Ухвала суду № 34255631, 22.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 371/452/13-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко В.М.Провадження № 22-ц/780/5636/13 Доповідач у 2 інстанції СержанюкКатегорія 47 22.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

21 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Білоконь О.В., Коцюрби О.П., із участю секретаря Антіпова Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 20 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину, яка навчається,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 20 серпня 2013 року позов ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка навчається, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 13.03. 2013 року до 01.07. 2014 року, тобто до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення 23 років.

Стягнуто з ОСОБА_1 114, 70 грн. судового збору в дохід держави.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, допущено негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.

На обґрунтування ухваленого рішення зазначено, що відповідач по справі, відповідно до ст. 199 СК України, зобов'язаний утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання і, в зв'язку з цим, потребує матеріальної допомоги

При цьому, зазначено, що ОСОБА_1 інших дітей не має, аліментів не сплачує, має змогу утримувати доньку, а іншого в своїх запереченнях не надав.

Крім того, вказано, що доводи відповідача про те, що дочка не навчається, суд вважає надуманими, оскільки вони спростовуються довідкою з місця її навчання, а піддавати сумніву викладені в ній дані немає підстав.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Миронівського районного суду Київської області від 20 серпня 2013 року у справі скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, і це підтверджується матеріалами справи, батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження, є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ( а.с. 4 ).

01 липня 2010 року ОСОБА_2 зарахована на навчання до Національного університету біоресурсів і природокористування України на денну форму навчання на факультет садово-паркового господарства та ландшафтної архітектури ( а.с. 6 ).

Строк її стаціонарного навчання до 01.07.2014 року ( там же ).

При цьому, ОСОБА_1, маючи змогу, не утримує свою повнолітню доньку, яка продовжує навчання і потребує, у зв'язку із цим, матеріальної допомоги.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 181, 182, 199 СК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 212-213 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення на підставі належних та допустимих доказів по справі.

А тому, доводи ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки вони повністю спростовуються належними та допустимими доказами по справі.

Інші обставини, зазначені в апеляції, зокрема, про порушення судом першої інстанції правил підсудності при відкритті провадження у справі, неможливість відповідача надавати дочці матеріальну допомогу, а також про отримання позивачкою стипендії, не спростовують висновок суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог та не є підставою для задоволення апеляційних вимог.

Таким чином, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, а тому оскаржуване рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, згідно вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Миронівського районного суду Київської області від 20 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину, яка навчається, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: О.В. Білоконь

О.П. Коцюрба