Постанова № 34262967, 24.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/6785/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Міського комунального підприємства «Дитячий оздоровчий центр «Червона гвоздика» Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області,

до: Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, м. Запоріжжя,

про визнання незаконною та скасування постанови,

за участі представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство «Дитячий оздоровчий центр «Червона гвоздика» Бердянської міської ради (далі позивач, МКП «ДОЦ «Червона гвоздика») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області (далі відповідач, Інспекція), в якому просило суд, з урахуванням уточненої позовної заяви вх. №33666 від 20.08.2013, визнати незаконною та скасувати постанову відповідача №000195 від 02.08.2013 про накладення штрафу у розмірі 438093 грн. 34 коп.

Позов мотивований тим, що відповідач під час проведення перевірки МКП «ДОЦ «Червона гвоздика» безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства у сфері захисту прав споживачів. Позивач вважає необґрунтованими висновок Інспекції про використання МКП «ДОЦ «Червона гвоздика» у приготуванні страв продукції, на яку відсутні передбачені законодавством документи, що засвідчують її якість і безпеку, та висновок про не відповідність вимогам нормативних документів послуг з тимчасового розміщення дітей у житлових кімнатах, які викладені відповідачем у акті перевірки №000301 від 23.07.2013, оскільки МКП «ДОЦ «Червона гвоздика» має всі необхідні документи, які підтверджують якість продукції, яка використовується ним при виготовленні страв, та має всі необхідні документи, які засвідчують відповідність вимогам ДСТУ послуг з тимчасового розміщення дітей у оздоровчому центрі.P>

До початку розгляду справи по суті представником позивача до суду подана письмова заява (№35619 від 09.09.2013) про збільшення підстав позову. У цій заяві представник позивача додатково посилається на порушення відповідачем вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали суду пояснення аналогічні викладеним у позові, просили суд задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні. Представник відповідача вважає, що відповідач цілком правомірно прийняв оскаржувану постанову, оскільки під час перевірки МКП «ДОЦ «Червона гвоздика» він обґрунтовано дійшов висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства у сфері захисту прав споживачів.

Судом з’ясовано, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, на підставі Наказу №197 від 22.07.2013 та направлення на проведення перевірки №000513 від 22.07.2012, була проведена планова перевірка МКП «ДОЦ «Червона гвоздика» з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів за наслідками якої складено акт №000301 від 23.07.2013 (далі - акт перевірки).

Згідно акту перевірки, Інспекція встановила, що позивачем порушені вимоги статей 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів», пунктів 17, 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою кабінету міністрів України №833 від 15.06.2006, а також вимоги пункту 5.8 ДСТУ 4268:2003.

Свій висновок у акті перевірки про порушення позивачем вимог чинного законодавства у сфері захисту прав споживачів, відповідач обґрунтував тим, що при контрольно-вибірковому інспектуванні реалізуємої продукції виявлено, що для виготовлення страв використовується продукція, що надійшла в реалізацію без необхідної, доступної та своєчасної інформації, в обсязі, передбаченому законодавством в будь-якій наочній формі та забезпечує можливість свідомого і компетентного вибору, яка не має відповідного маркування та надійшла в реалізацію без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують її якість та безпеку, що відображено в п. 1 додатку №7 до акту перевірки. Згідно додатку №7 до акту, такою продукцією є ковбаса «Лікарська», отримана позивачем від ТОВ «ТД «Грація» за накладною №1192 від 23.07.2013.

Окрім того, відповідач зазначив у акті перевірки, що при наданні послуг з тимчасового розміщення в МКП «ДОЦ «Червона гвоздика» порушуються вимоги п. 5.8 ДСТУ 4268:2003, а саме площа житлової кімнати на одну особу, що проживає в будинку менша 4 м/кв. Так в однотипних 2-х поверхових спальних корпусах, які мають по 8 житлових кімнат на кожному поверсі, в 5 кімнатах площа яких становить 18,6 м/кв. кожна, розміщено по 5 відпочиваючих, в 2-х кімнатах площею 15,3 м/кв. розміщено по 4 відпочиваючих.

02 серпня 2013 року Інспекцією прийнята постанова №000195 про накладення на МКП «ДОЦ «Червона гвоздика» штрафу, передбаченого ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у розмірі 438093 грн. 34 коп.

Не погоджуючись із постановою про накладення стягнення, а також наявністю порушень законодавства у сфері захисту прав споживачів, які стали підставою для накладення штрафу, позивач звернувся до суду із позовом про скасування постанови Інспекції №000195 від 02.08.2013.

Вислухав пояснення представників сторін, дослідив матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №465/2011 від 13.04.2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів (далі – Положення).

Так, згідно п. 1 Положення, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Пунктом 2 Положення визначено, що Держспоживінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Пунктом 3 Положення визначені основні завдання Держспоживінспекції, до яких зокрема віднесена реалізація державної політики у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Пунктом 6 Положення встановлено, що Держспоживінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку перевіряти у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.

Згідно п. 7 Положення Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877), заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991 (далі Закон №1023), спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб’єктів.

Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені приписами Закону №877-V.

Окрім цього, Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України №310 від 07.03.2012 затверджено Порядок проведення перевірок у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг (далі - Порядок №310).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) – діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 5 Закону №877 зокрема передбачено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності і періодичність проведення планових заходів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначаються переліки питань для здійснення планових заходів, які затверджуються його наказом.

Статтею 7 Закону №877-V зокрема передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зокрема зазначаються підстави для здійснення заходу і предмет здійснення заходу.

Натомість у направленні №000513 на проведення перевірки №22.07.2013, складеному відповідачем, не визначений перелік питань, щодо яких планувалося здійснювати державний нагляд (контроль).

Відповідно до п. 3.1 Розділу ІІІ Порядку №310, за результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт, який повинен містити такі відомості:

дату складання акта;

тип перевірки (планова або позапланова);

предмет перевірки;

найменування органу з питань захисту прав споживачів, а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка провела перевірку;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких проводилася перевірка.

Згідно п. 3.2 Розділу ІІІ Порядку №310, під час опису виявлених порушень вимог законодавства повинні бути зазначені нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер.

Зміст порушення повинен бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства.

Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів та документів не допускається.

Опис порушень закінчується аргументованими висновками з посиланням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи.

Всупереч вимогам п. 3.2 Порядку №310, відповідачем в акті перевірки при описі порушень не було зазначено яким чином вони були виявлені (вивчення технічної документації, вимірювання, інформація, отримана від Підприємства) чи наявні в особи, що виявила порушення спеціальні знання, яка методика була застосована при виявленні порушень та при нарахуванні штрафних санкцій (що визначено за базу для нарахування та обчислення штрафу). Жодних розрахунків ані в акті перевірки ані в оскаржуваній постанові відповідачем не наведено, технічні засоби (якщо такі використовувались відповідачем піж час перевірки) а також дані про їх державну перевірку в акті також не зазначені. Ані в акті перевірки ані в оскаржуваній постанові не зазначено, на підставі яких нормативних актів та документів проводилися (чи не проводилися) відповідні заміри та встановлювалися інші факти, які свідчать про вчинення Позивачем зазначених в акті порушень Залучення до проведення перевірки відповідних фахівців або спеціалістів також не відбувалось.

Відповідач у п.1 Розділу І акту перевірки зазначає про порушення позивачем статей 6 і 15 Закону №1023, однак не зазначає які саме частини та пункти цих статей були порушені.

Статтею 15 Закону №1023 зокрема передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна зокрема містити дату виготовленя.

Статтею 6 Закону №1023 зокрема передбачено, що продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Виходячи з даних лише таблиці, наведеної у додатку 7 до акту перевірки, вбачається, що ковбаса лікарська в/с виробник ТОВ «Грація» згідно накладної №1192 від 23.07.2013 не відповідає вимогам ДСТУ 4436:2005., в чому конкретно не зазначено, але у примітках є позначка «без дати виготовлення».

З цього приводу суд зазначає, що як вбачається з наданої суду позивачем копії видаткової накладної №1192 від 23 липня 2013р., позивачем у ТОВ «ТБ «Грація» було придбано товар, а саме: сервелат в/с у кількості 60 кг., та ковбаса лікарська в/с у кількості 59 кг. Згідно копії декларації виробника, виданої ТОВ «ТБ «Грація» згідно накладної №1192 від 23.07.2013р., засвідчено, що наведена у декларації продукція відповідає у тому числі нормам ДСТУ 4436:2005. На зазначеній декларації наявна також позначка спеціаліста держветмедицини про те, що продукція відповідає ветеринарно-санітарним вимогам та зазначені дата і номер ветеринарного документу. Той факт, що у зазначеній декларації виробника помилково заповнений рядок не щодо ковбаси лікарської в/с, а рядок нижче щодо ковбаси любительської в/с не доводить факту самого порушення, оскільки факт помилки підтверджується змістом видаткової накладної №1192 від 23.07.2013 та зазначенням у декларації виробника документу, на підставі якого видана така декларація – видаткова накладна №1192 від 23.07.2013. при цьому у зазначеній накладній зазначена дата виготовлення відповідного товару – 22.07.2013р. суд вважає, що відповідач встановлюючи дане порушення з боку позивача, діяв не обґрунтовано, тобто не з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та недобросовісно, оскільки не з’ясував під час перевірки та накладення штрафних санкцій причини таких невідповідностей у зазначених документах. За таких обставин суд вважає не зафіксованим, не конкретизованим та не доведеним належним чином відповідачем факт порушення позивачем ст.ст. 6, 15 Закону №1023, опис якого наведений відповідачем на у п.1 Розділу І акту перевірки.

Також не наведено у акті перевірки обставин та доказів, за яких відповідачем було встановлено порушення ст. 6 Закону №1023 та п. 5.8 ДСТУ 4268:2003 у вигляді надання послуг з тимчасового розміщення, які не відповідають вимогам нормативних документів.

Паспорти технічного стану будівель (споруд) МКП «ДОЦ «Червона гвоздика», які як було з’ясовано судом буди надані позивачем відповідачу під час перевірки, не є результатом інвентаризації приміщень, а лише засвідчують технічний стан будівель та їх придатність до експлуатації, а отже не є належними та допустимими доказами відповідного порушення з боку позивача. Не є таким доказом і довідки №251 та №252 від 23.07.2013, видані позивачем відповідачу під час перевірки, оскільки дані таких довідок не перевірені відповідачем та не підтверджені жодними іншими документами. Крім того, згідно заяви позивача до відповідача вих. №258 від 25.07.2013, позивач просить довідку №252 від 23.07.2013 вважати недійсною та помилковою, оскільки фактично у відповідних кімнатах проживає по 4 та по 3 відпочиваючих відповідно і на території ДОЦ розташовано не 8, а 9 спальних корпусів та 60 дерев’яних будиночків, в яких проживають діти. Інформацію, зазначену у довідці №251 від 23.07.2013 інформацію позивач також у заяві просив вважати недійсною, оскільки така інформація була надана за вказівкою особи, яка здійснювала перевірки та є некоректною. Вартість путівки на 21 особу складає 6100 грн. Ця сума складається з вартості харчування, медичного обслуговування, страхування, господарського утримання, податків, рентабельності, прибутку, що підтверджується затвердженою калькуляцією, вартості путівок в МКП ДОЦ «Червона гвоздика». Вартість послуг з тимчасового розміщення в калькуляції не враховується, та складає 0,00 грн.

Крім того, згідно сертифікату відповідності серії ВВ № 775095, виданого позивачу органом сертифікації продукції ДП «Запоріжжястандартметрологія», послуги з тимчасового розміщення в дитячому оздоровчому центрі відповідають вимогам ДСТУ 4268:2003. Згідно акту приймання дитячого оздоровчого табору Держасанепідслужбою України, №1 від 20.05.2013, площа у кв.м на 1 дитину у спальні складає 4 м.кв. Зазначені документи також надавались позивачем до перевірки, однак відповідач проігнорував відомості, зазначені у цих документах та не перевірив факт невідповідності відомостей у цих документах та у довідці №252 від 23.07.2013 разом з відомостями паспортів технічного стану будівель (споруд).

Натомість 29.07.2013, тобто ще до прийняття відповідачем спірного рішення, позивачем була надана відповідачу інформація вих. №259 від 29.07.2013, у якій повідомлено, що під час перевірки були надані плани поверхів корпусів з паспортів технічного стану будівель (споруд) МКП «ДОЦ «Червона гвоздика». Головним завданням паспортизації будівель є продовження терміну їх нормальної експлуатації. Паспорт є документом, що засвідчує технічний стан будівлі та використовується для підтвердження факту експлуатації придатності (не придатності) об’єкта. В паспорті зазначена площа кімнат – 18,6 кв.м., та 15,3 кв.м. при фактичному виконанні замірів були отримані наступні дані: один поверх 2 блоки площею 37,209 кв.м на 9 місць (4,132 кв.м на 1 дитину); 4 кімнати (19,8 кв.м, 20,68 кв.м, 20,2 кв.м, 19,7 кв.м) загальною площею 80,38 кв.м на 20 дітей, що становить 4,019 кв.м на одну дитину. В підтвердження зазначених відомостей позивачем додано до вказаної інформації акт обстеження оздоровчого закладу.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що під час проведення перевірки, оформлення її результатів та прийняття спірного рішення відповідач діяв не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та недобросовісно, у зв’язку з чим факти порушень, які послугували підставою для застосування до позивача штрафних санкцій не доведені відповідачем належним чином, тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Міського комунального підприємства «Дитячий оздоровчий центр «Червона гвоздика» Бердянської міської ради до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про визнання незаконною та скасування постанови – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів №000195 від 02 серпня 2013 року про застосування до Міського комунального підприємства «Дитячий оздоровчий центр «Червона гвоздика» Бердянської міської ради штрафних санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Міського комунального підприємства «Дитячий оздоровчий центр «Червона гвоздика» Бердянської міської ради (код ЄДРПОУ 30694303) 34 (тридцять чотири) гривні 10 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова