Рішення № 34243814, 17.10.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

17.10.2013

Справа № 203/4912/13-ц

2/0203/1844/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 жовтня 2013 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Авраменко А.М.,

за участю представника позивача - Литвиненко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2013 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 30 вересня 2013 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, до участі у справі у відповідності до положень ст.ст.35, 36 ЦПК України в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору залучено ОСОБА_3

Також судом своєю ухвалою від 17 жовтня 2013 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено у задоволення клопотання представника позивача про зміну процесуального статусу ОСОБА_3 з третьої особи на відповідача та прийняття до розгляду у зв'язку із цією зміною уточненої позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог в первинній редакції, розгляд якої і здійснюється судом, позивач послався на те, що 19 серпня 2005 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №DNK0AK00120159, за умовами якого ОСОБА_3, як позичальник, отримав кредит в розмірі 130082 гривень на строк до 16 серпня 2012 року, зобов'язавшись його повернути щомісячними платежами, сплативши 14,04% річних за користування кредитом, а також інші обов'язкові платежі. Виконання зобов'язання позичальника в повному обсязі забезпечено порукою відповідача у справі на підставі договору поруки №DNK0AK00120159 від 19 серпня 2005 року. Вказуючи, що позичальник та відповідач свої договірні зобов'язанні не виконали, на вимогу банку в досудовому порядку борг за кредитним договором не сплатили, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним вище кредитним договором, розмір якої станом на 06 червня 2013 року становить 216795,63 гривень, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечувала.

Відповідач, третя особа в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в зв'язку із чим суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 19 серпня 2005 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», як кредитодавцем, правонаступником якого є позивач, та третьою особою у справі ОСОБА_3, як позичальником, було укладено кредитний договір №DNK0AK00120159, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 130082 гривень, зобов'язавшись його повернути до 16 серпня 2012 року щомісячними ануїтетними платежами в розмірі 1825,2 гривень, сплативши 14,04% річних за користування кредитом, комісію та інші обов'язкові платежі. За порушення свого договірного зобов'язання із належного та своєчасного повернення кредиту, зокрема своєчасної сплати щомісячних платежів за кредитом, позичальник зобов'язався сплатити кредитодавцю пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочення (а.с.10-11, 14, 17-18).

Також судом встановлено, що 19 серпня 2005 року з метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_3 взятих на себе договірних зобов'язань між ЗАТ КБ «ПриватБанк», як кредитором, правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2, як поручителем, було укладено договір поруки №DNK0AK00120159. За умовами даного договору поручитель зобов'язалась перед кредитором відповідати солідарно та в повному обсязі із позичальником ОСОБА_3 за невиконання останнім взятих на себе договірних зобов'язань за кредитним договором №DNK0AK00120159 від 19 серпня 2005 року (а.с.12-14, 17-18).

Із матеріалів справи встановлено, що позичальник не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання із своєчасного повернення кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку кредитодавець в досудовому порядку у своєму письмовому повідомленні від 14 червня 2013 року вимагав відповідача погасити. Однак, дана вимога відповідачем виконана не була, а розмір заборгованості за кредитом станом на 06 червня 2013 року складає 216795,63 гривень, з яких 54176,33 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 83420,09 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, 6670,3 гривень - заборгованість по комісії, 72528,91 гривень - пеня (а.с.3-9).

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.1054, 1055 ЦК України), а також договір поруки (ст.553 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня (ст.549 ЦК України).

За змістом ст.ст.546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання в повному обсязі.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Положеннями ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Отже, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за кредитним договором №DNK0AK00120159 від 19 серпня 2005 року, а також договором поруки №DNK0AK00120159 від 19 серпня 2005 року, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між ЗАТ КБ «ПриватБанк», як кредитодавцем, правонаступником якого є позивач, та відповідачем і третьою особою даних договорів, а також встановлено невиконання останніми, на відміну від кредитодавця, своїх зобов'язань за даними договорами та встановлено наявність у кредитодавця, а відтак і у позивача, права вимагати окремо від відповідача, як поручителя і солідарного боржника, погашення заборгованості позичальника за згаданим кредитним договором у визначеному в позові розмірі, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2167,96 гривень (а.с.19).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 530, 543, 546, 547, 549, 553, 554, 610-612, 625, 629, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 223, Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №DNK0AK00120159 від 19 серпня 2005 року в сумі 216795,63 гривень, з яких 54176,33 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 83420,09 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, 6670,3 гривень - заборгованість по комісії, 72528,91 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, а також стягнути судові витрати у справі в розмірі 2167,96 гривень, а всього - 218963,59 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур