Постанова № 34260783, 24.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 р. Справа № 804/6964/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання - Шайді О.В., за участю: представників позивача - представника відповідача - Руденко Л.А., Присяжного Д.М., Бурковської О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Промислово-виробниче підприємство «КРИВБАСВИБУХПРОМ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2013 року Публічне акціонерне товариство «Промислово-виробниче підприємство «КРИВБАСВИБУХПРОМ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно відмовив Публічному акціонерному товариству «Промислово-виробниче підприємство «КРИВБАСВИБУХПРОМ» визнати переплатою грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства суму у розмірі - 27 357 980, 30 грн., чим порушив його законні права та інтереси, поставив позивача у скрутне фінансове становище. Таким чином, вважає протиправними дії відповідача щодо невизнання вказаної суми надміру сплаченим грошовим зобов'язанням і відмови підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, не подання його для виконання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Просить суд:

- визнати протиправними дії заступника начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України Тісової О.І. про невизнання 27 357 980, 30 грн. надміру сплаченим грошовим зобов'язанням і відмови підготувати висновок про повернення відповідних сум кошів з відповідного бюджету та не подання його для виконання Головному управлінню державної казначейської служби України у Дніпропетровській області;

- зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України внести дані в особову картку платника - Публічного акціонерного товариства «Промислово-виробниче підприємство «КРИВБАСВИБУХПРОМ» щодо наявності переплати з податку на прибуток у сумі 27 357 980, 30 грн.;

- зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України підготувати висновок про повернення 27 357 980, 30 грн. надміру сплаченого грошового зобов'язання Публічному акціонерному товариству «Промислово-виробниче підприємство «КРИВБАСВИБУХПРОМ» з відповідного бюджету та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, та пояснив, що позивачем у період 2010 - 2012 роки було нараховано та сплачено авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у загальному розмірі - 48 224 491, 00 грн., що є узгодженим податковим зобов'язанням відповідно наданих податкових декларацій. Крім того, позивач скористався наданим йому податковим законодавством правом щодо зменшення суми нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним у задоволенні даного адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.

Аналіз матеріалів справи показує, що 30.07.2001 року виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Публічного акціонерного товариства «Промислово-виробниче підприємство «КРИВБАСВИБУХПРОМ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 00190934). Це підтверджується копіями Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та Довідки АБ № 650476 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, неспеціалізована оптова торгівля, підготовчі роботи на будівельному майданчику, виробництво вибухових речовин, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, вантажний автомобільний транспорт.

У період 2010 - 2012 років позивачем було подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України податкові декларації з податку на прибуток підприємства, відповідно до яких останнім було самостійно нараховано та згодом сплачено авансовий внесок з податку на прибуток підприємства при виплаті дивідендів у загальному розмірі - 48 224 491, 00 грн. Це підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних податкових декларацій з податку на прибуток підприємства та платіжних доручень.

Листом від 27.02.2013 року за № 588/11 позивач звернувся до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України з вимогами повернути надмірно сплачений податок на прибуток підприємства у сумі - 27 358 327, 96 грн. на поточний рахунок або узгодити можливість зарахування цієї переплати в рахунок сплати інших податків (податку на додану вартість), або зарахувати в рахунок щомісячних авансових внесків податку на прибуток за 2013 рік.

Однак, у відповідь 20.03.2013 року відповідач повідомив про неможливість повернення або перекиду переплати з податку на прибуток підприємства у сумі - 27 358 327, 96 грн., адже переплата Публічного акціонерного товариства «Промислово-виробниче підприємство «КРИВБАСВИБУХПРОМ» по особовому рахунку з податку на прибуток приватних підприємств станом на 20.03.2013 року становить - 348, 96 грн. У зв'язку із чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного на його думку права щодо повернення надмірно сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства.

Враховуючи, що платник податків сплачував авансовий внесок з податку на прибуток підприємства при виплаті дивідендів у період 2010 - 2012 роки, чинними законодавчими актами у вказаний період були Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (регламентував оподаткування дивідендів до 31.03.2011 року) та п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України (регламентував оподаткування дивідендів з 01.04.2011 року).

Так, абз. 1 п. 1.9 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (у відповідній редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) визначає дивіденд - як платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Пункт 14.1.49 ст. 14 Податкового кодексу України кореспондує вищевказаній нормі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та визначає дивіденд як платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок нарахування та сплати дивідендів передбачалось положеннями п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у відповідній редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), якими визначалось, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному капіталі підприємства - емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.

Крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 7.2, підпункту 7.8.5 пункту 7.8 статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).

Платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 7.8.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим пунктом 7.2 статті 7 чи пунктом 10.2 статті 10 цього Закону.

У разі коли за наслідками звітного періоду сума податкових зобов'язань платника податку має від'ємне значення, сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів, додається у збільшення такого від'ємного значення.

У разі коли сума такого авансового внеску перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, різниця переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення податкового зобов'язання такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Отже, з урахуванням того, що обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємства за визначеною пунктом 10.1 статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у відповідній редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, то вказаний п. 10.1 ст. 10 Закону визначає, що прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у відповідній редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) щодо оподаткування дивідендів кореспондують нормам п. 151.1 ст. 151, п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до положень п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.

Крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 156.1 статті 156 цього Кодексу). Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього Кодексу.

Платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим пунктом 156.1 статті 156 цього Кодексу.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Основну ставку податку п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу України визначає у розмірі - 16 відсотків.

Позивач як емітент корпоративних прав належним чином виконав покладений на нього вищевказаними нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у відповідній редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) та Податкового кодексу України обов'язок щодо нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємства при виплаті дивідендів у період 2010 - 2012 роки, а саме: за податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2010 рік позивачем задекларовано та сплачено авансових внесків на суму 43 192 924, 00 грн., за податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2011 рік позивачем задекларовано та сплачено авансових внесків на загальну суму - 2 054 564, 00 грн., за податковою декларацією з податку на прибуток за 2012 рік позивачем нараховано та сплачено - 2 977 003, 00 грн. авансових внесків, які вносяться до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів та відображаються в р. 20 декларації з податку на прибуток підприємства.

Крім того, з урахуванням вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у відповідній редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) та ст. 54 Податкового кодексу України вказані у податкових деклараціях суми авансового внеску є узгодженими податковими зобов'язаннями позивача на день нарахування. Тим більше, що таке податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Також слід зазначити про те, що вищевказані норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України передбачають право емітента корпоративних прав на зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Як вбачається з даних податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємства за 2012 рік та додатку ЗП до рядка 13.5.2 вказаної декларації, позивач скористався наданим йому правом на зменшення нарахованої суми податку звітного періоду на суму авансового внеску попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду, у зв'язку із нарахуванням дивідендів, що становить - 27 357 979, 00 грн.

Отже, з урахуванням матеріалів справи, норм чинного податкового законодавства України, суд приходить до висновку про те, що сума у розмірі 27 357 980, 30 грн., зарахування якої Публічне акціонерне товариство «Промислово-виробниче підприємство «КРИВБАСВИБУХПРОМ» просить суд визнати надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями є нічим іншим як сумою авансового внеску при виплаті дивідендів, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах, тобто на зазначену суму авансового внеску позивач має право зменшити податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємства, які будуть нараховані ним наступного за 2012 роком податкового періоду.

А пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Тому, Публічне акціонерне товариство «Промислово-виробниче підприємство «КРИВБАСВИБУХПРОМ» помилково вважає суму авансового внеску з податку на прибуток підприємства при виплаті дивідендів надмірно сплаченими грошовими зобов'язаннями з даного податку. У зв'язку із чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Промислово-виробниче підприємство «КРИВБАСВИБУХПРОМ». Також в діях відповідача відсутні ознаки протиправності, адже останній діяв в межах наданих йому законом повноважень та на його виконання. Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Промислово-виробниче підприємство «КРИВБАСВИБУХПРОМ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 26.07.2013 року.

Суддя А.Ю. Рищенко