Рішення № 34253523, 16.10.2013, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Провадження по справі № 2/260/1514/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 р. Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Хмельницької Л.І.

при секретарі: Богоявленської А.С.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

за участю відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційнийбанк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. В обґрунтування позову зазначив, що 26 квітня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № DOI0GA00006200 у відповідності до якого відповідач отримав кредит в сумі 39900.00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.04.2012 року.

Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісячно в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

У порушення умов договору, відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача, які виражаються у залученні ним страхових коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обовязкових платежів з цих коштів.

У звязку з зазначеними порушеннями зобов*язань за кредитним договором відповідач станом на 26.04.2013 року має заборгованість- 131043.33 доларів СЩА, що за курсом 7,99, відповідно до службового розпорядження Ш\НБУ від 26.04.2013 року складає 1047036, 19 грн., яка складається з наступного:

- 35303,18 доларів США- заборгованість за кредитом;

- 38943,54 доларів США- заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3192,00 доларів США- заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 47334,65 доларів США- пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором;

А також штрафів відповідно до Договору:

-31, 29 доларів США- штраф (фіксована частина)

-6238, 67 доларів США-штраф (процентна складова)

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ «Банк» та відповідачами 26.04.2007 року укладений договір іпотеки № 3257. Згідно до умов якого, відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 54,70 кв.м. житловою площею 39,30 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Дніпродзержинська, 8/19. Майно належить відповідачам на праві власності на підставі свідоцтва про право власності. Обумовлена сторонами ціна предмету іпотеки дорівнює 239 875, 00 грн.

Договором іпотеки, укладеним між сторонами, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодежателя письмової згоди на такі дії. Враховуючі той факт, що іпотеко держатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя.

Оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для виселення всіх мешканців, вважає, що відповідачі підлягають виселенню з житла, яке є предметом іпотеки із зняттям їх з реєстрації у квартирі.

До звернення із позовом до суду позивач, з метою надання можливості відновити платіжну дисципліну за кредитним зобовязанням, надіслав повідомлення боржнику про порушення основного зобовязання та/або іпотечного договору з вимогою добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення у разі продовження порушення.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити, суду надані пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, був не згоден з сумую заборгованості. Зазначив, що дійсно отримував кредит за договором з позивачем. Заборгованість утворилась у звязку з важким матеріальним станом, який утворився у сім*ї. Не заперечував проти звернення стягнення на квартиру в рахунок погашення заборгованості та проти виселення з неї.

Відповідачка ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги також визнали частково, не були в повному обсязі згодні з сумою заборгованості, не заперечували проти того, що заборгованість за кредитним договором дійсно існує, утворилась вона у звязку з скрутним матеріальним становищем. Згодні з реалізацією квартири в рахунок погашення заборгованості, не заперечували також проти виселення з квартири.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги позивача законні і обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 26 квітня 2007 року між ПАТ «КБ Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № DOI0GA00006200 (а.с.15-17) у відповідності до якого позивач надав, а відповідач ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 39 900.00 доларів США на споживчі цілі зі сплатою 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.04.2012 року.

Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісячно в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

У порушення умов договору, відповідач ОСОБА_2 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача, які виражаються у залученні ним страхових коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обовязкових платежів з цих коштів.

У звязку з зазначеними порушеннями зобов*язань за кредитним договором відповідач станом на 26.04.2013 року, у відповідності до розрахунку (а.с.9-10) має заборгованість- 131043.33 доларів СЩА, що за курсом 7,99, відповідно до службового розпорядження Ш\НБУ від 26.04.2013 року складає 1047036, 19 грн., яка складається з наступного:

- 35303,18 доларів США- заборгованість за кредитом;

- 38943,54 доларів США- заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3192,00 доларів США- заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 47334,65 доларів США- пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором;

А також штрафів відповідно до Договору:

-31, 29 доларів США- штраф (фіксована частина)

-6238, 67 доларів США-штраф (процентна складова)

В той же час, суд вважає, що сума пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором не може бути стягнута станом на 26.04.2013 року, оскільки, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Таким чином, сума пені, яка може бути стягнута з відповідача складає з моменту припинення платежів з 05.10.2007 року по 05.10.2008 року-914,99 доларів США., тобто загальна сума заборгованості за кредитним договором складатиме 84 623,67 доларів США.

В забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору, між позивачем та відповідачами був укладений договір іпотеки (а.с.18-20) № 3257И від 26.04.2007 року, у відповідності до якого в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1, яка належить відповідачам на праві власності.

У відповідності до умов Договору іпотеки п. 22 у випадку порушення Кредитного договору позичальником Іпотекодежавець направляє Іпотекодавцям і позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом десятиденного строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» та Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Способами звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно із ст.ст. 37-39 Закону про іпотеку є, зокрема, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, продаж іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, реалізація предмета іпотеки за рішенням суду.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього закону.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині звернення стягнення заборгованості за кредитним договором в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статею 39 Закону 898-ІУ «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, ч. 1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом. У частинах 2 і 3 ст. 40 цього ж Закону встановлений порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов*язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житлове приміщення у встановлений строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернено стягнення як на предмет іпотеки, передбачений ч. 3 ст. 109 ЖК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Позивач до звернення із позовом до суду, з метою надання можливості відновити платіжну дисципліну за кредитним и зобовязанням, надіслав повідомлення боржнику та іпотекодавцям про порушення основного зобовязання та іпотечного договору з вимогою добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення у разі продовження порушення (а.с.12).

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині виселення відповідачів з предмету іпотеки: квартири АДРЕСА_2 в Ленінському районі м. Донецька підлягають задоволенню.

В той же час, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вимоги в частині виселення з квартири інших осіб, які зареєстровані або проживають в ній, оскільки суду не надано ніяких доказів проживання або реєстрації в квартирі будь-яких інших осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

До матеріалів справи позивачем додано клопотання про витребування судом довідки про склад сім*ї та реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки.

Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до ст.. 134 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити. Проте, представник позивача не надав суду підтвердження факту звернення позивача до відповідних установ з метою отримання зазначених у клопотанні відомостей, та неможливості самостійного отримання зазначених доказів для надання суду.

Крім того, суд вважає, що судові витрати в сумі 3441грн.00 коп., на підставі ст. 88 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

На підставі ст. ст. 33, 36-41 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 578, 525, 526, 530, 589, 590, 625, 638, 657,1054 ЦК України, Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року, керуючись ст.ст. 11, 32, 60, 79, 114, 118, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DOI0GA00006200 від 26.04.2007 року в розмірі 84 623, 67 (вісімдесят чотири тисячі шістсот двадцять три долари США 67 центів), яка складається з заборгованості за кредитом- 35303, 18 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом- 38943,54 доларів США; заборгованості по комісії за користування кредитом- 3192,00 доларів США; пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором- 914,99 доларів США; а також штрафів відповідно до договору: штраф( фіксована частина)-31,29 доларів США; штраф (процентна складова) -6238,67 доларів США, звернути стягнення на квартиру загальною площею 54,70 кв.м., житловою площею 39,30 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Дніпродзержинська, 8/19, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки 9 на підставі договору іпотеки № 3257и від 26.04.2007 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідачів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 інн. НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 інн. НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, інн. НОМЕР_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити відповідачів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 інн. НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 інн. НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, інн. НОМЕР_3 , які зареєстровані та/або проживають у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу квартири за адресою: АДРЕСА_3.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 інн. НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 інн. НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, інн. НОМЕР_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 рах. № 64993919400001 код ЄДРПОУ 14360570 МФО 305299) судові витрати в сумі 3441 грн.00 коп.

В інший частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька в 10-денний строк з дня його проголошення.

:

Суддя: Л.І.Хмельницька