Рішення № 34255489, 25.09.2013, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 0809/365/2012

Провадження №: 2/332/378/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 р. Заводський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Мєркулової Л.О.

при секретарі - Худайбердієвої Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Мета Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно та стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно та стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на те, що 23 червня 2008 року між позивачем АБ "Металург", позивач по справі, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «МетаБанк», та ОСОБА_1, відповідач по справі, було укладено кредитний договір № 636201010091А , відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 124 500,00 гривень для купівлі автомобіля марки „КІА Маgentis" строком до 23.06.2015 року, а позичальник зобов'язався погашати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 16,7% річних відповідно з умовами п. 1.2 кредитного договору.

Видача кредиту була здійснена шляхом перерахування Банком коштів у сумі 124 500,00 гривень на рахунок ТОВ "Автоком" (меморіальний ордер № СFL/533179/5 від 23.06.2008р.), оплата за автомобіль, платник ОСОБА_1

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_1, та банком було укладено договір застави № 9362010100901 від 23.06.2008р. На підставі цього договору відповідач ОСОБА_1передав в заставу банку автомобіль: марки КІА , модель «Маgentis», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, об'єм двигуна 1998, шасі ( кузов, рама ) № Y6LGЕ22238L005518 КNЕGЕ222385240533, тип ТЗ - легковий сєдан, повна маса 1566 кг, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії АРС № 083285, видане Запорізьким ВРЕВ № 1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області 20.06.2008р., зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вартість предмету застави, визначена на підставі висновку експерта , складає 95 000 грн.

23.06.2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно якого у разі невиконання ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором, поручитель ОСОБА_2 зобовязується в порядку, передбаченим цим договором, погасити борг позичальника ОСОБА_1

Свої зобовязання ОСОБА_1 не виконав і станом на 21.12.2011 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 112 229,55 грн.

У своєму позові позивач просив в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 23.06.2008 року звернути стягнення на заставлене майно автомобіль марки КІА , модель «Маgentis», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску шляхом продажу вищевказаного автомобіля, а також стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 17 229,55 грн.

У лютому 2013 року позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 174 776,35 грн, а також судовий збір.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнав частково і пояснив, що на теперішній час 74 011,02 грн. Згоден на стягнення цієї суми.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши всі надані докази, вислухав пояснення сторін, вважає, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що 23.06.2008 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1, було укладений кредитний договір № 636201010091 А, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 124 500,00 гривень для купівлі автомобіля марки „КІА Маgentis строком до 23.06.2015 р. зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов кредитного договору. Видача кредиту була здійснена шляхом перерахування Банком коштів у сумі 124 500,00 гривень на рахунок ТОВ "Автоком" (меморіальний ордер № СFL/533179/5 від 23.06.2008р.), оплата за автомобіль, платник ОСОБА_1 В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_1та банком було укладено договір застави

9362010100901 від 23.06.2008р. На підставі цього договору відповідач 1 передав в заставу Банку автомобіль: марки КІА , модель «Маgentis».

23.06.2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно якого у разі невиконання ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором, поручитель ОСОБА_2 зобовязується в порядку, передбаченим цим договором, погасити борг позичальника ОСОБА_1

Відповідно до п.6.5 кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту (частини кредиту), відсотків за користування кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до п.6.4 кредитного договору за несвоєчасну сплату частини кредиту та відсотків позичальник сплачує на користь Банку штраф в розмірі 0.5% від суми кредиту, встановленої в п. 1.1. Кредитного договору) за кожний факт порушення.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Згідно ст..554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов8язання внаслідок односторонньої відмови від зобов8язаення, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання, сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст..612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором бо законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Станом на 18.02.2013 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором не погашена і складає 174 776,35 гривень, де:

- прострочена заборгованість за кредитом - 93 429,24 гривень;

- прострочена заборгованість за процентами 3 068,65 гривень;

- прострочена заборгованість за комісією 70,0 гривень;

- пеня за несвоєчасну оплату частини кредиту та відсотків 70 636,46 грн.;

- штраф у розмірі - 7 470 грн.;

- штраф у розмірі - 102 грн.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Суд встановив, що згідно розрахунку позивач просить стягнути з відповідачів пеню за період з 19.02.2012 року по 18.02.2013 року, але детального розрахунку не навів.

Згідно ст.549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобовязання.

Згідно ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості та процентів за кредитним договором є обґрунтованими, так як відповідач ОСОБА_1 порушив умови за кредитним договором, своєчасно не виконував зобовязання, через що утворилась заборгованість , яка відповідно до ст.554 ЦК України та договору поруки, укладеного між позивачем та поручителем ОСОБА_2, підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у розмірі 70 736,46 грн. та стягнення штрафу в розмірі 7470 грн. та 102 грн.. то суд вважає, що останні не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надав докази того, що ОСОБА_1 допустив порушення зобовязань, передбачених п.1.2 та п.2.2 кредитного договору від 23.06.2008 року.

Позовна заява про вирішення спору, що виникає з кредитних правовідносин, за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленим ст.119 ЦПК України. Зокрема: в п.5 передбачено виклад обставин в позовній заяві, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; в п.6 передбачено зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Так, із розрахунку заборгованості у ОСОБА_1 вбачається, що пеня в сумі 70 636,46 грн. нарахована у відповідності до п.6.5 кредитного договору за порушення строків сплати кредиту, визначених у п.1.2. кредитного договору.

Відповідно до п.1.2. Кредитного договору позичальник, ОСОБА_1 здійснює погашення частин кредиту та сплату відсотків за користування кредитом шляхом внесення сум не менше за ті, що наведені в додатку № 1 до цього договору щомісячно з 1 по 23 число. Але, цього додатку № 1 суду не надано і тому не вбачається, яку ж суму повинен сплачувати щомісячно ОСОБА_1 банку і який строк він порушив.

Так, із розрахунку заборгованості у ОСОБА_1 вбачається, що штраф у розмірі 7 470 грн. нараховано відповідно до п.6.4 договору за порушення зобовязань, передбачених п.2.2 Кредитного договору.

Відповідно до п.2.2 кредитного договору ОСОБА_1 зобов*язан щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом, погашати частину кредиту та інші платежі на користь банку, передбачені додатком № 1 до цього договору. Із-за відсутності додатку № 1 неможливо встановити яку суму відсотків, інших платежів повинен сплачувати ОСОБА_1

Таким чином, суд приходе до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом та процентами знайшли своє підтвердження, а в частині стягнення пені та штрафу підтвердження та обґрунтування не знайшли, тому позов ПАТ «МетаБанк» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 257,263,26,267,268, 509, 610-612, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Мета Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ "МетаБанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 96 630 грн., а саме: прострочена заборгованість 93 429,24 грн. прострочена заборгованість за процентами 3068,65 грн., прострочена заборгованість за комісією 70 грн., а також судовий збір з кожного з відповідачів по 483 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.О. Мєркулова