Постанова № 34264158, 10.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року

Справа № 813/1368/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Щура В.Р.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Дорош А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Франківського районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0001361720, № 0001351720, № 0001341720 від 07.11.2012 року, № 0000362350 від 11.12.2012 року, № 0001591720 від 13.12.2012 року,-

встановив :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі - ФОП ОСОБА_3) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, в якому просить визнати недійними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000312350, № 0001351720, № 0001361720, 0001341720 від 07.11.2012 року та рішення про результати розгляду первинної скарги прийнятої Державною податковою службою у Львівській області 11.12.2012 року № 26610/10/10/-2005/2031.

18.04.2013 року представником позивача подана заява про зміну позовних вимог в порядку ст.51 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з уточненими позовними вимогами просить: скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 07.11.2012 року № 0001361720, № 0001351720, № 0001341720, від 11.12.2012 року № 0000362350, від 13.12.2012 року № 0001591720.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті із порушенням вимог законодавства. У позивача наявні усі необхідні первинні документи, які дають право включати суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Відтак, позивач вважає висновки Акта такими, що не відповідають дійсності, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - безпідставними, необґрунтованими та таким, що підлягає скасуванню.

В ході судового розгляду, суд за згодою представника позивача, на підставі ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України, допустив заміну первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова її правонаступником - Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області).

Також, в ході розгляду справи, судом в порядку ст.53 Кодексу адміністративного судочинства до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 Проте, такий у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив повністю, надав пояснення аналогічні до викладеного у письмових запереченнях. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доводи представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 12.07.2006 року зареєстрований в Управлінні державної реєстрації Львівської міської ради як фізична особа-підприємець.

У період з 10.10.2012 року по 23.10.2012 року ДПІ у Франківському районі м. Львова проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складений Акт від 29.10.2012 року № 1750/17-2/НОМЕР_7.

Згідно з висновками Акта перевірки, встановлені наступні порушення ФОП ОСОБА_3:

- п.167 ст.167 та п.177.1, п.177.2, 177.4 ст.177 Податкового Кодексу України, в частині перекручення даних в поданій декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік, що призвело до заниження оподатковуваного доходу за 2011 рік на суму 519381,72 грн. та несплати до бюджету податки на доходи фізичних осіб в сумі 89753,55 грн.;

- п.14.1.181 ст.14, п.п.201.4 ст.201, п.п.198.1, п.п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати в сумі 43702 грн., в тому числі за січень 2011 року на 19333 грн., за лютий 2011 рік на суму 24369 грн.;

- п.203.1 ст.203 Податкового Кодексу України в частині несвоєчасного подання до податкового органу податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, липень 2011 року;

- п.177.10. ст.177 Податкового Кодексу України в частині неналежного ведення книги обліку доходів і витрат за 2011 рік;

- ст.51 п.п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України в частині сплачені доходи неподання до податкового органу відомостей про нараховані та сплачені доходи громадянам та суми утриманого з них податку за 2 квартал 2011 року;

- п.13.1, п.13.5 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на доходи нерезидентів в загальній сумі 2756,36 грн. у тому числі за І квартал 2011 року в сумі 2756,36 грн.

На підставі Акта перевірки, ДПІ у Франківському районі м. Львова прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 07.11.2012 року № 0001361720, згідно з яким за порушення п.167 ст.167 та п.177.1, п.177.2, 177.4 ст.177 Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_3 за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 112191,94 грн. (в тому числі за основним платежем - 89753,55 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22438,39 грн.);

- від 07.11.2012 року № 0001351720, згідно з яким за порушення п.14.1.181 ст.14, п.п.201.4 ст.201, п.п.198.1, п.п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.203.1 ст.203 Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_3 за платежем податок на додану вартість на загальну суму 43877,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 43702,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 175 грн.);

- від 07.11.2012 року № 0001341720, згідно з яким за порушення п.51, п.п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_3 за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 510,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 00,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 510 грн.);

- від 11.12.2012 року № 0000362350 згідно з яким за порушення п.13.1, п.13.5 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_3 за платежем податок на прибуток на загальну суму 3445,45 грн. (в тому числі за основним платежем - 2756,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 689,09 грн.);

- від 13.12.2012 року № 0001591720, згідно з яким за порушення п.14.1.181 ст.14, п.п.201.4 ст.201, п.п.198.1, п.п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.203.1 ст.203 Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_3 за платежем податок на додану вартість на загальну суму 506,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 43702,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 506,00 грн.).

При вирішенні даного спору, суд виходив з наступного.

Як вбачається з акта перевірки, посадовими особами податкового органу вставовлено, що ФОП ОСОБА_3 включив до складу витрат в Декларації про майновий стан та доходи за 2011 рік 519381,7 грн. - оплату за послуги по виготовленню, пакуванню та складанню пиломатеріалів ТОВ «Цайпер Україна» на суму 21845 грн. (без ПДВ), ПП «МКМ-Сервіс» на суму 300870 грн. (без ПДВ), оплату за товар ФОП ОСОБА_4 (заготовки пилені дубові І-ІV сорту, дошку дубову та хвойну обрізну, круглі лісоматеріали твердолистяних, м'яколистяних і хвойних порід) на загальну суму 96666,70 грн (без ПДВ).

ФОП ОСОБА_3 в податковій Декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік задекларовано загальну суму оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності, у розмірі 4143214,19 грн. Відповідно до поданого додатка № 7 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності» до Декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік ФОП ОСОБА_3 задекларовано:

вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю за 2011 рік - 4129098,58 грн. (в т.ч. вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції - 3919695,22 грн., інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг - 209403,36 грн.); чистий оподатковуваний дохід - 14115,61 грн.; сума податку на доходи фізичних осіб - 2117,34 грн.; сума авансових платежів з податку, сплачених платником податку протягом звітного (податкового) періоду - 2750 грн.; сума податку, що підлягає сплаті до бюджету - 0,0 грн. грн., яка відображається по добовому рахунку платника.

Проте, як зазначено в Акті перевірки, згідно картки особового рахунку по податку з доходів фізичних осіб станом на 31 грудня 2011 року авансові платежі ФОП ОСОБА_3 у 2011 році не нараховувались.

У зв'язку із вищенаведеним, ФОП ОСОБА_3 при поданні декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік неправомірно відобразив сплату авансових платежів у 2011 році у сумі 2750 грн., що призвело до перекручення даних в декларації та невідображення нарахування по особовій картці платника суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2117,34 гривень.

ФОП ОСОБА_3 у 2011 році отримував доходи протягом 5 місяців, зокрема, січня-травня. Податок з доходів фізичних осіб за даними перевірки становить 89753,55 грн.: 9410 х 5 х 15 % = 7057,5 грн.; (533497,33-47050) х 17% = 82696,05 грн.; 7057,5 + 82696,05 = 89753,55 грн., в результаті чого перевіркою донараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 89753,55 гривень.

Окрім цього, ФОП ОСОБА_3 завищено податковий кредит на загальну суму 43702,0 грн. (по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_4 на суму 19333,34 грн. за січень 2011 року, ТОВ «Цайпер Україна» на суму 24369 грн. за лютий 2011 року).

Під час перевірки, податковим органом використано акт ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 20.06.11р. №1580/23-209/32484335 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Цайпер Україна» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів за період з 01.04.08р. по 16.06.11р.». Перевіркою повноти визначення валового доходу ТОВ «Цайпер Україна» за період з 01.04.08р. по 16.06.11р. встановлено його завищення на 33415045 грн., оскільки ТОВ «Цайпер-Україна» зайво включало до складу валового доходу суми з продажу (товарів, робіт, послуг) по безтоварних операціях. Перевіркою встановлено, що у ТОВ «Цайпер-Україна» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами. Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Цайпер-Україна» проводило діяльність, спрямовану на отримання третіми особами, так званими вигодонабувачами, права на податкову вигоду (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), яка може бути отримана платником за результатами фактично проведених господарських операцій та за умови, що відомості, які містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку є достовірними.

Також під час перевірки, податковим органом використано акт ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 31.03.11р. №1111/23-209/35383180 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «МКМ-Сервіс» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за січень 2011 року». Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за січень 2011 року встановлено їх завищення в сумі 3762015 грн., в тому числі по фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 у сумі 60174 гривень. Даною перевіркою встановлено, що ПП «МКМ- Сервіс» зайво включено до складу податкового зобов'язання суми ПДВ з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях, сформовано податковий кредит по відсутніх документах з метою одержання податкової вигоди, і відповідно відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг) покупцям. Перевіркою встановлено, що у ПП «МКМ-Сервіс» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між ПП «МКМ-Сервіс» та СПД. Аналізуючи дані податкової звітності (для перевірки не представлено жодних первинних бухгалтерських документів) встановлено, що ПП «МКМ-Сервіс» декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств та продажу покупцям, які фактично не відбувались. У зв'язку з викладеним, відсутні документи, які б підтверджували фактичне отримання та реалізацію або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг). Виходячи з вищенаведеного, ПП «МКМ-Сервіс» проводила діяльність, спрямовану на отримання третіми особами, так званими вигодонабувачами, права на податкову вигоду (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість,тощо).

Як встановлено, між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено договір від 10.01.2011року № 10/01-11, згідно якого фізична особа - підприємець ОСОБА_4 бере на себе зобов'язання передати у власність фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 заготовки пилені дубові І-ІУ сорту, дошку дубову та хвойну обрізну, круглі лісоматеріали твердолистяних, м'ягколистяних і хвойних порід. На виконання даного договору фізична особа - підприємець ОСОБА_4 виписав видаткові та податкові накладні на загальну суму 116000 грн. (в т.ч. ПДВ 19333,34 грн,).

При перевірці використано акт Новоукраїнської МДПІ від 26.08.11р. №304/1710/НОМЕР_8 «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань достовірності декларування податку на додану вартість фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 по взаємовідносинах з ТОВ «Тіал Альянс» за період з 01.01.2011 року по 31.05.2011 року». Згідно з даними додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до Декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2011 року та даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що податкові зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 за січень, лютий, березень 2011 року на загальну суму ПДВ 95473,05 грн. сформовано за рахунок контрагентів-покупців, в тому числі фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на суму ПДВ 19333,34 грн. Операції фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та контрагентів - покупців (в частині формування фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 податкового кредиту за рахунок операцій з ТОВ «Тіал Альянс» на суму ПДВ 95473,05 грн.) не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети), систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Наслідком діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів. Таким чином, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 безпідставно сформовано податкові зобов'язання у перевіряємому періоді (в частині формування податкового кредиту за рахунок операцій з ТОВ «Тіал Альянс») за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів покупців на загальну суму 95473,05 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги п. 181.1 ст.181, п.п а п. 185.1 ст.185, п.187.1 ся. 187 Податкового кодексу України. Враховуючи вищевикладене, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 безпідставно сформовано податкові зобов'язання, (задекларовані в деклараціях) за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців на загальну суму ПДВ 95473,05 гривень. Отже, операції купівлі-продажу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 з контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є безтоварними по ланцюгу до «вигодонабувача».

За інформацією ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС (лист від 03.12.12 №18495/8/17-227) фізична особа - підприємець ОСОБА_3 при проведенні перевірки не надав товарно-транспортні накладні, які свідчать про перевезення товарів (заготовок пилених дубових І-ІУ сорту, дошки дубової та хвойної обрізної, круглих лісоматеріалів твердолистяних, м'ягколистяних і хвойних порід) від фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

Таким чином, ФОП ОСОБА_3 до складу витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, за 2011 рік безпідставно включив витрати по взаєморозрахунках з ПП «МКМ-Сервіс», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Цайпер Україна» на загальну суму 519381,70 грн. та неправомірно включив до складу податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 43702,0 грн., в тому числі: по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_4 на суму 19333,34 грн. за січень 2011 року та по взаєморозрахунках з ТОВ «Цайпер Україна» на суму 24369 грн. за лютий 2011 року.

Також, ФОП ОСОБА_3 несвоєчасно подано до податкового органу Декларації з ПДВ за січень, березень, квітень, липень 2011 року, фактично декларації були подані: за січень 2011 року - 22.02.11р., за березень 2011 року - 21.04.11р., квітень 2011 року - 24.05.11р., за липень 2011 року - 25.08.11р.

ФОП ОСОБА_3 не подано до податкового органу відомостей про нараховані та виплачені доходи громадянам та суми утриманого з них податків за 2 кв.2011 року, а саме, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 проводив нарахування та виплату грошових коштів фізичним особам згідно цивільно-правових угод у квітні 2011 року, проте податковий розрахунок за формою 1ДФ до податкового органу не подавав.

Крім того, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 при виплаті в 1 кварталі 2011 року доходів у вигляді фрахту нерезиденту не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів нерезидентів в розмірі 6%, в результаті чого нараховано податок на доходи нерезидентів в загальній сумі 2756,36 гривень.

ФОП ОСОБА_3 отримав транспортно-експедиційні послуги по маршруту: м. Львів (Україна) - м. Vaggryd (Швеція), м.Львів (Україна) - м.Турхнот (Бельгія), м.Львів (Україна) - м.Ханаског (Швеція), від фірми «LKW WALTER Internationale Tramsportorganisation AG", IZ NO-SUDF, Strabe 14», Postfach,36. A-2355, Wiener Neudorf, Austria, по контракту від 25.08.2010 року № 508-Т, згідно актів виконаних послуг: від 31.01.11 № ОУ-1 на суму 1500 євро, від 09.02.11 № ОУ-2 на суму 1500 євро, від 14.03.11 № ОУ-3 на суму 1250 євро. Оплату здійснено 31.01.11 в сумі 1500,0 євро (15933,89 грн.), 09.02.11 в сумі 1500,0 євро (16190,39 грн.), 14.03.11 в сумі 1250,0 євро (13815,01 грн.).

В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 довідки за 2011 рік від нерезидента «LKW WALTER Internationale Tramsportorganisation AG", Австрія, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, не представлено.

Перевіркою донараховано 2756,36 грн. податку на доходи нерезидента.

За результатами розгляду зазначеного акта перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова ДПС прийняті податкові повідомлення - рішення від 7 листопада 2012 року № 0001361720 про сплату 89753,55 грн. податку з доходів фізичних осіб і 22438,39 грн. штрафної санкції, № 0001351720 про сплату 43702 грн. податку на додану вартість і застосованої 175 грн. Штрафної санкції, № 0001341720 про сплату 510 грн. штрафної санкції за не подання розрахунку 1 ДФ та № 0000312350 про сплату 2756,36 грн. податку на доходи нерезидента і 689,09 грн. штрафної санкції.

Рішенням ДПС у Львівській області від 11 грудня 2012 року № 26610/10/10-2005/2031, прийнятим за розглядом первинної скарги залишено без змін податкові повідомлення - рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС податкові повідомлення - рішення від 7 листопада 2012 року № 0001361720, № 0001341720 і № 0001351720;

скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 7 листопада 2012 року № 0000312350 в частині сплати 688,09 грн. штрафної санкції;

збільшено на 506 грн. суму штрафної санкції по податку на додану вартість;

збільшено 18 грн. податку на доходи нерезидента.

Згідно із статтею 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу (пункт 177.1). Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (пункт 177.2). До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (пункт 177.4). Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби (пункт 177.10).

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті).

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Пунктом 177.5 статті 177 Податкового кодексу України встановлено, що фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати (підпункт 177. 5.3 пункту 177.5 статті 177).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (статті 656 ЦК України).

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно статті 664 Цивільного Кодексу України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару,

Згідно пункту 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не перевищує рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до вимог пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 51.1 статті 51 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

В обгрунтування правомірності віднесення сум до податкового кредиту та витрат по операціях з ФОП ОСОБА_4 щодо придбання заготовок пилених дубових, дошки дубової та хвойної, лісоматеріалів твердолистяних, мяколистяних та хвойних порід, позивачем долучено ряд первинних документів, зокрема: договорів, податкові та видаткові накладні, квитанції.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи договору купівлі-продажу від 10.01.11 №10/01- 11 укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3, предметом такого є поставка заготовок пилених дубових, дошки дубової та хвойної, лісоматеріалів твердолистяних, мяколистяних та хвойних порід.

Умовами вказаного Договору передбачено, що приймання товару здійснюється відповідно до рахунків-фактур, податкових та видаткових накладних, документів про походження товару (карантинних сертифікатів та сертифікатів про походження товару) за повідомленням продавця. Постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупця товар.

Згідно з видатковими накладних ФОП ОСОБА_4 від 14.01.11 №4 та від 26.01.11 №7 отримання пиломатеріалів відбувалось на підставі довіреностей від 14.01.11 р. та 26.01.11 виданих ОСОБА_4. Слід зазначити, що видаткова накладна ФОП ОСОБА_4 від 14.01.11 №4 не містить підпису та печатки отримувача.

У відповідності до положень ст. 662, ст. 666 Цивільного кодексу України, продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості, тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Отже, підставою для оприбуткування товарів є такі первинні документи, що надаються постачальником:

- накладна типової форми № М-11 (затверджено наказом № 193);

- товарно-транспортні накладні типової форми № 1-ТН (затверджено наказом № 488/346) при доставці товарів автомобільним транспортом;

- акти приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (інструкції № П-6 і № П-7);

- залізнична накладна при надходженні товару залізничним транспортом. До залізничної накладної можуть бути додані специфікації (перелік усіх видів і сортів товарів, що входять до цієї партії) і пакувальні аркуші (перелік усіх видів і-сортів товару, що перебувають у кожному товарному місці), про що обов'язково робиться помітка в накладній;

- сертифікати (при поставці товарів, що входять до Переліку № 28).

Наказом Мінтрансу України та Мінстату України № 488/346 від 29.12.95 року затверджені типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля. Відповідно до цього наказу типовими формами первинного обліку роботи вантажного автомобіля є: - подорожній лист вантажного автомобіля; товарно - транспортна накладна; - талон замовника.

Товарно-транспортна накладна (форма № 1 -ТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей та обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (ст. 1 Правил № 363).

Відповідно до пунктів 2 4 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 16.05.1996 року №99,зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 року за №293/1318 (з наступними змінами та доповненнями) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно - матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною. Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів щодо транспортування товару, складського обліку товару (оборотно- сальдові відомості),сертифікатів якості товару, довіреностей на отримання товару.

Із поданих позивачем документів неможливо встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та відділеності контрагентів один від одного.

Також, щодо факту подальшої реалізації товару ТзОВ «Вінісін» позивачем надано лише видаткові накладні, проте жодним чином не підтверджено факту транспортування товару у м.Кулуш, Франківської обл. (дубова фриза, заготовки дубові, втбракована фриза, дошка дубова та вибракована).

Як вбачається з відповіді Державної інспекції з карантину рослин по Кіровоградській області від 13.11.12 №1903/01-23, до юрисдикції якого належить питання дотримання вимог п.5.1 Наказу Міністерства аграрної політики України «Про затвердження фітосанітарних правил іх перевезенняя з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту експорту, порядку переробки та реалізації підкаратнинних матеріалів» від 23.08.05 т№414, протягом 2010-2012 років, карантинні сертифікати ФОП ОСОБА_4 не видавались.

Згідно з відповіді Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства від 09.11.12 №03-03/2033 сертифікати про походження пиломатеріалів ФОП ОСОБА_4 не видавались.

Також, згідно з листа Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства від 09.11.12 №14/182 сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ПП «МКМ- Сервіс», ТзОВ «Цайпер Україна» не видавались, ФОП ОСОБА_5 видано у 2011р. наступні сертифікати: 10.01.11 №298541,від 13.01.11 №298627, від 14.01.11 №298684, від 25.01.11 №298852, від 27.01.11 №298958, від 08.02.11 №299363, від 14.02.11 №299505, від 17.02.11 №299689, від 02.03,11 №300045, від 10.03.11 №300289, від 16.03.11 №300522.

Такі сертифікати видані на експортування товару ФОП ОСОБА_3 на підставі ТТН, отриманих від наступних підприємств:ПП «Березень»,ТзОВ «Міф», ФОП ОСОБА_6,ФОП ОСОБА_7,ФОП ОСОБА_8,ФОП ОСОБА_9,ПП «Такт»,ШІ «Євротрейд»,ФОП ОСОБА_10,ФОП ОСОБА_11,ФОП ОСОБА_12,ПП ОСОБА_13 та інш.

У ВМД на експорт товару ФОП ОСОБА_5 у р. Додаткова інформація (додаткові документи, сертифікати, дозволи) не зазначено сертифікатів, які видані ФОП ОСОБА_5

Щодо обгрунтування правомірності віднесення сум до податкового кредиту та витрат по операціях з ТзОВ «Цайпер Україна», ПП «МКМ-Сервіс» щодо розпилювання лісоматеріалів, та виготовлення пиломатеріалів, парення, сушіння, калібрування, шліфування, складання та пакування пиломатеріалів до перевірки платником надано угодо, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення.

Як вбачається з актів здачі прийняття виконаних робіт ТзОВ «Цайпер Україна» виконало, а ФОП ОСОБА_3 прийняв робот із виготовлення, пакування та складання пиломатеріалів. Згідно з актами здачі прийняття виконаних робіт ПП «МКМ-Сервіс» виконало, а ФОП ОСОБА_3 прийняв роботи із розпилювання лісоматеріалів, та виготовлення пиломатеріалів, парення, сушіння, калібрування, шліфування, складання та пакування пиломатеріалів

У відповідності до норми ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року № 168/704, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Акти приймання-здачі виконаних робіт не містять такого обов'язкового реквізиту, передбаченого ч.1,2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 «витрати» затвердженого Міністерством фінансів України від 31.12.1999, за реєстр. В Мін'юсті України від 19.01.00 №27/4248 як зміст та обсяг господарської операції, відсутня інформація про фактично понесені витрати на здійснення цих робіт.

Слід зауважити, що роботи по вищезазначених послугах надавались в значних обсягах, що в свою чергу потребувало великих транспортних затрат, наявності необхідних ресурсів.

Як вбачається з акта перевірки не встановлено використання у підприємницькій діяльності позивача праці найманих осіб.

Згідно інформації у перевіряємому періоді ОСОБА_14,ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 не перебувала у трудових відносинах із ПП «МКМ- Сервіс» та не залучалась до виконання робіт пов'язаних із виготовлення пиломатеріалів,ОСОБА_18ОСОБА_19 не залучався до виконання робіт пов'язаних із виготовлення пиломатеріалів на ПП «МКМ-Сервіс».

Суд зазначає, що позивачем не надано суду первинної документації щодо господарських операцій з ТзОВ «Цайпер Україна», ПП «МКМ-Сервіс».

Щодо нарахування податку з доходів нерезидентів у сумі 2756,36 грн. необхідно зазначити наступне:

Проведеною перевіркою встановлено наступне: ФОП ОСОБА_3 здійснював виплати доходу нерезидентам із джерелом походження з України, а саме: ФОП ОСОБА_5 отримував трапспортно-експедиційні послуги від фірми «LKW WALTER Internationale Tramsportorganisation AG», Австрія, по контракту від 25.08.2010 року № 508-Т, що підтверджується актами виконаних робіт від 31.01.11 №ОУ-1,від 09.02.11 №ОУ,від 14.03.11 №ОУ та здійснено оплату у сумі 45939,29 грн.

Окремого порядку оподаткування транспортно-експедиторських послуг Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлює. Тобто оподаткування послуг експедитором здійснюється за загальними правилами цього Закону.

Відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» ст. 929 Цивільного кодексу України та ст. 316 Господарського кодексу України, експедитор надає клієнту послуги з організації перевезення вантажу за дорученням клієнта і за його рахунок. Таким чином, клієнт здійснює два види перерахувань експедитору:

- винагорода експедитора, яка є оплатою наданих експедитором послуг;

- кошти для оплати послуг третіх осіб.

Винагорода за послуги експедитора

Оподаткування суми винагороди експедитора здійснюється за загальними правилами. Відповідно до пп. 4.1.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума винагороди експедитору включається до складу його валового доходу.

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (пп. 11.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»):

- або дата зарахування коштів від клієнта на банківський рахунок платника податку в оплату експедиторських послуг, а у разі оплати готівкою - дата її оприбуткування в касі експедитора;

- або дата фактичного надання послуг експедитором.

Якщо клієнтом є нерезидент, який оплачує послуги в іноземній валюті, то доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з наданням експедиторських послуг протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду (пп. 7.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). При цьому слід мати на увазі, що у випадку передоплати датою збільшення валового доходу вважатиметься дата зарахування коштів не на розподільчий, а саме на поточний рахунок експедитора.

Слід звернути увагу на те, що для правильного обліку отриманих від клієнта сум слід враховувати положення договору щодо строків оплати послуг експедитора та забезпечення експедитора коштами на організацію перевезення, зокрема, щодо попередньої оплати послуг або оплати після фактичного надання послуг, а також виписки банку щодо призначення одержаного платежу.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи, експедитор веде податковий облік коштів на оплату послуг третіх осіб з урахуванням наступного.

У відповідності до абз. 4 п.п.7.9.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку на підставі цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі права власності.

Валові витрати щодо послуг третіх осіб (зокрема, перевізників) у експедитора також не виникають, тому що відповідно до п. 5.1 Закону № 334 валовими витратами визнаються будь-які витрати платника податку у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, здійснювані як компенсація вартості робіт (послуг), які придбаваються таким платником для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Експедитор придбаває послуги з перевезення для клієнта і за його кошт, тобто фактично вони використовуються у господарській діяльності клієнта, а не експедитора.

Таким чином, експедитор не відображає в податковому обліку «транзитні» суми, оскільки вони отримані для перерахування третім особам, залученим для виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до ст.912 ЦКУ за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.

По суті це поняття є похідним загальних положень про найм.

Предметом договору транспортного експедитування є факт доставки грузу до пункту призначення, тобто безпосередній результат таких дій.

Цивільне законодавство в свою чергу ці поняття розрізняє, поняття фрахту дещо звужує.

Податок на фрахт

Залучаючи нерезидентів для надання послуг з перевезення вантажів, слід пам'ятати про податок на прибуток нерезидентів, отриманий з джерелом його походження з України у вигляді вартості фрахту.

Фрахт, у розумінні Закону № 334, - це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин), зокрема, для цілей перевезення вантажів морськими, повітряними суднами, а також залізничним або автомобільним транспортом.

Я видно, визначення фрахту, яке дане податковим законодавством максимально об'єднює в одне поняття в цілях оподаткування операції, які здійснюються як за договорами перевозки (транспортного експедитування), так і за договорами найму, оренди транспортного засобу (фрахту).

В розумінні Закону про прибуток фрахт - це не що інше як плата за оренду транспортного засобу або його частини виключно в цілях перевезення багажу, включаючи вартість такого перевезення.

Пунктом 13.5 Закону № 334 передбачено, що сума фрахту, яка сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 % у джерела виплати таких доходів за їх рахунок. При цьому базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту, а особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент (в розумінні п. 1.15 цього Закону), який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеної системи оподаткування чи ні.

Під терміном «базова ставка фрахту» розуміється сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодованих) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (пп. 1.35.3 Закону № 334).

Відтак, фрахт - не винагорода за договором, який собою являє синтез дій, пов'язаних з навантаженням, доставка (перевозка з наданням вміскості тарнспортного засобу) розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів.

Слід зауважити, що сума фрахту оподатковується незалежно від території, якою нерезидентом здійснено перевезення вантажів. Визначальним чинником для оподаткування податком на фрахт є власне доходи, отримані нерезидентом від резидента України. Така позиція узгоджується з позицією викладеною в ухвалах Вищого адміністративного суду від 17.05.2007 р. № К-10238/06.

При визначенні необхідності сплати податку на фрахт необхідно враховувати також положення чинних угод про уникнення подвійного оподаткування. Якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Законом № 334, застосовуються норми міжнародного договору (п. 18.1 Закону № 334). Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування затверджено постановою Кабміну від 06.05.2001 р. № 470. Відповідно до п. 4 цього Порядку нерезидент повинен надати довідку, яка підтверджує, що він є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.

Відповідно до п.8 Порядку, у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до гі.4 цього Порядку, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування. В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 довідки за 2011 р. від нерезидента «LKW WALTER Internationale Tramsportorganisation AG», Австрія, не представлено.

Експедитор, який виплачує доходи нерезиденту, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, в якому було здійснено виплату доходів, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням звіт про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на прибуток нерезидентів за попередній квартал (доходи у вигляді фрахту та податок на фрахт відображаються у рядку 7 звіту). Звіти подаються окремо про кожного нерезидента, якому було виплачено дохід. У разі відсутності у звітному кварталі виплат доходів нерезидентам звіт не подається (п. 1.3 та 1.4 Порядку надання звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого наказом ДПАУ від 16.01.98 р. № 28).

У декларації з податку на прибуток сума утриманого податку на фрахт відображається в рядку 19.3.

Перевіркою встановлено, що звіт про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів ФОП не подавався.

Враховуючи наведене, ФОП ОСОБА_3 при виплаті доходів у вигляді фрахту нерезиденту не утримано та неперераховано до бюджету податок з доходів нерезидентів у розмірі 6 відсотків, чим порушено вимоги п.13.1,113.5 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого ДПІ донараховано податок з доходів нерезидентів у сумі 2756,36 грн.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 07.11.2012 року № 0001361720, № 0001351720, № 0001341720, від 11.12.2012 року № 0000362350, від 13.12.2012 року № 0001591720. є правомірними.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71,72,86,87,94,159,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 15.10.2013 року.

Суддя Мричко Н.І.