Рішення № 34242199, 09.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2013 р. Справа № 914/3569/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Вікт», м. Бердичів Житомирської області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Зевс», м. Львів

про: стягнення 34 690,00 грн. заборгованості за Договором реалізації № 59-12/2010 від 27.12.2010 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Косаківський С.Ю. - директор

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 09.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Вікт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Зевс» про стягнення 34 690,00 грн. заборгованості за Договором реалізації № 59-12/2010 від 27.12.2010 року.

Ухвалою суду від 23.09.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 09.10.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов Договору реалізації № 59-12/2010 від 27 грудня 2010 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 34 690,00 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 23.09.2013 року виконав частково, 09.10.2013 року подав через канцелярію суду лист за вх. № 41919/13 в якому повідомив, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 23.09.2013 року не виконав, проти позову належним чином не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду спору був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 7901408452263.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

27 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «А-Вікт» (Постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Зевс» (Покупець) укладено Договір реалізації № 59-12/2010 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник надає товар під реалізацію Покупцю, а Покупець приймає товар під реалізацію через власну торгівельну мережу. Найменування, розгорнутий асортимент, ціна одиниці товару зазначені в прайс-листах постачальника (п. 1.2. Договору).

У відповідності до п.1.6. Договору, підпис уповноваженої особи Покупця в накладній на отримання товару є одночасно підтвердженням Покупця: - його згоди на отримання від Постачальника товарів в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в накладній; - підтвердженням факту прийому від Постачальника товарів по їх кількості та якості в тарі та упаковці; - підтвердженням факту отримання від Постачальника сертифікатів відповідності Держстандартам України на всі товари, зазначені в накладній.

Згідно з п. 1.7. Договору повноваження особи, що здійснює отримання товарів від Постачальника, підтверджується довіреністю Покупця, або підписом уповноваженої особи та печаткою Покупця.

На виконання умов Договору, 27.12.2010 року зі складу позивача було відвантажено відповідачу товар на загальну суму 66 735,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000800 від 27.12.2010 року на суму 66 735,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору, оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом перерахунку грошей на розрахунковий рахунок Постачальника за кожну товарну одиницю на протязі наступного банківського дня після її реалізації у торгівельній мережі Покупця. Термін реалізації товарного залишку у Покупця встановлюється 60 (шістдесят) днів з моменту передачі товару від Постачальника до Покупця. Після закінчення вищевказаного терміну товарний залишок підлягає оплаті в повному обсязі протягом семи календарних днів або поверненню на склад Постачальника (п. 4.2. Договору).

Станом на 28.11.2011 року відповідачем, згідно п. 4.2. Договору, було повернуто позивачу товар на загальною вартістю 32 045,00 грн., що підтверджується видатковою накладною (повернення) № ВПВ10-0027 від 28.11.2011 року на суму 32 045,00 грн. проте решту поставленого товару відповідач не оплатив.

З метою досудового врегулювання спору позивач 12.03.2013 року надіслав на адресу відповідача претензію про стягнення боргу за поставлений товар від 12.03.2013 року. Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви становить 34 690,00 грн.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Пунктом 1.1. Договору реалізації № 59-12/2010 від 27.12.2010 року, Постачальник надає товар під реалізацію Покупцю, а Покупець приймає товар під реалізацію через власну торгівельну мережу. Проаналізувавши зміст Договору, суд дійшов висновку, що за правовою природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4.1. Договору, оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом перерахунку грошей на розрахунковий рахунок Постачальника за кожну товарну одиницю на протязі наступного банківського дня після її реалізації у торгівельній мережі Покупця. Термін реалізації товарного залишку у Покупця встановлюється 60 (шістдесят) днів з моменту передачі товару від Постачальника до Покупця. Після закінчення вищевказаного терміну товарний залишок підлягає оплаті в повному обсязі протягом семи календарних днів або поверненню на склад Постачальника (п. 4.2. Договору).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 34 690,00 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 23.09.2013 року не виконав, проти позову належним чином не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду спору був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 7901408452263.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1720,50 грн. слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 712 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовільнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Зевс» (79007, м. Львів, вул. Патона, 2/4А; ідентифікаційний код юридичної особи 20814012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Вікт» (13300, м. Бердичів, вул. Низгірецька, 157; р/р № 26005023025864 банк: ПАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767; ідентифікаційний код юридичної особи 33446070) 34 690,00 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.10.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А