Постанова № 34245258, 16.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 902/630/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Ходаківської І.П.розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлюкс-буд" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 у справі № 902/630/13 господарського суду Вінницької області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Укрлюкс-буд" до відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" за участю дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" проусунення порушення права власності

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаСпірідонов В.В.- - відповідачане з'явився - - ДП "Сантрейд"Бут Д.В.В С Т А Н О В И В:

В квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлюкс-буд" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" в якій просило суд: 1. Усунути порушення права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлюкс-буд" на комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: Вінницька обл., Тростянецький р-н., смт. Тростянець, вул. 1 Травня, 26, шляхом зобов'язання звільнення відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" займаних адміністративно-виробничих приміщень комплексу будівель та споруд, розташованого за адресою: Вінницька обл., Тростянецький р-н, смт. Тростянець, вул. 1 Травня, 26, згідно з переліком наведеним у витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно № 13762 від 10.01.2013; 2. Усунути порушення права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлюкс-буд" на комплекс будівель та споруд, розташований за адресою, Вінницька обл.., Тростянецький р-н., с. Демківське, вул. Привокзальна, 2, шляхом зобов'язання звільнення відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" займаних адміністративно-виробничих приміщень комплексу будівель та споруд, розташованого за адресою Вінницька обл., Тростянецький р-н., с. Демківське, вул. Привокзальна 2, згідно з переліком наведеним у витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно № 16179 від 10.01.2013.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 22.05.2013 (суддя Яремчук Ю.О.) у справі № 902/630/13 позов задоволено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 (головуючий Огороднік К.М., судді: Тимошенко О.М., Коломис В.В.) вказане судове рішення скасовано з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Українська екологія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

В своєму відзиві на касаційну скаргу дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" не погоджується з доводами скаржника і просить суд залишити оскаржувану постанову апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відкрите акціонерне товариство "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" не скористалось правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті 1112 не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Розпорядженням секретаря другої судової палати від 10.10.2013 склад колегії суддів змінено та сформовано у наступному складі: Корсак В.А. - головуючий, судді: Данилова М.В., Ходаківська І.П. для розгляду даної справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції на підставі поданих до матеріалів справи доказів було встановлено, що 31.10.2012 між відкритим акціонерним товариством "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" (відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлюкс-буд" (позивач) в простій письмовій формі укладено два договори про припинення зобов'язання переданням відступного № 31-10/12-1 та № 31-10/12-2, за умовами яких, в рахунок погашення зобов'язань за простим векселем, відповідач передає, а позивач приймає, в якості відступного, цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Тростянецький р-н, смт. Тростянець, вул. 1 Травня, 26, та цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Тростянецький р-н, с. Демківське, вул. Привокзальна, 2 (а. с. 12-13, 22-23).

31.10.2012 комунальним підприємством "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" зареєстровано право власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлюкс-буд" на комплекс будівель та споруд, розташованих за вказаними адресами з внесенням відповідних записів до Реєстру прав власності на нерухоме майно (а. с. 14, 24).

В своєму позові позивач послався на те, що він набув право власності на зазначені майнові комплекси на підставі укладених договорів про припинення зобов'язання переданням відступного №№ 31-10/12-1, 31-10/12-2 від 31.10.2012 з відповідачем. Ці приміщення відповідачем не звільнені і позивачу не передані.

Судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову, враховуючи наступне.

Статтею 600 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

За умовами договорів про припинення зобов'язання переданням відступного №№ 31-10/12-1, 31-10/12-2 від 31.10.2012 передбачено перехід права власності на цілісний майновий комплекс, про що свідчить пункт 8 цих договорів.

Стаття 657 Цивільного кодексу України (в редакції на момент підписання вказаних договорів) передбачала, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до частини 3 статті 334 Цивільного кодексу України (в редакції на момент підписання вказаних договорів) право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Статтею 220 цього ж кодексу, яка встановлює правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, передбачає, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

В пункті 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що нотаріальне посвідчення правочинів (договорів) є обов'язковим лише у передбачених законом випадках або коли сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору (частина четверта статті 639 ЦК України). У зв'язку з недодержанням вимоги щодо нотаріального посвідчення правочинів нікчемними є лише такі правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню чи такі, умовами яких передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що договори про припинення зобов'язання переданням відступного №№ 31-10/12-1, 31-10/12-2 від 31.10.2012, на які послався позивач як на підставу своїх вимог, нотаріально не посвідчені, що не відповідає зазначеним вимогам законодавства.

Встановивши зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про їх нікчемність в силу закону. У цьому разі визнання таких правочинів недійсними не вимагається.

Колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд правомірно скасував рішення місцевого господарського суду, як таке, що прийняте при неповно з'ясованих обставинах справи з прийняттям нового рішення про відмову у позові. Норми матеріального та процесуального права застосовані вірно.

Посилання скаржника на те, що в даному випадку відсутня необхідність нотаріального посвідчення вказаних договорів не може бути прийняте до уваги, оскільки в силу приписів статей 334, 657 Цивільного кодексу України нотаріальне посвідчення цивільно-правових угод про відчуження цілісного майнового комплексу, є обов'язковим, і будь-яких виключень вказані статті не містять.

На думку колегії суддів, судом апеляційної інстанції дана належна юридична оцінка обставинам справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для скасування оскаржуваної постанови, відсутні.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 у справі № 902/630/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

І.П. Ходаківська