Постанова № 34261081, 17.10.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Справа № 803/1996/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

за участю представника позивача Квіткіна Ю.М.,

представника відповідача Кузьменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ковельмолоко» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Ковельмолоко» (далі - ПАТ «Ковельмолоко») звернулося в суд із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ ГУ Міндоходів) від 25 квітня 2013 року за №0000452200 та №0000442200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту від 11 квітня 2013 року №386/22-00444636 «Про результати документальної позапланової перевірки ПАТ «Ковельмолоко» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Адаг» (далі - ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг») за липень 2010 року». На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 25 квітня 2013 року №0000452200 та №0000442200. Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки договірні зобов'язання ПАТ «Ковельмолоко» виконані, що підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

За придбані у ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг» нафтопродукти ПАТ «Ковельмолоко» здійснило передоплату на суму 5 702 550 грн. 84 коп., в тому числі податок на додану вартість (далі - ПДВ) - 950 425 грн. 14 коп., що, на думку позивача, є господарською операцією, яка спричиняє зміни в майновому стані платника податку та податкові наслідки.

Вважає, що чинне законодавство не містить вказівок на залежність права платника податку на включення до свого податкового кредиту сум ПДВ, фактично сплачених в ціні придбання товарів, на підставі податкової накладної, від дотримання контрагентами правил господарської діяльності.

Крім того, вказує, що відсутність у платника первинних документів на підтвердження даних податкової звітності, які були втрачені та відновлюються платником податків згідно із пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України означає неможливість проведення за таких обставин перевірки платника податків, однак, відповідачем завершено проведення перевірки, чим порушено право позивача на відновлення та надання Ковельській ОДПІ ГУ Міндоходів для проведення перевірки втраченої документації. Оскільки, відповідно до законодавства платник податків вправі відновити втрачені первинні документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, то вважає, що підстав для притягнення платника податків протягом цього часу до відповідальності за незбереження первинних документів немає.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 квітня 2013 року №0000452200, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1 188 031 грн. 14 коп., в тому числі 950 425 грн. 14 коп. - основний платіж та 237 606 грн. - штрафна (фінансова) санкція та №0000442200, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 020 грн.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 17 жовтня 2013 року та в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечила, мотивуючи відсутністю у ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг» необхідних умов для реального настання результатів необхідної господарської діяльності і неможливість передачі у власність покупцю ПАТ «Ковельмолоко» товару, який мав бути у продавця на момент укладення договору або мав бути створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому, а також невиконання поставок товару згідно умов договору купівлі-продажу від 29 липня 2010 року №2907 в адресу ПАТ «Ковельмолоко». Перевіркою позивача зроблено висновок, що ПАТ «Ковельмолоко» товар на загальну суму 5 702 550 грн. 84 коп., в тому числі ПДВ 950 425 грн. 14 коп., з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях, у межах господарської діяльності відповідно до заключеного договору купівлі-продажу у ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг» не придбано та, відповідно зайво включено до складу податкового кредиту за липень 2010 року 950 425 грн. 14 коп. ПДВ по податковій накладній від 30 липня 2010 року №300701, виписаній ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг» на суму здійсненої переплати 5 702 550 грн. 84 коп.

Крім того, позивачем не було подано доказів виконання вимог пункту 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, щодо письмового повідомлення про втрату первинних документів правоохоронних органів та запрошення для участі в роботі створеної комісії представників відповідних органів. До заяви від 27 березня 2013 року про втрату документів платником податків не додано копії матеріалів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів, копії протоколу вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (за наявності). Тому вважає, що у відповідача не було підстав для перенесення термінів проведення документальної позапланової перевірки.

Посилається на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення сформовані у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для їх скасування немає. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «Ковельмолоко» зареєстроване виконавчим комітетом Ковельської міської ради Волинської області 5 січня 1996 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 4 вересня 2013 року.

В період з 15 березня 2013 року по 4 квітня 2013 року Ковельською ОДПІ проведено документальну позапланову перевірку ПАТ «Ковельмолоко» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні операцій з ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг» за липень 2010 року, за результатами якої складено акт від 11 квітня 2013 року №386/22-00444636.

Перевіркою встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4, пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, в результаті чого занижено ПДВ за липень 2010 року на суму 950 125 грн. 14 коп.; пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, не забезпечено зберігання документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів, з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

За наслідками перевірки Ковельською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 25 квітня 2013 року №0000452200, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1 188 031 грн. 14 коп., в тому числі 950 425 грн. 14 коп. - основний платіж та 237 606 грн. - штрафна (фінансова) санкція та №0000442200, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 020 грн.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 25 квітня 2013 року за №0000452200 та №0000442200, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, проте рішенням ГУ Міндоходів у Волинській області від 27 червня 2013 року №514/10/10.2-06 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 29 липня 2013 року №7795/6/9999.10.01.1Г податкові повідомлення-рішення від 25 квітня 2013 року за №0000452200 та №0000442200 залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Висновки перевірки про порушення ПАТ «Ковельмолоко» податкового законодавства ґрунтуються на акті Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва) від 9 лютого 2011 року, в якому зазначено, що ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг» за період з травня 2010 року по вересень 2010 року не надало первинні документи, які підтверджують витрати та доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а тому доходи не можуть бути враховані до бази оподаткування податком за ставкою, зазначеною пунктом 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» Фактично згідно податкової звітності у ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення фінансово-господарської діяльності. Операції ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Таким чином, перевіркою зроблено висновок, що ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, операції ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг» не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні пункту 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», діяльність товариства спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Ковельмолоко» 29 липня 2010 року укладено з ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг» договір купівлі-продажу №2907 на придбання нафтопродуктів - бензин марки А-80 - 184 т, бензин марки А-92 - 190 т, дизельне паливо - 190 т.

Згідно з умовами договору товар постачається покупцю на умовах EXW (ІНКОТЕРМС-2000) франко-термінал, адреса якого узгоджується Сторонами додатково. Продавець зобов'язується поставити товар до 31 грудня 2011 року. Приймання-передача товару по кількості та якості здійснюється представниками обох Сторін на терміналах із складанням акту приймання-передачі товару. Загальна вартість договору встановлюється в розмірі 5 7052 550 грн. 95 коп., в тому числі ПДВ - 20%. Розрахунки за товар проводяться покупцем у формі 100% передоплати.

На виконання умов договору ПАТ «Ковельмолоко» проведено попередню оплату в сумі 5 702 550 грн. 84 коп., згідно платіжного доручення від 30 липня 2010 року №160, а ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг» виписано податкову накладну від 30 липня 2010 року №300701 на поставку бензину та дизельного палива на зальну суму 5 702 550 грн. 84 коп., в тому числі ПДВ 950 425 грн. 14 коп.

На підставі отриманої від ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг» податкової накладної від 30 липня 2010 року №300701 ПАТ «Ковельмолоко» включило до складу податкового кредиту за липень 2010 року 950 425 грн. 14 коп.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення визначених операцій, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

На момент виникнення у позивача права на податковий кредит, порядок та строки включення податку на додану вартість і податковий кредит регулювались Законом України «Про податок на додану вартість».

Порядок обчислення та сплати податку передбачений статтею 7 даного Закону, зокрема, підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6 статті 1 Закону).

Згідно із підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Таким чином податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Із врахуванням вищезазначених обставин суд приходить до висновку, що на момент складання податкової накладної від 30 липня 2010 року №300701 на поставку бензину та дизельного палива на зальну суму 5 702 550 грн. 84 коп., в тому числі ПДВ 950 425 грн. 14 коп. ПАТ «Ковельмолоко» та ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг» були юридичними особами, були зареєстровані як платники ПДВ і тому відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» мали право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних.

При цьому, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які давали б підстави для сумніву у реальності проведеної господарської операції між позивачем та ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг», зокрема, фактів припинення юридичної особи, визнання недійсними установчих документів, свідоцтва платника ПДВ, фіктивності підприємництва, встановлених відповідним судовим рішенням, що набрало законної сили, не здійснення господарської діяльності тощо, а також інших доказів про те, що дані податкової накладної, виписаної постачальником, не відповідають дійсності.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що не минув строк давності щодо господарських відносин між ПАТ «Ковельмолоко» та ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг», оскільки договором купівлі-продажу від 29 липня 2010 року № 2907 встановлений термін поставки нафтопродуктів до 31 грудня 2011 року. Статтею 102 Податкового кодексу України та статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено строк позовної давності - три роки. Отже, строк давності минає 1 січня 2014 року.

Разом з тим, підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000442200, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 020 грн. за порушення пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України суд не вбачає з наступних підстав.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 6.10 Положення у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

В порушення пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України позивачем не забезпечено зберігання первинних документів, на момент проведення перевірки ПАТ «Ковельмолоко» оригіналів первинних документів, що стосуються господарських взаємовідносин з ТзОВ «Будівельна компанія «Адаг» за липень 2010 року не представлено.

Згідно із заявою від 27 березня 2013 року №205 ПАТ «Ковельмолоко» повідомило Ковельську ОДПІ про втрату первинних документів фінансово-господарської діяльності товариства згідно переліку, що додається та копією акту про втрату (загублення) оригіналів документів фінансово-господарської діяльності ПАТ «Ковельмолоко» з додатком.

Однак, позивачем до заяви від 27 березня 2013 року про втрату документів платником податків не додано копії матеріалів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів, копії протоколу вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (за наявності).

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують, що висновки Ковельської ОДПІ ГУ Міндоходів, викладені в акті перевірки від 11 квітня 2013 року №386/22-00444636 щодо незабезпечення зберігання документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів, з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняте на підставі матеріалів перевірки податкове повідомлення-рішення №0000442200, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 020 грн. за порушення пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України є правомірним.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з наданих суду статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення частково шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 25 квітня 2013 року за №0000452200, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору відповідно до задоволених вимог.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 25 квітня 2013 року за №0000452200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Ковельмолоко» 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк