Постанова № 34261723, 14.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 р. Справа № 804/10299/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняКалині В.М. за участю представника відповідача Горан Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до прокурора Новомосковської міжрайонної прокуратури Степанова Ігоря Вікторовича, головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до прокурора Новомосковської міжрайонної прокуратури Степанова Ігоря Вікторовича, в якому просить:

- визнати бездіяльність відповідача щодо звернення (скарги) від 25.06.2011 року в якості протиправної;

- визнати факт дій відповідача (а саме: переслідування відповідачем за звернення від 25.06.2011 року) в якості порушення ст. 9 Закону України «Про звернення громадян»;

- визнати факт наступної бездіяльності (а саме: ненадання відповідачем позивачу відповіді на звернення строком в 5 місяців) в якості порушення ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»;

- визнати факти порушення ст. 9 та ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» в якості протиправних та незаконних;

- згідно зі ст. 18, ст. 24 , ст. 25 Закону України «Про звернення громадян» за такі протиправні та незаконні дії суб'єкта владних повноважень стягнути з відповідача компенсацію шкоди у розмірі заявлених вимог;

- стягнути з відповідача компенсацію шкоди, завданої позивачу фактом переслідування його за звернення від 25.06.2011 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 850 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача вартість путівки на санаторно-курортне лікування для реабілітації (або саму путівку).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідь на подану позивачем скаргу від 25.06. (29.06) 2011 року на протиправні дії Новомосковського міськрайонного центру зайнятості з проханням провести перевірку викладених у скарзі фактів та видання термінового прокурорського припису про поновлення його прав, відповідач не став виконувати його прохання, а піддав його незаконному адміністративному та кримінальному переслідуванню за подане ним звернення.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2013 року було відкрито провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 року Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області залучено до участі у справі у якості співвідповідача.

У судове засідання з'явився представник прокурора Новомосковської міжрайонної прокуратури.

Позивач та представник Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області звернулися до суду із клопотанням про розгляд справи без їх участі.

Представник прокурора Новомосковської міжрайонної прокуратури проти позову заперечував у зв'язку з його безпідставністю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2011 року позивач звернувся до відповідача зі скаргою від 25.06.2011 року на факт порушення працівниками служби зайнятості права громадянина на самостійне працевлаштування.

У вказаній скарзі позивач зазначив, що 24.06.2011 року він звернувся до Новомосковського центру зайнятості з заявою про відмову від послуг НЦЗ та з проханням про зняття його з обліку з дня подання цієї заяви у зв'язку з тим, що він самостійно знайшов роботу. Документом, що підтверджував позицію позивача, був офіційний бланк від підприємства на проходження медичного огляду. Однак, працівниками Новомосковської служби зайнятості було вчинено перешкоду його працевлаштуванню, а саме: йому було відмовлено у знятті з обліку. Позивач також вказав, що наслідки протиправних дій працівників Новомосковської державної служби зайнятості полягають у тому, що він напевно втратив місце робот, тому що вчасно не з'явився до відділу кадрів підприємства, куди він мав намір працевлаштуватися. У зв'язку з викладеним позивач просив відповідача надати директорові НЦЗ Кадевичу С.Г. негайний прокурорський припис про зняття позивача з обліку НЦЗ на підставі його заяви від 24.06.2011 року про відмову від послуг НЦЗ із проханням про зняття з обліку з дня подання даної заяви та припинити виплату допомоги з безробіття.

18.07.2011 року відповідачем на зазначену скаргу позивача була надіслана письмова відповідь № 788с, що підтверджується наданою відповідачем книгою обліку вихідної кореспонденції на 2011 рік.

У вказаній відповіді відповідачем зазначено, що ним розглянуто звернення позивача від 04.07.2011 року. Встановлено, що 28.12.2010 року позивача постановлено на облік до Новомосковського МРЦЗ як безробітного та 04.01.2011 року призначено допомогу по безробіттю.24.06.2011 року до Новомосковського МРЦЗ надійшов витяг з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що позивач з 01.03.2010 року є фізичною особою-підприємцем. В цей же день позивачем було подано заяву до Новомосковського МРЦЗ про зняття з обліку у зв'язку з самостійним працевлаштуванням. На підставі вимог п.8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», позивача знято з обліку у зв'язку з призначенням виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості, та повідомлено про необхідність повернення отриманих грошових коштів. На підставі викладеного відповідачем зазначено, що підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не вбачається.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності зі ст. 12 Закону України від 05.11.1991 року № 1789-XII "Про прокуратуру" прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Статтями 20, 22 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають, зокрема, право: порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення; давати приписи про усунення очевидних порушень закону. Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що скарга позивача від 26.06.2011 року була розглянута відповідачем вчасно в повному обсязі з наданням обґрунтованої відповіді.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2011 року, що набрала законної сили, за позовом Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області з ОСОБА_4 було стягнуто на користь держави в особі Новомосковського міськрайонного центру зайнятості безпідставно отримані кошти у сумі 3436,83 грн.

Вказане судове рішення обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 04.01.2011 року подав до Новомосковського МРЦЗ заяву про надання статусу безробітного, відповідно до якої вказав, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в т.ч. на пільгових умовах та на пенсію за вислугою років. За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення Новомосковським міськрайонним центром зайнятості 24.06.2011 року складено акт № 7-П-2011, яким встановлено, що ОСОБА_4 перебував на обліку в Новомосковському МРЦЗ з 28.12.2010 року по 24.06.2011 року і в цей же час був зареєстрований як приватний підприємець з01.03.2010 року. За період з 28.12.2010 року по 24.06.2011 року ОСОБА_4 отримав допомогу по безробіттю у сумі 3436,83 грн. А отже, особа приховала факт своєї реєстрації як приватного підприємця в період перебування на обліку в центрі зайнятості, тому допомога по безробіттю, отримана особою в даний період підлягає поверненню на користь ФЗДССВБ.

Вироком Новомосковського міськрайонного суду від 25.01.2013 року, що набрав законної сили, ОСОБА_4 визнано винним за ч. 1 ст. 190 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу 850 грн. на користь держави.

У вказаному вироку зазначено, при постановці на облік ОСОБА_4 навмисне і усвідомлюючи, що його дії незаконні, не повідомив посадових осіб Новомосковського міськрайонного центру зайнятості проте, що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець, в наслідок чого ОСОБА_4 з 04.01.2011 року по 31.05.2011 року отримав грошову допомогу по безробіттю в сумі 3438,63 грн.

За таких обставин доводи позивача, що відповідач піддав його незаконному адміністративному та кримінальному переслідуванню за подане ним звернення є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

З огляду на викладене, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до прокурора Новомосковської міжрайонної прокуратури Степанова Ігоря Вікторовича, головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди - залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 18 жовтня 2013 року

Суддя О.В. Серьогіна