Постанова № 34261146, 01.10.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/1137/13-a

категорія 8.2.1

01 жовтня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В.,

при секретарі - Антощук Є.С., Смолінській І.П., Корольовій О.С.,

за участю представника позивача Мамедова А.В.,

представника відповідача Гарькавої Г.І.,:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Холодтеплосервіс" до Житомирської об"єднаної державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним наказу №76 від 10.01.2013 р., скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2013 р. №000051222, зобов"язання утриматися від вчинення дій,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Холодтеплосервіс" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у м. Житомирі № 76 від 10 січня 2013 р. про проведення позапланової перевірки позивача; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 08 лютого 2013 р. № 000051222 та зобов"язати відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме: будь-яких дій по використанню результатів перевірки, що викладені у формі акта № 440/22-2/33643969/0100 від 25 січня 2013 р., в тому числі: направлення іншим податковим органам, розміщення в базах даних Державної податкової служби, використання при перевірці контрагентів позивача. В обгрунтування позовних вимог зазначило, що у податкового органу були відсутні підстави для проведення документальної позапланової перевірки, оскільки позивачем були надані вичерпні відповіді на обов"язкові запити податкового органу, а тому результати перевірки не можуть бути належним та допустимим доказом допущення позивачем будь-яких порушень. Вважає, що висновок відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ "Ліга Груп", ТОВ "Укртрансзапчастина", ТОВ БК "Трансбудсервіс", ПП "Ерідан-С", є безпідставним. Зазначив, що правомірно та на підставі належним чином оформлених первинних документів сформував податковий кредит по господарським операціям з ТОВ "Ліга Груп", ТОВ "Укртрансзапчастина", ТОВ БК "Трансбудсервіс", ПП "Ерідан-С".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях. Пояснила, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

В пп.75,1.2 п.75.1 ст.75 ПК України зазначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. А документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ним Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби. Документальною виїзною - перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Обставини за яких проводиться документальна позапланова виїзна перевірка чітко встановлені п.78.1 ст.78 ПК України. До таких, в силу положень пп.78.1.1 цього пункту, віднесено, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Підставою ж для проведення такого виду перевірки, в силу вимог п.78.4. ст.78 ПК України, є рішення керівника органу державної податкової служби, яке оформлюється наказом. І право, як таке, на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З аналізу наведених вище норм, вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, тобто наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки.

Як свідчить зміст спірного наказу № 76 від 10 січня 2013 р., документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Наукове виробниче підприємство Холодтеплосервіс" необхідно було провести на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України ( том 1, а.с. 17-18).

Таким чином, в даному випадку прийняття спірного наказу мало стати наслідком ненадання ТОВ "Наукове виробниче підприємство Холодтеплосервіс" в повному обсязі документального підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Ліга-Груп", ТОВ "Укрзапчастина", ТОВ БК "Трасбудсервіс", ПП "Ерідіан-С" на письмові запити відповідача протягом десяти робочих днів з дня отримання запитів.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що за результатами перевірки контрагентів позивача - ТОВ "Ліга-Груп", ТОВ "Укрзапчастина", ТОВ БК "Трасбудсервіс", ПП "Ерідіан-С" було виявлено факти, які свідчать про можливі порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, у зв'язку з чим ДПІ у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби було направлені обов"язкові письмові запити № 27975/10/22-2 від 13.09.2012 р., № 21535/10/22-2 від 08.08.2012 р., № 6316/10/22-2 від 10.05.2012 р., № 24869/10/22-2 від 29.08.2012 р. Оскільки позивачем не було надано в повному обсязі документального підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами, то вказана обставина стала підставою для прийняття керівником податкового органу рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки у відповідності до вимог п. 78.1.1 ст. 78 ст. 78 Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення пп.78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідач мав підстави для прийняття рішення про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, оскільки сплив передбачений законом строк у 10 робочих днів з дня отримання запиту для надання пояснень та їх документального підтвердження на запит, а відтак, були наявні обставини для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визначені статтею 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оформлене наказом ДПІ у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 10 січня 2013 р. № 76 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Крім того, відповідно до п.81.1. ст.81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Абзацом 2 п.81.1 ст.81 ПК України встановлено, що непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Із наведеного випливає, що наслідком порушення податковим органом вимог податкового законодавства при організації та проведенні перевірки є недопущення платником податку посадової особи податкового органу до її проведення.

Встановлено, що перед початком проведення перевірки посадові особи відповідача надали платнику податку усі вище перелічені документи, і зазначений факт представником позивача не заперечувався під час судового розгляду.

У зв'язку із наданням усіх передбачених вказаною вище нормою документів позивач допустив перевіряючих до проведення перевірки та перевірку було проведено.

А тому, суд приходить до висновку, що права позивача оскаржуваним наказом не порушено.

Встановлено, що наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 10 січня 2013 р. за № 76 є реалізованим, що підтверджується копією акту перевірки від 25 січня 2013 р. № 440/22-2/33643969/0100 та податковим повідомленням-рішенням від 08 лютого 2013 р. № 000051222. Тобто, оскаржуваний наказ вичерпав свою дію, а відтак його не може бути скасовано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу від 10 січня 2013 р. за № 76 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У акті перевірки, стосовно питань, що оскаржуються позивачем встановлено порушення:

1) п. 1, п. 5, ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено нікчемні правочини по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) та подальшого продажу ТОВ "НВП "Холодтеплосервіс" товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Ліга-Груп", ТОВ "Укртрансзапчастина", ТОВ БК "Трасбудсервіс", ПП "Ерідіан-С" за період з 01.08.2010 р. по 31.10.2011 р.;

2) п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань всього у сумі 132847,00 грн., в т.ч.: січень 2011 р. - 3060 грн., лютий 2011 р. - 93 грн., березень 2011 р. - 4276 грн., квітень 2011 р. - 31318 грн., травень 2011 р. - 1321 грн., червень 2011 р. - 220 грн., липень 2011 р. - 6173 грн., серпень 2011 р. - 11148 грн., вересень 2011 р. - 15443 грн., жовтень 2011 р. - 59795 грн.;

3) п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму податкового кредиту всього у сумі 145506 грн., в т.ч.: січень 2011 р. - 20436 грн., лютий 2011 р. - 7952 грн., березень 2011 р. - 20114 грн., квітень 2011 р. - 33448 грн., травень 2011 р. - 13605 грн., липень 2011 р. - 17334 грн., серпень 2011 р. - 16570 грн., вересень 2011 р. - 7729 грн., жовтень 2011 р. - 8318 грн.;

4) п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 12659 грн., в т.ч. по періодах: січень 2011 р. - 17376 грн., лютий 2011 р. - 7859 грн., березень 2011 р. - 15838 грн., квітень 2011 р. - 2130 грн., травень 2011 р. - 12284 грн., червень 2011 р. - 220 грн., липень 2011 р. - 11161 грн., серпень 2011 р. - 5422 грн., вересень 2011 р. - 7714 грн., жовтень 2011 р. - 51477 грн. (том 1 а.с.23-70)

За результатами розгляду акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 000051222 від 08 лютого 2013 р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 57631 грн., в тому числі: за основним платежем - 57157 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 21).

Однією з підстав для збільшення грошового зобов"язання з податку на додану вартість, став висновок податкового органу про нікчемність правочинів по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) та подальшого продажу ТОВ "НВП "Холодтеплосервіс" товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Укртрансзапчастина", ТОВ БК "Трансбудсервіс", ПП "Ерідіан-С".

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положеннями ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 218 ЦК України встановлено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що недотримання письмової форми договору не має наслідком його недійсність, оскільки у судовому засіданні встановлено реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Укртрансзапчастина", ТОВ БК "Трансбудсервіс", ПП "Ерідіан-С".

Так, без укладання письмової згоди, ТОВ "НВП "Холодтеплосервіс" придбало:

- у ТОВ "Ерідіан-С" припой із сріблом 15%, припой із сріблом з флюсом 34%, фільтр-осуш. антикисл. 1/4 "ADK 052S; фільтр-осуш. антикисл. 3/8 "ADK 083S; фільтр-осуш. антикисл. 1/2 "ADK 164S; фільтр-осуш. антикисл. 5/8 "ADK 165S; фільтр-осуш. антикисл. 7/8 "ADK 307S; фільтр-очисн. на всас. 7/8 "ASD-45S7 пайка; фільтр-очисн. на всас. 11/8 "ASD-50S9 пайка; фільтр-очисн. на всас. 13/8 "ASD-75S11 пайка; фільтр-вставка F48; фільтр-вставка W48; фільтр-вставка S48, що підтверджується видатковою накладною № 4 від 19 жовтня 2011 р., податковою накладною № 4 від 19 жовтня 2011 р., рахунком-фактурою № 491 від 19 жовтня 2011 р., платіжним дорученням № 571 від 19 жовтня 2011 р. (том 1, а.с. 128-132);

- у ТОВ "Укртрансзапчастина" бенет морозильний, б/в L3750, що підтверджується видатковою накладною № 70 від 11 липня 2011 р., податковою накладною № 70 від 11 липня 2011 р. (том 1, а.с. 133,134); шнур ШВВП 3х2,5, шнур ШВВП 3х1,5, шнур ШВВП 3х4,0, кабель ПВС 5х2,5, кабель ПВС 5х1,5, кабель ПВС-С 5х4,0, МК ШЛН-36 3ф, кабель АВВГ 3х35+1х16, кабель АВВГ 3х25+1х16, кабель АВВГ 3х16+1х10, кондиціонер DSН 195 R/Q; кондиціонер DSН 360 R/L, що підтверджується рахунком-фактурою № 10 від 19 липня 2011 р., видатковою накладною № 10 від 19 липня 2011 р., податковою накладною № 10 від 19 липня 2011 р. (том 1, а.с. 135-137); хладон R-404А (10,9 кг), що підтверджується рахунком-фактурою № 4 від 18 серпня 2011 р., видатковою накладною № 4 від 18 серпня 2011 р., податковою накладною № 4 від 18 серпня 2011 р. (том 1, а.с. 138-140); конденсатор C2S9 48-1200, вентилятор YWF4D-450, реле Т133-2М, хладон R-22 (13,6 кг), кондиціонер DSН 360 R/L, олива синт. Bitzer BSE32 (5л), олива мін. 205-Р1 (1л) ІТЕ, двигун обдуву 10/38 Wt VN 10-20, вентилятор обдуву гол. цил. Ф 300, що підтверджується рахунком-фактурою б/н від 29 серпня 2011 р., видатковою накладною № 20 від 30 серпня 2011 р., податковою накладною № 20 від 30 серпня 2011 р. (том 1, а.с. 141-143);

- у ТОВ "БК "Трансбудсервіс" хладон R-404А (10,9 кг), хладон R-22 (13,6 кг), хладон R-507А (11,3 кг), що підтверджується видатковою накладної № 7 від 21 січня 2011 р., податковою накладною № 7 від 21 січня 2011 р. (том 1, а.с. 172, 173), вводно розпод. прист. ВРП-0,4-250-2/3 Terasaki, кабель ПВС 5х4,0, кабель ПВС 5х2,5, кабель ПВС 5х1,5, кабель ПВС 4х2,5, кабель ПВС 4х1,5, кабель ПВС 3х4,0, кабель ПВС 3х2,5, кабель ПВС 3х1,5, що підтверджується рахунком-фактурою № 14 від 27 січня 2011 р., видатковою накладною № 14 від 27 січня 2011 р., податковою накладною № 14 від 27 січня 2011 р. (том 1, а.с. 175-177), фільтр масла TOFI 10 В гайка, фільтр масла TOFI 12 В гайка, олива синт. Triton SЕ-55, що підтверджується рахунком-фактурою № 15 від 31 січня 2011 р., видатковою накладною № 15 від 31 січня 2011 р., податковою накладною № 15 від 31 січня 2011 р. (том 1, а.с. 178-180); хладон R-404А, хладон R-22, хладон R-507А, олива синт. Bitzer BSE32 (5л), контролер EPT-2614, що підтверджується рахунком-фактурою № 95 від 25 лютого 2011 р., видатковою накладної № 95 від 25 лютого 2011 р., податковою накладною № 95 від 25 лютого 2011 р. (том 1, а.с. 181-183), фільтр-очисн. на всас. ASD 45S7, фільтр-очисн. на всас. ASD 50S9, фільтр-очисн. на всас. ASD 75S11, фільтр-осушувач реверс. BFK 163S, фільтр-осушувач реверс. BFK 164S, фільтр-осушувач реверс. BFK 165S, фільтр-осушувач реверс. BFK 307S, фільтр-осушувач реверс. BFK 309S, олива синт. Bitzer BSE32 (5л), що підтверджується рахунком-фактурою № 125 від 10 березня 2011 р., видатковою накладною № 125 від 10 березня 2011 р., податковою накладною № 125 від 10 березня 2011 р. (том 1, а.с. 184-186), зонт витяжний з фільтром 1200х700х500, перехід 200х200/ф200мм, омут хомут швидкозйом. FK 200, решітка захисна SG 200, хладон R-404А (10,9 кг) DuPont Suva, хладон R-22 (13,6 кг), що підтверджується рахунком-фактурою № 23 від 21 березня 2011 р., видатковою накладною № 23 від 21 березня 2011 р., податковою накладною № 23 від 21 березня 2011 р. (том 1, а.с. 187-189), кондиціонер DSН 360 R/L, що підтверджується рахунком-фактурою № 37 від 31 березня 2011 р., видатковою накладною № 37 від 31 березня 2011 р., податковою накладною № 37 від 31 березня 2011 р. (том 1, а.с. 190-192), компресорна станція низько-темп. S7.39Y, компресорна станція середньо-темп. S10.39Y, що підтверджується рахунком-фактурою № 18 від 21 квітня 2011 р., видатковою накладною № 18 від 21 квітня 2011 р., податковою накладною № 18 від 21 квітня 2011 р. (том 1, а.с. 193-195), контролер Siemens LGA 52.171В27, конденсатор С2S9 48-1200, вентилятор осьов. YWF4D-450, фільтр-очисн. ASD-75S11, фільтр-очисн. ASD-50S9, фільтр-очисн. ASD-45S7, фільтр-вставка F48, фільтр-вставка W48, фільтр-вставка S48, олива синт. Bitzer BSE32 (5л), що підтверджується рахунком-фактурою № 43 від 28 квітня 2011 р., видатковою накладною № 43 від 28 квітня 2011 р., податковою накладною № 43 від 28 квітня 2011 р. (том 1, а.с. 196-198), хладон R-404А (10,9 кг), що підтверджується рахунком-фактурою № 22 від 19 травня 2011 р., видатковою накладною № 22 від 19 травня 2011 р., податковою накладною № 22 від19 травня 2011 р. (том 1, а.с. 199-201)

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Згідно із пп. а) п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Із системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, які відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України та видані на реально отриманий товар (роботи, послуги).

Встановлено, що податкові накладні отримані від ТОВ "Укртрансзапчастина", ТОВ БК "Трансбудсервіс", ПП "Ерідіан-С" відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України і є підставою для формування податкового кредиту.

Обставини, щодо фактичного отримання товару від вище перелічених контрагентів, на які позивач посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, доведені у ході судового розгляду справи.

Крім того, позивачем надано беззаперечні докази реалізації придбаних товарів ТОВ "Полісся Продукт", ТОВ "Айс Тім", ТОВ "Пакко Холдинг", ТОВ "Птахокомплекс Губин", ТОВ "ОВК - Комфорт", ТОВ "Промислові рибні технології", ТОВ "Бакалія-Дріжжі-сервіс", ТОВ "ПФК Інкософт", ЗАТ "Рителяйнгова компанія "Євротек" та іншим (том 1, а.с. 202-250, том 2, а.с. 1-78).

Разом з тим, відповідач вказує, що контрагенти позивача - ТОВ "Укртрансзапчастина", ТОВ БК "Трансбудсервіс", ПП "Ерідіан-С" є підприємствами з ознаками фіктивності.

Дане твердження відповідача не приймається судом до уваги з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що вказані підприємства перебувають на обліку в як платники податків. Жодних посилань та доказів того, що на момент вчинення господарських операцій з позивачем вказані контрагенти не були зареєстровані платником податку на додану вартість та не мали свідоцтво платника ПДВ відповідачем надано не було.

Відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Отже, факт фіктивного підприємництва встановлюється в порядку кримінального судочинства.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З системного аналізу даної норми вбачається, що обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Податковим органом вироку суду в кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва вказаних підприємств не надано та не встановлено таких обставин в ході розгляду справи.

Одночасно, слід відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

З огляду на викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 08.02.2013 р. №000051222 в частині визначення податкового зобов"язання в сумі 56279 грн. основного платежу та 254 грн. штрафних (фінансових) санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо господарських відносин позивача з товариством "Ліга-Груп" слід зазначити наступне.

Суд погоджується з висновками податкового органу про те, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ з транспортно-експедиційних послуг по доставці товарів та матеріалів, отриманих від ТОВ "Ліга-Груп" за липень 2011 року в сумі 4930 грн. та вересень 2011 року в сумі 7729 грн.

Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 6 від 29 липня 2011 р., № 3 від 20 вересня 2011 р., податкових накладних № 6 від 29 липня 2011 р., № 3 від 20 вересня 2011 р. ТОВ "Ліга-Груп" надано транспортно-експедиційні послуги по доставці товарів та матеріалів ТОВ "НВП Холодтеплосервіс" (том 1, а.с. 146-153).

Як встановлено вище, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, які відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України та видані на реально отриманий товар (роботи, послуги).

Із зазначених первинних документів неможливо встановити змісту господарської операції, маршрут перевезення, найменування товару, що перевозився та його кількість. Крім того, позивачем не надано товаро-транспортні накладні, які б містили відмітки відправника товару та найменування товару, що перевозився, його кількість, маршрут автомобіля та його загальній пробіг, а також інші дані, які б давали змогу встановити конкретний зміст господарської операції. Також директор ТОВ "НВП "Холодтеплосервіс" в ході розгляду справи не зміг пояснити, які саме послуги надавалися ТОВ "Ліга-Груп".

Отже, суд вважає, що позивачем не доведено факту надання ТОВ "Ліга-Груп" транспортно-експедиційних послуг, а тому податкове-повідомлення рішення від 08.02.2013 р. №000051222 в частині визначення податкового зобов"язання в сумі 878 грн. основного платежу та 220 грн. штрафних (фінансових) санкцій є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов"язання відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме: будь-яких дій по використанню результатів перевірки, що викладені у формі акта № 440/22-2/33643969/0100 від 25 січня 2013 р., в тому числі: направлення іншим податковим органам, розміщення в базах даних Державної податкової служби, використання при перевірці контрагентів позивача, слід зазначити наступне.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. Тобто, неодмінною ознакою порушення права особи є реальний, фактичний характер порушення права, а не умовний, тобто той, що може виникнути в майбутньому.

Характер відносин між сторонами, що можуть мати місце в майбутньому не може досліджуватися в даному судовому засіданні, а тому суд не може визначити спосіб судового захисту таких відносин, які суду не можуть бути відомі.

За таких обставин, вимога позивача щодо зобов"язання відповідача утриматись від вчинення певних дій є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86,94,158-162,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.02.2013 р. №000051222 в частині визначення податкового зобов"язання в сумі 56279 грн. основного платежу та 254 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 07 жовтня 2013 р.