Постанова № 34259522, 23.10.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року м. Луцьк

Справа № 803/2074/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

cудді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства «Горобини» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – позивач, Волинське обласне відділення ФСЗІ, фонд) звернулось в суд з адміністративним позовом до Фермерського господарства «Горобини» (далі – відповідач, ФГ «Горобини») про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1 035,00 грн. та пені у розмірі 36,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у 2012 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 2 робочих місць, чим порушено вимоги частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". У звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, самостійно поданому Волинському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів відповідачем зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 20 осіб, тому норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році становить 1 особа. Проте такий норматив не був виконаний, що є згідно із статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підставою для сплати товариством адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1 035,00 грн. Оскільки відповідач не сплатив зазначену суму адміністративно-господарських санкцій, тому вона підлягає до примусового стягнення в судовому порядку. Крім того, підприємство порушило строки сплати суми адміністративно-господарських санкцій, що є підставою для нарахування та стягнення з останнього пені в сумі 36,96 грн. На підставі вищевикладеного Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить суд стягнути з ФГ «Горобини» в дохід Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції у розмірі 1 035,00 грн. та пеню в сумі 36,96 грн.

Позивач, суб’єкт владних повноважень, свого представника у судове засідання не направив, однак у заяві від 23 жовтня 2013 року представник Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить суд розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.22).

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, заперечення на позовну заяву не подав, не повідомив про причини неявки та не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, яка вручена уповноваженій службовій особі підприємства 13 жовтня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4414100047520 від 15 жовтня 2013 року (а.с.17).

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки в судове засідання сторони не прибули (при цьому представник позивача просить суд розгляд справи провести за його відсутності), зазначене не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Фермерське господарство «Горобини» 31 січня 2007 року зареєстроване як юридична особа Ратнівською районною державною адміністрацією Волинської області, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.10-11).

Підприємство зареєстроване у Волинському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів як роботодавець-юридична особа, що використовує найману працю, в якій за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб.

З матеріалів справи вбачається, що ФГ «Горобини» здійснює діяльність у сфері вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур (а.с.10 зворот).

За змістом статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі – Закон) для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Частиною першою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, суд дійшов висновку, що Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів уповноважене законом на здійснення заходів зі стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів.

Згідно зі статтею 18-1 зазначеного Закону пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Одночасно, підприємство має вжити вичерпні заходи зі створення робочих місць для інвалідів та інформування про це Ратнівський районний центр зайнятості населення, який в подальшому здійснює пошук інвалідів та їх направлення.

Перевіривши вжиті відповідачем заходи зі створення робочих місць для інвалідів та правомірність застосування фінансово-господарських санкцій, суд зазначає наступне.

За правилами частини третьої статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як визначено пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Матеріалами справи підтверджується, що 25 лютого 2013 року за вхідним № 2092 відповідач подав до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт форми № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, у якому відображено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2012 році становила 20 осіб та серед них немає інвалідів. При цьому, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", повинна складати 1 особа (з розрахунку нормативу 4%). Фонд оплати праці штатних працівників відповідача у 2012 році становив 20,7 тис. грн. із середньорічною заробітною платою штатного працівника 1 035,00 грн. Також підприємство у рядку 06 звіту не нарахувало адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, які мали б становити 1 035,00 грн. (а.с.6).

Претензією від 27 травня 2013 року №91-12/28 Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів проінформувало ФГ «Горобини» про обов’язок сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 1 035,00 грн. до 27 червня 2013 року (а.с.7).

За правилами частини четвертої статті 20 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому суд зазначає, що до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Відтак, з наведеного вище суд прийшов висновку, що до обов’язків роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, крім створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, відноситься також обов’язок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування. Такі вимоги закону реалізуються відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» шляхом щомісячної подачі звіту про наявність вакансій за формою №З-ПН, яка затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року N 420.

Як вбачається з листа Ратнівського районного центру зайнятості від 17 жовтня 2013 року №1097/05-6 у 2012 році на обліку перебували інваліди, які потребували працевлаштування, однак Фермерське господарство «Горобини» у 2012 році не направляло звіти за формою №3-ПН «Про наявність вакансій» (а.с.20).

На думку суду вказані обставини свідчать про неналежне виконання ФГ «Горобини» вимог частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», частини четвертої статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», оскільки з матеріалів справи слідує, що відповідач не надавав органам, зазначеним у статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», інформацію щодо наявності робочих місць для працевлаштування інвалідів за формою №3-ПН, чим і не виконав обов’язку щомісячно інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інваліда.

Згідно частин четвертої та п’ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Суд керуючись принципом офіційного з’ясування всіх обставин у справі, витребувавши у Ратнівського районного центру зайнятості населення інформацію про подання відповідачем звітності, перевіривши її письмовими матеріалами справи з’ясував, що у 2012 році ФГ «Горобини» не виконало обов’язку щомісячно інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інваліда.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено частиною третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши дії Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо покладання на Фермерське господарство «Горобини» обов’язку сплатити адміністративно-господарській санкції за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів, суд дійшов висновку, що позивач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з дотриманням вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надавши оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов висновку, що відповідач не вжив усіх залежних від нього заходів щодо працевлаштування інвалідів на підприємстві, оскільки згідно частини четвертої статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» був зобов’язаний у 2012 році щомісячно подавати інформацію (звіт) про наявні вакансії для інвалідів у встановленому законодавством порядку, так як саме на нього покладена відповідальність за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів, але цього не виконав, а тому нараховані Волинським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарській санкції в розмірі 1 035,00 грн. та пеня у розмірі 36,96 грн. підлягають стягненню з Фермерського господарства «Горобини» до Державного бюджету України, а позов підлягає до задоволення.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Закону України «Про зайнятість населення», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені – задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства «Горобини» (44141, Волинська область, Ратнівський район, село Жиричі, ідентифікаційний код юридичної особи 34417187) до Державного бюджету України адміністративно господарські санкції у розмірі 1 035,00 грн. (одна тисяча тридцять п’ять гривень) та пеню у розмірі 36,96 грн. (тридцять шість гривень дев’яносто шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович