Рішення № 34242152, 17.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2013 р. Справа № 914/2827/13

за позовом: Комунального підприємства Міжгірської селищної ради «Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства», смт.Міжгір'я Міжгірського району Закарпатської області

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

до відповідача-2: Приватного підприємства «Смок», с.Оброшино Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 24543,11грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: ОСОБА_1 - фізична-особа підприємець

від відповідача-2: не з'явився

Суть спору: позов заявлено Комунальним підприємством Міжгірської селищної ради «Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства», смт. Міжгір'я Міжгірського району Закарпатської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 24543,11грн.

Ухвалою суду від 22.07.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.08.2013 року. Ухвалою суду від 13.08.2013р. розгляд справи відкладено на 23.09.2013р. у зв'язку з залученням до участі в справі відповідача-2 - Приватного підприємства «Смок». Ухвалою суду від 23.09.2013р. розгляд справи відкладено на 07.10.2013р. у зв'язку з неявкою сторін. Ухвалою суду від 07.10.2013р. продовжено строк розгляду справи та відкладено її розгляд на 17.10.2013р.

Представнику відповідача-1 роз'яснено права згідно ст.ст.20, 22 ГПК України.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 17.10.2013р. не забезпечив, вимоги ухвали суду від 07.10.2013р. не виконав, письмових пояснень по суті позовних вимог не подав. На електронну адресу господарського суду Львівської області надійшло клопотання (вх.№43475/13 від 17.10.2013р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника та неможливістю забезпечити його явку в судове засідання.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.1-5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане та зважаючи на встановлені ст.69 ГПК України строки вирішення спору господарським судом, враховуючи обставини справи, зокрема те, що повноважний представник позивача в судовому засіданні 07.10.2013р. надав усні пояснення по суті спору, а також те, що розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями позивача, а суду не доведено неможливість забезпечити явку в судове засідання 17.10.2013р. іншого представника, окрім Марковича Я.Ф., суд відхиляє вказане клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач-1 в судовому засіданні 17.10.2013р. проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві (при супровідному вх.№32727/13 від 13.08.2013р.). Ствердив, зокрема, що між позивачем - Комунальним підприємством Міжгірської селищної ради «Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства» та відповідачем-1 в червні 2007 року укладено договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації. Окрім цього, забір води з власного джерела та скид стічних вод здійснюється відповідачем-1 на підставі та відповідно до умов отриманого в березні 2012 року дозволу на спеціальне водокористування на об'єкті водокористування спортивно-оздоровчий комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_1». Зазначив, що послуги водовідведення ним оплачено, кількість стічних вод визначено за кількістю води, що надійшла з комунального водопроводу та власного джерела водопостачання. Відтак, звернення позивача до суду з вимогою про стягнення коштів за безоблікове водокористування, а саме безоблікове водовідведення, є безпідставним, у задоволенні позову просив відмовити.

Відповідач-2 явки повноважного представника в судове засідання 17.10.2013р. повторно не забезпечив, поважності причин неявки суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, оскільки на адресу відповідача-2, зазначену у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи (серія А00 №787477) та за інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (дані веб-сайту Єдиного державного реєстру), а саме: 81115, Львівська область, Пустомитівський район, с.Оброшино, пр.Вольського, буд.6, кв.36, надіслано копії ухвал про відкладення розгляду справи, в тому числі ухвали, якою ПП «Смок» залучено до участі у справі в якості відповідача-2. Однак, вказана кореспонденція знаходиться в матеріалах справи, повернута підприємством зв'язку з відміткою «За зазначеною адресою не проживає». Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Міжгірським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (позивач по справі), 21.12.2012р. проведено обстеження ПП «Смок» - ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_1, по питанню водопостачання та водовідведення, а саме - обстеження басейну та виявлено, що підприємство користується двома джерелами водопостачання - централізованого та власного, на якому встановлено неопломбований лічильник, про що складено відповідний акт (копія знаходиться в матеріалах справи).

За рішенням начальника Міжгірського ВУЖКГ по акту, розраховано втрати (копії розрахунків долучено до матеріалів справи) та виставлено ФО-П ОСОБА_1 (відповідач-1 по справі) рахунок за безоблікове водовідведення (рахунок-фактура №СФ-0000871 від 27.05.2013р.).

Зазначені документи разом із претензією №123 від 27.05.2013р. про сплату 24543,11грн. за безоблікове водовідведення надіслано ФО-П ОСОБА_1 та отримано ним 30.05.2013р., що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Вказана претензія залишена адресатом без відповіді, а заявлена у ній вимога - без задоволення, що зумовило звернення Комунального підприємства Міжгірської селищної ради «Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства» до суду з позовом про стягнення з 24543,11грн., нарахованих за безоблікове водовідведення.

Відповідно до п.3.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. (далі -Правила користування), розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Згідно з п.3.2 вказаних Правил, водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Як вбачається з матеріалів справи, між Комунальним підприємством Міжгірської селищної ради «Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства» (Водоканал за договором) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (абонент за договором) укладено договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації №65 від 01.06.2007р., за яким Водоканал зобов'язався забезпечувати водою та приймати стічні води з наступних об'єктів абонента: будівля басейну АДРЕСА_1 відповідно до умов договору, а абонент - своєчасно оплачувати надані йому послуги та належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі (п.1 договору).

Договір, відповідно до п.8, діє протягом одного року з моменту його підписання. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не виявила наміру внести до нього зміни або доповнення, він продовжується на наступний рік. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази про внесення змін чи доповнень до договору, а також про його розірвання чи припинення дії, суд приходить до висновку, що договір у вказаній редакції чинний на момент вирішення спору по суті та регулює відносини між сторонами.

Відтак, позивачем не доведено, що приєднання ФО-П ОСОБА_1 до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення самовільне.

При вирішенні питання про наявність чи відсутність самовільного користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення зі сторони відповідачів суд виходив з наступного.

Розділом 3 договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначено, що кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями водолічильників, а в разі їх відсутності - за узгодженням з водоканалом за діючими нормами водоспоживання або іншими засобами, передбаченими правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України. Такі положення договору відповідають п.3.14 Правил користування.

Умовами дозволу спеціального водокористування УКР №4806-А/ЗАК від 30.03.2012р. (термін дії дозволу до 30.03.2015р.), виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області ФО-П ОСОБА_1 на об'єкті водокористування спортивно-оздоровчий комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, встановлено ліміти забору води з підземного джерела водопостачання прісної води (свердловина №1-жв), а також загальний ліміт скиду стічних вод у каналізаційні мережі Міжгірського ВУЖКГ.

Окрім цього визначено, що однією з умов спеціального водокористування є забезпечення достовірного обліку водоспоживання.

Згідно з п.5.1 Правил користування, облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Відповідно до п.5.14 Правил користування, усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною

документацією.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 на власне джерело водопостачання встановлено лічильник обліку води заводський номер 200609020596, повірка якого проведена 12.10.2012р., про що зроблено передбачену чинним законодавством відмітку на паспорті лічильника води.

Відтак, використання ФО-П ОСОБА_1 власного джерела водопостачання, в тому числі і скид стічних вод, відповідає умовам спеціального водокористування визначеним у дозволі та не суперечить договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, а отже в діях відповідача-1 відсутні ознаки самовільного користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору оренди споруди №01/03-1 від 01.03.2011р. фізична особа ОСОБА_1 (орендодавець) передав Приватному підприємству «Смок» (орендарю) в строкове володіння і користування об'єкт оренди: нежитлові приміщення площею 2423,32кв.м. (3, 4, 5 поверхи), майно та обладнання, яке є невід'ємною частиною цього договору. Як визначено п.6.2 договору, орендодавець має право спільно з орендарем використовувати об'єкт для ведення господарської діяльності, як суб'єкта підприємницької діяльності, а саме: використовувати загальні площі для ведення діяльності басейну та надання готельних послуг.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що самовільного підключення чи користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення зі сторони відповідача-2 не вбачається, оскільки суб'єктом спеціального водокористування, та абонентом за договором на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації є ФО-П ОСОБА_1, а ПП «Смок» має лише право спільного використання загальних площ для ведення діяльності басейну за договором оренди.

Відповідно до п.3.15 Правил користування, споживачі, що мають власні водозабори і скидають стічні води до мереж централізованого водовідведення, при відсутності засобів обліку стічних вод подають виробнику дані про об'єм та показники якості стічних вод відповідно до умов договору. У випадку ненадання споживачами інформації про обсяг стічних вод плата нараховується за визначеними обсягами водовідведення, зазначеними у договорі. Окрім цього, п.3.16 вказаних Правил визначено, що якщо споживачі мають власні водозабори і у визначений строк не надіслали даних про обсяги скиду стічних вод до мереж водовідведення за попередній місяць або надіслали недостовірні дані щодо обсягів скиду, виробник відповідно до умов договору здійснює розрахунок оплати за скид стічних вод за розрахунками попереднього місяця або за пропускною спроможністю відповідних мереж споживачів. При цьому виробник має право зробити перерахунок за період подання споживачами недостовірних даних в межах строку позовної давності.

Доказів своєчасного подання абонентом до Водоканалу даних про об'єм та показники якості стічних вод в матеріалах справи відсутні, проте скид стічних вод у кількості, що згідно показів лічильника надійшла з власного джерела водокористування, оплачено відповідачем-1, що підтверджується платіжним дорученням №46 від 13.06.2013р. (копія знаходиться в матеріалах справи) та не заперечується позивачем.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов про стягнення коштів за безоблікове водокористування безпідставний, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 21.10.2013р.

Суддя Щигельська О.І.