Постанова № 34263601, 22.10.2013, Волинський окружний адміністративний суд

>

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року

Справа № 803/2010/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Західна Аграрна Компанія» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Західна Аграрна Компанія» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 44 458,54 грн. та пені у сумі 1 502,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно із рядком 01 Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, поданого відповідачем, середньооблікова чисельність працюючих у 2012 році на ПП «Західна Аграрна Компанія» фактично складала 41 чол., з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 1 особа. Відповідно до статті 19 Закону норматив для працевлаштування складає 2 особи, який відповідачем не виконаний, не забезпечена середньооблікова чисельність інвалідів у кількості 1 особи. У зв’язку з цим до відповідача було застосовано адміністративно-господарську санкцію, яку він у визначений строк в добровільному порядку не сплатив, що стало підставою для нарахування пені.

У заяві від 22.10.2013 року представник позивача просив справу розглянути за його відсутності.

Відповідач у письмових запереченнях позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що у 2012 році на ПП «Західна Аграрна Компанія» працював 1 інвалід та було створено ще 1 вакансію для працевлаштування інвалідів, про що Локачинському районному центру зайнятості надавалася інформація необхідна для працевлаштування інваліда, шляхом подання звіту (форма № 3-ПН) щодо наявності вільного робочого місця для працевлаштування інваліда на посаду «завідувач господарством». Однак, центром зайнятості інваліди для працевлаштування на підприємство не направлялись.

У заяві від 22.10.2013 року представник відповідача просив справу розглянути за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки від представників сторін надійшли заява про розгляд справи за їхньої відсутності, дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд даної справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (надалі – Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Статтею 20 зазначеного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

У ч. 3 ст. 18 Закону зазначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, зі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми № 10-ПІ, середньооблікова чисельність працюючих за 2012 рік у відповідача фактично складала 41 чол., з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складала 1 особу. Відповідно до вимог вищевказаного закону, норматив для працевлаштування відповідачем інвалідів складає 2 особи, який відповідачем не виконаний, оскільки згідно ч. 5 ст. 19 Закону виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

У листі Локачинського районного центру зайнятості від 20.09.2013 року № 1015/01-13 зазначено, що 11.05.2012 року в базу даних Локачинського районного центру зайнятості внесено звіт форми 3-ПН про наявність вільного робочого місця - посади «завідувача господарством» на ПП «Західна Аграрна Компанія». У зв’язку з відсутністю на обліку осіб, для яких робота на вказаній посаді є підходящою, направлення на працевлаштування не видавались.

Разом з тим, згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ПП «Західна Аграрна Компанія» виконало всі вимоги чинного законодавства щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Зокрема, відповідач створив робочі місця для інвалідів, інформував центр зайнятості про наявність вакансій на підприємстві для інвалідів.

За таких обставин відповідач вжив всіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, в діях відповідача відсутня вина у не працевлаштуванні інвалідів, наявність якої є обов'язковою умовою застосування штрафних санкцій, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій та пені є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160, ч. 3 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко