Рішення № 34241379, 15.10.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18118/13-ц

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Гладун Х.А.,

при секретарях Пацалі А.В., Поклад А.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2013 р. ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 28.01.2013 р. від імені та в інтересах позивача, звернувся до суду з позовом про зміну розміру аліментів з твердої грошової суми в розмірі 10000,00 грн. на встановлену законодавством суму у вигляді частки від отримуваного доходу. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва було задоволено позов ОСОБА_2 та змінено розмір стягнутих з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 25% всіх видів заробітку на 10000,00 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Згідно розпорядження № 23/1-к позивача було прийнято на роботу у Виконавчий секретаріат політради партії «ВО «Батьківщина» на посаду Радника Голови партії ВО «Батьківщина» з 23 травня 2013 р. з посадовим окладом в розмірі 1147 грн. Іншого місця роботи позивач не має, інших доходів не отримує, а тому, сума, що визначена до сплати за рішенням суду щомісяця значно перевищує суму отриманого позивачем доходу. Сплата аліментів у встановленому судом розмірі є неможливим, що є підставою для зміни розміру аліментів. Отже, наявні підстави, передбачені ч. 1 ст. 192 СК України щодо зміни розміру аліментів, визначених рішенням суду. На сьогодні позивач має регулярний дохід, що є підставою для визначення розміру аліментів в частині від доходу. При цьому, згідно ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 128 КЗпП України максимальний розмір аліментів не неповнолітніх дітей не може перевищувати 70% після вирахування із заробітної плати боржника податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість. Зазначив, що працевлаштування позивача на постійну роботу та отримання ним регулярного доходу у вигляді заробітної плати за місцем постійної роботи жодним чином не свідчить про погіршення матеріального стану позивача. Інших підстав для зменшення розміру аліментів позивач не вказує, а тому ні майновий, ні сімейний стан з часу ухвалення рішення, яким визначено розмір аліментів у твердій грошовій сумі не змінився, а відтак підстав для зміни розміру аліментів не має. Надав суду заперечення відповідача проти позову, які долучені до матеріалів справи.

Суд вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши письмові докази по справі, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2013 р. було задоволено позов ОСОБА_2 та змінено розмір стягнутих з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 25% всіх видів заробітку на 10000,00 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 5-7).

Згідно розпорядження № 23/1-к позивача прийнято на роботу у Виконавчий секретаріат політради партії «ВО «Батьківщина» на посаду Радника Голови партії ВО «Батьківщина» з 23 травня 2013 р. з посадовим окладом в розмірі 1147 грн. (а.с. 9).

Згідно довідки «ВО «Батьківщина» від 13.08.2013 р. із заробітної плати позивача на користь відповідача відраховано аліменти у розмірі 25% від заробітної плати, які 09.08.2013 р. в загальній сумі 552,16 грн. за травень, червень, липень 2013 р,. поштовим переказом перераховані на адресу ОСОБА_2 (а.с. 10, 11).

Статтею 180 СК України визначено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно ст. 181 цього ж Кодексу за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і у твердій грошовій сумі.

Стягнення аліментів в твердій грошовій сумі відповідно до ст. 184 СК України визначається в разі коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід або частину доходу отримує в натурі.

При постановленні заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2013 р. про зміну розмір аліментів з частки від заробітку на аліменти у твердій грошовій сумі суд виходив з того, що присуджені рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2011 р. аліменти у розмірі 25% від заробітку (доходу) щомісячно позивач не сплачує, постійного офіційного доходу не має, інших дітей чи непрацездатних осіб на своєму утриманні не має, володіє автомобілями значної вартості, що дає підстави вважати про можливість позивача утримувати свою доньку на рівні, необхідному для її фізичного та духовного розвитку, та брати участі у додаткових витратах на утримання доньки ОСОБА_4.

Отже, на час розгляду справи про стягнення аліментів розмір аліментів було визначено у твердій грошовій сумі, оскільки позивач не мав стабільного заробітку та офіційно не був працевлаштований.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.08.2013 р. вищевказане заочне рішення Печерського районного суду м. Києва залишено без змін. При цьому, з ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що суд першої інстанції визнав правильним визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, так як ОСОБА_1 на час розгляду справи у суді першої інстанції мав заборгованість по сплаті аліментів, постійного заробітку не мав, а витрати на утримання малолітньої доньки сторін обумовлені, зокрема, розвитком здібностей дитини, їх вартості, забезпеченням потреб доньки для її належного розвитку, які позивач в силу свого матеріального стану та можливостей взмозі надавати.

Відповідно до правила ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Доводи позивача, що у нього змінився матеріальний стан, і він став отримувати стабільний дохід у вигляді заробітної плати у розмірі 1147 грн., не свідчить про наявність об'єктивних підстав для зміни розміру аліментів в зв'язку з зміною його матеріального стану.

Інших належних доказів зміни свого матеріального стану чи наявності інших підстав, встановлених ч. 1 ст. 192 СК України, для зміни розміру аліментів, позивачем не надано.

Керуючись ст.ст. 76, 180-182, 184, 192 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208-215, 223, 292, 294 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розмірів аліментів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Х.А. Гладун