Рішення № 34247786, 18.09.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/2854/2013

Справа № 359/8285/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Брик В.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Ференц О.З

розглянувши y відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко», третя особа: директор ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» Мафуд СААДА про визнання незаконним наказу про звільнення -

В С Т А Н О В И В :

15.08.2013 року позивач звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, з проханням: визнати незаконним наказ директора ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» № 350-к від 15 липня 2013 року про звільнення в зв'язку з скороченням ( ст. 40 п. 1 КЗпП України) ОСОБА_1, представника підприємства (А/п «Бориспіль») з 15 липня 2013 року, у зв'язку з недотриманням вимог п. 7 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та порушенням трудового законодавства про переважне залишення працівника на роботі; стягнути з ПІК «ААЗ Трейдінг Ко», р/р 2600800821, МФО 300175 ПуАТ «ФІДОБАНК» м. Київ, код ЗКПО 21622958 на скою користь 20 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди; стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати по оплаті правової допомоги в сумі 4 000 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Наказом директора ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» № 679-к від 16 червня 2010 року він був прийнятий на посаду представника підприємства («а/п Бориспіль») з повною матеріальною відповідальністю з місячним іспитовим терміном з посадовим окладом згідно штатного розкладу.

07 травня 2013 року він був ознайомлений з наказом директора ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» № 213-к від 30 квітня 2013 року про скорочення посади представника підприємства в представництві (а/п Бориспіль) з 01 липня 2013 року. Цим же наказом йому було запропоновано посада менеджера багажного відділу з виконанням обов'язків з оцінки багажу в центральному офісі підприємства в м. Києві (Києво-Святошинський район). У зв'язку з віддаленістю місця роботи, станом свого здоров'я (2-га група інвалідності, отримана внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС), він вимушений був відмовитися від запропонованої посади.

Крім того позивач вважає, що відповідач упереджено поставився до нього, скоротивши його посаду в представництві. Дану обставину він обґрунтував тим, що відповідач 17 квітня 2013 року видав наказ № 190-к про зміну умов його праці, а саме: встановив йому неповний робочий день з 01 квітня 2013 року, а 30 квітня 2013 року видав наказ № 213-к про зміну в організації виробництва і праці про скорочення посади представника підприємства в представництві виробництва і праці про скорочення посади представника підприємства в представництві (А/п «Бориспіль») з 01 липня 2013 року ( без зазначення в наказі підстав та мотивів скорочення посади представника).

27 травня 2013 року до відповідача був направлений адвокатський запит, у зв'язку з порушенням трудового законодавства. Отримавши запит відповідач відразу видав наказ № 262-к від 31 травня 2013 року про відміну наказу № 190-к від 17 квітня 2013 року. З чого вбачається, що відповідач мав за мету скоротити окремого працівника, а не посаду представника.

Наказом директора ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» № 350-к від 15 липня 2013 року, в зв'язку з скороченням (ст. 40 п. 1 КЗпП України) його, представника підприємства (А/п «Бориспіль») було звільнено з 15 липня 2013 року.

Незаконність наказу про його звільнення полягає в тому, що роботодавцем не дотримані норми законодавства, які врегульовують трудові відносини останнього з робітником, а також недотримані положення статті 20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме п. 7 цієї статті про переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.

Позивач вважає, що його звільнено з роботи з порушенням встановленого порядку, що тягне за собою скасування незаконного наказу про звільнення його з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпПУ.

Позивач стверджує, що відповідач порушив вимоги ст. 42 КЗпПУ, а саме: що при проведенні звільнення, скорочення чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.

Крім того, через незаконне звільнення з роботи йому спричинено значну моральну шкоду, що проявилось у наступних обставинах: він переніс значний емоційний стрес, який супроводжувався і супроводжується по даний час. Внаслідок чого він відчуває сором перед колегами та знайомими, відчувається вплив на його душевну рівновагу, що дезаптують налагоджений стиль існування, перешкоджають встановленню психологічного стану. У нього з'явились деякі негативні характерологічні зміни, такі як знервованість, роздратованість, що впливає на сімейні стосунки та вимушує як його так і близьких членів його родини активізувати додаткові психологічні ресурси задля нормалізації сімейних відносин.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 наголошував на тому, що ОСОБА_1, як представника підприємства (А/п «Бориспіль») було звільнено з порушенням вимог п. 7 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та трудового законодавства про переважне залишення працівника на роботі. З цих підстав просив визнати незаконним наказ директора ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» № 350-к від 15 липня 2013 року про звільнення ОСОБА_1, в зв'язку з скороченням.

Представник відповідача Ференц О.З. позовні вимоги не визнала, пояснила, що всі вимоги трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1 були дотримані. Після скорочення посади, яку обіймав позивач, йому було запропоновано іншу посаду, яка є на підприємстві. Проте ОСОБА_1 відмовився від запропонованої посади.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог директор ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» Махфуд Саада подав заяву, згідно якої просив справу слухати без його участі (а.с. 53).

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши повноваження представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та надані документи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та інвалідом другої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, яке видане 04.02.2011 року, посвідченням (категорії 1) серії НОМЕР_2, видане 13.01.2011 року та вкладкою НОМЕР_3 (а.с. 15-14).

Крім того у судовому засіданні встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 15.06.2010 року (а.с. 6) 16.06.2010 року ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» було видано наказ № 679-к (а.с. 5), відповідно до якого призначено з місячним іспитовим терміном ОСОБА_1 на посаду представника підприємства (а/п «Бориспіль» з повною матеріальною відповідальністю, 16.06.2010 року з посадовим окладом згідно штатного розкладу.

Згідно наказу № 190-к від 17.04.2013 року ОСОБА_1, представнику підприємства (А/п «Бориспіль») було встановлено неповний робочий день з 01.04.2013 року за погодженням з посадовим окладом згідно штатного розкладу. Підстава довідка МСЕК (а.с. 8).

З вказаним наказом № 190-к від 17.04.2013 року ОСОБА_1 був ознайомлений 07.05.2013 року (а.с. 8).

Наказом № 213-к від 30.04.2013 року було скорочено посаду представника підприємства в представництві (а/п Бориспіль) з 01.07.2013 року та запропоновано ОСОБА_1 посаду менеджера багажного відділу з виконання обов'язків з оцінки багажу (а.с. 9).

З вказаним наказом № 213-к від 30.04.2013 року ОСОБА_1 був ознайомлений 07.05.2013 року (а.с. 9).

Наказом № 262-к від 31.05.2013 року було скасовано наказ від 17.04.2013 року № 190-к (а.с. 11), в зв'язку з відсутністю письмової згоди про зміну умов праці і переведення ОСОБА_1 на неповний робочий день.

Наказом № 350-к від 15.07.2013 року ОСОБА_1, представника підприємства «А/п «Бориспіль») було звільнено, в зв'язку з скороченням ст. 40 п. 1 КЗпП України з 15.07.2013 року (а.с. 12). З вказаним наказом позивач був ознайомлений 15.07.2013 року (а.с. 12).

Позивач стверджує, що його було звільнено, в зв'язку з скороченням, з порушенням п. 7 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та порушенням трудового законодавства про переважне залишення працівника на роботі.

У відповідності до п. 7 ст. 20 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.

У разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників їм виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, а також зберігається за їх бажанням посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи, але не більше одного року. Їм також гарантується працевлаштування з урахуванням їх побажань або можливість навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку середньої заробітної плати за останнім місцем роботи за весь період перепідготовки, але не більше одного року.

При переведенні у зв'язку із станом здоров'я на нижчеоплачувану роботу зазначеним працівникам виплачується різниця між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі до встановлення інвалідності або одужання, але не більше одного року.

Згідно п. 1 ч. 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Підставною для звільнення працівника на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України є скорочення чисельності чи штату працівників в установі, організації підприємства.

Про скорочення чисельності працівників чи штату працівників має бути видано наказ, оскільки тільки наказом повинно бути зазначено, які саме штатні посади скорочуються.

Посаду представника в представництві підприємства «А\п «Бориспіль» було скорочено з 01.07.2013 року та внесено зміни в штатний розклад підприємства, що підтверджується наказом № 213-к від 30.04.2013 року (а.с. 38).

У відповідності до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Крім того у відповідності до ч. 1-3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

З наказу № 213-к від 30.04.2013 року (а.с. 38) вбачається, що ОСОБА_1, який має переважне право на залишенні на роботі, було запропоновано, в зв'язку з скороченням посади представника в представництві (А/п «Бориспіль»), яку він обіймав, посаду менеджера багажного відділу з виконання обов'язків з оцінки багажу.

Проте ОСОБА_1 відмовився від запропонованої посади, що підтверджується його особистим записом від 07.05.2013 року, на вказаному наказі (а.с. 38).

У відповідності до п. 19 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» N 9 від 06.11.1992, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч.3 ст.36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що звільнення позивача із зазначених в наказі від 15 липня 2013 року підстав за п. 1 ст.40 КЗпП України є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства.

В зв'язку з тим, що суд прийшов до переконання про відсутність підстав визнання незаконним наказ директора ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» № 350-к від 15 липня 2013 року про звільнення, у зв'язку з недотриманням вимог п. 7 ст. 20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та порушенням трудового законодавства про переважне залишення працівника на роботі, задоволенню не підлягають.

Щодо заявлених позивачем вимог про відшкодування завданої йому внаслідок незаконного звільнення моральної шкоди в сумі 20 000 гривень, то суд вважає, що в цій частині позовні вимоги задоволенню також не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодуванню власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки, відповідно до встановлених в судовому засіданні обставин звільнення позивача відбулось з дотримання вимог чинного законодавства, а отже законні права позивача порушені не були, підстави для відшкодування моральної шкоди, відсутні.

У зв'язку з відмовою в позові, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Підприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко», третя особа: директор ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» Мафуд СААДА про визнання незаконним наказу про звільнення - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.В. Яковлєва

Провадження № 2/359/2854/2013

Справа № 359/8285/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Брик В.І.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко», третя особа: директор ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» Мафуд СААДА про визнання незаконним наказу про звільнення -

В С Т А Н О В И В :

Враховуючи складність даної справи, суд вважає необхідним відкласти складання повного рішення на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, проголосивши вступну та резолютивну частину рішення в даному судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Підприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко», третя особа: директор ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» Мафуд СААДА про визнання незаконним наказу про звільнення - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Виготовлення повного тексту рішення відкласти до 23 вересня 2013 року.

Суддя Л.В. Яковлєва