Постанова № 34264029, 22.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

5.1.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2013 року Справа № 812/8727/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Гермес» про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2013 року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Луганській області (далі - позивач, Інспекція) звернулась до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Гермес» (далі - відповідач або ТОВ «НК Гермес») про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування.

Позивач зазначив, що згідно з наказом начальника Інспекції від 02.09.2013 № 62 та направлення від 02.09.2013 № 000540/540 спеціалістами Інспекції 05.09.2013 була проведена планова перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів ТОВ «НК Гермес» на АЗС, розташованій за адресою: Луганська область, м. Красний Луч, Луганське шосе, 50-а (юридична адреса - м. Красний Луч, вул. Хрустальське шосе, 10). За результатами перевірки складено акт від 05.09.2013 № 000540/540.

На підставі наказу начальника Інспекції від 25.06.2013 року № 44 під час перевірки Інспекцією було здійснено відбір зразків нафтопродуктів для проведення контрольних випробувань, а саме: палива дизельного ЄВРО, марки С вид 1 (ДТ 5), дата виготовлення 18.07.2013, виробник ТОВ «Лукойл-Волгограднефтепереработка» Російська Федерація, м. Волгоград, вул. 40 років ВЛКСМ, 55, бензин неетильований UNLEATED MOTOR GASOLINE RON - 95 вид 1, виробник «Lukoil Neftochim Bourgas AD 8104 Bourgas Industrial zone Bulgaria, Болгарія.

За результатами лабораторних досліджень встановлено, що зразки дизельного палива не відповідають вимогам ДСТУ 4840:2007. Вказаний факт підтверджується протоколом випробувань від 04.10.2013 № 423/13.

Керуючись вимогами частин 1, 6 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів», начальником Інспекції видано на адресу TOB «НК Гермес» припис № 38 від 16.10.2013 року про заборону реалізації палива дизельного ЄВРО, марки С вид 1 (ДТ 5), дата виготовлення 18.07.2013, виробник ТОВ «Лукойл-Волгограднефтепереработка» Російська Федерація, м. Волгоград, вул. 40 років ВЛКСМ, 55, як такого, що не відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови» за показником «Температура спалахнення у закритому тиглі».

На підставі викладеного позивач просив суд підтвердити обґрунтованість прийнятого Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області заходу реагування - припису № 38 від 16.10.2013 про заборону реалізації палива дизельного ЄВРО, марки С вид 1 (ДТ 5), дата виготовлення 18.07.2013, виробник ТОВ «Лукойл-Волгограднефтепереработка» Російська Федерація, м. Волгоград, вул. 40 років ВЛКСМ, 55, як такого, що не відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови» за показником «Температура спалахнення у закритому тиглі».

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

У відповідності до ч. 6 ст. 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання осіб, яким належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Луганській області у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право:

- перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів;

- відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедура відбору зразків передбачена статтею 14 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон № 877) та Порядком відбору зразків продукції для визначення її якісних показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 року № 1280.

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що згідно з наказом начальника Інспекції від 02.09.2013 № 62 (арк. справи 6) та направлення від 02.09.2013 № 000540/540 (арк. справи 8) спеціалістами Інспекції 05.09.2013 була проведена планова перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів ТОВ «НК Гермес» на АЗС, розташованій за адресою: Луганська область, м. Красний Луч, Луганське шосе, 50-а (юридична адреса - м. Красний Луч, вул. Хрустальське шосе, 10). За результатами перевірки складено акт від 05.09.2013 № 000540/540 (арк. справи 9-10).

На підставі наказу начальника Інспекції від 25.06.2013 року № 44 під час перевірки Інспекцією був здійснений відбір зразків нафтопродуктів для проведення контрольних випробувань, а саме: палива дизельного ЄВРО, марки С вид 1 (ДТ 5) в кількості 3 літри на суму 29 грн. 37 коп., дата виготовлення 18.07.2013, виробник ТОВ «Лукойл-Волгограднефтепереработка» Російська Федерація, м. Волгоград, вул. 40 років ВЛКСМ, 55, бензин не етильований UNLEATED MOTOR GASOLINE RON - 95 вид 1, виробник «Lukoil Neftochim Bourgas AD 8104 Bourgas Industrial zone Bulgaria, Болгарія (арк. справи 11).

За результатами лабораторних досліджень установлено, що зразки продукції не відповідають вимогам законодавства, а саме: зразок палива дизельного не відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови» за показником «Температура спалахнення у закритому тиглі», про що було зазначено в протоколі випробувань від 04.10.2013 № 423/13 (арк. справи 15-16).

Начальником Інспекції видано на адресу TOB «НК Гермес» припис № 38 від 16.10.2013 року про заборону реалізації палива дизельного ЄВРО, сорт С, виробник ТОВ «Лукойл-Волгограднефтепереработка» Російська Федерація, м. Волгоград, вул. 40 років ВЛКСМ, 55 (арк. справи 14).

Відповідно до вимог частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення реалізації продукції допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Відповідно до вимог частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Особливості провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, визначені статтею 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування на виявлені під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом, здійснюється на підставі адміністративного позову суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування.

Також, згідно з роз'ясненнями Держспоживінспекції України від 26.06.2013 року № 2844-3/7/8 та від 27.06.2013 року № 2857-3-7/8 у зв'язку з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту України», яким вносяться зміни до статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Кодексу адміністративного судочинства України, які, зокрема регулюють порядок і строки розгляду відповідної категорії справ, рішення відносно повного або часткового зупинення реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг виконуються за відповідною постановою адміністративного суду, на підставі підготовлених та поданих інспекціями позовів.

Таким чином, як Закон № 877, так і КАС України передбачають, що підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду відбувається у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом.

Тобто, підтвердженню в судовому порядку підлягають не всі рішення контролюючих органів про вжиття заходів реагування, а лише ті, щодо яких необхідність такого підтвердження прямо встановлена законом.

З аналізу положень Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 року, а також прав та обов'язків позивача відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затверджене Указом Президента №465/2011 від 13.04.2011 року, вбачається, що нормами цих законів не передбачено необхідності підтвердження адміністративним судом обґрунтованості прийнятого позивачем рішення про вжиття заходів реагування.

В даному випадку прийняте позивачем рішення про вжиття заходів реагування не потребує підтвердження його обґрунтованості судом.

За таких обставин, зважаючи на відсутність встановленого законом обов'язку щодо підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення - відсутні підстави для задоволення позову.

Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області відстрочено сплату судового збору до винесення судового рішення по суті.

На час розгляду справи судовий збір позивачем не сплачено.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що його кошторисом не передбачено витрати на сплату судового збору. Вказана обставина не є підтвердженням тяжкого матеріального стану та підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору в розмірі 34,41 грн.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 183-6, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Гермес» про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування відмовити повністю.

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області (91021, м. Луганськ, вул. Тімірязєва, 50, код ЄДРПОУ 37991168) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 34 грн. 41 коп. (тридцять чотири грн. 41 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 11 статті 183-6 КАС України апеляційні скарги на судові рішення суду першої інстанції подаються протягом трьох днів з дня їх ухвалення.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя І.О. Свергун