Постанова № 34242784, 16.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2013 року Справа № 812/6114/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Лисенко Є.М.

за участю представників

від позивача: Ніколаєнко Ю.Б., дов. від 14.05.2010.

від відповідача: Артюхова Л.Т., дов. №28/10 від 19.06.2013, Буркова О.М., дов. №5/10 від 11.06.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Груп-Мар" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 09.07.2010 №0001212310/0 та №0000492360/0,-

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд-Груп-Мар" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську в якому просило визнати протиправним та скасування податкові повідомлення - рішення від 09.07.2010 №0001212310/0 та №0000492360/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Груп-Мар" задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 09 липня 2010 року форми "Р" №0001212310/0 щодо донарахування податку на додану вартість в сумі 29546219грн. та штрафних санкцій в сумі 14773110грн. та форми "В1" №0000492360/0 щодо зменшення сум бюджетного відшкодування на суму 12909424грн., штрафні санкції 6454712грн. (т.2 а.с.191-196). Вказана постанова залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року. ( т. 3 а.с. 163-167)

22 травня 2013 року Вищим адміністративним судом України за наслідками розгляду касаційної скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську та скарги прокуратури Луганської області прийнято ухвалу якою, частково задоволено вказані касаційні скарги, скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.3 а.с.236-239)

Під час нового розгляду справи судом ухвалою від 23 липня 2013 року залучено в якості другого відповідача Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що в червні 2010 року на його адресу, поштою надійшов акт «про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Трейд-Груп-Мар» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтерметлуга», та ПП «ВКФ «Укрзбутпостачпром», за період з 01.03.2008 року по 31.03.2009 року.

Перевіркою були встановлені порушення положень ЗУ «Про податок на додану вартість», а саме: завищення податкового кредиту всього у сумі 43 443 812 грн., завищення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.03.08 по 31.03.09 на загальну суму 43 443 812 грн., в тому разі, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податковою кредиту на суму 10 664 606 грн., завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2008 - вересень 2008 року на 12 909424 грн., заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, всього у сумі 29546219 грн.

На підставі акту перевірки, 09 липня 2010 року прийнято податкові повідомлення - рішення за формою «Р» №0001212310/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 29546219 грн. та штрафних санкцій в сумі 14773110 грн., та податкове повідомлення - рішення за формою В1 №0000492360/0 по зменшення сум бюджетного відшкодування на суму 12909424 грн., штрафні санкції - 6454712 грн.

Позивач вважає, що такі висновки акту перевірки не відповідають вимогам закону, а податкові повідомлення - рішення, прийняті на підставі вищенаведеного акта перевірки підлягають скасуванню.

Крім того позивач зазначив, що перевірка була проведена з порушенням правил та процедури, встановлених Законом України N 2322 від 12.01.2005 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)", з порушенням вимог Закону України «Про державну податкову службу». Висновки акту перевірки базуються виключно на припущеннях того, що такі господарські операції не могли відбутися, без фактичного аналізу правовідносин контрагентів, на підставі чого акт невиїзної перевірки не є належним доказом порушення ТОВ «Трейд-Груп-Мар» податкового законодавства.

Також позивач зазначив, що при складанні акту №468/23-616/33571549 відповідачем було порушено порядок проведення планової та позапланової невиїзної документальної перевірки, акт оформлений без отримання від платника податку пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки, без встановлення відповідно до чинного законодавства недійсність угод, та відсутності правових підстав для визнання нікчемними правочинами.

Позивач вважає, що доводи щодо підстав нікчемності правочинів - фактичної відсутності підприємств-контрагентів позивача за юридичними адресами, та припущення стосовно неможливості здійснення господарських операцій не можуть бути прийняти до уваги.

На підставі чого позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 09 липня 2010 року за формою «Р» №0001212310/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 29546219 грн. та штрафних санкцій в сумі 14773110 грн., та податкове повідомлення - рішення за формою В1 №0000492360/0 по зменшення сум бюджетного відшкодування на суму 12909424 грн., штрафні санкції-6454712 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, дав пояснення щодо суті позовних вимог та зазначив, що відповідачем було порушено порядок здійснення невиїзної документальної перевірки, у ТОВ «Трейд-Груп-Мар» для проведення даної перевірки не витребувалися документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків. Крім того представник позивача зазначив, що первинні документи за договорами з контрагентами неодноразово перевірялися відповідачем під час здійснення відповідних перевірок, за якими складені акти та довідки. За таких підстав представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники податкового органу позовні вимоги не визнали, зазначили, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Груп-Мар» не підтверджено податковими накладними сума податку на додану вартість у розмірі 24450004 грн. 98 коп., яка була віднесена до складу податкового кредиту у березні травні 2008 року, жовтні 2008 березні 2009 року. Перевіркою позивача встановлено, що платником занижено податок на додану вартість в сумі 29546219 грн. з березня 2008 по березень 2009 року та застосовані відповідні штрафні санкції.

Згідно наданих до документальної невиїзної перевірки документами встановлено, що серед основних постачальників ТОВ «Трейд-Груп-Мар»були підприємства, які фактично не здійснювали поставки товарів на адресу позивача у 2008 та 2009 роках.

Податкові накладні, які включені до податкового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Груп-Мар», не мають юридичної сили і доказовості первинного документа через відсутність в них обов'язкового реквізиту справжнього підпису особи, яка дійсно уповноважена діяти від імені Приватного підприємства «Інтерметлуга» та Приватного підприємства «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач», та не підтверджують фактичне постачання товару.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне..

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд-Груп-Мар» зареєстроване як юридична особа 09.06.2005 року виконавчим комітетом Луганської міської ради код ЄДРПОУ: 33571549. 26.10.2009 року на підставі зміни місцезнаходження юридичної особи проведено заміну свідоцтва про державну реєстрацію (а.с. 44 том І).

Відповідачем Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією м.Луганська було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Трейд-Груп-Мар» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтерметлуга» та ПП «ВКФ «Укрзбутпостачпром» за період з 01.03.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт №468/23-616/33571549 від 22.06.2010 року (а.с.17-42 том І).

Проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Трейд-Груп-Мар» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтерметлуга» та ПП «ВКФ «Укрзбутпостачпром» за період з 01.03.2008 року по 31.03.2009 року, було призначено наказом Ленінської МДПІ у м. Луганську №724 від 18.06.2010 року (а.с.202, том І) на підставі постанови старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 18.06.2010 року про призначення позапланової невиїзної перевірки (а.с.203 том І зворотній бік).

Відповідно до висновків акту перевірки №468/23-616/33571549 від 22.06.2010 року Ленінською МДПІ в м.Луганську було встановлено порушення п. 7.2.4 п. 7.2. п. 7.4.1. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а саме:

встановлено завищення податкового кредиту всього у сумі 43443812,00 грн., в тому числі: за березень 2008 року у сумі 2747794,00 грн. за квітень 2008 року у сумі 3600727,00 грн. за травень 2008 року у сумі 6792805,00 грн. за червень 2008 року у сумі 2146714,00 грн. за липень 2008 року у сумі 3279704,00 грн. за серпень 2008 року у сумі 7483006,00 грн. за вересень 2008 року у сумі 6084382,00 грн. за жовтень 2008 року у сумі 3840701,00 грн. за листопад 2008 року у сумі 1182004,00 грн. за грудень 2008 року у сумі 511073,00 грн. за січень 2009 року у сумі 2565542,00 грн. за лютий 2009 року у сумі 2711220,00 грн. за березень 2009 року у сумі 498140,00 грн.

Також встановлені порушення п.п.7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» ТОВ «Трейд-Груп-Мар» завищено різницю між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.03.08 р. по 31.03.09 р. на загальну суму 43443812,00 грн., занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 32779206,00 грн., в тому числі по періодах:

березень 2008 року на суму 2747794,00 грн., квітень 2008 року на суму 360027,00 грн., травень 2008 року на суму 5666958,00 грн., серпень 2008 року нас суму 694915,00 грн., вересень 2008 року на суму 5928897,00 грн., жовтень 2008 року на суму 3840701,00 грн., листопад 2008 року на суму 1176 907,00 грн., грудень 2008 року на суму 511073,00 грн., січень 2009 року на суму 2565542,00 грн., лютий 2009 року на суму 2711220,00 грн., березень 2009 року на суму 334472,00 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податковою кредиту на суму 10664606,00 грн. в тому числі по періодах: травень 2008 року на суму 1125847,00 грн., червень 2008 року на суму 2146714,00 грн., липень 2008 року на суму 3279704,00 грн., серпень 2008 року нас суму 3788091,00 грн., вересень 2008 року на суму 155485,00 грн., листопад 2008 року на суму 5097,00 грн., березень 2009 року на суму 163668,00 грн.,

Крім того перевіркою встановлені порушення п. п. 7.7.2 п.7.7 статті 7 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» ТОВ «Трейд-Груп-Мар», завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2008 - вересень 2008 року на 12909424,00 грн., в тому числі по періодах за липень 2008 року на суму 2146714,00 грн., серпень 2008 року на суму 5951748,00 грн., вересень 2008 року на суму 4810962,00 грн.

Порушено вимоги п. 7.2.4 п.7.2. п. 7.4.1. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. «Про податок на додану вартість», занижено податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, всього у сумі 29546219,00 грн. у тому числі за березень 2008 року у сумі 2747794,00 грн. за квітень 2008 року у сумі 3600727,00 грн. за травень 2008 року у сумі 5666958,00 грн. за вересень 2008 року у сумі 5928897,00 грн. за жовтень 2008 року у сумі 4028199,00 грн. за листопад 2008 року у сумі 1176907,00 грн. за грудень 2008 року у сумі 651702,00 грн. за січень 2009 року у сумі 2586127,00 грн. за лютий 2009 року у сумі 2824436,00 грн. за березень 2009 року у сумі 334472,00 грн.

Вказані висновки зроблені з підстав відсутності реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) від Приватного підприємства «Інтерметлуга»та Приватного підприємства «ВКФ Укрзбутпостачпром»та нікчемності угод, що підтверджується протоколами допиту свідків та податковою звітністю.

Відповідач в акті перевірки зазначив, що постачальниками Приватного підприємства «Інтерметлуга»є Приватне підприємство «Епсілон-2004», стан платника 8 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ №17318135 анульовано 21 березня 2010 року, Приватне підприємство «Укрметаліт», стан платника 21 ліквідаційна процедура за рішенням суду, свідоцтво платника ПДВ №17319291 анульовано 30 липня 2009 року, Приватне підприємство «Проспект-2006», стан платника 10 запит на встановлення місцезнаходження, свідоцтво платника ПДВ №100096761 анульовано 12 серпня 2009 року, Приватне підприємство ТЦ «Вест-Ком», стан платника 21 ліквідаційна процедура за рушенням суду, свідоцтво платника ПДВ №17316929 анульовано 29 вересня 2008 року. Всі ці постачальники по ланцюгу не мають основних фондів та складських приміщень для здійснення господарської діяльності. Чисельність працюючих на цих підприємствах не перевищує одну особу. За таких підстав відповідач дійшов до висновку про відсутність у Приватного підприємства «Інтерметлуга»адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань по укладеним договорам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання зобов'язань (арк. спр. 20).

В акті перевірки також зазначено, що постачальниками Приватного підприємства «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач» є Приватне підприємство «Епсілон-2004», стан платника 8 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника податку на додану вартість №17318135 анульовано 21 березня 2010 року, Приватне підприємство «Укрметаліт», стан платника 21 ліквідаційна процедура за рішенням суду, свідоцтво платника ПДВ №17319291 анульовано 30 липня 2009 року, Приватне підприємство «Проспект-2006», стан платника 10 запит на встановлення місцезнаходження, свідоцтво платника ПДВ №100096761 анульовано 12 серпня 2009 року. Всі ці постачальники по ланцюгу не мають основних фондів та складських приміщень для здійснення господарської діяльності. Чисельність працюючих на цих підприємствах не перевищує одну особу. За таких підстав відповідач дійшов до висновку про відсутність у Приватного підприємства «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач» адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань по укладеним договорам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання зобов'язань (зворотній бік арк. спр.20).

Також, в акті перевірки відповідачем зазначено, що за висновком експерта Головного управління МВС України в Донецькій області науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру від 18 червня 2010 року №448 підписи директорів Приватного підприємства «Інтерметлуга» Плотникова В.М. та Приватного підприємства «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач» Румянцева В.В. на податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ «Трейд-Груп-Мар» виконані не Плотниковим В.М. та Румянцевим В.В., а іншими особами.

Відповідач в акті невиїзної документальної перевірки зазначив, що податкові накладні, які залучені до кримінальної справи №02/10/8021 та включені до податкового кредиту ТОВ «Трейд-Груп-Мар», не мають юридичної сили і доказовості первинного документу через відсутність в них обов'язкового реквізиту - справжнього підпису особи, яка дійсно уповноважена діяти від імені Приватного підприємства «Інтерметлуга»та Приватного підприємства «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач», та, на думку відповідача, не підтверджують фактичне постачання товару.

На підставі акту перевірки від 09 09липня 2010 року прийняті податкові повідомлення - рішення за формою «Р»№0001212310/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 29546219 грн. та штрафних санкцій в сумі 14773110 грн., та за формою В1 №0000492360/0 по зменшення сум бюджетного відшкодування на суму 12909424 грн., штрафні санкції - 6454712 грн. (т.1, арк. спр. 14-15).

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1, п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до пп.3 п. 1.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок за питаннями дотримання податкового, валютного й іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, що проводиться в приміщенні органа державної податкової служби на підставі представлених податкових декларацій, звітів й інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їхнього подання.

Відповідно до п. 2.3 Наказу Державної податкової адміністрація України від 27 травня 2008 року N 355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки за наявності таких обставин:

- у разі надходження від платника податків на запит органу ДПС пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки (в тому числі і з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків);

- у разі надходження до органу ДПС після проведення планової та позапланової виїзної перевірки платника податків щодо дотримання ним вимог податкового законодавства матеріалів перевірок інших суб'єктів господарювання з питань правових відносин з платником податків, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС;

- у разі надходження до органу ДПС у встановленому порядку інформації та даних, що свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

Аналізуючи зазначені норми закону, та надані матеріали справи, суд вважає, що відповідачем було проведено перевірку на законних підставах, але було порушено процедуру проведення перевірки, а саме від позивача ТОВ «Трейд-Груп-Мар» не було витребувано пояснень щодо порушень податкового законодавства та їх документального підтвердження, достатніх для проведення перевірки.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Разом з тим, наявність належно оформлених документів, необхідних відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо судом встановлено фіктивний характер укладених правочинів, нездійснення господарських операцій та укладення правочинів з метою протиправного відшкодування цього податку з бюджету.

Факт порушення контрагентами платника податків своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявленої платником податку податкової вигоди, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності і обережності і йому повинно було бути відомо про порушення, які допускалися контрагентами.

З акту документальної невиїзної перевірки від 22.06.2010 року за №468/23/-616/3371549 вбачається, що позивач ТОВ «Трейд-Груп-Мар» 01.08.2007 року за №1/08-07 уклав договір поставки вугілля марки КСр з ПП «Інтерметлуга», та згідно умов договору були виписані наступні податкові накладні:

- від 02.06.08 №2065 на суму 2583264,96 грн., в тому числі ПДВ 430544,16 грн.;

- від 09.06.08 №9063 на суму 2570875,2 грн., в тому числі ПДВ 428479,2 грн.;

- від 17.06.08 №17065 на суму 2675521,36 грн., в тому числі ПДВ 429253,56 грн.;

- від 23.06.08 №230610 на суму 2578618,8 грн., в тому числі ПДВ 429769,8 грн.;

- від 28.06.08 №2806 на суму 2572004,22 грн., в тому числі 428667,37 грн.

Також з акту документальної невиїзної перевірки від 22.06.2010 року за №468/23/-616/3371549 вбачається, що позивач ТОВ «Трейд-Груп-Мар» 01.07.08 за №1/07-08 уклав договір на поставку вугілля марки АШ отс. з ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач» , та згідно умов договору були виписані наступні податкові накладні:

- від 07.07.08 №7071 на суму 1793181,60 грн., в тому числі ПДВ 298863,60 грн.;

- від 15.07.08 №1507 на суму1800812,16 грн., в тому числі ПДВ 300135,36 грн.;

- від 22.07.08 №22072 на суму 1782569,82 грн., в тому числі ПДВ- 297094,97 грн.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Так відповідачем Ленінською МДПІ у м. Луганську з 15.09.08 по 26.09.08 було здійснено позапланову виїзну перевірку позивача ТОВ «Трейд-Груп-Мар» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у червні 2008 року, про що складено акт перевірки від 08.10.2008 року за №1286/23-616/33571549 (том 1 а.с.68-90).

Під час проведення перевірки перевірялися договірні стосунки між ТОВ «Трейд-Груп-Мар» та ПП «Інтерметлуга» на підставі договору №1/08-07 від 01.08.07 на поставку вугілля марки КСр на суму 27603712,80 грн., в тому числі ПДВ 4600618,80 грн. Згідно умов цього договору були виписані податкові накладні:

- від 02.06.08 №2065 на суму 2583264,96 грн., в тому числі ПДВ 430544,16 грн.;

- від 09.06.08 №9063 на суму 2570875,2 грн., в тому числі ПДВ 428479,2 грн.;

- від 17.06.08 №17065 на суму 2675521,36 грн., в тому числі ПДВ 429253,56 грн.;

- від 23.06.08 №230610 на суму 2578618,8 грн., в тому числі ПДВ 429769,8 грн.;

- від 28.06.08 №2806 на суму 2572004,22 грн., в тому числі 428667,37 грн., які були об'єктами дослідження під час здійснення невиїзної моментальної перевірки в червні 2010 року.

Крім того, відповідачем Ленінською МДПІ у м. Луганську в період з 09.07.2009 по 22.07.2009 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Трейд-Груп-Мар» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2009, за результатами якої складено акт перевірки від 29.07.2009 року №680/23/33571549 (том 1 а.с.119-193).

Під час здійснення планової виїзної перевірки відповідачем Ленінською МДПІ у м. Луганську було здійснено перевірку правильності визначення податкового кредиту у листопаді 2008 року по березень 2009 року, серед основних контрагентів є ПП «Інтерметлуга».

На підставі того, що висновком експерта Головного управління МВС України в Донецький області науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру від 18.06.10 №448 підписи директорів ПП «Інтерметлуга» Плотникова В.М. та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач» Румянцева В.В. на податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ «Трейд-Груп-Мар» виконані не Плотниковим В.М. та Румянцевим В.В., а іншими особами (том 2 а.с.73-132), відповідач дійшов до висновку, що зазначені право чини не відповідають вимогам закону, вчинені з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільству ухилення від оподаткування.

Суд не приймає доводи відповідача щодо недійсності податкових накладних, виданих ПП «Інтерметлуга» та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач» з підстав того, що податкові накладні від імені ПП «Інтерметлуга» та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач» виконані не директорами цих підприємств з огляду на те, що відповідачем Ленінською МДПІ у м. Луганську не надано доказів щодо порушення кримінальної справи відносно директорів вказаних підприємств в частині підроблення та використання завідомо підроблених документів, а надано лише протоколи допиту свідків (том 1 а.с.239-242, 243-247).

Стосовно пояснень директорів Плотникова В.М. та Румянцева В.В. вони були надані у вигляді протоколів допитів свідків, з яких неможливо встановити в межах якої саме кримінальної справи вони відбиралися. Суду відповідачем не надано вироків у кримінальних справах відносно зазначених осіб по факту фіктивного підприємництва чи ухилення від сплати податків, якими б підтверджувалися відомості наведені у протоколах допиту, залучених до матеріалів справи, не надано документальних підтверджень, що свідки підтвердили надані ними показання під час судового розгляду справи.

Крім того, відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пункт 5 вищевказаного порядку встановлює, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Тобто, особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи податкові накладні (наявні в матеріалах справи том 1 а.с.261-301), видані позивачу вищезазначеними суб'єктами господарювання містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавством України.

На момент здійснення відповідних господарських операцій вищевказані контрагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та кожен з них мав свідоцтво платника ПДВ.

Також, податкові накладні виписані, від імені ПП «Інтерметлуга» та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач», містять всі обов'язкові відомості, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України №165 від 30 травня 1997 року, тобто вони є такими, що складені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідальність за податковим законодавством настає за винне порушення встановлених нормами законодавства вимог і має індивідуальний характер, а відтак платник податків не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства, допущені іншими платниками податків.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" та статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (частина перша статті 207 Господарського кодексу України та стаття 228 Цивільного кодексу України)

Згідно з вимогами ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як відомо, діюче цивільне законодавство України виходить з презумпції дійсності правочину (договору постачання металобрухту) /ст. 204 ЦК України/. Саме тому, в силу закону, учаснику правочину неможливо пред'явити позов про визнання його дійсним. Він дійсний в силу ст. 204 ЦК України, якщо інше не встановлено законом або судом, у встановленому законом порядку. Кваліфікація правочину як нікчемного по ст. 228 ЦК України, на яку посилається Ленінська МДПІ у м. Луганську в акті перевірки, має свій порядок.

В п. 18 постанови №9 Пленуму ВС України вказано на такий порядок: при кваліфікації правочину, зокрема, за ст. 228 ЦК враховується вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією з сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо:

1.Знищення майна.

2.Пошкодження майна.

3.Незаконного заволодіння майном (позиція відповідача по 4-м справам),

4.тощо.

В силу ч.2 ст. 71 КАС України, адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у акті перевірки не зазначено, яким саме чином вищевказані договори поставки були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, функцію подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач не звертався до суду з позовом щодо визнання вищевказаних угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, що також свідчить про недоведеність підстав нікчемності договорів поставки.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" (№ 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року із змінами та доповненням) (надалі - Закон № 168/97). Саме нормами зазначеного Закону з урахуванням його преамбули регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, включаючи випадки, коли за результатами перевірок така сума визнана недостовірною.

Підпунктом „в" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій в податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі за бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, порушив порядок проведення планової та позапланової невиїзної документальної перевірки, оформив акт без отримання від платника податку пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки (в тому числі і з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків), без встановлення відповідно до чинного законодавства недійсності угод, та відсутності правових підстав для визнання нікчемними правочинів.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Груп-Мар" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 09.07.2010 №0001212310/0 та №0000492360/0 задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ленінської МДПІ м. Луганська від 09.07.2010 №0001212310/0 та №0000492360/0.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Груп-Мар", ід. код 33571549, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 68 витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 21.10.2013.

Суддя А.М. Каюда