення працівників із більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці.

Листом Міністерства соціальної політики України від 21.05.2012 року роз»яснено, що для виявлення таких працівників роботодавцем робиться порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників, у процесі якого, як правило, враховуються такі обставини: наявність відповідної освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи у роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних листках, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсяги виконуваних робіт тощо.

Суд приймає до уваги пояснення відповідача про те, що у всіх працівників відділу вищі освіти та висока продуктивність праці. Найнижча продуктивність праці була у позивача, так як за період з 22.11.2012 по 08.07.2013 р, позивач 127 днів був відсутній у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності, що становить 55% від загальної кількості календарних днів, а також те, що позивачу довідкою МСЕК 16.04.2013 року визначено третю групу інвалідності із зазначенням щодо протипоказання роботи пов»язаної із значним психофізичним навантаженням та рекомендовано лікування у кардіолога, а робота у відділі спеціальних перевірок вимагає значного навантаження, тому позивачу пропонувалась легша робота від якої позивач відмовився.

Позивач не є членом профспілкової організації, тому звільнення відбулося без згоди профспілки.

Під час судового розгляду відповідачем було запропоновано позивачу посаду головного державного ревізора інспектора відділу адміністративного оскарження управління правової роботи головного управління Міндоходів у Львівській області, однак позивач відмовився від такої посади.

За таких обставин, суд звертає увагу на те, що жодних об'єктивних та належних доказів на підтвердження незаконності дій відповідача при звільненні позивачем не надано.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 22.10.2013 року.