Постанова № 34263646, 17.10.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 року 810/3860/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Трест "Південавтомененергобуд" до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "Трест "Південавтомененергобуд" з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006271503 від 10.12.2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного на 10 років між ТДВ "Трест "Південавтомененергобуд" та Вишгородською міською радою, позивач орендує земельну ділянку. Відповідно до податкової декларації з плати за землю за 2012 рік розмір орендної плати за рік складає 213596,90 грн. 21 грудня 2012 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення №0006271503 від 10.12.2012, в якому зазначалось про порушення п.п.271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, що стало підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 934586,96 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 233646,74 грн. Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає чинному законодавству України, оскільки зміни до договору оренди сторонами або судом не вносились.

Представник позивача 17.10.2013 надав суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, заперечень проти позову не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи із наступного.

Так, Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТДВ "Трест "Південавтомененергобуд" оформлену актом від 29.11.2012 № 2085/15-1/00119623.

В ході цієї перевірки податковим органом було виявлено, що платником було подано податкову декларацію з плати за землю, в якій визначена сума податкового зобов'язання з орендної плати за землю без врахування нової орендної плати землі, затвердженої Рішенням Вишгородської міської ради від 28.10.2011 № 13/7.

Наведена обставина стала підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 10.12.2012 № 0006271503, згідно з яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з орендної плати в сумі 1 168 233,70 грн. (у тому числі 233646,74 грн. за штрафними санкціями).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 9.1.10 пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Плата за землю, відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктами 288.2 та 288.3 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про плату за землю", використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

При визначенні розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності сторони договору мають враховувати положення статті 7 Закону України "Про плату за землю", зокрема частини 1 статті 7 вказаного Закону, що регулює розмір плати за землю населених пунктів, згідно з якою ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Згідно пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Ставки податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не проведено, встановлюються частиною 2 статті 7 Закону України "Про плату за землю" та є диференційованими в залежності від чисельності мешканців відповідного населеного пункту.

За змістом частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату належить до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 20 травня 2004 року між Вишгородською міською радою Київської області - Орендодавець та Акціонерним товариством відкритого типу "Трест "Південатоменергобуд", правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю "Трест "Південатоменергобуд" - Орендар, був укладений Договір оренди землі № 234, згідно з умовами якого відповідач зобов'язувався передати у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 10,4112 га, розташовану за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 26, а Акціонерне товариство відкритого типу "Трест "Південатоменергобуд" зобов'язувалось вказану земельну ділянку прийняти, вчасно і в повному обсязі сплачувати орендні платежі.

Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію - п. 8 Договору.

Пунктом 9 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 526696,00 грн. за 10,4112 га.

В той же час, пунктом 13 Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається щороку, зокрема, у разі прийняття Вишгородською міською радою рішення про зміну розмірів орендної плати.

Умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами. Відповідно, платник орендної плати зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом вказаного договору, у визначеному договором розмірі з урахуванням змін законодавства.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до пункту 10 договору оренди землі від 20 травня 2004 року, укладеного між Вишгородською міською радою та позивачем, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Отже, розмір грошової оцінки та орендної плати не є сталим і змінюється в зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства. В таких випадках розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюється без внесення змін та доповнень до цього договору.

Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 22 листопада 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Трейд".

Як встановлено судом, 28 жовтня 2011 року на 7-й сесії Вишгородської міської ради Київської області VI скликання було прийнято рішення "Про перегляд та зміну розмірів орендної плати" №13/7, за яким для позивача було встановлено орендну плату в розмірі 2533950,73 грн., що становить 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Не погоджуючись із рішенням Вишгородської міської ради, позивач звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою про оскарження зазначеного рішення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Рішенням Господарського суду Київської області від 31.01.2012 позов Товариства з додатковою відповідальністю "Трест "Південатоменергобуд" до Вишгородської міської ради Київської області про скасування рішення задоволено. Скасовано рішення Вишгородської міської ради Київської області "Про перегляд та зміну розмірів орендної плати" №13/7 від 28.10.2011 року, а саме: пункт 1 рішення, відповідно до якого на підставі п. 13 договору оренди землі № 234 від 20.05.2004 року встановлено ВАТ "Трест "Південатоменергобуд" орендну плату в розмірі 2533950,73 грн. за земельні ділянки загальною площею 10,4112 га, які знаходяться в оренді ВАТ "Трест "Південатоменергобуд" на підставі договору оренди землі №234 від 20.05.2004 року, що складає 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку № 1102 від 06.10.2011 року, виданий Управлінням Держкомзему у Вишгородському районі Київської області); пункт 7 рішення, згідно з яким повідомляються про прийняте рішення землекористувачі, Управління Держкомзему у Вишгородському районі, орган податкової служби, Прокуратура Вишгородського району, УБЕЗ Київської області в дводенний термін; пункт 8 рішення, відповідно до якого рішення набирає чинності з моменту прийняття; пункт 9 рішення, згідно з яким контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.

Не погоджуючись із даним рішенням суду Вишгородська міська рада подала апеляційну скаргу.

Так, за результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд прийняв постанову від 06.06.2012, якою рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2012 року у справі № 12/244-11 - скасував, з прийняттям нового рішення, яким відмовив в задоволені позовних вимог.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у справі № 12/244/11 встановлено, що Вишгородська міська рада при прийнятті рішення "Про перегляд та зміну розмірів орендної плати" №13/7 від 28.10.2011 діяла у межах своєї компетенції, яким для позивача встановлено орендну плату в розмірі 2533950,73 грн., що становить 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, суд вважає, що податковим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Виходячи з наведеного, а також системного аналізу вищевказаних норм права, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.