Ухвала суду № 34245239, 17.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

17.10.2013р. Справа № 7/162

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого Фурсової С.М.,

суддів Величко Н.В., Говоруна О.В.

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду скаргу комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (83001, місто Донецьк, вулиця Артема, будинок № 85; код ЄДРПОУ - 00191678) на дії Державної виконавчої служби України (04053, місто Київ, вулиця Артема, будинок № 73) з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 20 листопада 2012 року у справі № 7/162

за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 00131268) до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»

про стягнення 90 334 618,46 гривень, -

за участю представників сторін:

від скаржника (боржника): Кізілова М.М. (довіреність № 03-40 від 25.12.2012)

від стягувача: Єрьоміна Д.В. (довіреність № 345-13 «Д» від 22.01.2013)

від органу ДВС: Кормильцев А.В. (довіреність б/н від 17.12.2012)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Донецької області від 20 листопада 2012 року у справі № 7/162 (суддя Сгара Е.В.) позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» задоволено частково.

19 вересня 2013 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга, в якій комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» просить:

- визнати неправомірні дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника ВП № 37677092 від 02 вересня 2013 року на суму 99 405 794,92 гривень;

- скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП № 37677092 від 02 вересня 2013 року на суму 99 405 794,92 гривень;

- зняти арешт з рахунків, відкритих в фінансових установах ФДонецьке обласне УП АТОЩАД місто Донецьк, ПАТ «ПУМБ», АТ «Ерсте Банк», ПАТ «Промінвестбанк».

У зв'язку зі знаходженням головуючого судді Сгари Е.В. у відрядженні, відповідно до вимог пунктів 3.1.11, 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу призначено повторний автоматичний розподіл справи № 7/162, та автоматизованою системою документообігу головуючим суддею визначено Фурсову С.М.

Враховуючи те, що справа № 7/162 у попередньому складі розглядалась колегіально, розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 23 вересня 2013 року для розгляду скарги призначено колегію у складі: головуючого судді Фурсової С.М., суддів Величко Н.В., Говоруна О.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23 вересня 2013 року розгляд скарги призначено на 03 жовтня 2013 року.

03 жовтня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшли заперечення на скаргу, в яких публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» просить відмовити в задоволенні скарги.

Розгляд скарги відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03 жовтня 2013 року розгляд скарги відкладено на 17 жовтня 2013 року у зв'язку з ненадходженням в повному обсязі витребуваних ухвалою суду від 23 вересня 2013 року документів.

15 жовтня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшли заперечення на скаргу, в яких відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України просить відмовити в задоволенні скарги.

Заперечення органу Державної виконавчої служби та стягувача мотивовано тим, що дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» відповідають приписам Закону України «Про виконавче провадження», тому відсутні підстави для задоволення скарги.

На підтвердження своїх заперечень, представником Державної виконавчої служби України надано суду копії витягу з матеріалів виконавчого провадження за наказом господарського суду Донецької області від 04 грудня 2012 року у справі № 7/162 (том 4, а.с. 163-188).

Представник скаржника Кізілова М.М. в судовому засіданні наполягала на задоволенні скарги.

Представники Державної виконавчої служби України та публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» заперечували проти задоволення скарги, надали пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях на скаргу.

Дослідивши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, заслухавши пояснення уповноважених представників учасників судового процесу, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Також відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 55 Конституцією України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Законом України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Виконання судових рішень державною виконавчою службою регулюється Законом України «Про виконавче провадження», та виконавчі дії здійснюються згідно з Інструкцією про проведення виконавчий дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року.

Тобто норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження містяться у Законі України «Про виконавче провадження».

Розгляд скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження, що регулюються Законами України «Про виконавче провадження», «Про державну виконавчу службу», віднесено до компетенція суду.

Процесуальний порядок розгляду та вирішення даних скарг врегульовується розділом ХІV Господарського процесуального кодексу України «виконання рішення, ухвали, постанови», ухвалених відповідно до господарського процесуального кодексу України, в ході якого оцінюються законність дій (бездіяльності) державного виконавця, законність прийнятих ним рішень.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 25, 26, 27, 32, 35, 38, 39 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Частиною першою та другою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20 листопада 2012 року у справі № 7/162 позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» задоволено частково.

Стягнуто з комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго» заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 53 760 740,58 гривень, три відсотки річних нарахованих на суму боргу - 560 654,64 гривень, інфляційні нарахування на суму боргу - 557 058,45 гривень, три відсотки річних нарахованих за невиконання рішень суду - 4 046 830,04 гривень, інфляційні нарахування за невиконання рішень суду - 26 853 820,64 гривень, пеню нараховану на спірну заборгованість - 2 317 372,42 гривень, пеню нараховану за невиконання інших рішень суду - 2 238 141,69 гривень, державне мито у розмірі 23 773,28 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 220,02 гривень, витрати за проведення судової експертизи у розмірі 10 292,71 гривень (том 4, а.с. 72-75).

У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 04 грудня 2012 року був виданий наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 20 листопада 2012 року (том 4, а.с. 78).

Так, в силу статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

12 квітня 2013 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою за № 52юр-2250 від 02 квітня 2013 року про прийняття вищевказаного наказу до виконання, відкриття виконавчого провадження та здійснення всіх можливих заходів для фактичного виконання даного наказу (том 4, а.с. 165-166).

Матеріали справи свідчать, що на підставі заяви стягувача - публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» 16 квітня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову ВП № 37677092 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 04 грудня 2012 року у справі № 7/162 про стягнення з комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго» заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 53 760 740,58 гривень, трьох відсотків річних нарахованих на суму боргу - 560 654,64 гривень, інфляційних нарахувань на суму боргу - 557 058,45 гривень, трьох відсотків річних нарахованих за невиконання рішень суду - 4 046 830,04 гривень, інфляційних нарахувань за невиконання рішень суду - 26 853 820,64 гривень, пені нарахованої на спірну заборгованість - 2 317 372,42 гривень, пені нарахованої за невиконання інших рішень суду - 2 238 141,69 гривень, державного мита у розмірі 23 773,28 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 220,02 гривень, витрат за проведення судової експертизи у розмірі 10 292,71 гривень (том 4, а.с. 170-171).

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Копія постанови про відкриття виконавчого надсилається не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Наявний в матеріалах справи супровідний лист за № 13-0-35-1464/5.-748/5 від 30 квітня 2013 року та копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, свідчать про надсилання й отримання учасникам виконавчого провадження копій постанов про відкриття виконавчого провадження (том 4, а.с. 172-173).

30 травня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову ВП № 37677092 про стягнення з комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» виконавчого збору у розмірі 9 036 890,45 гривень (том 4, а.с. 174).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 02 вересня 2013 року накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», зокрема на кошти:

- на рахунку № 26005000309099, відкритому в АТ «Ерсте Банк» (який з 05.06.2013 змінив назву на ПАТ «ФІДОКОМБАНК»), МФО 380009 на виконання генерального зарплатного договору № 09/401/422/08-10-360 від 22 липня 2010 року (том 4, а.с. 112-116, 118);

- на рахунку № 26043962490527, відкритому в ПАТ «Перший Український міжнародний банк», МФО 334851 на підставі додаткової угоди № 1 від 19 липня 2012 року до договору № 010156-00-00/08-12-343 від 25 червня 2012 року про відкриття рахунку зі спеціальним режимом використання для обліку коштів соціального страхування в національній валюті (том 4, а.с. 125-131, 133).

В поданій скарзі скаржник посилається на те, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України неправомірно накладено арешт, зокрема на кошти, що знаходяться на рахунку № 26005000309099 в АТ «Ерсте Банк» (який з 05.06.2013 змінив назву на ПАТ «ФІДОКОМБАНК»), МФО 380009, оскільки цей рахунок відкритий на виконання генерального зарплатного договору, з нього здійснювалися платежі виключно на заробітну плату, аванс, витрати на відрядження та добові, перерахування обов'язкових платежів, нарахованих на заробітну плату та відрахованих з неї відповідно до діючого законодавства, а також кошти на рахунку № 26043962490527, оскільки цей рахунок відкритий в ПАТ «Перший Український міжнародний банк» як рахунок зі спеціальним режимом використання для зарахування страхових коштів (соціальних послуг та матеріальної допомоги застрахованим особам).

Щодо посилань скаржника на незаконність арешту коштів на рахунку № 26005000309099 в АТ «Ерсте Банк», колегія суддів відзначає наступне.

Згідно з довідкою № 03/01/2464 від 18 вересня 2013 року чисельність робітників комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» станом на 01 вересня 2013 року, складає 11465 чоловік (том 4, а.с. 117).

Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 43 Конституції України, частиною першою статті 115 Кодексу законів про працю України, частинами першою та шостою статті 24 Закону України «Про оплату праці» визначено, що кожен громадянин має право на заробітну плату не нижче визначеного законом розміру та на соціальний захист; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; заробітна плата повинна виплачуватись регулярно в робочі дні, в установлені колективним договором або нормативним актом роботодавця строки, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16-ти календарних днів. Керівники підприємств усіх форм власності зобов'язані вживати заходів щодо своєчасної виплати заробітної плати та вжиття заходів з погашення заборгованості по її виплаті. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до частини п'ятої статті 97 Кодексу законів про працю України, частиною третьою статті 15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно з пунктом 1.1 Генерального зарплатного договору № 09/401/422/08-10-360 від 22 липня 2010 року за рахунком № 26005000309099 АТ «Ерсте Банк» надає клієнту (комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу») послуги по зарахуванню заробітної плати та інших виплат працівникам клієнта, передбачених чинним законодавством України, в безготівковому порядку на карткові рахунки на умовах, визначених в цьому договорі (том 4, а.с. 112-116).

Листом від 06 червня 2013 року за № 13.3.0/10/183 ПАТ «ФІДОКОМБАНК» повідомлено комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу» про зміну назви банку з ПАТ «Ерсте Банк» на ПАТ «ФІДОКОМБАНК» (том 4, а.с. 118).

Виписки з рахунку № 26005000309099 підтверджують здійснення платежів із зазначеного рахунку виключно на заробітну плату, аванс, витрати на відрядження та добові, перерахування обов'язкових платежів, нарахованих на заробітну плату та відраховані з неї відповідно до діючого законодавства (том 4, а.с. 119-124).

Колегія суддів відзначає, що накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» № 26005000309099 в АТ «Ерсте Банк» (який з 05.06.2013 змінив назву на ПАТ «ФІДОКОМБАНК»), МФО 380009 унеможливлює виплату заробітної плати працівникам комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» та інших виплат працівникам, що призводить до порушення конституційних прав одинадцяти тисяч чотирьохсот шістдесяти п'яти громадян.

За наведених обставин постанова ВП № 37677092 від 02 вересня 2013 року про арешт коштів боржника підлягає скасуванню в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку № 26005000309099 як прийнята без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів працівників підприємства-боржника і цілями, на досягнення яких спрямована оскаржувана постанова.

Частиною п'ятою статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх випадках незавершеного виконавчого провадження, крім перелічених у частинах 2-4 зазначеної статті, арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

З огляду на приписи зазначеної норми, господарський суд вважає за необхідне зняти арешт з рахунку комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» № 26005000309099 в АТ «Ерсте Банк» (який з 05.06.2013 змінив назву на ПАТ «ФІДОКОМБАНК»), МФО 380009, призначеного для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам.

Щодо посилань скаржника на незаконність арешту коштів на рахунку № 26043962490527 в ПАТ «Перший Український міжнародний банк», колегія суддів відзначає наступне.

Частиною першою та другою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення; арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено порядок фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальників та інших отримувачів страхових коштів. В частини другій вказаної норми передбачено, що страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Матеріалами справи підтверджено, що рахунок № 26043962490527 був відкритий в ПАТ «Перший Український міжнародний банк», МФО 334851 на підставі додаткової угоди № 1 від 19 липня 2012 року до договору № 010156-00-00/08-12-343 від 25 червня 2012 року саме для обліку коштів соціального страхування в національній валюті відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Отже вказаний рахунок має спеціальний режим використання, та є спеціалізованим, а саме: є рахунком Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на якому обліковуються кошти, які надійшли боржнику від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для виплати коштів працівникам відповідача.

В статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини першої статті 72 Закону України «Про виконавче провадження», на допомогу по державному соціальному страхуванню, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу інвалідам з дитинства, призначену відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

Колегія суддів зазначає, що арешт коштів вказаного рахунку зі спеціальним режимом використання порушує права та охоронювані законом інтереси працівників підприємства боржника, закріплені в Конституції України, порушує вимоги Бюджетного кодексу України щодо цільового використання грошових коштів.

З огляду на вищенаведене, господарський суд вважає за необхідне зняти арешт з рахунку комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» № 26043962490527 в ПАТ «Перший Український міжнародний банк», МФО 334851, призначеного для виплати соціальних коштів працівникам відповідача.

Аналогічної правової позиції дотримується Донецький апеляційний господарський суд у постанові від 17.09.2013 у справі № 7/161, Вищий господарський суд України у постановах від 15.11.2011 у справі № 12/154, від 06.02.2013 у справі № 9/94/2011.

Щодо вимог про визнання неправомірними дії Державної виконавчої служби України про арешт коштів боржника на суму 99 405 794,92 гривень слід відзначити наступне.

Як зазначалося вище по тексту ухвали, частиною першою та другою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення; арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Згідно приписів частини другої та п'ятої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

З наведених приписів вбачається, що існує певна послідовність виконання рішення суду, дотримання якої є обов'язковим для державного виконавця, оскільки таку послідовність встановлено Законом.

17 жовтня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшло уточнення до скарги, в яких представник комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» відмовляється від скарги в частині визнання неправомірними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови ВП № 37677092 про арешт коштів боржника на суму 99 405 794,92 гривень (том 4, а.с. 190).

Абзацом другим пункту 3 постанови Пленуму Верхового Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» встановлено, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: статті 5 ЦПК - про порушення цивільної справи в загальному суді; статей 98, 99 і глави 14 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; статей 90, 93 ЦПК - про судові виклики та повідомлення; глави 20 ЦПК - про судовий розгляд; глав 40, 41 ЦПК - щодо апеляційного та касаційного оскарження рішень суду першої інстанції; статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів ХІ, ХІІ, ХІІІ ГПК тощо.

З урахуванням наведеного, господарський суд оцінює уточнення скаржника про відмову від скарги в контексті загальних приписів ГПК України, що регламентують відповідні дії позивача відносно заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Статтею 78 ГПК України встановлено порядок дій сторін та суду у випадки відмови від позову.

Так, за приписами частини другої та третьої статті 78 ГПК України, відмова від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Отже, відмова від скарги є одностороннім волевиявленням, тому суд не пов'язаний з думкою інших учасників процесу щодо цього волевиявлення.

Пунктом 4 частини першої статті 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на те, що уточнення скаржника про відмову від скарги в наведеній частині підписано уповноваженою особою, не суперечить законодавству та не порушує інтереси інших осіб, то господарський суд приймає таку відмову від скарги.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», пункту 7 постанови Пленуму Верхового Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» та пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про визнання недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 02 вересня 2013 року в частини накладення арешту на кошти комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», що знаходяться на рахунку № 26005000309099, відкритому в АТ «Ерсте Банк» (який з 05.06.2013 змінив назву на ПАТ «ФІДОКОМБАНК»), МФО 380009 на виконання генерального зарплатного договору № 09/401/422/08-10-360 від 22 липня 2010 року та кошти, що знаходяться на рахунку № 26043962490527, відкритому в ПАТ «Перший Український міжнародний банк», МФО 334851 на підставі додаткової угоди № 1 від 19 липня 2012 року до договору № 010156-00-00/08-12-343 від 25 червня 2012 року про відкриття рахунку зі спеціальним режимом використання для обліку коштів соціального страхування в національній валюті.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 80, 86, 121-2 Господарського процесуального України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» задовольнити частково.

Прийняти відмову від скарги в частині визнання неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови ВП № 37677092 від 02 вересня 2013 року про арешт коштів боржника на суму 99 405 794,92 гривень та припинити провадження в цій частині.

Визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП № 37677092 від 02 вересня 2013 року в частини накладення арешту на кошти комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», що знаходяться на рахунку № 26005000309099, відкритому в АТ «Ерсте Банк» (який з 05.06.2013 змінив назву на ПАТ «ФІДОКОМБАНК»), МФО 380009 на виконання генерального зарплатного договору № 09/401/422/08-10-360 від 22 липня 2010 року, призначеного для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам. Зняти арешт з вказаного рахунку.

Визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП № 37677092 від 02 вересня 2013 року в частини накладення арешту на кошти комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», що знаходяться на рахунку № 26043962490527, відкритому в ПАТ «Перший Український міжнародний банк», МФО 334851 на підставі додаткової угоди № 1 від 19 липня 2012 року до договору № 010156-00-00/08-12-343 від 25 червня 2012 року, призначеного для обліку коштів соціального користування в національній валюті. Зняти арешт з вказаного рахунку.

В іншій частині скаргу відхилити.

Ухвала набирає законної сили 17 жовтня 2013 року та може бути оскаржена через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом п'яти днів з дня її винесення.

Головуючий суддя С.М. Фурсова

Суддя Н.В. Величко

Суддя О.В. Говорун