Постанова № 34248230, 10.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2013 р. Справа №801/9209/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Дубініної А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 8722,21 грн.,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим (далі - позивач, Управління) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення 8722,21 грн.

Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем у встановлені строки єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 8722,21 грн.

У судове засіданні позивач явку представника не забезпечив, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи. Представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача, позовні вимог підтримує у повному обсязі.

У судове засідання відповідач не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи за адресою реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, причини неявки не відомі.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглянути справу за відсутністю представника позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року (надалі - Закон), яким встановлено новий єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. ч. 1 ст.1 Закону зазначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Згідно з п.4 частини 1 статті 4 Закону, пп. 2.1.3 п. 2.1. п. 2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 994/18289, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим.

Таким чином, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 являється платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики. Відповідно до частини 3 статті 9 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати єдиний внесок лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Частиною 8 статті 9 Закону встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Судом встановлено, що відповідно до звітів, наданих ФОП ОСОБА_2 до Управління, відповідач зобов'язався сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період червень-серпень 2012р. у сумі 1289,11 грн.

Крім того, позивачем на підставі інформації податкового органу нарахований єдиний внесок у сумі 7413,32 грн. за 2011-2012рр., у зв'язку з чим, Управлінням на адресу відповідача були спрямовані розрахунки суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011-2012рр., які отримані останнім, про що свідчить копія поштового повідомлення про отримання.

Таким чином, за ФОП ОСОБА_2 склалась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 8702,43 грн.

У встановлений термін, відповідно ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" підприємцем не був сплачений у повному обсязі єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Заборгованість за даними позивача складає 8702,43 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

Крім того, пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;

Згідно з ч. 14 статті 25 Закону про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Відповідно до частини 15 статті 25 Закону суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Судом встановлено, що відносно відповідача за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску були застосовані штрафні (фінансові) санкції та пеня, а саме:

- рішенням № 2404 від 22.11.2012 УПФУ в м. Ялта АР Крим на підставі п.2 частини 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несвоєчасну сплату єдиного внеску до відповідача застосований штраф в розмірі 16,35 гривень та нарахована пеня в розмірі 3,59 гривень.

Таким чином, на час розгляду справи, за відповідачем склалась заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та за штрафними (фінансовими) санкціями та пенею на загальну суму 8722,21 грн. (8702,43+16,35+3,59), що підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

Відповідно ч. 4 ст. 25 Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

В порядку ч. 4 ст. 25 Закону позивачем на адресу відповідача була виставлена вимога про сплату боргу № Ф 1398 від 07.05.2013 року на суму 8722,21 грн., яка отримана відповідачем 23.05.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Станом на день розгляду справи відповідно до довідки наданої позивачем заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 8722,21 грн. не сплачена.

Згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нарахованих згідно вимоги про сплату боргу № Ф 1398 від 07.05.2013 року, яка отримана відповідачем, предметом доказування у даній справи мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує встановлення факту її сплати у добровільному порядку або відсутності такого факту тощо.

Суд зазначає, що відповідачем не оскаржена вимога позивача № Ф 1398 від 07.05.2013 року щодо нарахування вказаних сум, отже в межах вказаної справи не підлягає перевірка правомірність нарахування заборгованості за вказаною вимогою.

В порушення ст. 71 КАС України відповідач не надав докази оскарження вимоги позивача, а також сплати заборгованості у повному обсязі.

Суд також враховує, що відповідно до частини 12 статті 9 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 10.10.2013. У повному обсязі постанову складено та підписано 11.10.2013.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим (вул. Садова, 4, Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600, код ЄДРПОУ 22300300) заборгованість у розмірі 8722,21 грн. (вісім тисяч сімсот двадцять дві гривні, двадцять одна копійка).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Л.Тоскіна