Рішення № 34245421, 14.10.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року Справа № 5026/1661/2012

Господарський суд Черкаської області у складі колегії суддів: головуючого судді Грачова В.М., суддів Довганя К.І., Єфіменка В.В. при секретарях Луговій І.В., Свитці А.С., за участю представників сторін: позивача - Бас В.М., Десяткової О.Д. за довіреностями, відповідача-1 - Синельникова Є.В., Коваленко О.М. за довіреностями, відповідача-2 - не з'явились, розглянув у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Дніпровської філії ПАТ «Укрінбанк» до приватного акціонерного товариства «Експоінвест» (далі - відповідач-1) та «Багатогалузевого об'єднання Інтербуд» Української спілки ветеранів Афганістану (далі - відповідач-2) про стягнення 33845075 грн. 52 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» в особі Дніпровської філії ПАТ «Укрінбанк» звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом, в якому просив стягнути, на підставі кредитного договору № 2007-70 від 10.08.2007 року, договору поруки № 2007-34 від 10.08.2007 року та додаткових договорів до них, солідарно з приватного акціонерного товариства «Експоінвест» та «Багатогалузевого об'єднання Інтербуд» Української спілки ветеранів Афганістану 22000000 грн. заборгованості по кредиту, 4155699 грн. 38 коп. пені по кредиту, 6503744 грн. 46 коп. процентів, 1185631 грн. 68 коп. пені по процентах та відшкодувати понесені судові витрати.

Представники позивача в засіданні суду позов з підстав, викладених в позовній заяві і письмових поясненнях (т. 1 а.с. 118-119, т. 2 а.с. 84), підтримали і просили суд задовольнити.

Відповідач-1 письмовий відзив на позов не подав, його представники в судовому засіданні позов не визнали і в його задоволенні просили суд відмовити з мотивів суперечливості і необґрунтованості розрахунків сум, заявлених до стягнення. Зазначене заперечення обґрунтовується тим, що внаслідок вимушеного зі сторони відповідача-1 через тяжкий фінансовий стан підприємства укладення 13.05.2010 року додаткового договору № 7 до кредитного договору № 2007-70 від 10.08.2007 року, підприємство було змушене прийняти умови позивача про збільшення ліміту заборгованості по кредитній лінії до 22000000 грн. та порядок його використання. Умовами цього додаткового договору не передбачено можливість фактичного отримання в користування підприємством кредитних коштів в сумі 7221000 грн., ці кошти підприємством не отримувались, на них не підлягають нарахуванню проценти. Крім того, відповідачем-1 заявлено про застосування позовної давності до вимог в частині нарахування пені, що є також підставою відмови в задоволенні позову в цій частині.

Відповідач-2 подав письмовий відзив на позов (т. 2 а.с. 124-125) із якого слідує, що відповідач-2 позов не визнав і просив суд в його задоволенні відмовити повністю та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 18.12.2012 року, з мотивів припинення поруки відповідача-2 за договором поруки № 2007-34 від 10.08.2007 року на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України. В засідання суду відповідач-2 явку свого представника не забезпечив, хоч про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглянув справу без участі представника відповідача-2 за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача-1, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

10.08.2007 року позивач - акціонерне товариство «Український інноваційний банк» в особі директора Дніпровської філії, як банк, з однієї сторони та відповідач-1 - закрите акціонерне товариство «Експоінвест», як позичальник, з другої сторони уклали кредитний договір № 2007-70 (далі - кредитний договір), за умовами якого сторони домовились про всі його істотні умови, зокрема, про наступне:

п. 3.1., 3.2. - банк надає позичальнику цільовий кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії на термін по 07.08.2009 року включно з лімітом заборгованості по кредитній лінії в розмірі 8768100 гривень з погашенням згідно графіка зменшення ліміту заборгованості;

п. 3.4 п.п. 3.4.1. - позичальник сплачує банку проценти в розмірі 21% річних, які нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року (365 днів) і підлягають сплаті на дату платежів по процентах за кредитом (ст. 1 абз. 5) в гривнях на рахунок, вказаний в п. 5.1.3. договору;

п. 3.5. п.п. 3.5.1. - граничним терміном повернення кредиту є 07.08.2009 року;

п. 3.6. п.п. 3.6.2. - обов'язкове дострокове повернення кредиту, сплата процентів, комісій та інших платежів, передбачених договором, буде невідкладно відбуватись у випадку, зокрема, передбаченому п. 6.1 договору. Про необхідність дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів банк письмово повідомляє позичальника;

п. 3.6. п.п. 3.6.3. - дострокове повернення кредиту, сплата процентів, комісій та інших платежів, передбачених договором, у випадках, передбачених у п. 3.6.2. цього договору (п. 6.1. ст. 6 договору - події невиконання зобов'язань), повинно бути здійснено позичальником протягом 30 банківських днів з дня отримання від банку письмового повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати банк має право проводити будь-яку роботу щодо примусового стягнення боргу відповідно до чинного законодавства України, в т. ч. звернути стягнення на заставлене майно тощо;

п. 3.7.1. - забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за цим договором є іпотека нерухомого майна, що є власністю позичальника та майнового поручителя, порука БО «Інтербуд»;

п. 5.2.5. - банк має право у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов'язань за договором, а також в інших випадках, передбачених договором, вимагати дострокового погашення заборгованості по договору, відшкодування збитків та звернути стягнення на предмет іпотеки чи інше майно, що належить позичальнику;

п. 6.1. п.п. 6.1.1. - кожна із наступних подій повинна тлумачитись як подія невиконання зобов'язання: позичальник не зміг виконати будь-яке із зобов'язань по цьому договору і така неспроможність тривала протягом 30 банківських днів після одержання повідомлення, надісланого позичальнику банком;

п. 6.2. - якщо виникла і триває подія невиконання зобов'язань, сума кредиту, нараховані проценти, а також інші суми, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню (сплаті), про що банк письмово повідомляє позичальника. Позичальник повинен сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 30 банківських днів з дати отримання повідомлення;

п. 7.3. - у разі порушення строків сплати процентів за кредитом позичальник сплачує банку пеню;

п. 7.4. - у разі порушення граничного терміну повернення кредиту позичальник сплачує банку пеню;

п. 8.1. - договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку (сторони підписали договір 10.08.2007 року), залишається чинним до дати повної сплати позичальником заборгованості за кредитом, процентів та інших платежів за цим договором;

8.5. - всі додаткові договори до цього договору є його невід'ємними частинами.

24.10.2007 року, 03.12.2007 року, 19.03.2008 року, 14.10.2008 року, 01.12.2008 року, 29.12.2008 року, 13.05.2010 року, 30.06.2010 року, 06.08.2010 року сторонами кредитного договору № 2007-70 від 10.08.2007 року були укладені, відповідно, додаткові договори до нього №№ 1-9, якими (стосовно предмету даного спору) погодили ліміт заборгованості по кредитній лінії (розмір кредиту) в розмірі 22000000 грн., порядок видачі (вибірки кредитних коштів) і повернення кредиту, процентну ставку за користування кредитом та строк надання кредиту по 10.08.2011 року, умови щодо забезпечення кредиту.

10.08.2007 року позивач - акціонерне товариство «Український інноваційний банк» в особі директора Дніпровської філії, як банк, з однієї сторони, відповідач-2 - «Багатогалузеве об'єднання Інтербуд» Української спілки ветеранів Афганістану, як поручитель, з другої сторони, яке виступає поручителем по зобов'язанням відповідача-1 - закритого акціонерного товариства «Експоінвест», як позичальника, з третьої сторони, разом уклали договір поруки № 2007-34 і домовились про наступне:

п. 1.2. - сторони договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням позичальника, що виникають з умов кредитного договору № 2007-70 від 10.08.2007 року та всіх додаткових договорів до нього (далі - кредитний договір);

п. 2.1. - у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну з позичальником відповідальність усім належним йому майном;

п. 2.3. - у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів за кредитом, поручитель зобов'язується зробити це за позичальника протягом 10 банківських днів з дня отримання письмового повідомлення банка;

п. 2.6. - якщо поручитель не виконає своїх зобов'язань за цим договором, то банк має право звернути стягнення на його майно згідно процедури встановленої чинним законодавством;

п. 4.2. - договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами зобов'язань за цим та кредитним договорами.

24.10.2007 року, 03.12.2007 року, 19.03.2008 року, 13.05.2010 року, 06.08.2010 року сторонами договору поруки № 2007-34 від 10.08.2007 року були укладені, відповідно, додаткові договори до нього №№ 1-5, якими (стосовно предмету даного спору) змінювалась ст. 1.3. розділу 1 «Предмет договору» у зв'язку зі зміною умов кредитного договору № 2007-70 від 10.08.2007 року щодо розміру ліміту заборгованості по кредитній лінії (розмір кредиту), процентної ставки за користування кредитом та строку надання кредиту (по 10.08.2011 року).

На виконання умов кредитного договору № 2007-70 від 10.08.2007 року і додаткових договорів до нього №№ 1-9 від 24.10.2007 року, 03.12.2007 року, 19.03.2008 року, 14.10.2008 року, 01.12.2008 року, 29.12.2008 року, 13.05.2010 року, 30.06.2010 року, 06.08.2010 року відповідно позивачем видано відповідачу-1 кредит на суму 22621000 грн., погашено виданий кредит на суму 621000 грн. (т. 1 а.с. 9-11, 70-74, 76-79).

11.01.2011 року за вих. №№ 02/36 і 02/37 банком (позивачем) направлено відповідачу-1 (як позичальнику) і відповідачу-2 (як поручителю) письмові повідомлення «Про подію невиконання зобов'язання» якими доведено про наявність станом на 11.01.2011 року непогашеної заборгованості за процентами у розмірі 363717,67 грн., що є порушенням ст. 1 і п. 3.4.1 кредитного договору № 2007-70 від 10.08.2007 року, заявлено вимогу про погашення вказаної заборгованості та попереджено, що в разі невиконання цієї вимоги банк набуде права звернути стягнення на заставлене майно, що є власністю поручителя, чи звернутись до суду за захистом порушених прав. Згідно з помітками на письмових повідомленнях, вони отримані адресатами в той же день.

20.01.2011 року за вих. №№ 07/129 і 07/130 банком (позивачем) направлено відповідачу-1 (як позичальнику) і відповідачу-2 (як поручителю) письмові претензії, якими повідомлено останніх про наявність станом на 20.01.2011 року непогашеної заборгованості за процентами у розмірі 363717,67 грн., пені за прострочення сплати процентів у розмірі 1544,56 грн., що є порушенням п.п. 3.4.1., 7.3. кредитного договору № 2007-70 від 10.08.2007 року, заявлено вимогу про погашення протягом 30-ти банківських днів вказаної простроченої заборгованості та 22000000 грн. кредиту достроково, попереджено, що в разі невиконання цієї претензії банк набуде права проводити будь-яку роботу щодо примусового стягнення боргу, в тому числі звернути стягнення на заставлене майно, яким виступає нерухомість відповідно до іпотечних договорів № 2007-99 від 03.12.2007 року, № 2007-70 від 10.08.2007 року та № 2007-71 від 10.08.2007 року, та на все належне позичальнику та поручителю майно та кошти, на які можна звернути стягнення відповідно до законодавства України. Звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватись на розсуд банку - іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (з метою прийняття нерухомості у власність в рахунок погашення боргу, або продажу від свого імені будь-якій особі). До претензій додано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2007-70 від 10.08.2007 року станом на 20.01.2011 року включно, зазначено, що розрахунок претензії не остаточний і підлягає уточненню на момент задоволення вимог банку, претензії направлені адресатам засобами поштового зв'язку і доставлені 24.01.2011 року.

26.01.2011 року головою правління акціонерного товариства «Експоінвест» (відповідачем-1, як позичальником) листом за № 9/5 повідомлено банк (позивача) про невизнання претензії повністю (т. 1 а.с. 43).

За розрахунком позивача (т. 1 а.с. 9-11) заборгованість позичальника - відповідача-1 за кредитним договором станом на 05.11.2012 року складала: 22000000 грн. по кредиту, 4155699 грн. 38 коп. пені по кредиту, 6503744 грн. 46 коп. процентів, 1185631 грн. 68 коп. пені по процентах (т. 1 а.с. 9-11).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 01.02.2013 року у справі № 16/925/25/13-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року і постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2013 року, повністю відмовлено в задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Експоінвест» до публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Дніпровської філії про визнання недійсним додаткового договору № 7 від 13.05.2010 року до кредитного договору № 2007-70 від 10.08.2007 року, укладених сторонами (т. 3 а.с. 31-33, 85-87, 132-134).

Ухвалою суду від 14.10.2013 року (в протоколі судового засідання) відмовлено в задоволенні зави відповідача-1 (т. 2 а.с. 100-101) про призначення судової економічної експертизи через відсутність дійсної потреби.

Згідно з п. 1.3. Статуту позивача його найменування з 10.12.2010 року змінено з акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк».

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із кредитного договору № 2007-70 від 10.08.2007 року, договору поруки № 2007-34 від 10.08.2007 року з додатковими договорами до них, вимоги позивача та заперечення відповідачів витікають із суті їх прав та обов'язків за цими договорами.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань кредиту і поруки, загальні положення про кредит визначені параграфом 2 глав 71, про поруку - параграфом 3 глави 49, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. 8 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 193, 202 ГК, ст.ст. 509, 525, 526, 598 599 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ст.ст. 546 ч. 1, 553 ч. 1, 554 ч.ч. 1, 2 ЦК України: виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком; за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Згідно з частиною 4 тієї ж статті ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, відповідач-2 зазначив, що позивач, скориставшись своїм правом на дострокове повернення кредиту відповідно до п. 6.2. кредитного договору № 2007-70 від 10.08.2007 року, 20.01.2011 року направив йому (відповідачу-2, як поручителю за договором поруки № 2007-34 від 10.08.2007 року) і позичальнику - відповідачу-1 претензії (повідомлення про дострокове повернення кредиту та сплату простроченої заборгованості), які ними отримані 24.01.2011 року. Строк сплати вказаних у повідомленні банку сум (30 банківських днів з дати отримання повідомлення) становить 07.03.2011 року, ця дата і є граничним строком виконання зобов'язань за кредитним договором. Оскільки договір поруки № 2007-34 від 10.08.2007 року не містить строку припинення дії поруки в розумінні ч. 1 ст. 251, ч. 1 ст. 252 ЦК України, то банк мав право пред'явити вимогу до поручителя до 07.09.2011 року, а в частині сплати процентів - до 10.10.2012 року. Банк до зазначеного строку на протязі шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання вимоги до поручителя не пред'явив, тому порука за договором поруки № 2007-34 від 10.08.2007 року припинилась в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Відповідно до умов пунктів п. 3.7.1., 5.2.5. кредитного договору № 2007-70 від 10.08.2007 року, забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за цим договором є іпотека нерухомого майна, що є власністю позичальника та майнового поручителя, порука БО «Інтербуд»; банк має право у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов'язань за договором, а також в інших випадках, передбачених договором, вимагати дострокового погашення заборгованості по договору, відшкодування збитків та звернути стягнення на предмет іпотеки чи інше майно, що належить позичальнику.

Відповідно до умов пунктів 4.2., 2.6. договору поруки № 2007-34 від 10.08.2007 року, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим та кредитним договорами, якщо поручитель не виконає своїх зобов'язань за цим договором, то банк має право звернути стягнення на його майно згідно процедури встановленої чинним законодавством.

З огляду на положення ч. 1 ст. 559, ч. 1 ст. 598 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Таким чином, суд вважає, що за умов невиконання позичальником і його поручителем зобов'язань за кредитним договором, наявності виконавчого напису нотаріуса від 11.03.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1104, про звернення стягнення на нерухоме майно позивача як поручителя по зобов'язанням позичальника з метою погашення його заборгованості по кредитному договору № 2007-70 від 10.08.2007 року перед банком, встановлення сторонами договору поруки строку поруки вказівкою на подію до повного виконання сторонами зобов'язань за цим та кредитним договорами відповідає обставинам справи і виключає підстави для застосування ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу до спірних правовідносин.

З урахуванням викладеного суд заперечення відповідача-2 проти позову визнає необґрунтованим і відхиляє.

Відповідачем-1 в запереченні проти позову зазначено про порушення позивачем норм ч. 6 ст. 232 ГК України при нарахуванні спірних сум пені.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до умов пунктів п. п. 7.3., 7.4. кредитного договору № 2007-70 від 10.08.2007 року - у разі порушення строків сплати процентів за кредитом позичальник сплачує банку пеню, у разі порушення граничного терміну повернення кредиту позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів і суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування (прострочених днів) простроченої заборгованості починаючи з дати її виникнення до дати повернення кредиту у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Нарахування пені позивачем здійснено з дотриманням зазначених норм закону і договору, тому заперечення відповідача-1 в цій частині суд вважає необґрунтованим.

Відповідачем-1 також заявлено про сплив позовної давності щодо вимог в частині стягнення пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Статтями 256-258, 260, 261, 263, 264 ЦК України визначено поняття позовної давності, її загальну і спеціальну тривалість, правила обчислення, початок перебігу, умови зупинення і переривання перебігу позовної давності.

Враховуючи, що позов подано до суду 07.11.2012 року (вх. № 18001), розрахунок пені по кредиту здійснено позивачем з 11.08.2011 року, по процентах - з 11.01.2011 року, заява відповідача підлягає задоволенню. Розрахунок розміру пені по кредиту в межах річного строку позовної давності складає 3324219 грн. 93 коп., по процентах - 904324 грн. 23 коп. і в такому розмірі позов в цій частині підлягає задоволенню, в решті вимог в частині стягнення 831479 грн. 45 коп. пені по кредиту і 281307 грн. 45 коп. пені по процентах позов є безпідставним і задоволенню не підлягає.

З огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд визнає позов обґрунтованим і доказаним в частині вимог про стягнення 22000000 грн. заборгованості по кредиту, 3324219 грн. 93 коп. пені по кредиту, 6503744 грн. 46 коп. процентів, 904324 грн. 23 коп. пені по процентах і його задовольняє, заперечення відповідачів в цій частині визнає безпідставними і відхиляє, в решті позовних вимог за безпідставністю відмовляє.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 64380 грн. в дольовому порядку по 32190 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства "Експоінвест", місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Оборонна, 16, ідентифікаційний код 14199258 та Багатогалузевого об'єднання "Інтербуд" Української Спілки ветеранів Афганістану, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Оборонна, 16, ідентифікаційний код 14194232 на користь публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Дніпровської філії ПАТ "Укрінбанк", місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 05839888 - 22000000 грн. кредиту, 3324219 грн. 93 коп. пені по кредиту, 6503744 грн. 46 коп. процентів, 904324 грн. 23 коп. пені по процентах.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Експоінвест", місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Оборонна, 16, ідентифікаційний код 14199258 на користь публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Дніпровської філії ПАТ "Укрінбанк", місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 05839888 - 32994 грн. 75 коп. судових витрат.

Стягнути з Багатогалузевого об'єднання "Інтербуд" Української Спілки ветеранів Афганістану, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Оборонна, 16, ідентифікаційний код 14194232 на користь публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Дніпровської філії ПАТ "Укрінбанк", місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 05839888 - 32994 грн. 75 коп. судових витрат.

В решті позову в частині стягнення 831479 грн. 45 коп. пені по кредиту, 281307 грн. 45 коп. пені по процентах - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 18.10.2013 року.

Головуючий суддя В.М. Грачов

Судді К.І Довгань

В.В. Єфіменко