Постанова № 34259108, 22.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2013 р. Справа №801/9356/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Панов О.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Відділу ветеринарної міліції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим

до Приватного підприємця ОСОБА_1

про зупинення реалізації продукції.

Суть спору: Відділ ветеринарної міліції Головного Управління МВС України в АР Крим (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності шляхом зупинення реалізації продукції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної перевірки позивачем були встановленні порушення додержання і виконання вимог діючого законодавства.

Згідно поштового повідомлення та квитанції поштового відділення (а.с.7а,7,8) позовна заява із додатками на вимогу ст.106 КАС України направлені на адресу відповідача 30.09.2013.

Ухвалою суду від 01.10.2013 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі з наданням відповідачеві строку подання заперечень проти позову, роз'яснення порядку та наслідків неподання такого заперечення.

17.10.2013 від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, вважаю за можливе на підставі ст.183-2 КАС України розглядати справу в порядку скороченого провадження.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суддя

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2013 року старшим інспектором з особливих доручень відділу ветеринарної міліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим капітаном міліції Шамбазовим Р.Р. на виконання листа Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим від 05.09.2013 № 76/36/1/370-2, в присутності відповідача проведено перевірку з державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на підконтрольному об'єкті з переробки шкірсировини ПП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки 06 вересня 2013 року складено Акт обстеження підприємства, яким встановлені наступні порушення:

- заготівля шкірсировини здійснюється без відповідних ветеринарних документів (експлуатаційного дозволу відповідного державного органу ветеринарної медицини), з невідомих джерел, без проведення відповідного державного контролю та надзору, без обліку постачальників шкір сировини;

- на момент перевірки не надано супровідних ветеринарних документів на 1100 шкір овець, які підтверджують безпеку сировини.

Зазначене стало підставою для звернення позивачем із позовом щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення реалізації відповідачем продукції.

Як вбачається із частини 1 ст.56 Закону України "Про ветеринарну медицину" від 25 червня 1992 року за № 2498-XII із відповідними змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2498), "Державні інспектори ветеринарної медицини здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за виробництвом, переробкою та обігом неїстівних продуктів тваринного походження, у тому числі забезпечують проведення розширеного ветеринарно-санітарного контролю на підставі професійної оцінки державного інспектора ветеринарної медицини або в межах програми вибіркового ветеринарно- санітарного контролю".

Пунктом 10 ч.1 ст. 13 Закону №2498, "Державні інспектори ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, мають право: 10) обмежувати, забороняти або припиняти відповідно до законодавства господарську діяльність юридичних або фізичних осіб у разі порушення ними ветеринарно-санітарних заходів, встановлених законодавством, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та/або здоров'ю людей і тварин".

Статтею 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вимог цього Кодексу.

Позивач у позові просить застосувати до відповідача захід реагування у вигляді зупинення реалізації продукції.

Згідно із пунктом 1 частини 1 ст. 50 Закону №2498, "здійснення діяльності з виробництва та обігу без отримання експлуатаційного дозволу відповідного державного органу ветеринарної медицини забороняється на таких потужностях (об'єктах): 1) потужностях (об'єктах) з переробки неїстівних продуктів тваринного походження".

У запереченнях, наданих відповідачем, він зазначає, що захід у вигляді зупинення виробництва (виготовлення) продукції або тимчасової заборони обігу продукції на ринку застосовується виключно якщо існує підозра, що продукт, підконтрольний ветеринарній службі, є небезпечним і може спричинити безпосередню загрозу життю або здоров'ю людей і тварин, але, на думку відповідача, матеріали справи не містять відомостей та будь-яких доказів того, що його продукція, яка перевірялась, є небезпечною.

Крім того, відповідач у запереченнях, посилаючись на ст. 13 Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 № 2498-XII, зазначив, що позивач звернувся до суду з позовом щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення реалізації продукції, при цьому спеціальним законом позивачу не надано право звернення до суду з позовом щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції.

Однак суд не приймає до уваги ці заперечення виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» від 14.01.2000 № 1393-XIV до неякісної та небезпечної продукції відноситься продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують якість та безпеку продукції. У даному випадку при проведенні перевірки відповідачем не було надано ветеринарних документів, що підтверджують якість та безпеку продукції, що обстежувалась, а отже, суд не може зробити висновок про її якість та безпеку.

Стосовно твердження відповідача про відсутність у позивача права звернення до суду з позовом щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 № 2498-XII державні інспектори ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, мають право:

1) з метою здійснення ветеринарно-санітарного нагляду протягом робочого часу мати безперешкодний доступ до потужностей (об'єктів), які використовуються для виробництва, переробки та обігу товарів, ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів, кормів;

2) у разі спалаху хвороби, що підлягає повідомленню, у будь-який час мати безперешкодний доступ до потужностей (об'єктів), які здійснюють виробництво або обіг товарів, якщо такі потужності (об'єкти) розташовані в межах карантинної зони, для перевірки їх ветеринарно-санітарного стану та/або товарів та/або виконання необхідних заходів, які встановлюються під час карантину тварин;

3) одержувати інформацію, необхідну для встановлення ветеринарно-санітарного стану та забезпечення безпечності товарів, виявлення причин хвороби тварин, з метою визначення ветеринарно-санітарного статусу відповідної зони;

4) перевіряти стан здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю;

5) видавати накази, розпорядження та приписи про обов'язкові для виконання ветеринарно-санітарні заходи (включаючи забій, вимушений забій тварин, знешкодження, утилізацію або знищення товарів, дотримання процедур переробки, утилізації або знищення об'єктів, якщо вони є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, або в разі виникнення підозри, що ці об'єкти заражені чи є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, чи містять забруднюючі речовини, радіонукліди в кількостях, які перевищують максимальні рівні залишків);

6) забороняти експорт, імпорт, транзит та інший обіг товарів і засобів догляду за тваринами, які не відповідають ветеринарно-санітарним заходам та/або технічним регламентам;

7) видавати накази, розпорядження та приписи стосовно вилучення з обігу товарів та засобів догляду за тваринами, які не відповідають ветеринарно-санітарним заходам або технічним регламентам;

8) видавати розпорядження та приписи стосовно призупинення, закінчення строку дії, поновлення і анулювання (скасування) експлуатаційних дозволів та ветеринарних документів;

9) у разі необхідності утворювати комісії з числа експертів з ветеринарної медицини із залученням спеціалістів ветеринарної медицини з профільних науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів для ідентифікації хвороб тварин та причин їх загибелі;

10) обмежувати, забороняти або припиняти відповідно до законодавства господарську діяльність юридичних або фізичних осіб у разі порушення ними ветеринарно-санітарних заходів, встановлених законодавством, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та/або здоров'ю людей і тварин;

11) організовувати проведення протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, які здійснюють професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини;

12) накладати адміністративні стягнення відповідно до закону.

20.06.2013 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності» № 353-VII, згідно з яким було внесено зміни до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V.

Відповідно до вказаного, ч. 5 ст. 4 Закону №877 із змінами, внесеними згідно із Законом N 353-VII від 20.06.2013, закріплює, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Суд зазначає, що на спірні правовідносини поширюється дія даної норми на підставі наступного.

Відповідно до п. 2 Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. N 395 Відділ ветеринарної міліції в Автономній Республіці Крим є територіальним підрозділом ветеринарної міліції, що функціонально підпорядковується начальнику територіального органу Держветфітослужби (п. 3 Положення).

Згідно п. 9 Положення управління ветеринарної міліції здійснює контроль за діяльністю територіальних підрозділів ветеринарної міліції, які йому підпорядковані, перевіряє та координує їх роботу, пов'язану з організацією службової діяльності, добором, розстановкою, вихованням та навчанням особового складу.

У п. 2 Положення вказано, що відділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів (територіальні підрозділи ветеринарної міліції) організовують та здійснюють контроль і нагляд за виконанням вимог ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин.

Отже, Відділ ветеринарної міліції в Автономній Республіці Крим є органом державного нагляду (контролю) за виконанням вимог ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин.

Крім того, Закон № 353 було прийнято 20.06.2013 року, а Закон № 2498 було прийнято 25.06.1992 року, тому суд керується нормами закону, що був прийнятий пізніше.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що позивачу законом надано право звернення до суду з позовом щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, тому позивач звернувся до суду з даним позовом правомірно.

Суддя не приймає до уваги пояснення позивача про наявність у нього експлуатаційного дозволу, оскільки доказів останнього не надано, як державному інспектору ветеринарної медицини під час перевірки, так і суду.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим задовольнити позов та застосувати до відповідача захід реагування у вигляді зупинення виробництва (виготовлення) ним продукції.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94,158-163,183-2 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Застосувати захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення реалізації продукції приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), а саме 1 100 (однієї тисячі ста) шкур овець.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Панов О.І.