Постанова № 34245233, 17.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Справа № 904/2857/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.13у справі№ 904/2857/13 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укртехгаз ЛХЗ"доПриватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання"простягнення 262 261,02 грн.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.10.13 розгляд касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" було відкладено на 17.10.13 на 12 год. 20 хв.

за участю представників сторін від:

позивача: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

відповідача: Романова В.М. (дов. від 02.01.13).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехгаз ЛХЗ" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" про стягнення 255 212,95 грн. основного боргу, 5 873,39 грн. пені та 1 174,68 грн. 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно з договором поставки рідкого діоксиду вуглецю від 30.12.11 № 84\СО2 в частині оплати поставленого товару. При цьому позивач посилався на приписи статей 526, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 229, 230, 231 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.13, ухваленим суддею Ярошенко В.І., позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 255 212,95 грн. основного боргу, 5 768,51 грн. пені, 1 153,70 грн. 3 % річних. В решті позову відмовлено. Вмотивовуючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з доведеності матеріалами справи обставин неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 30.12.11 в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару. Часткове задоволення вимог щодо стягнення пені та інфляційних втрат вмотивовано помилкою в розрахунку періоду їх нарахування. При цьому суд керувався приписами статей 525, 526, 549, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 217, 230 Господарського кодексу України.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Кузнецової І.Л. - головуючого, Герасименко І.М., Сизько І.А., постановою від 15.08.13 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування доводів касаційної скарги, скаржник вказує на неврахування судами обставин щодо неможливості розрахунку з позивачем за поставлену продукцію у зв'язку із неотриманням від нього оригіналів рахунків-фактур після здійснення поставок та сертифікатів якості на товар. У зв'язку з чим, на думку скаржника, вказана заборгованість не є простроченою з огляду на невиконання позивачем усіх обов'язків перед скаржником. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статей 526, 538, 629 Цивільного кодексу України, статей 180, 220, 221 Господарського кодексу України, статей 42, 43, 43 Господарського процесуального кодексу України.

На адресу Вищого господарського суду України від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехгаз ЛХЗ" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.12.11 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехгаз ЛХЗ" (постачальник) та Приватним підприємством "Криворізький завод гірничого обладнання" (покупець) укладений договір поставки рідкого діоксиду вуглецю №84\СО2. Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник передає у власність покупця продукцію: рідку діоксид вуглецю (СО2) ДСТУ 4817:2001 вищого ґатунку (далі - продукція), а покупець приймає продукцію й оплачує її згідно з умовами цього договору. Оплата кожної поставленої партії продукції здійснюється покупцем не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з дати поставки продукції покупцю шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 5.2. договору з урахуванням додаткової угоди № 7 до договору від 31.05.12). Пунктом 6.6. договору встановлена відповідальність покупця за несвоєчасну оплату поставленої партії продукції у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь прострочення оплати. Також судами встановлено, що на виконання умов договору позивач протягом грудня 2012 року поставив відповідачу продукцію на загальну суму 255 212,95 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями довіреностей та видаткових накладних, підписаними обома сторонами. Установлено судами і те, що оплату за поставлений товар відповідачем не виконано, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем у розмірі 255 212,95 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехгаз ЛХЗ" до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" про стягнення 255 212,95 грн. основного боргу, 5 873,39 грн. пені та 1 174,68 грн. 3 % річних. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, зокрема, з урахуванням, трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. З огляду на що, установивши факт невиконання відповідачем зобов'язання з оплати отриманого за договором товару, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 255 212,95 грн. суми основного боргу та стягнення, відповідно до здійсненого розрахунку судом першої інстанції 5 768,51 грн. пені, 1 153,70 грн. 3 % річних. Довід скаржника про неможливість розрахунку з позивачем за поставлену продукцію у зв'язку із неотриманням сертифікатів якості на товар не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки матеріали справи не містять доказів невиконання позивачем обов'язку щодо передачі разом з товаром документів, передбачених у пункті 2.2 договору, а також доказів витребування відповідачем цих документів. Крім того, зазначений довід був предметом розгляду апеляційним господарським судом та відхилений ним як необґрунтований і недоведений. Інші доводи касаційної скарги також визнаються непереконливими, позаяк не спростовують установленого судами та стосуються оцінки доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.13 у справі № 904/2857/13 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець