Рішення № 34243718, 04.10.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

04.10.2013

Справа № 203/4568/13-ц

2/0203/1766/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 жовтня 2013 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Авраменко А.М.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про визначення часток у праві спільної власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2013 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог послалась на те, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2010 року за позивачем було визнано право власності на самовільно прибудоване та переобладнане нею приміщення в житловому будинку А-1 домоволодіння АДРЕСА_1 52/100 частин даного домоволодіння належать позивачу за договором купівлі-продажу від 20 вересня 1994 року, а решта - відповідачу. Задля реєстрації за собою права власності на підставі вказаного судового рішення позивач звернулась до відповідної реєстраційної служби, однак рішенням останньої від 14 червня 2013 року позивачу відмовлено в державній реєстрації права власності на нерухоме майно з підстав того, що вищевказане домоволодіння є об'єктом права спільної часткової власності, але в рішенні суду від 07 червня 2010 року не вказано розмір частки позивача щодо цього майна, який змінився з урахуванням визнаного за нею права власності на самовільно прибудоване та переобладнане нерухоме майно. На підставі викладеного позивач просила суд визначити розмір часток кожного співвласника домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до здійсненого на замовлення позивача розрахунку часток від 10 червня 2013 року, а саме за позивачем - 84/100 частин домоволодіння, а за відповідачем - 16/100 частин.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги своєї довірительки підтримала, наполягала на їх задоволенні, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечувала.

Відповідач в судове засідання відповідач не з'явилась, свого представника не направила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином, в зв'язку із чим суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підстави наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 20 вересня 1994 року позивач на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом П'ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстровим №1-3, набула права власності на 52/100 частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 яке зареєструвала за собою 13 лютого 1997 року. Решта - 48/100 частки у праві спільної часткової власності на це домоволодіння належить відповідачу (а.с.11-12).

В подальшому, після набуття права власності, позивачем зі згоди другого співвласника - відповідача ОСОБА_4 було проведено переобладнання належної їй частини домоволодіння та здійснено самовільну прибудову до будинку вищевказаного домоволодіння (а.с.13-16).

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2010 року, яке набрало законної сили 18 червня 2010 року, з урахуванням ухвали того ж суду від 14 червня 2013 року, яка набрала законної сили 20 червня 2013 року, за позивачем було визнано право власності на самовільно переобладнані нею приміщення та самовільно побудовану житлову прибудову у до володінні АДРЕСА_1 При цьому, частки співвласників цього домоволодіння, які змінились внаслідок самовільного будівництва позивача, судом в своєму рішенні не визначались через нез'явлення ОСОБА_2 відповідних позовних вимог (а.с.7-11).

Викладені вище фактичні обставини, окрім підтвердження наявними в матеріалах даної доказами, встановлені згаданим рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2010 року, яке набрало законної сили, а відтак має преюдиціальне значення для розгляду цієї справи (а.с.7-9).

Також судом встановлено, що 24 квітня 2013 року позивач звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ДМУЮ Дніпропетровської області із відповідною заявою та документами з метою реєстрації за собою права власності на нерухоме майно на підставі вищевказаного рішення суду від 07 червня 2010 року. Однак у здійсненні такої реєстрації державним реєстратором було відмовлено, в тому числі з підстав того, що нерухоме майно, право власності на яке просить визнати позивач, є об'єктом права спільної часткової власності, однак у рішенні суду від 07 червня 2010 року розміри часток, які фактично змінились внаслідок самовільного будівництва позивача, судом не зазначені (а.с.19).

Згідно розрахунку часток об'єктів нерухомого майна від 10 червня 2013 року, здійсненого інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат АЕ №001686) домоволодіння АДРЕСА_1 складається із житлового будинку літ.А-1, загальною площею 113,1 м2, житловою - 65,5 м2, господарчих будівель та споруд, а саме В, Г - вбиральня, Д - сарай, під Д - погріб, д - ганок, Е - навіс, 1-8, І-ІV - споруди. Розрахунок часток складений без урахування самочинно збудованого відповідачем ОСОБА_4 тамбуру літ.а1-1. При цьому, у фактичному користуванні позивача знаходиться 84/100 частки у праві спільної часткової власності на вказане домоволодіння, а саме у житловому будинку літ.А-1, кв.2, загальною площею 73,3 м2, житловою площею 42,1 м2, яка складається з: 2-2 - коридор, 2-3 - житлова, житлова прибудова літ.А2-1, тамбур літ.а-1, ганок а3, сарай з погребом літ.Д, ганок літ.д, вбиральня літ.Г, споруди №2, 5, 6, 7, 8, ІІІ, IV, ? №3. У фактичному користуванні відповідача знаходиться 16/100 частки у праві спільної часткової власності на вказане домоволодіння, а саме у житловому будинку літ.А1, кв.№1, загальною площею 39,8 м2, житловою 23,4 м2, яка складається з: 1-2, 1-3 - житлові, прибудова з погрібомліт.А'-1, ганок літ.а2, вбиральня літ.В, навіс літ.Е, споруди №1, 4, І, ? №3 (а.с.17-18).

Відповідно до копії нотаріально посвідченої заяви відповідача остання не заперечує проти викладеного вище розрахунку часток об'єкту нерухомого майна - домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.43).

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім вищевказаного судового рішення, що набрало законної сили, врегульовані нормами ЦК України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст.ст.316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.

Згідно ст.ст.355, 356, 358 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст.357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених норм законодавства, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження факти здійснення позивачем за власний кошт поліпшення нерухомого майна, належного сторонам на праві спільної часткової власності, за згодою відповідача, як другого співвласника цього майна, і таке поліпшення спільного майна не можна відокремити, що зумовлює виникнення у позивача права на відповідне збільшення її частки у спільному майні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 і необхідність їх задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду і даним позовом, суд за волевиявленням сторони позивача вважає за можливе покласти дані витрати на позивача (а.с.1, 25).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15, 16, 316, 317, 319, 355-358 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-61, 64, 169, 208, 209, 212-215, 218, 223, нормами Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Визначити розмір часток співвласників у спільній частковій власності на домоволодіння АДРЕСА_1 наступним чином:

- ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на праві спільної часткової власності належить 84/100 частин зазначеного домоволодіння, що складаються у житловому будинку літ.А-1, квартира №2, загальною площею 73,3 м2, житловою площею 42,1 м2, з: 2-2 - коридор, 2-3 - житлова, житлова прибудова літ.А2-1, тамбур літ.а-1, ганок а3, сарай з погребом літ.Д, ганок літ.д, убиральня літ.Г, споруди №2, 5, 6, 7, 8, ІІІ, IV, ? №3;

- ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на праві спільної часткової власності належить 16/100 частин зазначеного домоволодіння, що складаються у житловому будинку літ.А1, квартира №1, загальною площею 39,8 м2, житловою 23,4 м2, з: поз.1-2, 1-3 - житлові, прибудова з погребом літ.А'-1, ганок літ.а2, убиральня літ.В, навіс літ.Е, споруди №1, 4, І, ? №3.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур