Рішення № 34245240, 16.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17262/13 16.10.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Cтрахова компанія «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення суми боргу в порядку регресу в розмірі 22 269 гривень 60 копійок

Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: Каплуненко А.С. (представник за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Cтрахова компанія «АХА Страхування» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (надалі також - «Відповідач») про стягнення суми боргу в порядку регресу в розмірі 22 269 гривень 60 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство «Cтрахова компанія «АХА Страхування» на підставі Договору страхування наземного транспорту №3074287/05АВ внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Chevrolet», державний реєстраційний номер АМ 3034 АС, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 18175 ХМ, яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3670620, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.09.2013 р. порушено провадження у справі № 910/17262/13, судове засідання призначено на 25.09.2013 року.

25.09.2013 року в судове засідання з'явились: представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.09.2013 року. Представник відповідача проти позову заперечував та подав письмові пояснення по суті спору з відповідними доказами.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись статтею 38 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку щодо зобов'язання МТСБУ надати Суду відомості щодо страхової компанії, якою видано Поліс № ВЕ/3670620, цивільно-правова відповідальність якого водія застрахована за вказаним полісом, який автомобіль був застрахований за даним полісом та термін дії зазначеного полісу, ліміти відповідальності страховика та розмір франшизи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.09.2013 року відкладено розгляд справи на 16.10.2013 року.

11.10.2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від МТСБУ інформацію з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо Поліс № ВЕ/3670620.

В судовому засіданні 16.10.2013 року представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та подав Відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у Відповідача відсутні правові підстави для виплати відшкодування в порядку регресу, оскільки відсутні документи, що підтверджують законне право експлуатації Мазуренком Д.С. забезпеченого транспортного засобу, а також невиконання обов'язку потерпілого щодо повідомлення страховика про ДТП, і в силу того, що на момент ДТП діяв Поліс №ВЕ/6383813 іншого страховика. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 03.10.2013 року.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Позивача в судове засідання 16.10.2013 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 16 жовтня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2010 року між АТ «Cтрахова компанія «АХА Україна» (Страховик) та Єфімовою Наталією Олександрівною (Страхувальник) укладено Договір страхування наземного транспорту № 3074287/05АВ, предметом якого є страхування транспортного засобу «Chevrolet», державний реєстраційний номер АМ 3034 АС.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 грудня 2010 року на вулиці Столичне шосе, 3А в Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Chevrolet», державний реєстраційний номер АМ 3034 АС, під керуванням Єфімової Наталії Олександрівни та транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 18175 ХМ, під керуванням Мазуренка Дмитра Юрійовича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Chevrolet», державний реєстраційний номер АМ 3034 АС.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.01.2011 року у справі №-3-571/11 Мазуренка Дмитра Юрійовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.

Відповідно до Звіту № 9 про оцінку автомобіля «Chevrolet», державний реєстраційний номер АМ 3034 АС, матеріальний збиток, завданий власникові «Chevrolet», державний реєстраційний номер АМ 3034 АС, в результаті його пошкодження при ДТП складає 23 072 гривні 35 копійок.

На підставі Страхового Акту № 2010/U/MOD00161/UIA2060 від 11.03.2011 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 22 779 гривень 60 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 4104 від 14 березня 2012 року.

Відповідно до інформації з централізованої бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 18175 ХМ, на момент настання страхової події була застрахована Відповідачем на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3670620, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 510 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 22 269 гривень 60 копійок.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором страхування наземного транспорту № 3074287/05АВ відшкодовано на користь страхувальника 22 779 гривень 60 копійок.

Таким чином, до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом «ВАЗ», державний реєстраційний номер 18175 ХМ встановлена у судовому порядку Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.01.2011 року у справі №-3-571/11.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Суд не приймає до уваги доводи представника Відповідача про те, що у останнього відсутні правові підстави для виплати відшкодування в порядку регресу, оскільки відсутні документи, що підтверджують законне право експлуатації Мазуренком Д.С. забезпеченого транспортного засобу, а також невиконання обов'язку потерпілого щодо повідомлення страховика про ДТП, і в силу того, що на момент ДТП діяв Поліс № ВЕ/6383813 іншого страховика, з огляду на наступне.

Відповідно до норм статей 255, 257, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тільки постанова про адміністративне правопорушення підтверджує вчинення особою адміністративного правопорушення.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутня постанова про притягнення Мазуренка Дмитра Юрійовича до адміністративної відповідальності передбаченої частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка регламентує відповідальність осіб за керування транспортними засобами, які не мають права керування такими транспортними засобами (відсутня необхідна категорія), так само, як і щодо передачі керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Тобто, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що Мазуренко Дмитро Юрійович керував транспортним засобом «ВАЗ», державний реєстраційний номер 18175 ХМ, без законних підстав.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 02.04.2012 року у справі № 30/5009/2733/11.

Пунктом 15.1. статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній на дату ДТП, визначено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Відповідно до інформації з централізованої бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 18175 ХМ, на момент настання страхової події була застрахована Відповідачем на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3670620, тип Договору І.

Таким чином, на дату ДТП Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3670620 було застраховано відповідальність будь-якої особи, яка експлуатувала транспортний засіб «ВАЗ», державний реєстраційний номер 18175 ХМ, на законних підставах, зокрема, Мазуренка Дмитра Юрійовича.

Також, Суд зазначає, що доводи представника Відповідача про те, що у останнього відсутні правові підстави для виплати відшкодування в порядку регресу, так як застрахованою особою не було повідомлено Відповідача про ДТП є безпідставними, оскільки статтею 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» врегульовано відносини страхувальника та страховика, а не обставини, які виникають у випадку відшкодування шкоди в порядку регресу.

Отже, враховуючи визначені Полісом № ВЕ/3670620 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 22 269 гривень 60 копійок.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Cтрахова компанія «АХА Страхування» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вулиця Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Cтрахова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, 8 код ЄДРПОУ 20474912) 22 269 (двадцять дві тисячі двісті шістдесят дев'ять) гривень 60 копійок.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вулиця Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Cтрахова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, 8 код ЄДРПОУ 20474912) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 17 жовтня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин