Постанова № 34245031, 16.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 904/3750/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.,

розглянувши

касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 р.у справі господарського суду№ 904/3750/13 Дніпропетровської областіза позовомПрокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі державного підприємства "Криворізька теплоцентраль"додержавного підприємства "Придніпровська залізниця"простягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 3 043 215,69 грн.за участю представників сторін:

позивача - Ушакова Н.П. дов. від 05.08.2013 р.,

відповідача - Штирхун І.В. дов. від 10.09.2013 р. № 909,

прокуратури - не з"явився,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013 р. (суддя - Петрова В.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Придніпровська залізниця" на користь ДП "Криворізька теплоцентраль" пеню в розмірі 39 984,51 грн., 3% річних у розмірі 7 978,26 грн., 7% штрафу в розмірі 128 176,85 грн. Стягнуто з ДП "Придніпровська залізниця" на користь державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської 60 864,23 грн. судового збору. Припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 867 071,99 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 р. (судді - Євтигнеєв О.С., Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013 р. змінено, викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ЄДРПОУ 01073828, р/р26007055378 у ДФ АБ "Експрес-Банк" МФО 306964) на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ЄДРПОУ 00130850, р/р26007301020231 в ПАТ "Банк Перший" м. Київ, МФО 320995) пеню в розмірі 39984,51грн. (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири грн. 51 коп.), 3% річних у розмірі 7978,26грн. (сім тисяч дев'ятсот сімдесят вісім грн. 26 коп.), 7% штрафу в розмірі 128176,85 грн. (сто двадцять вісім тисяч сто сімдесят шість грн. 85 коп.). Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ЄДРПОУ 01073828, р/р26007055378 у ДФ АБ "Експрес-Банк" МФО 306946) на користь Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 у Відділенні банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001) 40252,79 грн. (сорок тисяч двісті п'ятдесят дві грн. 79 коп.) судового збору. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 1 836 500 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити".

Не погоджуючиcь з рішенням та постановою апеляційного господарського суду, в частині відмови у зменшенні штрафних санкцій, ДП "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх змінити.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2009 р. між ДП "Криворізька теплоцентраль" (продавець - теплопостачальна організація) та ДП "Придніпровська залізниця" (покупець - споживач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 1143ПР/БМЕС 091157ню, за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 13.12.2010 р., продавець взяв на себе зобов'язання постачати покупцю теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а покупець зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Судами встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав і поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді у період з грудня 2012 р. по березень 2013 р. на суму 4 923 338,59 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття послуг № 0013 від 29.12.2012 р., № 0013 від 31.01.2013 р., № 0013 від 28.02.2013 р., № 0013 від 29.03.2013 р., підписані сторонами.

Відповідач оплату за відпуск теплової енергії здійснив частково у розмірі 2 056 266,60грн. Заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.12.2012 р. по 01.04.2013 р. складала 2 867 071,99 грн.

Керуючись ст. 525, 526, 625, 549 ЦК України, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 867 071,99 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Приймаючи рішення про зміну рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд виходив з того, що позов був поданий до господарського суду 08.05.2013 року. З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплачував грошові кошти (заборгованість) у період квітня-травня 2013 року і після подання позову ним було сплачена заборгованість у сумі 1 836 500 грн. Заборгованість в розмірі 1030571 грн. 90 коп. сплачена до подання позову.

За таких обставин, господарський суд повинен був припинити провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України у справі в частині позовних вимог в сумі 1 836 500 грн. (стягнувши при цьому судовий збір, виходячи із зазначеної суми, оскільки станом на день подання позову ця заборгованість існувала і була підтверджена матеріалами справи). В частині стягнення заборгованості в сумі 103 571,90 грн. слід було відмовляти в позові, оскільки станом на день подання позову зазначена заборгованість була відсутня.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 8.2.9. договору, за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За період з 15.01.2013 р. по 22.04.2013 р., суд обґрунтовано стягнув з відповідача пеню в розмірі 39 984,51 грн. і штраф в сумі 128 176,85 грн.

Відповідно до ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В даному випадку колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що відповідач відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України не довів підстав для зменшення штрафних санкцій.

Згідно частини другої ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 року у справі № 904/3750/13 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя Кравчук Г.А.

Судді Мачульський Г.М.

Полянський А.Г.