Ухвала суду № 34248675, 15.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року справа №805/10627/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Гімона М.М., Сухарька М.Г., секретар судового засідання: Варчук О.М., за участю сторін: представник позивач Шмакова Н.Б., представник відповідача Чернишова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східної митниці Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніоіл" до Східної митниці Міндоходів про визнання нечинними та скасування рішення про визначення митної вартості та картки відмови, зобов'язання здійснити митне оформлення,-

В С Т А Н О В И В :

22.07.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніоіл" (надалі - ТОВ "Юніоіл") звернулось до суду з позовом до Східної митниці Міндоходів про визнання нечинними та скасування рішення про визначення коду товару від 11.07.2013р. №КТ-700000002-0895-2013 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700000002/2013/00163; зобов'язання здійснити митне оформлення товару, отриманого за договором купівлі-продажу (експорт) від 04.05.2011р. №25ЕХР, за кодом УКТЗЕД, що вказаний у митній декларації від 11.07.2013р. №700140000/2013/013945, а саме 2710195100.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно 11.07.2013р. прийняв рішення про визначення коду товару, змінивши код товару, придбаного позивачем за договором купівлі-продажу від 04.05.2011р.№ 25ЕХР, оскільки неправомірність таких дій відповідача вже була встановлена іншим судовим рішенням у справі № 2а/0570/18368/2011, коли поставлявся такий же товар, за тим же договором купівлі-продажу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2013 р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Східної митниці Міндоходів про визначення коду товару від 11 липня 2013 року №КТ-700000002-0895-2013; визнано протиправною та скасовано картку відмови Східної митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 липня 2013 року №700000002/2013/00163; зобов'язано здійснити митне оформлення товару за митрою декларацією від 11.07.2013р. №700140000/2013/013945, ввезеного згідно договору купівлі-продажу (експорт) від 04 травня 2011 року №25-ЕХР, за зазначеним Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніоіл" кодом УКТ ЗЕД - 2710195100.

Суд першої інстанції виходив з того, що Східною митнице Міндоходів при прийнятті 11.07.2013р. рішення безпідставно не прийнято до уваги висновки суду, які викладені у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2012р. у справі №2а/0570/18368/2011, що Східна митниця Міндоходів є правонаступником Східної митниці.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2013 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що обставини прийняття відповідачем рішення від 11.07.2013р. №КТ-700000002-0895-2013 не встановлювались при розгляді адміністративної справи №2а/0570/18368/2011, а рішення про визначення коду товару винесено у повній відповідності з чинним законодавством України та з урахуванням у сукупності усієї наявної в митному органі інформації про товар. Апелянт наголосив, що задовольняючи позовні вимоги щодо зобов'язання митниці здійснити митне оформлення товару за кодом, який визначено декларантом, матиме наслідком перебирання судом повноважень митниці. Крім того, апелянт зазначив, що стороною у справи №2а/0570/18368/2011 була інша юридична особа - Східна митниця, а не відповідач.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 04.05.2011 року між ТОВ "Юніоіл" (покупець) та нерезидентом ТОО "Refinery Company RT" (Республіка Казахстан) (продавець) був укладений договір купівлі-продажу (експорт) №25-ЕХР, за умовами якого продавець зобов'язався поставити нафтопродукти походження Республіки Казахстан, у кількості, за ціною та якістю, встановлених у додатках до угоди.

09.06.2011 р. позивачем товар, який надійшов на виконання умов договору від 04.05.2011р., був пред'явлений до митного оформлення за тимчасовою ВМД № 700000012/2011/007013, в графи 31 товар визначений як: важкий дистилят - назва за ТУ 38.101656-2005 паливо технічне побутове, що використовується для специфічних процесів переробки (перегонка при атмосферному тиску) для отримання лігроїно-газойлевої фракції, згідно постійного технологічного регламенту ТР36102947.003.2011. У кількості 2396,768 т. фракційний склад 10% переганяється за температури 236 гр.С. та 90% перегоняється за температури 360 гр.С. В графі 33 ВМД визначений код товару згідно УКТ ЗЕД - 2710195100.

Східною митницею за результатами класифікаційної роботи та після вивчення товаросупровідних та комерційних документів було прийнято рішення про визначення коду товару N КТ-700-1735-11 від 22 липня 2011 року, яким встановлено, що даний товар є важким дистилятом паливом пічним побутовим та являє собою суміш аліфатичних вуглеводнів, отже, товар класифіковано за кодом 2710 19 61 00 згідно УКТЗЕД.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2012р. у справі №2а/0570/18368/2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.08.2013р., визнано незаконним та скасовано рішення Східної митниці про визначення коду товару №КТ-700-1735-11 від 22 липня 2011 року.

На виконання умов договору від 04.05.2011р. №25-ЕХР позивач в чергове отримав товар. До Східної митниці Міндоходів позивач подав митну декларацію №700140000/2013/013945 від 11.07.2013р., в якій визначив код УКТ ЗЕД товару (важкий дистилят - назва за ТУ 38.101656-2005 паливо технічне побутове, що використовується для специфічних процесів переробки (перегонка при атмосферному тиску) для отримання лігроїно-газойлевої фракції, згідно постійного технологічного регламенту ТР36102947.003.2011), ввезеного раніше за тимчасовою декларацією №700000012/2011/007013 від 09 червня 2011 року, як: 2710195100 (графа 33).

11 липня 2013 року Східною митницею Міндоходів прийнято спірне рішення про визначення коду товару №КТ-700000002-0895-2013, яким код УКТ ЗЕД зазначеного товару визначено як: 2710196100 (а.с.56) та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 липня 2013 року №700000002/2013/00163, якою відмовлено у митному оформленні товару з таких причин: рішення про визначення коду товару від 11 липня 2013 року №КТ-700000002-0895-2013 змінено код за УКТ ЗЕД з 2710195100 на 2710196100 (а.с.58).

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 24 ст.4 Митного кодексу України встановлено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. В пункті 23 ст.4 цього кодексу зазначається, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України

Згідно ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.257 вказаного кодексу декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Частинами 1 та 2 ст.69 зазначено кодексу встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

У відповідності до п.1 розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщується через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. №650 (надалі - Порядок №650) декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.

Згідно з п.4 р. III Порядку №650 контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

В пункті 5 р.ІІІ Порядку №650 зазначається, що у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до п.9 р.Ш Порядку №650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі: виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Східної митниці Міндоходів про визначення коду товару від 11.07.2013 року №КТ-700000002-0895-2013 та рішення Східної митниці про визначення коду товару №КТ-700-1735-11 від 22.07.2011 року прийняті за однакових підстав та з урахуванням тих самих документів доданих до митних декларацій, крім картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, та судових рішень, які були додані до митної декларації №700140000/2013/013945 від 11.07.2013р.

Відповідач при прийнятті спірного рішення не прийняв до уваги судове рішення, яке було долучено до декларації, а саме постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2012р. у справі № 2а/0570/18368/2011, яка набрала законної сили, та переглянуто Вищим адміністративним судом України.

Позивач на підтвердження обґрунтованості визначення коду товару за УКТ ЗЕД 2710195100 надав: сертифікат відповідності серії ВВ (зареєстрований в реєстрі за № UA1.029.0071322-11) та постійний технологічний регламент ТР36102947.003.2011 зі змінами (доповненнями).

Вбачається, що у митного органу при перевірці документації виникло сумнів щодо правильності класифікації товару, але відповідач спеціальний митний орган з питань експертного забезпечення для ідентифікації товару не залучав, до експертної установи не звертався.

Також вбачається, що у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2012р. у справі №2а/0570/18368/2011 зазначено, що згідно з висновком комплексної судової експертизи з дослідження нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів, судової товарознавчої експертизи №4944/4945 від 09.07.2012р., експертами у синтезуючій частині зазначено, що аналізуючи вихідні дані та відповідні характеристики товарів за описом встановлено, що у висновках Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 12.1-962 та 12.1 - 963 від 20 червня 2011 року, з 16 нормативних показників якості, встановлено тільки 5 параметрів за фізико-хімічними показниками, при цьому 11 параметрів, зазначених в таблицях №№ 1-4, не визначено, зокрема не встановлені наступні визначальні товарні характеристики для Ідентифікації подібного товару:

- відсотковий вміст нафтопродуктів (насичені/ненасичені), вид рідкого палива природного забарвлення, а також природу походження органічних сполук (мінеральні або синтетичні);

- товарну назву продукту і його призначення, показники зольності, індексу омилення з /18/ та кінематична в'язкість за температури 20 °С (згідно вимог ГСТУ); крім того, не визначені такі важливі показники для палива пічного побутового, як: вміст води, масова частка мехдомішок, водорозчинних кислот та лугів, теплота згоряння; густина при 20 °С кг/мЗ", без встановлення яких, неможливе використання палива пічного побутового для постачання населенню сільськогосподарським та комунально-побутовим підприємствам.

Крім того, зазначено, що за сукупністю наведених вище ознак визначено, що отриманих результатів за фізико-хімічними показниками з висновків Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 12.1-962 та 12.1 - 963 від 20 червня 2011 року, не достатньо, щоб встановити відповідність фактичних параметрів до характеристик у товарній підкатегорії 2710196100 за УКТЗЕД, з урахуванням вихідних даних з наступних документів, зазначених в ухвалі: вантажно - митних декларацій № 700000012/2011/007013, № 700000012/2011/007047; паспорту якості на товар № 1 від 02.02.2011; сертифікату відповідності ІІА1.029.0071322-11, висновку Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 12.1-962 та 12.1 -963 від 20 червня 2011 року, постійного технологічного регламенту №ТР36102947.003:2011, висновку Державного підприємства Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА" від 5 березня 2012 року № 10110-216, тому вирішити питання, чи відповідають фізико-хімічні властивості товару, описаного у висновку Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 05.08.2011 року № 12.1-2020, опису товарної підкатегорії 2710196100 за УКТЗЕД, не уявляється можливим.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при прийнятті спірного рішення не врахував усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Оскільки єдиною підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 липня 2013 року №700000002/2013/00163 була наявність зазначеного рішення про визначення коду товару, то така картка відмови є необґрунтованою та такою, що підлягаю визнанню протиправною та скасуванню.

Апелянтом вказаний висновок не спростовано. Відповідачем для ідентифікації товару не залучався спеціальний митний орган з питань експертного забезпечення і експертні висновки не складались.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною першою ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови. Повний текст ухвали виготовлено 18.10.2013р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Східної митниці Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 р. залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніоіл" до Східної митниці Міндоходів про визнання нечинними та скасування рішення про визначення митної вартості та картки відмови, зобов'язання здійснити митне оформлення, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

М.М. Гімон

М.Г. Сухарьок