Постанова № 34257107, 16.10.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/6559/13-а

провадження № 2а/106/229/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2013 м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Володарець Н.М.

при секретарі - Ходаковській Ю.В.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

представника відповідача - Управління у справах сім'ї та молоді Євпаторійської міської ради - Панєйкіна Наталі Вікторівни, довіреність №547 від 9 жовтня 2013 року,

розглянувши в судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління у справах сім'ї та молоді Євпаторійської міської ради про визнання неправомірною відмову у визнанні сім'ї багатодітною та у видачі свідоцтва багатодітної сім'ї, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та понесених збитків,

В С Т А Н О В И В :

9 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління у справах сім'ї та молоді Євпаторійської міської ради про визнання неправомірною відмову у визнанні сім'ї багатодітною та у видачі свідоцтва багатодітної сім'ї, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та понесених збитків. Позовні вимоги мотивує тим, що вона - позивач є одинокою матір'ю та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, сама займається їх вихованням, отримує аліменти на двох дітей від першого шлюбу, третя дитина визнана батьком, але батько ніякої допомоги не надає, спільно з нею не проживає, у шлюбі с ним вона не перебуває. 6 серпня 2013 року вона звернулася до відповідача з заявою та пакетом документів, передбачених постановою КМУ від 2 березня 2010 року №209, яка визначає порядок та перелік документів для видачі посвідчень батьків та дітей багатодітної родини. Співробітник Управління вивчила її заяву та документи, після чого відповіла категоричною відмовою у прийнятті документів, мотивуючи це тим, що нею надано неповний пакет документів, а саме не представлено довідку про отримані нею - позивачем аліменти на дітей, копію свідоцтва про розірвання шлюбу, довідку про відсутність аліментів на третю дитину, копію свідоцтва про укладення шлюбу з батьком третьої дитини. Вважає, що зазначені вимоги відповідача є неправомірними, оскільки такі документи положеннями зазначеної вище постанови КМУ не передбачені. 31 серпня 2013 року нею на адресу відповідача було направлено листа з заявою та копіями документів, проте у порушення вимог постанови КМУ посвідчення протягом 10 днів їй не було видано. Вважає, що вимоги про надання додаткових документів, а також відмова у прийнятті наданих нею документів співробітниками Управління сім'ї та молоді є явним порушенням її законних прав та свобод, гарантованих їй Конституцією, порушенням закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про охорону дитинства», та як наслідок порушення її законних прав та прав її дітей у отриманні пільг на проїзд у міському транспорті до школи, харчування у шкільній їдальні, зубного протезування, санаторно-курортного лікування, оплату житлового-комунальних послуг. В результаті неправомірних дій відповідача відносно неприйняття документів та невидачі посвідчення, вона не отримала передбачені законом пільги та понесла матеріальні витрати на проїзд дітей до школи з розрахунку: разовий проїзд у маршрутному таксі коштує 2 грн., у обидві сторони це коштує 4 грн., виходячи, що в неї двоє дітей, які їздять до шкоди, то щоденно нею витрачалося 8 грн. на проїзд дітей до школи та додому. Крім того у результаті її душевних переживань, порушенням психічно-емоційного стану, стану здоров'я, як матері, яка годує дитину, які 2 місяці, вона перенесла моральне навантаження, переживання, які відобразилися на її здоров'ї. Просить суд визнати неправомірними дії Управління у справах сім'ї та молоді Євпаторійської міської ради відносно невизнання її сім'ї багатодітною та відмови у видачі посвідчення багатодітної сім'ї, зобов'язати Управління у 10-денний строк видати посвідчення батьків багатодітної сім'ї їй - позивачу та її неповнолітнім дітям - ОСОБА_4, ОСОБА_5,як дітям з багатодітної сім'ї, зобов'язати відповідача вжити заходів для внесення інформації про її - позивача сім'ю у Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, стягнути з Управління у відшкодування моральної шкоди в сумі 17 грн., а також стягнути з відповідача у відшкодування понесених нею витрат на проїзд дітей до школи з розрахунку 8 грн. на день з 1 вересня 2013 року до часу винесення рішення у справі та понесених нею судових витрат в сумі 34,41 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала, надала суду пояснення, аналогічно викладеному у позовній заяві, а також зазначила, що нею оскаржується саме відмова відповідача у визнанні її сім'ї багатодітною та відмова у видачі посвідчення багатодітної сім'ї, проте про прийняття такого рішення відповідачем у встановленому порядку їй не відомо. Просила задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Управління у справах сім'ї та молоді Євпаторійської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, вважав їх необґрунтованими та безпідставними, зазначив, що відповідного рішення щодо відмови у прийняття документів ОСОБА_1, визнанні її сім'ї багатодітною та відмови у видачі посвідчення багатодітної сім'ї, Управлінням не приймалося, а позивачці було роз'яснено про необхідність надання додаткових документів. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у справі ОСОБА_1 є матір'ю трьох дітей, а саме ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується Свідоцтвами про народження дітей.

У відповідності з положеннями статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» статус багатодітної сім'ї має сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує.

Згідно ст. 5 зазначеного Закону місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують: проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, вирішення інших питань у цій сфері; вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей, в тому числі здійснюють встановлення статусу багатодітної сім'ї.

При встановленні статусу багатодітної сім'ї здійснюється видача посвідчень батьків та посвідчень дітей з багатодітних сімей, які підтверджують статус багатодітної сім'ї та статус дітей з такої сім'ї і їх право на отримання пільг відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» та інших актів законодавства.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 209 «Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім'ї» посвідчення видаються структурним підрозділом районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим органом міської ради одному з батьків за місцем його реєстрації протягом десяти днів після подання таких документів: заяви батька або матері про видачу посвідчень;копії свідоцтв про народження дітей; копії свідоцтва про шлюб (крім батька або матері, які виховують дітей самостійно); копії сторінок паспорта батька та матері з даними про прізвище, ім'я, по батькові, дату його видачі і місце реєстрації; довідки про склад сім'ї (форма № 3); фотокарток (батьків та дітей) розміром 30 х 40 міліметрів; довідки із загальноосвітнього, професійно-технічного, вищого навчального закладу (для осіб від 18 до 23 років у разі, коли вони навчаються за денною формою навчання); довідки структурного підрозділу, виконавчого органу міської ради про те, що за місцем реєстрації батька або матері посвідчення не видавалися (у разі реєстрації батьків за різною адресою).

В судовому засіданні достовірно встановлено, що у серпні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Управління у справах сім'ї та молоді Євпаторійської міської ради з питання встановлення статусу багатодітної сім'ї та видачі відповідних посвідчень та їй у відповідності до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» було роз'яснено про необхідність надання документу, підтверджуючого факт самостійного виховання трьох дітей для встановлення статусу багатодітної сім'ї, а для отримання відповідних посвідчень - надати документи, передбачені постановою КМУ від 2 березня 2010 року №209. При цьому позивачем ОСОБА_1 не було представлено жодного документу у підтвердження факту самостійного виховання трьох дітей, про що позивачем було зазначено у судовому засіданні при розгляду справи. Як пояснила позивач ОСОБА_1 їй не було відомо який саме документ може підтвердити цей факт, тому вона його і не представила.

31 серпня 2013 року позивач ОСОБА_1 рекомендованим листом надіслала на адресу Управління пакет документів для встановлення її сім'ї статусу багатодітної сім'ї та видачі посвідчення батьків багатодітної сім'ї та посвідчень дитини з багатодітної сім'ї. З представленого суду опису вкладення до рекомендованого листа ОСОБА_1 вбачається, що нею було направлено до Управління заяву, копію паспорту, свідоцтва про народження дітей, копії довідки про її ідентифікаційний номер, копія довідки про склад сім та фотографії. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що дійсно документи були направлені на адресу Управління у копіях, які не були посвідчені у встановленому порядку.

У відповідності до переліку документів, передбаченому постановою КМУ від 2 березня 2010 року №209, довідка про склад сім'ї (форма №3) надається у оригіналі.

Отже, у зв'язку з тим, що позивачем ОСОБА_1 не був представлений до Управління повний пакет документів, а направлені поштою копії документів неможливо було звірити з оригіналами та посвідчити їх, позивачці було запропоновано особисто надати в Управління документи, яких не вистачало, що підтверджується повідомленнями, надісланими Управлінням у справах сім'ї та молоді на адресу позивача ОСОБА_1 від 2 вересня 2013 року, 10 вересня 2013 року та 12 вересня 2012 року. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначила, що до цього часу рекомендації відповідача нею не виконані, зокрема не представлений документ про самостійне виховання нею трьох дітей.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що рішення про відмову позивачу ОСОБА_1 у визнанні сім'ї багатодітною та у видачі свідоцтва багатодітної сім'ї, Управлінням у справах сім'ї та молоді Євпаторійської міської ради не приймалося, а отже підстав для задоволення позовних вимог та визнання фактично неіснуючої відмови Управління у справах сім'ї та молоді Євпаторійської міської ради судом не встановлено. В судовому засіданні представник відповідача Управління у справах сім'ї та молоді Євпаторійської міської ради зазначив, що у разі надання ОСОБА_1 будь якого доказу у підтвердження факту того, що позивачем самостійно виховується троє дітей, а саме висновку органу опіки та піклування чи довідки, виданої за місцем проживання, відразу ж вирішиться питання щодо встановлення статусу багатодітної сім'ї.

При таких обставинах, суд прийшов до висновку, що дії Управління у справах сім'ї та молоді Євпаторійської міської ради здійснювалися у відповідності до норм чинного законодавства України, тобто обґрунтовано, зокрема у відповідності до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», у зв'язку з чим є законними. Підстав для зобов'язання Управління у 10-денний строк видати посвідчення батьків багатодітної сім'ї їй - позивачу та її неповнолітнім дітям - ОСОБА_4, ОСОБА_5,як дітям з багатодітної сім'ї, а також для зобов'язання відповідача вжити заходів для внесення інформації про її - позивача сім'ю у Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, на цей час судом не встановлено, оскільки позивачем не представлено всіх необхідних для цього документів.

Статтею 22 Цивільного кодексу України регламентовані способи відшкодування особі майнової шкоди в наслідок порушення її цивільного права, до яких відноситься і відшкодування збитків. При цьому під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи зі змісту ст. ст. 22, 1166 ЦК України, а також роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у постанові № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, мають місце при наявності складу цивільного правопорушення, який включає в себе протиправну поведінку заподіювача, наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, а також вину заподіювача.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача Управління у справах сім'ї та молоді Євпаторійської міської ради матеріальної шкоди, а саме витрат, понесених на проїзд її дітей до школи з розрахунку 8 грн. на день з 1 вересня 2013 року до часу винесення рішення у справі, позивач зазначає, що саме в наслідок відмови відповідача у видачі її дітям відповідних посвідчень, вони були позбавлені права на пільги.

Проте в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження зазначені посилання позивача, оскільки доказів того, що їй були спричинені збитки внаслідок незаконних дій відповідача суду не надано.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану моральну шкоду, передбачених ст. 1167 ЦК України, заподіяна шкода відшкодовується особою за наявності її вини.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином, умовою застосування судом цивільно-правової відповідальності за вказаною правовою нормою, яка поширюється на деліктні правовідносини, є встановлення факту неправомірності рішення, дії чи бездіяльності службової або посадової особи зазначених органів.

Оскільки рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб вважаються правомірними, поки не встановлено протилежного, а зазначений факт в ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження, суд не може прийти до висновку про заподіяння позивачу ОСОБА_1 шкоди відповідачем.

Згідно ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача ОСОБА_1 в заявлених нею межах та про відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі Закону України «Про охорону дитинства», Постанови Кабінету Міністрів України №209 від 2 березня 2010 року, Наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту №3337 від 13 серпня 2008 року «Про Єдиний облік багатодітних сімей в Україні», Інструкції про порядок видачі посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім'ї, затвердженої наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту №1947 від 29 червня 2010 року, ст. ст. 22, 1167 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 7 - 12, 49, 71, 86, 94, 158, 159, 160, 161 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління у справах сім'ї та молоді Євпаторійської міської ради про визнання неправомірною відмову у визнанні сім'ї багатодітною та у видачі свідоцтва багатодітної сім'ї, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та понесених збитків - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.М. Володарець