Постанова № 34248548, 03.10.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року м. Полтава Справа № 816/4367/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі судового засідання - Мекенченко М.А.,

за участю:

представників позивача - Павлюка І.О., Анохіна А.Ф.,

представників відповідача - Омельченко М.А., Москаленка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Полтавській області до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2013 року Державна фінансова інспекція в Полтавській області (надалі - позивач або ДФІ в Полтавській області) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі - відповідач або ДП "Полтавський облавтодор"), яким просили зобов'язати відповідача виконати вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 20.12.2012 № 16-06-3-14/10800, в частині:

- п.1 відобразити по даних бухгалтерського обліку філії "Лубенська ДЕД" дебіторську заборгованість за виконані філією роботи по поточному ремонту і експлуатаційному утриманню доріг місцевого значення та, відповідно, виставити рахунки ТОВ "Лубенське ШБУ - 9" на суму 121 010,40грн. за виконані роботи.

Забезпечити надходження коштів за виконані роботи в загальній сумі 121 010,40 грн.

У разі необхідності вказане питання вирішити шляхом подання позову до контрагентів;

- п.2 відобразити по обліку ДП "Полтавський облавтодор", його структурних підрозділів дебіторську заборгованість та забезпечити її погашення шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт (послуг):

1) за рахунок субпідрядних організацій, якими не сплачено кошти за послуги генпідряду в сумі 287 027, 21 грн., а саме: ТОВ "Променергобуд Україна" - в сумі 215 013,3 грн., ТОВ "Лубенське ШБУ - 9" - в сумі 49504, 58 грн., ТОВ "Юнікобуд" - в сумі 10 000 грн., ТОВ "Транс Лайн Груп" - в сумі 7987, 23 грн., ВАТ "Харківшляхбуд ДБУ - 39" - в сумі 3002, 29 грн., ВАТ УМБ № 23 - в сумі 1 519, 81 грн.;

2) за рахунок підрядних організацій, якими завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 55 062, 32 грн., а саме: ТОВ "Лубенське ШБУ-9" - на загальну суму 53 494, 2 (з них 2669,35 грн. встановлені ревізією у філії "Лубенський райавтодор"), ТДВ "Миргородсервісшляхбуд" - в сумі 1568,12 грн.

У разі необхідності вказане питання вирішити у судовому порядку шляхом подання позову до контрагентів.

- п. 3 стягнути:

1) з ПП "Корсар ОІЛ" 114 900,01 грн. та ПП "Крем-Сталь" 12 688,2 грн. за послуги по транспортуванню бітуму, фактичне надання яких не підтверджено пунктом навантаження - ПАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" та чим завдано збитків на вищевказану суму;

2) з ПП "Прогрес - 2012" - 10 000 грн. за транспортні послуги по перевезенню бітуму, фактичне надання яких не підтверджено, а саме на момент надання зазначених послуг транспортні засоби не були зареєстровані в органах ДАІ або зняті з обліку.

У разі необхідності вказане питання вирішити в судовому порядку шляхом подання позову до контрагентів.

- п. 5 забезпечити відшкодування Службі автомобільних доріг в Полтавській області зайвих виплат, шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт на загальну суму 265,52 грн. філії "Кременчуцька ДЕД". Порушення допущені філією внаслідок включення до актів виконаних робіт форми Кб-2в матеріалів за вартістю, які вище вартості матеріалів, що обліковуються за даними бухгалтерського обліку, завищення обсягів робіт машин та механізмів; включення до актів форми Кб-2в вартості матеріалів по цінах, що перевищують регіональні граничні оптові ціни;

- п. 6 стягнути:

1) з ПАТ СК "Партнер" 21056,10 грн. за ремонт автомобіля після дорожньо - транспортної пригоди, які підлягають стягненню за постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2011;

2) з ПП ОСОБА_1 20000 грн. за фактично не отриманий у 2012 році товар (гірський пісок).

В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

У разі необхідності вказане питання вирішити у судовому порядку шляхом подання позову до контрагентів.

- п. 8: філією "Лубенський райавтодор" вжити заходів по стягненню дебіторської заборгованості з ПП "Інтертрейд" в розмірі 95 125 грн. за надані матеріальні цінності та виконані роботи згідно договорів, термін виконання яких минув;

- п. 11: стягнути в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116, з винних осіб нестачу матеріальних цінностей, виявлену в ході проведених під час ревізії інвентаризацій по філії "Кременчуцький райавтодор" на суму 8 750 грн.

В судовому засіданні 13.08.2013 представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с 69 т.8), а саме у пункті 8 зменшено розмір суми дебіторської заборгованості, вжити заходів по стягненню якої позивач просив зобов'язати філію "Лубенський райавтодор", до 56 000 грн.

В судовому засіданні 02.10.2013 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 124 - 126 т. 9), а саме виключено із первинного позову вимогу про зобов'язання відповідача виконати п. 1 вищевказаної вимоги позивача.

Дані заяви були прийняті судом до розгляду та приєднані до матеріалів справи.

В судовому засіданні представники позивача вимоги позовної заяви підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі з урахуванням вищевказаних заяв про зменшення розміру позовних вимог, посилаючись на висновки планової виїзної ревізії фінансово - господарської діяльності ДП "Полтавський облавтодор" та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 по 01.08.2012, яка набрала форму акту від 14.11.2012 № 06-21/373.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, посилаючись на ту обставину, що на виконання ряду заявлених у позові вимог підприємством вжито виключно всіх можливих заходів, а щодо інших вимог, то підприємство продовжує їх виконувати.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.10 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Полтавській області на ІІІ квартал 2012 року на підставі направлення від 14.08.2012 № 600 головним державним фінансовим інспектором Гарькавенко Л.О. проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код 32017261) та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 по 01.08.2012 (а.с. 16-110 т.1).

За результатами ревізії складено акт від 14.11.2012 № 06-21/373 (а.с. 16-110 т.1), яким зафіксовано ряд порушень, що не були усунуті в ході ревізії, та підписано директором ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» Кобченком Д.О. та головним бухгалтером Сліпцем Н.П. із запереченнями, які в подальшому за наслідками їх розгляду позивачем були відхилені.

Пунктом 45 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами» від 20.04.2006 р. № 550 (із змінами та доповненнями) (надалі - постанова КМУ № 550) передбачено, що у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

З метою забезпечення усунення виявлених ревізією порушень, відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» позивачем направлено директору ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» Кобченку Д.О. вимоги про усунення виявлених порушень від 20.12.2012 № 16-06-3-14/10800 (а.с. 51-56 т.1), що складалася із 12 пунктів, із встановленим терміном для зворотного інформування про виконання цих обов'язкових вимог до 20.01.2013.

ДП «Полтавський облавтодор» частково виконано вказані вимоги.

Однак, у визначений строк відповідачем не надано інформації позивачу про повне усунення вищевказаних вимог, а тому в частині, в якій вимоги позивача не виконано, Державна фінансова інспекція в Полтавській області звернулася до адміністративного суду із даним позовом про зобов'язання останнього виконати вищезазначені пункти цих вимог.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить із наступного.

Так, ревізією договорів субпідряду укладених ДП «Полтавський облавтодор» протягом періоду з 01.04.2010 по 01.08.2012, проведеною вибірковим порядком, встановлено, що по 13-ти субпідрядних організаціях умовами договорів передбачено в розділі «Проведення розрахунків за виконані роботи» оплату за надані послуги генпідряду в розмірі 1% та по одній субпідрядній організації (ТОВ «Променергобуд Україна») - 2% від загальної вартості виконаних робіт.

Під час ревізії проведено розрахунок вартості послуг генпідряду, за результатом якого встановлено, що субпідрядним організаціям за період з 01.04.2010 по 01.08.2012 необхідно нарахувати до оплати та сплатити на рахунок ДП «Полтавський облавтодор» за вказані послуги 813 571,86 грн. Поряд із цим, за даними бухгалтерського обліку підприємства (субрахунок 3611) субпідрядним організаціям нараховано та виставлено рахунків до оплати за вказані послуги на загальну суму 277 004,19 грн., що на 536 567,69 грн. менше ніж підлягало до нарахування, відповідно до умов договорів субпідряду.

Таким чином ревізор дійшов висновку, що не відображення по даних бухгалтерського обліку підприємства відповідача дебіторської заборгованості та, відповідно, не виставлення окремим субпідрядним організаціям рахунків на оплату за послуги генпідряду на загальну суму 536 567,69 грн. є порушенням вимог п. 1, п. 7 ст. 8, п. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п.п. 5,6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», внаслідок чого підприємству завдано збитків на вищевказану суму.

Під час ревізії шляхом погашення зустрічних однорідних вимог, усунуто порушення на суму 246 278,53 грн. Також, відповідно до актів здачі-приймання генпідрядних послуг, складених та підписаних керівниками ДП «Полтавський облавтодор», ТОВ «Променергобуд Україна» та ТОВ «Юнікобуд», підприємством нараховано та виставлено до оплати рахунки на загальну суму 225 013,3 грн.

Також зустрічною звіркою із субпідрядником ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9» (ТОВ «Лубенське ШБУ - 9») (довідка зустрічної звірки від 19.09.2012 № 06-21/286 у додатку 35 до акту перевірки) встановлено, що між позивачем та зазначеним контрагентом укладено ряд договорів субпідряду на виконання окремих видів робіт при поточному ремонті автомобільної дороги державного значення Бориспіль -Дніпропетровськ - Запоріжжя, автомобільної дороги місцевого значення Лохвиця-Лубни -Криниця та автомобільної дороги обласного значення Лубни-Тишки-Ісківці.

Так, під час дослідження акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2010 року згідно договору субпідряду від 20.04.2010 № 28-410кр по виправленню окремих пошкоджень покриття на окремих ділянках автомобільної дороги державного значення Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя км 244+477 - км 244+477 при її поточному ремонті на загальну суму 65 717 грн., встановлено, що відповідно до підсумкової відомості ресурсів до вищезазначеного акту виконаних робіт ТОВ «Лубенське ШБУ-9» використано 85,6 т асфальтобетону, що менше від нормативної кількості на 14,9762 т.

Крім того, ревізією було встановлено, що до цього ж акту ТОВ «Лубенське ШБУ-9» зайво включено вартість перевезення асфальту на відстань 70 км відповідно до калькуляції філії «Семенівський РАД» за ціною 75,09 грн./т. в кількості 52 т.

Згідно наданих в ході ревізії пояснень директором ТОВ «Лубенське ШБУ-9» Тетерятниковим В.В. до вищевказаного акту помилково включено вартість улаштування вирівнювального шару в кількості 14,83 т (РЕКН ШД2-179-1), а також помилково включено перевезення 52 т асфальтобетону філією «Семенівський РАД» на відстань 70 км, який фактично був перевезений філією «Кременчуцька ДЕД» на відстань 10 км.

Таким чином, за результатами зустрічної звірки встановлено, що вартість виконаних ТОВ «Лубенське ШБУ-9» робіт по вказаних договорах завищено на загальну суму 53 494, 24 грн. (з ПДВ).

Проведеною зустрічною звіркою по питанню дотримання законодавства субпідрядником ТДВ "Миргородсервісшляхбуд» при складанні актів виконаних робіт по капітальному ремонту доріг вулиць міста встановлено завищення вартості виконаних підрядних робіт на загальну суму 1568,12 грн. (в т.ч. ПДВ - 261, 35 грн.), що є порушенням вимог п. 3.1.10.12 ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 (із змінами та доповненнями), яке виникло внаслідок завищення в актах виконаних робіт за вересень та жовтень 2011 року відстані перевезення бітуму.

Про усунення вищевказаних порушень позивачем було висунуто вимогу у пункті 2, а саме зобов'язано відповідача відобразити по обліку ДП "Полтавський облавтодор", його структурних підрозділів дебіторську заборгованість та забезпечити її погашення шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт (послуг): 1) за рахунок субпідрядних організацій, якими не сплачено кошти за послуги генпідряду в сумі 287 027, 21 грн., а саме: ТОВ "Променергобуд Україна" - в сумі 215 013,3 грн., ТОВ "Лубенське ШБУ - 9" - в сумі 49504, 58 грн., ТОВ "Юнікобуд" - в сумі 10 000 грн., ТОВ "Транс Лайн Груп" - в сумі 7987, 23 грн., ВАТ "Харківшляхбуд ДБУ - 39" - в сумі 3002, 29 грн., ВАТ УМБ № 23 - в сумі 1 519, 81 грн.; 2) за рахунок підрядних організацій, якими завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 55 062, 32 грн., а саме: ТОВ "Лубенське ШБУ-9" - на загальну суму 53 494, 2 (з них 2669,35 грн. встановлені ревізією у філії "Лубенський райавтодор"), ТДВ "Миргородсервісшляхбуд" - в сумі 1568,12 грн.

У разі необхідності вказане питання вирішити у судовому порядку шляхом подання позову до контрагентів.

За змістом пояснень представників ДП "Полтавський облавтодор" в ході судового розгляду відповідачем не заперечувалося, що мали місце вищевказані порушення. Пояснювали, що на виконання даної вимоги по підприємству винесено наказ від 03.01.2013 № 5 «Про виконання вимог Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 20.12.2012 № 16-06-3-14/10800» (а.с. 30-32 т.8), яким, зокрема, наказано відобразити в обліку підприємства та його структурних підрозділів дебіторську заборгованість по всім вищевказаним підприємствам у зазначених розмірах та забезпечити її погашення шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт (послуг).

На виконання вимог позивача та вищевказаного наказу директора ДП "Полтавський облавтодор", зокрема, ТОВ "Променергобуд Україна", ТОВ "Юнікобуд", ТОВ "Транс Лайн Груп", ВАТ УМБ № 23 виставлено рахунки за послуги генпідряду вищевказаним підприємствам у відповідних розмірах, а також відображено у бухгалтерському обліку по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» як дебіторську заборгованість даних підприємств, що підтверджується бухгалтерськими довідками від 30.09.2013 № 01-09/182-1, № 01-09/182-2, № 01-09/182-3 (а.с. 106, 160,173 т.8). Контрагентам направлено претензії (копії приєднано до матеріалів справи), які були визнані останніми (відповіді на претензії приєднано до матеріалів справи), підписані акти приймання - передачі виконаних генпідрядних послуг. З урахуванням скрутного матеріального становища зазначених осіб між сторонами досягнуто домовленості стосовно сплати боргу, ведуться перемовини щодо можливого виконання робіт або надання послуг відповідачу на суму дебіторської заборгованості.

19.03.2013 ДП«Полтавський облавтодор» направлено ТДВ«Миргородсервісшляхбуд» претензію на суму 1568,12 грн. (а.с. 59-60 т.8), яка визнана даним субпідрядником із проханням надати відстрочення для погашення даної кредиторської заборгованості у зв'язку з тяжким фінансовим станом підприємства (відповідь на претензію від 23.05.2013 № 55 на а.с. 61 т.8).

Представники відповідача зазначали, що відповідач виконує даний пункт вимоги найбільш раціональним способом, оскільки у вимогах позивача не конкретизовано спосіб виконання даного пункту. Приймаючи до уваги, що суми вищевказаної дебіторської заборгованості, які обраховані Державною фінансовою інспекцією в Полтавській області простим арифметичним способом із розрахунку 1-2% від загальної вартості всіх виконаних робіт вище переліченими контрагентами, що обліковувалися на відповідному бухгалтерському рахунку за перевіряємий період, насправді складаються із значної кількості сум по різним договорам (т.3, т.4), кожна з яких при зверненні до суду повинна заявлятися самостійним предметом позову, оскільки судова практика, що склалася, забороняє об'єднувати в одне провадження позовні вимоги щодо різних господарських договорів.

А відтак, у більшості випадків подання великої кількості позовів до підрядників є економічно невигідним та недоцільним, оскільки розмір судового збору, який належить сплачувати при подачі майнового позову до господарського суду (прим. суду п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 2% ціни позову але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати) подекуди перевищує розмір заборгованості, про стягнення якої заявлено позов, що є надмірним тягарем для відповідача.

Тому вважають, що найбільш виваженим та розумним способом вирішення питання погашення визнаної контрагентами дебіторської заборгованості є домовленість із цими підрядниками щодо пошуку реальних та найшвидших шляхів її ліквідації або коштами, або виконаними роботами чи наданими послугами, що передбачає проведення договірної роботи із визначенням виду та обсягу робіт чи послуг, яких потребує відповідач, та визначення їх вартості.

В свою чергу представник позивача пояснював, що позивач вважає вищеописані дії та заходи відповідача на усунення вищевказаних вимог контролюючого органу недостатніми для їх виконання, оскільки належним виконанням даного пункту вимоги, на думку Державної фінансової інспекції в Полтавській області, буде забезпечення надходження коштів від підрядників на рахунок ДП «Полтавський облавтодор» в рахунок погашення дебіторської заборгованості.

Однак суд не погоджується із вказаними доводами представника позивача, з огляду на наступне.

По-перше, пунктом 2 вимоги позивача було зобов'язано відповідача 1) відобразити по обліку дебіторську заборгованість та 2) забезпечити її погашення шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт (послуг), 3) а у разі необхідності вказане питання вирішити у судовому порядку шляхом подання позову до контрагентів.

Таким чином, вимоги в цьому пункті не конкретизовані та надають можливість підконтрольній установі обирати спосіб усунення виявлених порушень на власний розсуд, погасити дебіторську заборгованість або стягненням коштів або замовленням робіт чи послуг. Формулювання позивача «у разі необхідності вирішити у судовому порядку» дозволяє відповідачу оцінювати таку необхідність самостійно, тим більше, що підприємство має достатньо часу до закінчення строку позовної давності для звернення із відповідними позовами до суду.

По-друге, вирішення питання порядку стягнення заборгованості є правом підприємства. Направлення претензій контрагентам у зв'язку із невиконанням або порушенням договірних відносин, як стадія досудового врегулювання спору, є одним із шляхів вирішення господарських спорів, що передбачений Господарським та Господарським процесуальним кодексами України.

Відповідачем відображено дебіторську заборгованість в бухгалтерському обліку по всім вище переліченим контрагентам у встановлених позивачем розмірах та узгоджено розмір цієї заборгованості із контрагентами шляхом направлення їм претензій, які останніми визнані, що підтверджується матеріалами справи, тобто фактично спору між сторонами з приводу наявності та розміру дебіторської заборгованості не існує.

По - третє, суд погоджується із доводами представників відповідача, що за умов економічної кризи та скрутного матеріального становища як ДП «Полтавський облавтодор» так і вище перелічених контрагентів, про що останніми зазначено у відповідях на претензії відповідача та в проханні про розстрочення (відстрочення) даної заборгованості, а також з урахуванням визнання розміру дебіторської заборгованості контрагентами, вирішення питання погашення дебіторської заборгованості вимагає розумного та виваженого підходу для забезпечення реальної можливості такого погашення.

Також суд вважає вагомим аргумент відповідача щодо економічної недоцільності звернення до суду із позовами, сплата судового збору за подачу яких буде якщо не перевищувати, то складати вагому частину суми заборгованості, що становитиме предмет позову.

Як пояснювали представники відповідача в судовому засіданні, з частиною контрагентів досягнуто домовленостей щодо відстрочення сплати заборгованості, а з іншими підприємством ведуться перемовини щодо виконання робіт або надання послуг ДП «Полтавський облавтодор» чи його структурним підрозділам. При цьому, не будь - яких робіт чи послуг аби документально відповісти на вимоги позивача, а тих які дійсно потрібні для організації діяльності відповідача.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне зазначити, що в будь-якому випадку, сам факт відображення дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку, зобов'язує підприємство вживати всіх можливих заходів для її погашення, а враховуючи, що підприємство має достатньо часу до закінчення строку позовної давності для звернення із відповідними позовами до суду, то суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача вчиняти дії, які і так ним виконувалися та продовжують виконуватися.

Стосовно стягнення дебіторської заборгованості із ВАТ "Харківшляхбуд" по послугам генпідряду, представники позивача пояснювали, що між позивачем та Полтавською філією ВАТ «Харківшляхбуд» ДБУ-36 укладено ряд договорів субпідряду на виконання робіт з поточного ремонту автомобільних доріг державного значення (від 05.05.2010 № 17-с 36, від 21.05.2010 № 27-с, від 05.05.2010 № 16-с36, від 07.05.2010 № 20-с 36), ревізією виконання яких встановлено не відрахування підряднику 1% послуг генпідряду.

28.03.2013 позивач звернувся до Полтавської філії ВАТ «Харківшляхбуд» ДБУ-36 із претензією (а.с. 39-40 т.8), на яку отримано відповідь ВАТ «Харківшляхбуд» (а.с. 41-51 т.8), що 01.11.2010 Господарським судом Харківської області була порушена справа № Б-39/147-10 про визнання банкрутом ВАТ «Харківшляхбуд» (код ЄДРПОУ 03450502) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Полтавська філія ВАТ «Харківшляхбуд» ДБУ-36 є структурним підрозділом ВАТ «Харківшляхбуд» без права юридичної особи. У газеті «Урядовий кур'єр» № 15 (4413) від 27.01.2011 було опубліковано оголошення про порушення справи № Б-39/147-10 про визнання банкрутом ВАТ «Харківшляхбуд». Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори можуть подавати свої вимоги до суду в 30-денний термін з моменту опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство. ДП «Полтавський облавтодор» заява про визнання кредитором по даній справі до суду не направлялася. Ухвалою попереднього засідання від 18.04.2011 судом затверджено реєстр кредиторів ВАТ «Харківшляхбуд». При цьому судом було зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені в 30-денний строк з моменту публікації оголошення про порушення у справі про банкрутство боржника, вважаються погашеними та стягненню не підлягають.

А відтак, відсутні правові підстави для стягнення вищевказаної дебіторської заборгованості із даного контрагента.

Щодо стягнення дебіторської заборгованості із ТОВ «Лубенське ШБУ-9» представники позивача пояснили, що ДП «Полтавський облавтодор» зверталося до Господарського суду Полтавської області з позовом до даного субпідрядника про стягнення заборгованості за договором субпідряду (1% - послуги генпідряду) у розмірі 49 504, 58 грн. (без ПДВ). Рішенням суду від 30.05.2013 у справі 917/834/13 у задоволенні позову відмовлено (а.с. 33-35 т. 8) у зв'язку із додатковою угодою до договору субпідряду № 01-02-11/с2 від 04.11.2011 до договору підряду № 01-02-11 від 25.10.2011, яка укладена між відповідачем та ТОВ «Лубенське ШБУ-9» 14.12.2011 за № 01 (а.с. 36 т. 8). Пунктом 1 вказаної угоди передбачено, що сторони цією угодою за взаємною згодою вносять зміни до розділу 8 договору субпідряду шляхом виключення пункту 8.8. Пункт 8.8 договору передбачав, що Субпідрядник відраховує Генпідряднику 1% від вартості субпідрядних робіт на покриття витрат останнього, пов'язаних із виконанням зобов'язань щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією, координації дій субпідрядників при виконанні робіт, приймання виконаних Субпідрядником робіт та інші.

Дане рішення набрало законної сили, а відтак, відсутні правові підстави для стягнення вищевказаної дебіторської заборгованості із даного контрагента.

Крім того, суд зауважує, що позивачем розрахунок дебіторської заборгованості по даному контрагенту здійснено з донарахуванням податку на додану вартість (ПДВ), однак, контролюючим органом за нарахуванням та стягненням податків є органи податкової служби в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Нарахування та контроль стягнення податків не входить до повноважень органів Державної фінансової інспекції, а тому в цій частині позивач вийшов за межі своїх повноважень та діяв не на підставі закону.

Також ДП «Полтавський облавтодор» зверталося до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ «Лубенське ШБУ-9» про стягнення заборгованості, яка виникла у результаті завищення вартості виконаних робіт по договорам субпідряду на виконання окремих робіт при поточному ремонті автомобільних доріг. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.08.2013 у справі № 917/1138/13 позов задоволено у повному обсязі (а.с. 63-68 т.9).

Дане рішення набрало законної сили, на його примусове виконання Господарським судом Полтавської області видано наказ від 22.08.2013 № 917/1138/13 (а.с. 69 т.9) та в подальшому буде виконуватися органами державної виконавчої служби в порядку Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто в частині зазначених контрагентів п. 2 вимоги позивача є виконаним.

В ході ревізії розрахункової дисципліни та виконання господарських угод, укладених з ПП «Корсар ОІЛ», ПП «Прогрес-2012», ТОВ «Крем-сталь» за період з 01.04.2010 по 01.08.2012 встановлено, що в жовтні, листопаді 2011 року філією ДП «Полтавський райавтодор» укладено 4 договори із вказаними постачальниками-резидентами на закупівлю бітуму, паливно-мастильних матеріалів, щебеню, гранітного відсіву.

Вибірковою ревізією виконання умов цих договорів встановлено, що відповідно до видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та актів виконаних робіт філією ДП «Полтавський райавтодор» придбано у вказаних постачальників товарно-матеріальні цінності, зокрема:

1) від ПП «Корсар ОІЛ» отримано бітум у кількості 178,72 т на суму 132 814 грн. Навантаження товарно - матеріальних цінностей (бітуму) здійснювалося ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», автопідприємство ТОВ «Техагроінвест», водій ОСОБА_2 (автомобілі Renault НОМЕР_1 та Renault НОМЕР_2);

2) від ПП «Прогрес-2012» отримано бітуму в кількості 313,38 т на суму 2350350 грн. Навантаження товарно - матеріальних цінностей (бітуму) здійснювалося Кременчуцьким НПЗ м. Кременчук, автопідприємства: ПП «ТИХОХОД», водії ОСОБА_3, ОСОБА_4 (автомобілі Інтернаціонал НОМЕР_3, Камаз НОМЕР_4), ТОВ «Нафтобіт» (автомобіль МАЗ ВІ 7391 ВА), Укрмагістраль водій ОСОБА_5 (автомобіль ДАФ НОМЕР_5), ПП «Прогрес-2012» водій ОСОБА_3 (автомобіль Івеко НОМЕР_6);

3) від ПП «Крем-Сталь» отримано піщано-щебеневу суміш в кількості 75,36 т на суму 1903, 56 грн., щебінь гранітний в кількості 577,14 т на суму 53 466, 32 грн. мінерального порошку в кількості 28 т на суму 11760 грн., відсіву гранітного в кількості 126,4 т на суму 3 160,01 грн. та бітуму в кількості 130,91 т на суму 981825 грн. Навантаження товарно-матеріальних цінностей (бітуму) здійснювалось Кременчуцьким НПЗ м. Кременчук, автопідприємства : ПП «Крем - Сталь» водії ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 (автомобілі Рено НОМЕР_7, Петербілт НОМЕР_8, Інтернаціонал НОМЕР_9) та ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», автопідприємство ПП «Крем-Сталь» водій ОСОБА_8 (автомобіль ДАФ НОМЕР_10).

Вибірковою ревізією товарно-транспортних накладних, рахунків на оплату послуг та платіжних доручень встановлено, що філією «Полтавський райавтодор» за транспортні послуги по відвантаженню з ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» бітуму в кількості 210,52 т на рахунки ПП «Корсар ОІЛ» та ПП «Крем - Сталь» перераховано кошти на загальну суму 127 588, 21 грн.

Для підтвердження реальності поставленої продукції в ході ревізії направлено лист-запит від 08.10.2012 № 16-06-3/14/8638 до ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» щодо підтвердження виду, кількості та вартості відвантаженого за період з 01.04.2010 по 01.08.2012 компанією товару (бітуму), зокрема, для ПП «Прогрес - 2012», ПП «Корсар ОІЛ» та ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» і його структурних підрозділів.

Згідно отриманої інформації ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» від 23.10.2012 № 85/0017 фінансово - господарські операції з ПП «Прогрес - 2012» та ПП «Корсар ОІЛ» не проводилися та відвантаження продукції на їх адресу, як і на адресу ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» і його структурних підрозділів не відбувалося.

На підставі отриманої відповіді ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» ревізор дійшов висновку, що оскільки відпуск бітуму на адресу вище перелічених осіб документально не підтверджується, то рахунки на оплату транспортних послуг по перевезенню бітуму в сумі 127 588, 21 грн., пунктом навантаження якого є компанія, ПП «Корсар ОІЛ» та ПП «Крем - Сталь» за період з 01.11.2011 по 01.04.2012 виставлено безпідставно.

До того, ж під час ревізії направлено запит до УДАІ УМВС України в Полтавській області щодо надання інформації про реєстрацію автомобілів, якими здійснювалося перевезення. Згідно отриманої відповіді автомобіль ДАФ НОМЕР_10, яким згідно товарно-транспортних накладних здійснювалося перевезення бітуму ПП «Крем - Сталь», за таким номерним знаком не реєструвався.

Проведеним порівнянням даних інформації від УДАІ з даними вказаними у товарно-транспортних накладних, пред'явлених філією ДП «Полтавський райавтодор» до ревізії, встановлено розбіжності, а саме: ПП «Прогрес - 2012» оформлено ТТН від 09.11.2011 на перевезення автопідприємством Укрмагістраль бітуму автомобілем ДАФ НОМЕР_5, а згідно даних УДАІ за вказаним державним номером зареєстровано автомобіль Honda CRV; по ТТН від 16.11.2011 на перевезення автопідприємством ТОВ «Нафтобіт» бітуму автомобілем МАЗ ВІ 7391 ВА, а по даних УДАІ за вказаним державним номером зареєстровано автомобіль OPEL OMEGA, по ТТН від 03.12.2011 та від 02.12.2011 на перевезення ПП «Прогрес - 2012» бітуму автомобілем Івеко НОМЕР_6, а по даних УДАІ за вказаним номером реєстрації автомашин не відбувалося.

Таким чином, ревізор дійшов висновку, що транспортні послуги автомобілями ДАФ НОМЕР_5 , МАЗ ВІ 7391 ВА, Івеко НОМЕР_6 на загальну суму 10 000 грн. не надавалися.

З огляду на вищенаведене пунктом 3 вимог позивач зобов'язав керівника ДП «Полтавський облавтодор» відобразити по обліку філії «Полтавський райавтодор» дебіторську заборгованість та стягнути:

1) з ПП "Корсар ОІЛ" 114 900,01 грн. та ПП "Крем-Сталь" 12 688,2 грн. за послуги по транспортуванню бітуму фактичне надання яких не підтверджено пунктом навантаження - ПАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" та чим завдано збитків на вищевказану суму;

2) з ПП "Прогрес - 2012" - 10 000 грн. за транспортні послуги по перевезенню бітуму фактичне надання яких не підтверджено, а саме на момент надання зазначених послуг транспортні засоби не були зареєстровані в органах ДАІ або зняті з обліку.

У разі необхідності вказане питання вирішити в судовому порядку шляхом подання позову до контрагентів.

Оскільки на виконання даної вимоги за змістом наказу керівника ДП «Полтавський облавтодор» від 03.01.2013 № 5 «Про виконання вимог Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 20.12.2012 № 16-06-3-14/10800» (а.с. 30-32 т.8) наказано відобразити в обліку філії «Полтавський райавтодор» дебіторську заборгованість по вищевказаним контрагентам у зазначених розмірах, то позивач просив суд зобов'язати відповідача виконати цей пункт в частині стягнення вищевказаних сум із зазначених підприємств.

Вирішуючи дану позовну вимогу, суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що між філією «Полтавський райавтодор» (Покупець) укладено договори із ПП «Крем - Сталь» - від 01.11.2011 б/н на поставку щебеневої продукції, бітуму та мінерального порошку, ПП «Корсар ОІЛ» - від 19.10.2011 б/н на поставку бітуму і світлих нафтопродуктів, ПП «Прогрес - 2012» від 20.10.2011 № 21 на поставку бітуму, дизельного пального та бензину. Як було визначено умовами договорів, організація поставок замовлених товарів здійснюється постачальниками до обумовленого сторонами місця.

На виконання умов договорів контрагентами поставлено замовлену продукцію, що підтверджується первинними документами (том 7).

При цьому, Державною фінансовою інспекцією у Полтавській області не заперечується наявність поставленої цими контрагентами продукції (бітуму і інших нафтопродуктів) та використання їх у господарській діяльності відповідача.

Однак позивачем поставлено під сумнів реальність здійснення перевезення цієї продукції від постачальників до відповідача на підставі відповідей УДАІ УМВС України в Полтавській області та ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія». За висновками ревізії (аркуш акту 71, а.с. 86 т.1) дане порушення допущено керівниками ПП «Корсар ОІЛ», ПП «Крем - Сталь» та ПП «Прогрес - 2012», якими надано до оплати документацію, яка відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України має ознаки нікчемності.

Суд не погоджується із висновками позивача з огляду на таке.

По-перше, діюче законодавство не містить такого поняття як «документація, яка має ознаки нікчемності». Норми Цивільного кодексу України, на які посилається в акті ревізії позивач (ст. 215 ЦК України), регулюють питання недійсності правочину.

Ряд статей цього ж Кодексу (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220, ч. 2 ст. 221, ч.1 ст. 224, ч. 1 ст. 226, ч. 2 ст. 228 ЦК України) встановлюють випадки, коли в силу вимог закону правочин визнається нікчемним.

Однак, вищезазначені доводи позивача Цивільним кодексом України не визначаються як підстави для визнання угод нікчемними.

Тверджень про невідповідність законодавству первинної документації, якою оформлено операції з поставки товарів, акт ревізії не містить.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як встановлено судом в ході розгляду даної справи, правочини між відповідачем та вище переліченими контрагентами уповноваженими судами недійсними не визнавалися.

Також суд зазначає, що з правового аналізу положень ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», які регламентують права органу державного фінансового контролю, вбачається, що даним органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано прав щодо встановлення висновків в актах ревізії про нікчемність або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання. Тим більше, враховуючи той факт, що дотримання суб'єктами господарювання в момент укладення правочинів норм Цивільного та Господарського кодексів не є законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на органи державного фінансового контролю.

По-друге, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 по справі № 2а-1670/7369/12 (а.с. 8-26 т. 8) за позовом ДП «Полтавський облавтодор» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, за наслідками планової виїзної документальної перевірки ДП «Полтавський облавтодор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 (у період, коли ДП «Полтавський облавтодор» мав господарські взаємовідносини із ПП «Корсар ОІЛ» і ПП «Крем - Сталь», та який охоплювався ревізією КРУ), позов ДП «Полтавський облавтодор» було задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення скасовані.

В ході розгляду вищевказаної справи апеляційним судом було надано правову оцінку реальності проведених господарських операцій між ДП «Полтавський облавтодор» та ПП «Корсар ОІЛ» і ПП «Крем - Сталь» та повністю їх підтверджено.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зокрема, даним рішенням встановлено, що ПП «Крем - Сталь» та ПП «Корсар ОІЛ» не здійснювали закупівлю бітуму дорожнього БДН 60/90 безпосередньо у виробника (ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія»), а ПП «Крем - Сталь» придбавало вказаний бітум у ПП «ОСОБА_9», а ПП «Корсар ОІЛ» - у ТОВ «Техагроінвест», та повністю підтверджено реальність проведених господарських операцій між цими контрагентами у перевіряємий період.

З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги доводи позивача з посиланням на лист ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» від 23.10.2012 № 85/0017 (а.с. 169 т.6) як на підставу висновків про нереальність та нікчемність проведених операцій між відповідачем та ПП «Крем - Сталь» і ПП «Корсар ОІЛ», оскільки даний лист лише доводить, що постачальники не мали безпосередніх документально оформлених стосунків із ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», однак не спростовує фінансово-господарські відносини по ланцюгу постачання, який не встановлювався та не перевірявся позивачем в ході ревізії.

Також, суд критично оцінює доводи позивача з посиланням на лист УДАІ УМВС України в Полтавській області, оскільки товарно-транспортні накладні оформлювалися автоперевізниками, які замовлялися ПП «Крем - Сталь» та ПП «Корсар ОІЛ», і автомобілі, які приймали участь у перевезеннях, могли бути як власністю автоперевірзників (тобто зареєстрованими) так і орендованими. В будь - якому випадку зустрічна звірка автоперевізників на предмет підтвердження реальності здійснених перевезень позивачем не проводилася. Недоліки, допущені однією особою при заповненні первинних документів за загальним правилом не впливає на права та обов'язки інших осіб (контрагентів) при обліку та оподаткуванні господарських операцій за умови, звичайно, що вони не були обізнані про допущенні контрагентами порушення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 цього ж Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Тобто, у випадку коли у структурі активів і зобов'язань підпрємства відбулися зміни, а саме відбулася поставка бітуму та іншого замовленого товару, що не заперечується позивачем, то і супутні послуги з перевезення цього товару також викликають зміни у структурі активів і зобов'язань підприємства, якщо вони мають ціну, навіть коли первинні документи містять певні недоліки (наприклад, щодо автомобіліля), а тому повинні бути обліковані в бухгалтерському обліку підприємства.

Із аналогічних міркувань суд виходить при оцінці доводів позивача щодо реальності операцій з поставки між відповідачем та ПП «Прогрес - 2012» та відхиляє їх з тих самих підстав.

З огляду на зазначене, вимога позивача в цій частині є незаконною та не підлягає виконанню відповідачем.

Пунктом 5 вимог позивач просив суд зобов'язати відповідача забезпечити відшкодування Службі автомобільних доріг в Полтавській області зайвих виплат, шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт на загальну суму 265,52 грн., з них 265,52 грн. філії «Кременчуцька ДЕД».

В позовній заяві (а.с. 9-10 т.1) зазначено, що дане порушення було встановлено під час контрольного обміру фактичного виконання будівельних робіт на виконання договору підряду від 08.07.2011 № 01-102-11 між Службою автомобільних доріг у Полтавській області та ДП «Полтавський облавтодор» по капітальному ремонту дороги по вул. Дзержинського в селі Потоки Кременчуцького району (договірна ціна визначалася динамічною).

Зокрема, як зазначено в позові ревізією встановлено, що дорожні знаки змонтовано на дерев'яних брусах, хоча при визначенні вартості даного виду робіт було застосовано норму з установлення дорожніх знаків на металевих стояках Збірник 18. Благоустрій, затверджений наказом Держбуду України від 06.12.2002 № 92 (ДБН Д.2.4-18-2000), у зв'язку з чим завищено вартість вказаних робіт в загальному розмірі на 177,6 грн.

Проведеною ревізією правильності включення вартості матеріалів до актів приймання виконаних ремонтно-будівельних робіт, замовником яких була Служба автомобільних доріг в Полтавській області, та які оплачено за період з 01.07.2010 по 01.08.2012 встановлено завищення їх вартості на загальну суму 87, 92 грн. (з ПДВ) внаслідок завищення в актах приймання виконаних підрядних робіт (ф. Кб-2в) ціни на бітум БНД 60/90, яка перевищує регіональні граничні ціни, що є порушенням п. 3.3.4 ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» та п. 2.5, 2.7 ВБН Д.1.1-218-1-2001 «Порядок визначення вартості будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг загального користування (державного та місцевого значення)».

Вказані порушення призвели до недоотримання Службою автомобільних доріг коштів на загальну суму 265, 52 грн.

Вирішуючи дану позовну вимогу судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 3 постанови КМУ «Про затвердження порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами» від 20.04.2006 р. № 550 (із змінами та доповненнями) визначено термін «акт ревізії» у такому значенні - це документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.

Із аналізу акту від 14.11.2012 № 06-21/373 за результатами планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 по 01.08.2012 (а.с. 16-110 т.1), судом встановлено, що за його змістом не міститься опису вищевказаного порушення та за результатами ревізії не встановлено такого порушення.

За приписами п. 35 вищевказаної постанови КМУ № 550 результати ревізії оформлюються актом, який повинен містити, зокрема, констатуючу частину, де зазначається висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, а також у разі наявності визначений в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об'єкту контролю внаслідок таких порушень. Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Однак, описане в позові порушення не встановлене ревізією та не зафіксоване актом ревізії.

За змістом п. 45 цієї ж постанови орган Державної фінансової інспекції за результатами проведеної ревізії та в разі виявлення порушень, що не були усунуті в ході ревізії, в установлені терміни направляє об'єкту контролю письмову вимогу щодо усунення виявлених порушень та контролює її виконання.

Пояснень щодо того, на якій правовій підставі позивачем було включено до пункту 5 письмової вимоги позивача вимогу про зобов'язання відповідача забезпечити відшкодування Службі автомобільних доріг в Полтавській області зайвих виплат, шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт на загальну суму 265,52 грн., суду не надано, а судом таких підстав не встановлено.

В будь-якому випадку, Державною фінансовою інспекцією у Полтавській області не доведено, що завищення відповідачем вартості робіт по вищевказаному договору на суму 265,52 грн. мало місце, оскільки не надано доказів, що ці роботи були оплачені Службою автомобільних доріг у Полтавській області. Як вбачається із позову, де позивачем описано вищевказане порушення, до таких висновків відповідач дійшов з аналізу актів приймання виконаних ремонтно - будівельних робіт (ф. КБ-2в). Однак, підписання актів виконаних робіт не доводить, що ці акти були оплачені замовником робіт, а підтверджують лише виконання цих робіт.

З огляду на зазначене, вимога позивача в цій частині є незаконною та не підлягає виконанню відповідачем.

Далі проведеною ревізією використання коштів на проведення ремонтів автомобілів встановлено, що в листопаді 2010 року за рахунок коштів філії проведено ремонтно-відновлювальні роботи автомобіля ВАЗ 21112 (державний номер ВІ 6965 АР) після ДТП на суму 27 495 грн. на підставі договору від 02.08.2010 б/н, укладеного між філією «Кременчуцька ДЕД» (Замовник) та ФОП ОСОБА_10 (Підрядник), роботи оплачені в липні - жовтні 2010 року в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 по справі № 22/86 позовні вимоги ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» задоволено в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Партнер», як з винної особи у ДТП, коштів у сумі 21 056,10 грн. збитків (понесених на вищевказані ремонтно-відновлювальні роботи автомобіля ВАЗ), 210,56 грн. витрат з державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення (а.с.163-166 т.2).

По бухгалтерському обліку філії «Кременчуцька ДЕД» розрахунки з ПАТ СК «Партнер» на момент ревізії не значилися, кошти на рахунок філії від останнього не надходили.

Також, відповідно до даних бухгалтерського обліку філії «Кременчуцька ДЕД»за період з 01.07.2010 по 01.08.2012 на банківський рахунок ПП ОСОБА_1 перераховано коштів за гірський пісок на загальну суму 20 000 грн. та станом на 01.01.2011, 01.01.2012 та 01.11.2012 по даних бухгалтерського обліку філії рахується кредиторська заборгованість перед ПП ОСОБА_1 за пісок в сумі 34 340 грн.

Ревізією встановлено, що між філією «Кременчуцька ДЕД» (Покупець) та ПП ОСОБА_1 (Продавець) було укладено договори від 30.08.2010 та від 13.01.2012, предметом яких визначено - поставка гірського піску (п.1.1 та 1.2 договорів).

В ході зустрічної звірки встановлено, що згідно видаткових накладних за період з 01.07.2010 по 01.09.2012 ПП ОСОБА_1 було відпущено для філії гірського піску у кількості 2 717 м3 на загальну суму 54 340 грн.

Первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують наявність на балансі ПП ОСОБА_1 гірського піску, та документи, які підтверджували понесені витрати ПП ОСОБА_1 на його придбання відсутні.

ПП ОСОБА_1 в ході зустрічної звірки надала пояснення, що пісок видобувався на території Піщанської сільської ради згідно робочого проекту та договору на виконання робіт згідно проекту.

До звірки наданий договір від 05.09.2007 укладений між Піщанською сільською радою (Замовник) та ПП ОСОБА_1 (виконавець), предметом якого є виконання для Замовника робіт у відповідності до існуючого робочого проекту щодо реконструкції існуючого звалища побутових відходів всіх видів Піщанської сільської ради Кременчуцького району.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 даного договору Замовник зобов'язується провести з Виконавцем розрахунок за виконані роботи надлишковим ґрунтом, що буде отриманий в процесі проведення реконструкції вказаного звалища.

Документи, згідно яких визначено, що надлишковий ґрунт вищезазначеного звалища є гірським піском у Піщанській сільській раді відсутні.

Зустрічною звіркою встановлено, що надлишковий ґрунт та гірський пісок на балансі сільради не обліковується.

Враховуючи зазначене вищевказаною філією у лютому - березні 2012 року проведено оплату згідно укладених договорів з ПП ОСОБА_1 та накладних на відпуск за гірський пісок у той час, коли ПП ОСОБА_1 на момент укладення договорів купівлі - продажу з філією та при оформленні видаткових накладних на відпуск не мав у наявності гірського піску, що призвело до зайвого витрачання філією «Кременчуцька ДЕД» коштів всупереч законодавству без отримання товару на суму 20 000 грн. та завищення кредиторської заборгованості на суму 34 340 грн., чим порушено умови договорів купівлі - продажу від 30.08.2010 та від 13.01.2012 та п.7 і п. п. 12 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», ст.ст. 629, 656, 658 Цивільного кодексу України, що призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданої філії «Кременчуцька ДЕД» на суму 20 000 грн.

На усунення вищевказаних порушень позивачем пред'явлені вимоги керівнику відповідача у пункті 6, а саме відобразити по обліку філії «Кременчуцька ДЕД» дебіторську заборгованість та стягнути:

1) з ПАТ СК "Партнер" 21056,10 грн. за ремонт автомобіля після дорожньо - транспортної пригоди, які підлягають стягненню за постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2011;

2) з ПП ОСОБА_1 20000 грн. за фактично не отриманий у 2012 році товар (гірський пісок).

В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Крім того, зменшити кредиторську заборгованість по розрахунках з ПП ОСОБА_1 на суму 34 340 грн. за фактично непоставлений пісок.

У разі необхідності вказане питання вирішити у судовому порядку шляхом подання позову до контрагентів.

Оскільки на виконання даної вимоги за змістом наказу керівника ДП «Полтавський облавтодор» від 03.01.2013 № 5 «Про виконання вимог Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 20.12.2012 № 16-06-3-14/10800» (а.с. 30-32 т.8), яким, зокрема, наказано відобразити в обліку філії «Полтавський райавтодор» дебіторську заборгованість по вищевказаним контрагентам у зазначених розмірах, а також зменшено кредиторську заборгованість по розрахунках з ПП ОСОБА_1 на суму 34 340 грн. за фактично непоставлений пісок, то позивач просив суд зобов'язати відповідача виконати цей пункт в частині стягнення вищевказаних сум із зазначених контрагентів.

Вирішуючи дану позовну вимогу суд виходить із наступного.

Як було встановлено судом вище постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 по справі № 22/86 позовні вимоги ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» задоволено в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Партнер», як з винної особи у ДТП, коштів у сумі 21 056,10 грн. збитків (понесених на вищевказані ремонтно-відновлювальні роботи автомобіля ВАЗ), 210,56 грн. витрат з державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення (а.с.163-166 т.2, 203-209 т.6).

На примусове виконання вказаної постанови господарським судом у Полтавській області видано наказ від 24.02.2011 № 22/86 (а.с. 210 т. 6). Даний наказ перебуває на виконанні у Крюківському відділі Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції (а.с. 211-212 т. 6, 127-128 т.9).

Також на виконання вимоги позивача ДП «Полтавський облавтодор» (Позивач) звернувся до господарського суду у Полтавській області із позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (Відповідач), третя особа - Державна фінансова інспекція у Полтавській області, про стягнення заборгованості за непоставлений пісок у розмірі 20 000 грн. (а.с. 215-218 т.6).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.05.2013 відкрито провадження у справі № 917/1031/13 (а.с. 219-224 т.6).

Станом на момент розгляду даної справи господарським судом у Полтавській області судове рішення за наслідками розгляду вищевказаного спору між вищезгаданими особами не прийнято.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що ДП «Полтавський облавтодор» виконано пункт 6 вимоги щодо вжиття всіх можливих заходів по стягненню із вказаних осіб дебіторської заборгованості. Примусове стягнення коштів на виконання рішення суду, що набрало законної чинності (у відношенні ПАТ СК "Партнер"), та в залежності від результатів судового розгляду справи № 917/1031/13 (у відношенні ПП ОСОБА_1) після набрання рішенням законної чинності перебуває в компетенції органів державної виконавчої служби.

За результатами ревізії філії «Кременчуцька ДЕД» також виявлено нестачу обладнання, що входить до складу реакторної установки з пароутворювачем (три ємності для нагріву гудрону та дві ємності для води), на загальну суму 8,75 тис. грн., яка виявлена проведеним в ході ревізії контрольним оглядом та інвентаризацією нерухомого майна, майна переданого в оренду ТОВ «Славтрансгруп» (станом на момент проведення ревізії з оренди не повернуто).

Вартість відсутнього обладнання визначена інвентаризаційною комісією підприємства згідно звіту з оцінки майна, що проводилися незалежними експертами для цілей визначення збитків від нестачі та розкрадання в ході ревізії (вересень 2012).

Внаслідок недотримання орендарем ТОВ «Славтрансгруп» вимог договору оренди щодо зберігання орендованого майна в належному стані, порушено п. 4.3, 4.11, 4.12 договору оренди нерухомого майна від 01.09.2008 б/н, ст.ст. 13,18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 285 Господарського кодексу України, чим завдано збитків філії «Кременчуцька ДЕД» на 8,75 тис. грн.

На усунення вищевказаних порушень позивачем було пред'явлені вимоги керівнику відповідача у пункті 11, а саме стягнути в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116, з винних осіб нестачу матеріальних цінностей, виявлену в ході проведених під час ревізії інвентаризацій по філії "Кременчуцький райавтодор" на суму 8 750 грн.

Вирішуючи дану позовну вимогу, суд виходить із наступного.

Як встановлено актом ревізії (а.с. 102 т.1) дане порушення допущено з вини ТОВ «Славтрансгруп», яким станом на момент проведення ревізії орендоване майно не повернуто з оренди відповідачу.

Оскільки дану вимогу пред'явлено керівнику ДП «Полтавський облавтодор», то порядок та розмір, встановлені ст.ст. 130-136 КЗпП України, ним може бути застосовано лише до працівників відповідача, з вини яких виникло дане порушення.

Примаючи до уваги той факт, що ревізією вини працівників ДП «Полтавський облавтодор» та його структурних підрозділів не встановлено, а визначено винним у даному порушенні ТОВ «Славтрансгруп», то застосувати порядок та розмір, встановлені ст.ст. 130-136 КЗпП України, керівником ДП «Полтавський облавтодор» не надається можливим.

Отже, в цій частині вимога позивача не грунтується на вимогах закону, тобто не є законною, та не може бути виконана у визначений позивачем спосіб.

Натомість, ДП «Полтавський облавтодор» звернувся до Кременчуцького транспортного прокурора із заявою про виявлене правопорушення з ознаками складу злочину від 15.01.2013 (а.с. 228-229 т.6).

За наслідками розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013180380000001 від 15 січня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.191 КК України, постановою слідчого СВ ЛВ на ст. Кременчук УМВС України на Південній залізниці старшим лейтенантом міліції Бессараб Б.Г. від 25.02.2013 визнано ДП «Полтавський облавтодор» потерпілим у вищевказаному кримінальному провадженні (а.с. 230 т.6).

Також, ДП «Полтавський облавтодор» в даному кримінальному провадженні заявлено позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочину (а.с. 231-232 т.6).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов в зазначеній частині не підлягає задоволенню, оскільки перелічені пункти вимоги Державної фінансової інспекції у Полтавській області або виконані відповідачем, або не підлягають виконанню як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, а інші виконуються ДП «Полтавський облавтодор» в межах визначених позивачем у вимогах альтернативних способів усунення виявлених ревізією порушень та вживаються належні заходи.

Що стосується пункту 8 вимоги, яка в редакції заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог сформульована наступним чином «філією «Лубенський райавтодор» вжити заходи по стягненню дебіторської заборгованості з ПП «Інтертрейд» в розмірі 56 000 грн. за надані матеріальні цінності та виконані роботи згідно договорів, термін яких минув», суд дійшов наступних висновків.

Так, між ПП «Інтертрейд» (Замовник) та ДП «Полтавський облавтодор» (Постачальник) було укладено договір № 98, згідно п. 1.1 якого Постачальник зобов'язався відпустити пісок кар'єрний в кількості 20 000 м. куб. по ціні 48 грн. за 1 м.куб., що було виконано останнім в повному обсязі, а Замовник не здійснив оплату отриманого товару.

Представники відповідача в судовому засіданні пояснювали, що ведуть із даним контрагентом претензійну роботу, контрагентом даний борг визнається та поступово зменшується (початкова сума дебіторської заборгованості ПП «Інтертрейд» перед відповідачем складала 95 125 грн.) шляхом проведення часткових проплат (а.с. 225-226 т.6).

Також зазначали, що залишкова сума дебіторської заборгованості ПП «Інтертрейд» погоджена сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 11.04.2013 (а.с. 227 т. 6).

Однак, приймаючи до уваги, що з моменту погодження залишкової суми боргу вищевказаним актом від 11.04.2013 до моменту розгляду даної справи судом (жовтень 2013 року) минув досить тривалий термін (більше 5 місяців), а з того часу жодної дії з боку відповідача, спрямованої на стягнення вказаного боргу не було вжито, доказів домовленості сторін про добровільне погашення боргу, як то письмовий договір розстрочення заборгованості із якимось часовим обмеженням, або графік погашення цієї суми, виконання якого можливо було б перевірити в межах строку позовної давності, суду не надано, то суд погоджується із доводами позивача про недостатність вжиття відповідачем заходів щодо стягнення вищевказаного боргу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в частині зобов'язання Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виконати пункт 8 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області про усунення виявлених ревізією порушень від 20.12.2012 № 16-06-3-14/10800 в частині вжиття заходів по стягненню дебіторської заборгованості з Приватного підприємства "Інтертрейд" в розмірі 56 000 грн. за надані матеріальні цінності та виконані роботи згідно договорів, термін виконання яких минув

Отже, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Полтавській області до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про зобов'язання виконати вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виконати пункт 8 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області про усунення виявлених ревізією порушень від 20.12.2012 № 16-06-3-14/10800 в частині вжиття заходів по стягненню дебіторської заборгованості з Приватного підприємства "Інтертрейд" в розмірі 56 000 грн. за надані матеріальні цінності та виконані роботи згідно договорів, термін виконання яких минув.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2013 року.

Суддя Л.О. Єресько