Постанова № 34245378, 21.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р. Справа№ 910/8817/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю від позивача - не з'явився.

представників сторін: від відповідача -не з'явився.

розглянувши Підприємства з іноземними інвестиціями

апеляційну скаргу у формі товариства з обмеженою відповідальністю

"Фалбі"

на рішення

господарського суду м. Києва.

від 03.07.2013 року.

у справі № 910/8817/13 ( суддя: Шаптала Є.Ю., )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Прем'єр плюс"

до Підприємства з іноземними інвестиціями

у формі товариства з обмеженою відповідальністю

"Фалбі"

про стягнення 107 924, 07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.07.2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ" (юридична адреса: 03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3-Б, код ЄДРПОУ 21568905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Плюс" (61001, м. Харків, вул.. Юр"ївська, 17, код ЄДРПОУ 32674184), основний борг у сумі 94793 (дев'яносто чотири тисячі сімсот дев'яносто три) грн.. 28 коп., 3% річних у сумі 2872 (дві тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 25 коп., інфляційні втрати в розмірі 3386 (три тисячі триста вісімдесят шість) грн. 17 коп., пеня в сумі 5184 (п'ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 99 коп., судовий збір у розмірі 2160 (дві тисячі сто шістдесят) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині задоволення вимог про стягнення основного боргу на суму 8341,13 грн., що була зменшена в результаті повернення позивачу товару але не була врахована на дату прийняття оскаржуваного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду змінювався склад колегії суду.

В судове засідання 24.09.2013 року представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року відкладено розгляд справи до 15.10.2013 року.

В судове засідання 15.10.2013 року представник відповідача не з'явився про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи було відкладено на 21.10.2013 року.

В судове засідання 21.10.2013 року представники сторін не з'явилися про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників сторін, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 12 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр плюс" (постачальник) та Підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" укладено Договір постачання № П-00000551.

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується постачати, а покупець приймати та оплачувати товар на умовах дійного договору.

Згідно п.2.3 Договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує факт передачі товару постачальником та його отримання покупцем. Датою поставки вважається дата передачі постачальником товару покупцю (п. 2.4 Договору).

На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 214793,28 грн., що підтверджується видатковими накладними № П-00013939 від 14.12.2010 р.; № П-00006995 від 16.07.2012 р., № П-00008661 від 31.08.2012 р., № П-00010602 від 18.10.2012 р., № П-00012082 від 28.11.2012 р., підписаними та скріпленими печатками сторін без зауважень.

Відповідно до п. 3.1. Договору, оплата товару за договором здійснюється у гривнях перерахуванням грошей на рахунок постачальника протягом 20 банківських днів після отримання товару покупцем.

Відповідач на виконання п. 3.1. Договору провів часткову оплату за поставлений товар у розмірі 120000,00 грн., решту не сплатив.

Позивачем 29.04.2013 року направлено в адресу відповідача вимогу за вих.. № 271 про погашення заборгованості. Відповідач на вимогу не відреагував, оплату не провів.

За неналежне виконання зобов'язань позивачем нараховані відповідачу штрафні санкції: інфляційні втрати в сумі 5073,55 грн., 3% річних у сумі 2872,25 грн., пеню в сумі 5184,99 грн..

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу визначено, що договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 3.1. Договору, оплата товару за договором здійснюється у гривнях перерахуванням грошей на рахунок постачальника протягом 20 банківських днів після отримання товару покупцем.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем виконано взяті на себе зобов'язання з поставки відповідачу товарів належним чином, відповідачем порушено умови Договору та не в повному обсязі та несвоєчасно проведено оплату за поставлену продукцію.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки, відповідачем не повернуто суму сплаченого товару, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто не належним чином виконав зобов'язання.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 94793,28 грн., проте судом першої інстанції не було враховано, що ТОВ «Фалбі» повернуло Позивачу частину товару на загальну суму 8341.13 грн. Дана обставина підтверджується накладними на повернення товару:

№ 000420 від 05.07.2012 року на суму 2516,82 грн.;

№ 000434 від 10.07.2012 року на суму 4799,47 грн.;

№ 000457 від 22.08.2012 року на суму 1024,84 грн.

Також про отримання товару за вказаними вище накладними свідчить і довіреності №84 від 12.07.12 р. та № 91 від 22.08.12 р. про отримання цінностей за накладними на повернення товару (копії накладних та довіреностей додаються). Даний факт також не заперечується ні позивачем ні відповідачем.

Отже, основна сума заборгованості ТОВ «Фалбі» перед ТОВ «Прем'єр плюс» складає 86452,15 грн., а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивач вірно проводить нарахування 3% річних від простроченої суми в розмірі 2 872,25 грн.

За таких обставин, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 5073.55 грн. за весь час прострочення платежу.

Слід зазначити, що при нарахуванні інфляційних втрат позивачем допущено помилку.

Відповідно до Листа ВСУ №62-97р від 03.04.1997 р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", у випадках якщо відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються.

Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 посилаючись на судову практику та рекомендації ВСУ № 62-97 р від 03.04.1997 року роз'яснює, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідно місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього м'ясця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням одного місяця.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат за підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛІГА: Закон Еліт 9.1.5" судом першої інстанції вірно встановлено, що інфляційне збільшення суми становить 3386,17 грн.

Таким чином у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 1687,38 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 7.4 Договору, у випадку прострочення оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Позивачем правомірно нарахована пеня за прострочення оплати за видатковими накладними в розмірі 5184,99 грн. та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 03.07.2013 року у справі № 910/8817/13 змінити та викласти у наступній редакції.

Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ" (юридична адреса: 03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3-Б, код ЄДРПОУ 21568905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Плюс" (61001, м. Харків, вул.. Юр"ївська, 17, код ЄДРПОУ 32674184), основний борг у сумі 86452 (вісімдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 15 коп., 3% річних у сумі 2872 (дві тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 25 коп., інфляційні втрати в розмірі 3386 (три тисячі триста вісімдесят шість) грн. 17 коп., пеня в сумі 5184 (п'ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 99 коп., судовий збір у розмірі 1986 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 88 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Плюс" (61001, м. Харків, вул.. Юр"ївська, 17, код ЄДРПОУ 32674184) на користь Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ" (юридична адреса: 03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3-Б, код ЄДРПОУ 21568905) 860,25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

4. Справу № 910/8817/13 повернути до господарського суду м. Києва.

5. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови складено 21.10.2013 року.