Постанова № 34264179, 15.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2013 року Справа № 812/4505/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 22.03.2013),

представника відповідача: Волкової Ю.В. (довіреність № 6839/07-20 від 01.07.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська про визнання неправомірними дій, скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску № 6250 від 27.12.2012,-

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська про визнання неправомірними дій, скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску № 6250 від 27.12.2012.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 27 грудня 2012 року відповідачем було прийнято рішення № 6250 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску, відповідно до якого на підставі ч. 10 та п.2 ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачці був нарахований штраф в розмірі 1 365,20 грн. та пеня в розмірі 2 204,77 грн. за період з 02.04.2012 по 18.10.2012. У зв'язку з тим, що позивачкою вчасно та у повному обсязі було сплачено єдиний соціальний внесок за 2011 та 2012 роки, 09.01.2013 нею була подана скарга до Пенсійного фонду України на зазначене рішення. Рішенням Пенсійного фонду України від 01.02.2013 № 2786/09-10 вказану скаргу було залишено без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, підтримав доводи, викладені у раніше наданих суду письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких зазначив, що ОСОБА_3 знаходиться на загальній системі оподаткування та використовує працю 2 найманих працівників. ОСОБА_3 у 2011 році повинна була здійснювати платежі єдиного внеску до Пенсійного фонду за найманих працівників (їй було встановлено 33 клас ризику) на рахунок 37194033001202, відкритий у ГУДКСУ у Луганській області. Позивачка, як фізична особа - підприємець, повинна була сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду за себе особисто на рахунок 37195076001202, відкритий у ГУДКСУ у Луганській області. Протягом 2011 року ОСОБА_3 всі платежі до Пенсійного фонду перераховувала виключно на рахунок 37194033001202, тобто у якості єдиного внеску за найманих працівників, що також підтверджується наданими нею копіями платіжних доручень. За себе особисто, як за приватного підприємця, ОСОБА_3 єдиний внесок до Пенсійного фонду за 2011 рік повинна була сплатити на рахунок 37195076001202 виключно до 02.04.2012, але кошти на рахунок у встановлений законодавством термін від платника не надійшли.

03.02.2012 позивачка падала до УПФУ звіт за фізичну особу-підприємця за 2011 рік, який вона повинна була здавати у строк до 02.04.2012. Оскільки протягом 2011 року кошти в рахунок сплати єдиного внеску на рахунок 37195076001202 за підприємця не надходили, станом на 02.04.2012 у ОСОБА_3 з'явилася недоїмка у сумі 13 651,81 грн.

На підставі наявної недоїмки ФОП ОСОБА_3 була надіслана вимога про сплату боргу № 1964 від 06.07.2012 на суму 13 651,81 грн., що була отримана платником 16.07.2012, але у встановлений законом термін не була оскаржена, тому вважається узгодженою.

15.10.2012 ОСОБА_3 особисто звернулася до УПФУ в Жовтневому районі м.Луганська за звіркою платежів та 17.10.2012 надала заяву про перерахування помилково сплачених коштів з рахунку 37194033001202 на рахунок 37195076001202.

Згідно заяви ОСОБА_3 від 17.10.2012 кошти в сумі 11 318,47 грн. були зараховані УПФУ на належний рахунок 37195076001202 тільки 31.10.2012.

Таким чином, представник відповідача вважає, що підтвердженим є факт несвоєчасної сплати ОСОБА_3 єдиного внеску за 2011 рік, як за підприємця (за законом, термін сплати 02.04.2012, але фактично гроші надійшли на належний рахунок лише 31.10.2012).

За несвоєчасну сплату єдиного внеску відносно ОСОБА_3 було прийняте рішення № 2510 від 14.11.2012 про застосування штрафних санкцій в сумі 1365,20 грн. та нарахування пені в сумі 2249,14 грн., за період з 02.04.2012 по 31.10.2012, яке було отримано платником замовленою поштовою кореспонденцією 20.11.2012, що у подальшому у встановленому порядку оскаржено ОСОБА_3 до Головного управління ПФУ в Луганській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Луганській області від 14.12.2012 № 10219/09-10 за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 рішення УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська від 14.11.2012 № 2510 про застосування фінансових санкцій відносно платника єдиного внеску було скасоване як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства (розрахунок пені повинен бути здійснюватися станом на 18.10.2012, як того передбачають вимоги п. 9 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-1). Водночас, керівництву УПФУ було рекомендовано винести нове рішення про застосування відносно ОСОБА_3 штрафної санкції та нарахування пені.

На виконання рішення ГУ ПФУ в Луганській області керівництвом УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська було прийняте нове рішення № 6250 від 27.12.2012 про застосування штрафних санкцій в сумі 1365,20 грн. та нарахування нені її сумі 2204,77 грн. за період з 02.04.2012 по 18.10.2012, яке було отримано платником замовленою поштовою кореспонденцією 04.01.2013.

Представник відповідача вважає, що вимоги позивача щодо визнання дій УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська протиправними та скасування рішення № 6250 від 27.12.2012 є необґрунтованими та таким, що не свідчать про можливу протиправність прийнятого відповідачем рішення по суті справи та не тягне за собою його скасування.

На даний час рішення № 6250 від 27.12.2012 на суму 3 569,97 грн. вважається сплаченим за рахунок надходження від платника поточних платежів за 2012 рік (п/д № 332 від 31.10.2012 на суму 11 318,47 грн.).

На підставі викладеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти виключно на підставах та в межах повноважень і способом, що передбачені Конституцією і Законами України.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Згідно абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Згідно ст. 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 27 грудня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська прийнято рішення № 6250 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ОСОБА_3 застосовано штраф у розмірі 1 365,20 грн. та нарахована пеня у розмірі 2 204,77 грн.

Вищевказане рішення було оскаржено позивачкою до Пенсійного фонду України, який своїм рішенням від 01.02.2013 № 2786/09-10 зазначену скаргу залишив без розгляду.

Суд вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 у 2011 році повинна була здійснювати платежі єдиного внеску до Пенсійного фонду за найманих працівників (їй було встановлено 33 клас ризику) на рахунок 37194033001202, який відкрито у ГУДКСУ у Луганській області.

Позивачка, як фізична особа - підприємець, повинна була сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України за себе особисто на рахунок 37195076001202, який відкрито у ГУДКСУ у Луганській області.

Копіями платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи, підтверджується, що протягом 2011 року позивачка всі платежі до Пенсійного фонду України перераховувала на рахунок 37194033001202, тобто як єдиний внесок за найманих працівників.

Кошти по сплаті єдиного внеску за 2011 рік на рахунок 37195076001202 від позивачки за себе, як приватного підприємця, до Пенсійного фонду України у встановлений законодавством термін (до 02.04.2012) не надійшли.

У зв'язку з викладеним, станом на 02.04.2012 у ОСОБА_3 з'явилася недоїмка у сумі 13 651,81 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що 15.10.2012 ОСОБА_3 звернулася до УПФУ в Жовтневому районі м.Луганська за звіркою платежів та 17.10.2012 надала заяву про перерахування помилково сплачених коштів з рахунку 37194033001202 на рахунок 37195076001202.

Відповідно до вказаної заяви, кошти в сумі 11 318,47 грн. були зараховані УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська на належний рахунок 37195076001202 31.10.2012.

Таким чином, суд вважає, що викладене підтверджує несвоєчасність сплати позивачкою єдиного внеску за 2011 рік, як за підприємця, оскільки термін сплати - до 02.04.2012, а фактично гроші надійшли на належний рахунок 31.10.2012.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставах та в межах повноважень і способом, що передбачені Конституцією і законами України, тому позовні вимоги щодо його скасування та визнання протиправними дії відповідача з його винесення є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 21.10.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 87, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання неправомірними дій, скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску № 6250 від 27.12.2012.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.10.2013.

Суддя Т.С. Ушаков