Рішення № 34245561, 17.10.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/24529/12

Провадження номер 2/522/1473/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

при секретарі - Соболевій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Мікромегас», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса про скасування пунктів акту розслідування нещасного випадку, акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, та стягнення моральної шкоди, суд у зв'язку з ушкодженням здоров'я в наслідок нещасного випадку на виробництві, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд скасувати пункт 7, 10 Акту № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 21.06.2011р. за формою Н-1, скасувати пункт 4, 6 Акту розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» на свою користь моральну шкоду у сумі 200000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він 02 червня 2011 р., працюючи в Приватному підприємстві виробничо-комерційної фірми «Мікромегас» на посаді каменяра, з ним стався нещасний випадок, в наслідок якого він отримав виробничу травму у вигляді закритого осколкового перелому обох п'яткових кісток зі зміщенням.

15 листопада 2011р. медико-соціальна експертна комісія встановила позивачу 40% стійкої втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. За наслідками розслідування нещасного випадку, був складений Акт розслідування нещасного випадку, що стався 02 червня 2011 року об 11 год. 50 хв. за формою Н-5 та Акт № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 21 червня 2011 року за формою Н-1. З висновками комісії з розслідування нещасного випадку позивач незгодний.

Між тим, позивач вважає, що комісія з розслідування нещасного випадку провела необ'єктивне розслідування, з порушенням Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. № 1112 та не вірно визначила технічні та об'єктивні причини нещасного випадку. Проте представник позивача в судовому засіданні зазначив що причини були виявлені прокуратурою Приморського району м.Одеси, та на підставі чого була порушена кримінальна справа за ознаками ч.1 ст. 272 КК України, а саме порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві по відношенню до начальника будівельної дільниці Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Мікромегас», а Приморським районним судом було встановлено, що дії начальника будівельної дільниці були правомірно кваліфіковані за ч.1 ст. 272 КК України та був звільнений за станом здоров'я відповідно до Закону України "Про амністію в 2011 році".

Також позивач зазначав, що ушкодженням здоров'я трапилося в наслідок дії джерела підвищеної небезпеки - під час роботи вантажопідйомного баштового крану, який належав на відповідній правовій підставі Приватному підприємстві виробничо-комерційна фірма «Мікромегас», не залежно від вини відповідно до ст. 1167, 1187 ЦК України роботодавець зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду.

В наслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода. У зв'язку з отриманою травмою позивач відчуває фізичні та моральні страждання, які пов'язані з порушення функцій органів тіла, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір грошової суми за моральну шкоду, внаслідок отриманої травми позивач оцінив в 200 000 гривен.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала повністю.

Представник відповідача Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Мікромегас» у судовому засіданні позов не визнав, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, посилаючись на відсутність правових підстав для стягнення моральної шкоди та скасування пунктів акту розслідування нещасного випадку та акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, у зв'язку з тим що ОСОБА_1, каменяр Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Мікромегас» порушив вимоги інструкції №35 з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням страху вальних засобів.

Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси у судовому засіданні позов не визнав з підстав того, що усі позовні вимоги стосуються лише відповідача - Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Мікромегас», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеси не є належним відповідачем по даній справі, що стосується скасування пунктів акту розслідування нещасного випадку та акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом та стягнення моральної шкоди з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Мікромегас» представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеси вважає позовні вимоги є не правомірними та не відповідають чинному законодавству.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 червня 2011 року ОСОБА_1 працюючи в Приватному підприємстві виробничо-комерційної фірми «Мікромегас» на посаді каменяра, з ним стався нещасний випадок, в наслідок якого він отримав виробничу травму у вигляді закритого осколкового перелому обох п'яткових кісток зі зміщенням

Наказом Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» від 03 червня 2011 року № 36-от була створена комісія з розслідування нещасного випадку.

За наслідками розслідування нещасного випадку, був складений Акт розслідування нещасного випадку, що стався 02 червня 2011 року об 11 год. 50 хв. за формою Н-5 та Акт № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 21 червня 2011 року за формою Н-1

Пунктом 6 Акту № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 21 червня 2011 року за формою Н-1 встановлені обставини, за яких стався нещасний випадок: каменяр ОСОБА_1 сумісно з робочим ОСОБА_4 і ОСОБА_5 виконували монтаж будівельних лисів для подальшої праці з цегельної кладки головного куполу Храму. 01 червня 2011 року усі робітники об'єкту проходили цільовий інструктаж щодо заходів безпеки при виконанні робіт на висоті та розписалися у наряді-допуску. Для праці на висоті були надані під розпис пояси запобіжні безлямкові типу 3 ПБ зі стропами та запобіжні каски. Керівник робіт на дільниці майстер ОСОБА_6 з ранку 02 червня по службовій необхідності поїхала до офісу підприємства, призначив старшим на об'єкті бригадира ОСОБА_7 Бригадир проінструктував робочих, перевірив наявність у них засобів захисту та розподілив по роботах наступним чином: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відправив на установку лісів навколо куполу; ОСОБА_7 і ОСОБА_9 приступили до теслярських робіт. При виконанні робіт з монтажу лісів робочі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 унизу, знаходилися на перекритті зводу, встановлюючи вертикальні стійки. ОСОБА_1 зверху з підмостя змонтованих лісів, чіпляючи за стійки ригеля. Усі роботи ОСОБА_1 проводив, використовуючи запобіжний пояс. Об 11 год. 50 хв. при спробі закріпити наступний ригель, ОСОБА_1 побачив, що дістає до стійки, вирішив зійти з підмостя поближче до стійки (близько 50 см) по монолітному карнизу купола. Довжини стропи для цього переміщення не вистачало, і ОСОБА_1 відчепив строп поясу від місця кріплення, сподіваючись пройти цю відстань без страховки та перезачепитися пізніше до нового місця кріплення. Почавши переміщення по карнизу ОСОБА_1 відчув, що втрачає рівновагу. Інстинктивно відштовхнувся від карнизу, він стрибнув донизу на перекриття зводу з висоти 3 м 20 см. Відразу відчув різку біль у п'ятах. Біля місця падіння знаходилися ОСОБА_4 іОСОБА_5, які прийшли на допомогу ОСОБА_1, який мешкав неподалік від об'єкту будівництва, викликана швидка допомога та доведено по телефону про минуле майстру ОСОБА_6 За допомогою будівельної люльки ОСОБА_1 був спущений донизу до швидкої допомоги, лікар який надав першу допомогу доставив до обласної лікарні. При судово-токсилогичному дослідженні крові ОСОБА_1 етилового алкоголю не знайдено.

Відповідно до пунктів 4, 6 Акту розслідування нещасного випадку, що стався 02 червня 2011 року об 11 год. 50 хв. за формою Н-5 та пунктів 7, 10 Акту № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 21 червня 2011 року за формою Н-1 причинами настання нещасного випадку на думку комісії з розслідування нещасного випадку є порушення позивачем трудової та виробничої дисципліни, невиконання вимоги інструкцій з охорони праці при виконанні робіт на висоті з використанням страхувальних засобів.

Проаналізувавши висновки комісії з розслідування нещасного випадку, наведені в пунктах 4, 6 Акту розслідування нещасного випадку, що стався 02 червня 2011 року о 11 год. 50 хв. за формою Н-5 та пунктів 7, 10 Акту № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 21 червня 2011 року за формою Н-1, суд приходить до висновку, що вони не відповідають вимогам законодавства з охорони праці.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до п. 34 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року посадова особа органу Держгірпромнагляду в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1. Рішення посадової особи органу Держгірпромнагляду може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за формою Н-9 зупиняється.

У разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги цього Порядку. Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.

Судом також встановлено, що 18 серпня 2011 року позивач ОСОБА_1 у відповідності до п. п. 34, 36 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, звернувся зі скаргою до начальника Територіального управління Держгірпромнагляду по Одеській області з проханням винести припис за формою Н-9 та призначити повторне розслідування нещасного випадку під керівництвом державного інспектора з охорони праці Територіального управління Держгірпромнагляду по Одеській області.

Листом Територіального управління Держгірпромнагляду по Одеській області від 07 вересня 2011 року позивачу відмовили в проведенні повторного розслідування. Проте Прокуратурою Приморського району м.Одеси за наслідками перевірки 09 лютого 2012р. була порушена кримінальна справа за ознаками ч. 1 ст. 272 КК України по факту порушення в Приватному підприємстві виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» правил безпеки під час виконання робіт з підвищеної безпеки, що підтверджується листом від 10.02.2012р. № 16-2457 вик. -12.

За таких обставин, Акт розслідування нещасного випадку, що стався 02 червня 2011 року об 11 год. 50 хв. за формою Н-5 та Акт № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 21 червня 2011 року за формою Н-1 підлягає оскарженню у судовому порядку.

02 червня 2011 року відповідно до наряду-допуску на проведення робіт підвищеної небезпеки №54 від 1.06.2011 року, виданого начальником будівельної ділянки підприємством ЧП ВКФ "Микромегас", проводилися роботи по монтажу лісів на будівельному майданчику по зведенню храму в селі Красноселке Комінтернівського району Одеської області.

Робота виконувалася каменярам ОСОБА_1 на висоті 9,630-13,050 метрів. Робота на висоті відповідно до переліку робіт підвищеної небезпеки, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 26.01.2005 року №15, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 року за №232/10512, відносяться до робіт підвищеної небезпеки.

Згідно правила безпеки згідно технології виробництва монтажних робіт відповідно до п.п. 12.20, 12.23 Будівельних норм і правил, частина III глави 4(далі СНиП III - 4-80), затверджених постановою Держбуду СРСР від 9.06.1980 р. №82, допускають монтаж конструкції кожного подальшого ярусу споруди тільки після надійного закріплення усіх елементів попереднього ярусу згідно проекту, а в процесі монтажу конструкції або споруди монтажники повинні знаходитися на раніше встановлених і надійно закріплених конструкціях або засобах підмощування.

Пунктом 1.3.1.4. «Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті» затверджені Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірчичного нагляду 27.03.2007 №62 не дозволяється переходи працівників встановленими конструкціями (елементами конструкцій), що не мають огородження. Перехід до верхніх поясів підкранова них балок і до нижніх поясів стропильних і під стропильних ферм дозволяється тільки у разі використання запобіжного пояса, закріпленого карабіном стропа за страхувальний сталевий канат, натягнутий вздовж балок і ферм.

Місця закріплення стропами запобіжних поясів до конструкцій визначаються керівником робіт. Згідно пункту 7.3.2.10. монтаж металевих та залізобетонних регелів,балок та плит перекриття виконується тільки з огороджених помостів або інвентарних колисок.

З матеріалів розслідування нещасного випадку вибачається (фото №2 робочого місця та місця падіння), що сходи по яких підіймалися та спускалися працівники були саморобні, складалися з двох частин та не мали взагалі кріплення.

Відповідно до п.12.14 СНиП III - 4-80 повинні здійснюватися спеціальні заходи, що забезпечують безпеку працюючих. Місця і способи кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів мають бути передбачені в проекті виробництва робіт(СНиП ІІІ - 4-80).

Порушуючи приведені норми виконання монтажних робіт на висоті, бригада приступила до монтажу наступного ярусу лісів, не встановивши і не закріпивши усі елементи попереднього ярусу, також знаходження ОСОБА_1 на вузькому карнизі будівлі суперечило вказаним вимогам.

Таким чином, порушуючи названі норми і вимоги ст. 13 Закону України "Про охорону праці" підприємством не були розроблені спеціальні профілактичні заходи по забезпеченню безпеки виробництва робіт по монтажу лісів на висоті і порушена технологія проведення цих робіт.

Начальник ділянки видав наряд допуск №54 від 1.06.2011г., згідно якого призначив відповідальним керівником майстра ділянки, яка не пройшла перевірку знань з питань техніки безпеки виконання робіт з підвищеною небезпекою.

В ході монтажу лісів ОСОБА_1 виконував монтажні роботи, але не роботи каменяра, яким він являвся, згідно наказу по підприємству №03-П від 11.01.2010 року. При цьому, порушуючи вимоги п.3, 7 Положень про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 26.01.2005 року №15, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 року за №231/10511, ОСОБА_1 навчання, перевірку знань і інструктажі по дотриманню вимог охорони праці і техніки безпеки по професії монтажника не проходив.

Крім того, навчання і перевірку знань з питань дотримання вимог охорони праці і техніки безпеки при виконанні робіт на висоті було неналежним. Відповідно до п.3.10 Положень про порядок проведення навчання і перевірки знань по охороні праці перевірка знань осіб, що допускаються до робіт підвищеної небезпеки, проводиться з участю у складі комісії територіального органу по нагляду за охороною праці, що не було дотримано відносно ОСОБА_1 Також, два члени комісії, що брали участь в перевірці знань ОСОБА_1 з питань безпечного виконання робіт на висоті, самі не пройшли такого навчання.

Таким чином, в порушенні вимог ст. 18 Закону України "Про охорону праці" каменяр ОСОБА_1 був допущений до виконання монтажних робіт - робіт підвищеної небезпеки, без належного навчання, інструктажу і перевірки знань по охороні праці.

Начальник ділянки ЧП ВКФ "Микромегас" Ширяєв А.В. допустив проведення цих робіт, у зв'язку з чим 01.06.2011 року видав наряд-допуск №54 на виконання робіт на висоті, у тому числі по монтажу і демонтажу лісів для облаштування цегляної кладки, при тому, що майстер ділянки ОСОБА_6 не пройшла перевірку знань по роботах підвищеної небезпеки призначив її відповідальним керівником робіт.

Начальник ділянки в порушенні вимог ст.13 Закону України "Про охорону праці" не проконтролював роботи підвищеної небезпеки, які зобов'язаний був забезпечити безпечні умови праці працівників відповідно до нормативно-правових актів, у тому числі за допомогою здійснення контролю за дотриманням технологічних процесів, і виконанням робіт відповідно до вимог охорони праці.

Крім того, були порушені положення НПАОП 45.2-7.02-80 "Техніка безпеки у будівництві" СНиП III - 4-80, з яких убачається, що "відповідальність по здійсненню контролю за виконанням відповідальним керівником робіт заходів по забезпеченню безпеки праці лежить на посадової особи, що видало наряд-допуск".

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність технічних та організаційних причин нещасного випадку: недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки.

За таких обставин підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування пунктів 4, 6 Акту розслідування нещасного випадку, що стався 02 червня 2011 року об 11 год. 50 хв. за формою Н-5 та пунктів 7, 10 Акту № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 21 червня 2011 року за формою Н-1.

15 листопада 2011р. медико-соціальна експертна комісія встановила позивачу 40% стійкої втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності.

Позивач перебуває на обліку у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси, як потерпілий на виробництві, з 15 листопада 2011р. отримує страхові виплати, тобто з дати первинного огляду МСЕК та встановлення відсотку втрати професійної працездатності.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 лютого 2007 року № 717-V, який набрав чинність 20 березня 2007 року, було скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду.

Рішенням Конституційного суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 визнано такими, що-відповідають Конституції України (є конституційними), положення пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 лютого 2007 року N 717-V, якими внесено зміни до статей 1, 21, 28, 34, 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV.

Проте, Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Таким чином, Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 було роз'яснено, що з 20 березня 2007 року обов'язок про відшкодування моральної шкоди потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання покладений на власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача - Приватного підприємство виробничо-комерційної фірми «Мікромегас», представника відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса, про те, що нещасний випадок стався з вини позивача, як підставу для відмови у задоволені позову, наявність вини позивача спростовується дослідженими у ході судового засідання доказами.

Доводи позивача, що нещасний випадок стався в наслідок дії джерела підвищеної небезпеки, а тому позивач має право на відшкодування шкоди відповідно до ч.2 ст.1167, п. 2 ст. 1187 ЦК України, суд вважає помилковими оскільки суд вважає, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався з вини Приватного підприємство виробничо-комерційної фірми «Мікромегас», позивач має право на стягнення з відповідача - Приватне підприємство виробничо-комерційної фірми «Мікромегас» моральної шкоди згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної її внаслідок порушення її прав.

Статтею 1172 ч.1 ЦК України передбачено, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За нормами ч.1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Стаття 237-1 КЗпП України надає право працівникові на відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступень зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У зв'язку з отриманою травмою позивач безумовно відчуває фізичні та моральні страждання, пов'язані з порушення функцій органів тіла, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує вимоги справедливості та спів розміреності, характер спричинених йому моральних страждань, інші конкретні обставини, ступень перенесених страждань, ступень порушення життєвих зв'язків, характер додаткових зусиль для організації свого життя. Керуючись принципами розумності та справедливості, суд вважає, що відшкодуванню підлягає моральна шкода в сумі 100.000 гривень.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача - Приватне підприємство виробничо-комерційної фірми «Мікромегас» на користь держави судовий збір у сумі 1000 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 23, 1167, 1168, 1172 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати пункти 4, 6 Акту розслідування нещасного випадку, що стався 02 червня 2011 року о 11 год. 50 хв. за формою Н-5.

Скасувати пункти 7, 10 Акту № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 21.06.2011р. за формою Н-1.

Стягнути з Приватне підприємство виробничо-комерційної фірми «Мікромегас» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 100000 грн. (сто тисяч гривень).

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Мікромегас» на користь держави судовий збір у сумі 1000 грн. (одна тисяча гривень).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

17.10.2013