Постанова № 34248520, 30.09.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2013 р. 11 год.43 хв.Справа № 821/2449/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача Кашуби А.В., Філіна М.І., представника відповідача Мірошніченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ВІК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ВІК" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, щодо формування в акті від 23.05.2013 №2701/22-4/30069040 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ фірма "ВІК" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період 2012 року та з податку на додану вартість за період жовтень 2012 року по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ПП "Євро Логістик Південь" за період жовтень 2012 року" (далі - акт від 23.05.13) висновків щодо: порушення ч. 1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, 216 ЦК України в частині недодержання вимог значених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ фірма "ВІК" при придбанні та продажу товарів; відсутності об'єктів оподаткування у ТОВ фірма "ВІК" при придбанні товару у жовтні 2012 року у приватного підприємства "Євро Логістик Південь" на суму ПДВ 160 650 грн. та продажу цього товару на адресу ПП "Максімал Вангард" на суму ПДВ - 165 475,33 грн. Позивач просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо коригування показників податкової звітності ТОВ фірма "ВІК" з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, яке відбулось на підставі акту від 23.05.2013, в тому числі дії з виключення з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ фірма "ВІК" у податковій декларації за жовтень 2012 року. Позивач просить зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби відновити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" показники податкового кредиту в сумі 160 650 грн. та податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 165 475,33 грн., задекларованих ТОВ фірма "ВІК" в податковій звітності за жовтень 2012 року, за наслідками здійснення господарських відносин з постачальником - ПП "Євро Логістик Південь" та покупцем - ПП "Максімал Вангард".

В позові зазначено, що первинні бухгалтерські документи при перевірці не досліджувались, а висновки перевірки ґрунтуються тільки на даних податкових декларацій та інформаційних базах даних ДПІ. Жодного доказу про те, що фактично дизельне пальне не придбавалось, не транспортувалось та не використовувалось у власній господарській діяльності позивача податковим органом не наведено, а лише зроблено припущення про нікчемність правочинів у зв'язку з неможливістю прослідкувати рух пального до виробника з причин, які не залежать від позивача. Відсутність у контрагентів позивача основних фондів не може бути доказом неспроможності виконати операції з надання поставок з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів. Позивач вважає, що при проведенні перевірки господарська мета повинна бути встановлена відносно самого позивача, тобто, його добросовісне виконання умов договорів з його контрагентами, оскільки платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. Такі вимоги порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено відповідачем в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки (позивача). Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Дії ДПІ по зміні в електронній базі податкової звітності задекларованих позивачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань є неправомірними, і законодавством не передбачено право ДПІ за результатами перевірок змінювати в електронній базі податкової звітності задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ.

Представники позивача прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (відповідач) письмових заперечень проти позову не надала.

Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

23.05.2013 року ДП1 у м. Херсоні Херсонської області ДПС складено акт №2701/22-4/30069040 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ фірма "ВІК" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період 2012 року та з податку на додану вартість за період жовтень 2012 року по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ПП "Євро Логістик Південь" за період жовтень 2012 року", у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ч. І ст.201, ч.1-6 ст. 203, ст. 215, 216 ЦК України в частині недодержання вимог значених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ фірма "ВІК"» при придбанні та продажу товарів (послуг). Перевіркою також встановлено відсутність об'єктів оподаткування у ТОВ фірма "ВІК" при придбанні товару у жовтні 2012 року у ПП "Євро Логістик Південь" на суму ПДВ - 160650 грн. та продажу цього товару на адресу ПП "Максімал Вангард" на суму ПДВ - 165475,33 грн. Перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій, встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

В акті вказано, що в жовтні 2012 року ТОВ фірма "ВІК" документувало придбання дизпалива від приватного підприємства "Євро Логістик Південь" за договором від 06.09.12 № 06/09 та подальший їх продаж на адресу ПП "Максімал Вангард" для заправки пароплаву, по даному ланцюгу постачання встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності та порушення ч. І ст.203, 215 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Надані до перевірки первинні документи щодо вказаних господарських операцій позивача, на думку ДПІ, не мають юридичної сили. При проведені перевірки відповідачем був використаний в якості доказу акт ДПІ у Вишгородському районі Київській області ДПС від 29.03.2013 р. №23/22-00/38085295 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання приватного підприємства "Євро Логістик Південь" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з приватним підприємством "ВМФ Комплекс" за період жовтень, листопад 2012р.", в якому було зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що за юридичною адресою ПП "Євро Логістик Південь" не знаходиться, стан ПП "Євро Логістик Південь" 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, в жовтні та листопаді 2012 року мало єдиного постачальника приватне підприємство "ВМФ Комплекс".

Провести зустрічну звірку приватного підприємства "ВМФ Комплекс" також є неможливим, оскільки за юридичною адресою м. Вишгород, вул. Лугова, 3, підприємство не знаходиться (акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 19.02.2013 №8/22-00/36445153 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання приватного підприємства "ВМФ Комплекс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з приватною фірмою "МСВ" за період жовтень-листопад 2012р.).

Від ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС надійшов акт від 29.01.2013 № 843/22-4/22753444 про неможливість проведення зустрічної звірки ПФ "МСВ" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за листопад 2012р., яким встановлено наступне: обстеженням податкової адреси ПП ПФ "МСВ" виявлено відсутність за місцезнаходженням, відсутність основних фондів, ненадання звітів про доходи, які виплачуються фізичним особам, має стан платника відмінний від основного, а саме "3" прийнято рішення про припинення (ліквідацію, закриття). Декларація по ПДВ за жовтень не визнана податковою звітністю. Керівником даного підприємства являвся ОСОБА_5, 03.10.12 по даному підприємству відбулася зміна керівника на ОСОБА_6, який являється громадянином Російської Федерації, та є керівником інших підприємств, що мають ознаки "податкових ям" та використовуються в схемах по незаконному виводу грошових коштів у тіньовий сектор економіки.

Отже, за висновками відповідача, в ході перевірки не підтверджено фактичного здійснення поставки товарів по ланцюгу ПП ПФ "МСВ" - ПП "ВМФ Комплекс" - ПП "Євро Логістик Південь" - ТОВ фірма "ВІК", що свідчить про те, що правочини між вказаними платниками здійснені без мети настання реальних наслідків, тому не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки та на підставі акту не приймалось.

Позивач стверджує про внесення податковою інспекцією змін до бази "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" за період жовтень 2012 року та зменшення суми задекларованих зобов'язань на 160650 грн. Як вбачається з наданої ДПІ у м. Херсоні інформації, податковою інспекцією були внесені зміни до бази даних та зменшені податкові зобов'язання за жовтень 2012 року на суму 165475 грн. 33 коп. 2012 року по господарській операції з платником ПП "Максімал Вангард", що стосується податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за жовтень 2012 року, зменшено до "0" грн. з контрагентом ПП "Євро Логістик Південь". Відповідачем не спростовано твердження ТОВ фірма "ВІК", що вказані зміни були здійснені саме у зв'язку з наявністю акту перевірки від 23.05.13.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по даній адміністративній справі, врегульовано Податковим кодексом України, у відповідності до ст. 21 якого посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами. Порядок проведення виїзної документальної позапланової перевірки врегульовано ст. 78 ПКУ. Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пп. 78.1.1 - 78.1.13 ст. 78 ПКУ. За результатами проведених перевірок, у відповідності до п. 86.1 ст. 86 Кодексу, органи ДПС складають акт або довідку такої перевірки, які підписуються посадовими особами органу ДПС та платниками податків або їх законними представниками. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. При цьому визначення сум податків, що підлягають сплаті платником до бюджету, у відповідності до ст. 58 Кодексу, здійснюється органом ДПС шляхом надіслання (вручення) платнику податків податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку… Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При проведенні позапланової виїзної перевірки були дослідженні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку та виявлено, що документи складено без порушень порядку їх оформлення. У податковій звітності як позивача, так і його продавця та покупця дизпалива всі операції відображено, позивачем для формування податкового кредиту задіяні податкові накладні на придбане дизпаливо, видані платником ПДВ.

Посилання ДПІ на акт перевірки контрагента-продавця ПП "Євро Логістик Південь" як на доказ фіктивності вчинених в обліку господарських операцій придбання дизпалива суд вважає необґрунтованими, оскільки факт такого продажу підтверджений податковими та видатковими накладними, платіжними документами про проведення розрахунків в безготівковій формі, товарно-транспортними накладними про перевезення дизпалива від продавця покупцю стороннім суб'єктом підприємницької діяльності ПП ОСОБА_8, Та обставина, що в березні 2013 року ПП "Євро Логістик Південь" податкова служба не знайшла за юридичною адресою, не повинно впливати на відносини позивача з бюджетом по декларуванню по сплаті податків. Суду не доведено відповідачем яким чином було виявлено відсутність ПП "Євро Логістик Південь" та що саме знаходиться або хто проживає за юридичною адресою підприємства, за якими ознаками було встановлено факт відсутності підприємства, не надано суду акту обстеження юридичної адреси чи витягу з ЄДР із записом про відсутність за юридичною адресою. Статтею 18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Обстеження податкової адреси та не виявлення ознак господарської діяльності підприємства не є причиною неможливості проведення зустрічної звірки даного контрагента, оскільки цей факт не позбавляє податковий орган можливості надіслати відповідні запити платнику податків з вимогою надання документів для проведення зустрічної звірки.

Суд також приймає до уваги, що не був опитаний керівник ПП "Євро Логістик Південь" на предмет встановлення реальності поставки, не опитано перевізника, та не досліджено питання чи відображено перевізником в своєму обліку факт перевезення дизпалива з м. Цюрупинськ до пункту призначення порт-Херсон.

Використання відповідачем інших актів перевірок або звірок постачальників дизпалива по ланцюгу суд не має можливості оцінити, оскільки дані документи не були надані суду. Крім того, позивач не мав стосунків ні з ПП ПФ "МСВ", ні з ПП "ВМФ "Комплекс", тому вплинути на цих платників податків не мав можливості ніяким чином.

З викладеного в акті перевірки пояснення директора ПП "ВМФ-Комплекс" Фоміна В.М. вбачається, що останній не заперечує факт придбання дизпалива у ПП "МСВ" та знайомства з керівником останнього.

Суду не надано жодного вироку суду на керівників позивача та ПП "Євро Логістик Південь", або інших доказів наявності в діях посадових осіб ознак дій, що переслідуються в кримінальному порядку.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 73 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши зміст акта перевірки, суд встановив, що висновки про не спрямованість господарських операцій підприємства на реальне настання наслідків є необґрунтованими, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів. Суд звертає увагу, що в акті від 23.05.13 не міститься будь-якого документального обґрунтування стосовно нереальності фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ПП "Євро Логістик Південь", які мали місце в жовтні 2012 року.

Суд не погоджується з твердженнями ДПІ про нікчемність правочинів між позивачем та ПП "Євро Логістик Південь", виходячи з того, що чинним законодавством дані угоди не віднесені до нікчемних, а судових рішень щодо їх недійсності відповідач не надав, про їх відсутність відповідач не заперечує. Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного та всебічного судового розгляду. Тому, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами. Відповідачеві не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору складів, приміщень, чисельності персоналу, умови його транспортування.

Таким чином, при розгляді справи, судом встановлено, що викладені в акті від ньому висновки, які ґрунтуються на припущеннях, без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства. Акт від 23.05.13 не містить жодного посилання відповідача на встановлення порушень позивачем вимог ПКУ або інших законодавчих норм, лише зазначення, про не знаходження підприємства-продавця за юридичною адресою та посилання на акти перевірок підприємств, в яких також зазначено про відсутність за юридичними адресами, відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності, що впливає на нереальність вчинених господарських операцій у жовтні 2012 року.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не вчинив передбачені законом дії, а саме, не прийняв ніякого рішення, при цьому використовуючи висновки акта перевірки. Суд зазначає, що поведінка суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкт господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку є висновки акта перевірки про встановлені порушення закону, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження такого акта або визнання його незаконним. Відсутність податкового повідомлення рішення у спірних правовідносинах не є свідченням того, що за наслідками перевірки задекларовані платником податків зобов'язання з податків і зборів були залишені без змін.

Відповідно п.п.4.33 ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання відповідальності у разі порушення податкового законодавства. Тобто, будь-яка особа (платник податку, податковий агент, їх посадові особи, посадові особи органів державної податкової служби, митних органів), що здійснила податкове правопорушення, буде притягнута до юридичної відповідальності.

Таким чином, встановлення відповідачем у справі порушення податкового законодавства та передбаченої законом можливості податкового органу нарахувати податкові зобов'язання відповідачу на протязі не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за відсутності податкового повідомлення рішення, позбавляє особу можливості прогнозувати свою поведінку та передбачати її наслідки. А отже, порушується принцип правової визначеності, який імплікований Європейською конвенцією з прав людини Конвенцією і який становить один із основних елементів верховенства права, а відтак підлягає захисту у порядку адміністративного судочинства.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь які рішення, дії або бездіяльність. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено, або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод (п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України від 25 грудня 1997 року).

За правилами статті 2, пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Викладені в акті висновки можуть вплинути на інтереси позивача, його права та обов'язки на майбутнє, оскільки висновки відповідача про визнання угод нікчемними може призвести до невиконання контрагентами позивача своїх зобов'язань по укладеним з позивачем договорам, що в свою чергу може призвести до неможливості позивачу провести розрахунки з постачальниками, виплатити заробітну плату, сплатити податки, збори, обов'язкові платежі і таке інше. В даному випадку позивачем оскаржуються саме дії суб'єкта владних повноважень і даний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів. Зогляду на викладене, суд дійшов до висновку про протиправність дій Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо формування в акті від 23.05.2013 №2701/22-4/30069040 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ фірма "ВІК" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період 2012 року та з податку на додану вартість за період жовтень 2012 року по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ПП "Євро Логістик Південь" за період жовтень 2012 року" висновків про порушення ч. 1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, 216 ЦК України в частині недодержання вимог значених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ фірма "ВІК" при придбанні та продажу товарів; про відсутність об'єктів оподаткування у ТОВ фірма "ВІК" при придбанні товару у жовтні 2012 року у приватного підприємства "Євро Логістик Південь" на суму ПДВ 160 650 грн. та продажу цього товару на адресу ПП "Максімал Вангард" на суму ПДВ - 165 475,33 грн.

З приводу позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій по виключенню з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" сум податкового кредиту та податкового зобов'язання за жовтень 2012 року по спірній операції та про зобов'язання відновити у базі даних податковий кредит та податкові зобов'язання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 74.1 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби (п.62.1.2 ПК України), який, у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" як спосіб податкового контролю, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Водночас, обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ, і повинні їм відповідати.

"Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", ураховуючи приписи Закону України "Про інформацію", як офіційна інформація державних органів, повинна відповідати дійсності. Інформація, викладена в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" може бути використана при перевірці контрагента постачальника платника податку.

ПДВ за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів, що поставляються продавцем. Одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін такої операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, у покупця - податковий кредит. Тобто, якщо у продавця товару податкові зобов'язання рівні нулю, то і покупця товару податковий кредит більший бути не може. За таких обставин, у разі зміни в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкового зобов'язання з ПДВ у платника податку, автоматично виникає питання щодо зміни податкового кредиту і у його контрагента. Самостійна зміна податковою інспекцією в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкового кредиту та/або податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності тощо.

Суд приймає до уваги, що внаслідок складання акту перевірки від 23.05.13 у позивача виникли проблеми з контрагентом-покупцем, а у останнього - проблеми щодо невизнання права на формування податкового кредиту та валових витрат у взаємовідносинах з позивачем. Акт перевірки позивача як беззаперечний доказ був використаний податковим органом при зміні звітності позивача, та може бути застосований під час перевірок контрагентів позивача, у яких угоди також не будуть не визнані реальними. Тому є обґрунтованими позовні вимоги про усунення негативних наслідків перевірки, які обумовлюються відповідними діями посадових осіб податкового органу по перенесенню податковим органом висновків акта перевірки до своїх баз даних, зокрема, до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", в якій були зменшені задекларовані позивачем показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у періоді, що був предметом перевірки.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що такі дії відповідача по зміні задекларованих платником податків показників є неправомірними, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку. Підлягають задоволенню вимоги по визнанню протиправними дій відповідача щодо внесення змін до "Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ фірма "ВІК" у податковій декларації за жовтень 2012 року, оскільки саме ці дії призвели до порушення прав позивача.

Суд вважає, що необхідним та достатнім способом поновлення порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкового кредиту в сумі 160 650 грн. та податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 165 475,33 грн., задекларованих ТОВ фірма "ВІК" в податковій звітності за жовтень 2012 року, за наслідками здійснення господарських відносин з постачальником - ПП "Євро Логістик Південь" та покупцем - ПП "Максімал Вангард".

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Керуючись ст.ст. 11, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВІК".

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, щодо формування в акті від 23.05.2013 №2701/22-4/30069040 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ фірма "ВІК" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період 2012 року та з податку на додану вартість за період жовтень 2012 року по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ПП "Євро Логістик Південь" за період жовтень 2012 року" висновків щодо: порушення ч. 1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, 216 ЦК України в частині недодержання вимог значених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ фірма "ВІК" при придбанні та продажу товарів; відсутності об'єктів оподаткування у ТОВ фірма "ВІК" при придбанні товару у жовтні 2012 року у приватного підприємства "Євро Логістик Південь" на суму ПДВ 160 650 грн. та продажу цього товару на адресу ПП "Максімал Вангард" на суму ПДВ - 165 475,33 грн.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби з виключення з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ фірма "ВІК" у податковій декларації за жовтень 2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області Державної податкової служб відновити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" показники податкового кредиту в сумі 160 650 грн. та податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 165 475,33 грн., задекларованих ТОВ фірма "ВІК" в податковій звітності за жовтень 2012 року, за наслідками здійснення господарських відносин з постачальником - ПП "Євро Логістик Південь" та покупцем - ПП "Максімал Вангард".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 жовтня 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8