Ухвала суду № 34243443, 14.10.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 129/1083/13-ц Провадження № 22-ц/772/3115/2013Головуючий в суді першої інстанції:Кравець В.І.Категорія: 27Доповідач: Медяний В. М.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від 14 жовтня 2013 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Медяного В.М.,

Суддів : Ковальчука О.В., Пащенко Л.В.,

при секретарі : Агєєвій Г.В.,

за участю сторін у справі: відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 14 серпня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу мотивуючи тим, що 01 березня 2010 року відповідно до розписки він надав ОСОБА_2 в борг кошти в сумі 18 400 гривень на два місяці під 10 % місячних. Однак, у встановлений строк, а також станом на даний час ОСОБА_2 кошти не повернув. У зв'язку з чим, він вважає, що з ОСОБА_2 на його користь слід стягнути 63 000 гривень (а.с.1).

В ході розгляду справи, позивач ОСОБА_3 збільшив свої позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 відсотків за несвоєчасну виплату відсотків в розмірі 56 120 гривень (а.с.64).

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 14 серпня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики в сумі 18 400 грн., відсотки у зв'язку з простроченням повернення боргу в сумі 56 120 грн., судові витрати в сумі 87 грн. 84 коп., в задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 745 грн. 20 коп. судового збору (а.с.92).

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції від 14 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 в повному обсязі. Зазначає, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим через порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду щодо обставин справи не відповідають дійсності (а.с.100).

В суді апеляційної інстанції скаржник відповідач у справі ОСОБА_2 апеляційну скаргу повністю підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції позивач у справі ОСОБА_3 не з'явився, однак був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, разом з тим надіслав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, а тому відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України справа розглянута у його відсутність, оскільки його неявка не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення відповідача у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, судом встановлено, що 01 березня 2010 року відповідно до розписки позивач у справі ОСОБА_3 надав відповідачеві у справі ОСОБА_2 в борг кошти в сумі 18 400 гривень на два місяці під 10 % місячних. Факт укладення договору позики та передача грошей за цим договором визнається сторонами. Строк виконання зобов'язання по договору настав 01.05.2010 року. Однак, у визначений строк, відповідач борг не повернув та не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання договору позики. Доводи відповідача про передачу йому розписки після виконання зобов'язання спростовуються наданим і оглянутим судом першої інстанції 15.07.2013 року оригіналом розписки, який зберігається у позивача.

Як вбачається, сторони добровільно узгодили умови договору позики, передбачили сплату пені, що відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.3, ст.627 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство в Україні здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Конституція України та законодавство про цивільне судочинство визначає життя і здоров'я людини найвищою соціальною цінністю. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права і способом захисту цивільних прав.

Апеляційний суд на виконання вимог ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Посилання скаржника відповідача у справі на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом застосування норм матеріального та процесуального права є безпідставним, не обґрунтованим та таким, що суперечить вимогам Закону та матеріалам справи.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Крім того, ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач ОСОБА_2 стверджує про те, що взяті у борг гроші він позивачеві повернув та забрав у ОСОБА_3 оригінал боргової розписки, однак згодом її викинув.

Проте, колегія суддів критично розцінює такі пояснення відповідача, оскільки належними доказами його слова не підтверджуються. Зокрема, позивач ОСОБА_3 надав суду завірену судом ксерокопію боргової розписки, а тому у суду не виникає сумніву у її дійсності. Позивач стверджує про те, що відповідач ОСОБА_2 взяті у нього в борг гроші йому не повернув. З приводу неповернення даного боргу він неодноразово звертався із заявами до правоохоронних органів, про що свідчать додані до справи копії листів та постанов правоохоронних органів. Належних та допустимих доказів що підтверджують повернення боргу позивачу ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_2 суду не надав, цілком очевидно у зв'язку з їх відсутністю.

Таким чином встановлено, що позичальник свої зобов'язання не виконав, борг не повернув, про що свідчить наявний у позивача оригінал зазначеної розписки про позику відповідачем грошей.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Отже, досліджуючи боргову розписку, судом першої інстанції правильно виявлено справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, а тому від установлених результатів, судом зроблені правильні відповідні правові висновки.

Таким чином, колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об'єктивний склад, права та обов'язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне виключити з резолютивної частини рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 14 серпня 2013 року посилання щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 745 грн. 20 коп. судового збору, так як відповідно до наявної в матеріалах справи копії пенсійного посвідчення НОМЕР_1 серія НОМЕР_2, виданого Пенсійним фондом України 08.11.2010 року ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи загального захворювання, а тому відповідно звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 14 серпня 2013 року залишити без змін.

Виключити з резолютивної частини рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 14 серпня 2013 року посилання про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 745 грн. 20 коп. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :підпис. В.М. Медяний

Судді :підписи. О.В. Ковальчук

Л.В. Пащенко

З оригіналом вірно.

Суддя :