Рішення № 34241227, 14.10.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" жовтня 2013 р.Справа № 924/963/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства „Міськтепловодоенергія", м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область

про стягнення 123 619,98 грн., яких 88 728,96 грн. пені, 17 144,32 грн. інфляційних втрат, 17 746,70 грн. 3% річних

За участю представників сторін:

від позивача: Ященко Р.Ю. - за довіреністю №14-51 від 22.03.2013 р.

від відповідача: Семенов С.В. - за довіреністю №3187 від 24.12.2012 р.

Рішення приймається 14.10.2013 р., оскільки в засіданні 09.10.2013 р. оголошувалась перерва.

В засіданні суду 14.10.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 123 619,99 грн., з яких 88 728,96 грн. пені за несвоєчасне здійснення платежів, 17 144,32 грн. інфляційних нарахувань та 17 746,70 грн. 3% річних відповідно до поданих в матеріали справи розрахунків.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання договору № 14/2479/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 р. позивач протягом жовтня 2012 р. та з вересня 2012 р. по грудень 2012 р. поставив відповідачу природний газ обсягом 3 000,069 тис. куб. м. на загальну суму 13 678 174,64 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу від 31.10.11 р. №ЗхмБО, від 31.10.11 р. №4хмБО на загальну суму 1 417 487,28 грн. (за жовтень 2011 р.), від 26.11.12 р. б/н, від 30.09.12 р. б/н на загальну суму 218 584,14 грн. (за вересень 2012 р.), від 27.11.12 р. б/н на суму 2 016 848,81 грн. (за жовтень 2012 р.), від 30.11.12 р. б/н на суму 3 871 762,89 грн. (за листопад 2012 р.) та від 31.12.12 р. б/н на суму 6 153 491,52 грн. (за грудень 2012 р.). Копії вказаних актів додаються. Таким чином, позивачем передано відповідачу природного газу на загальну суму 13 678 174,64 грн.

Позивач вказує, що згідно із п.6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Стверджує, що на момент подачі позову відповідач в повному обсязі сплатив суму основного боргу, однак розрахунки за поставлений природний газ проводились невчасно.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі не виконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору він у безпосередньому порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків суми простроченого платежу.

Згідно поданого в матеріали справи розрахунку, розмір пені складає 88 728,96 грн.

Ч.2 ст.625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу, тому він зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, розмір яких складає 17 144,32 грн. - інфляційні та 17 746,70 грн. - 3% річних згідно поданого розрахунку.

За таких обставин, позивач просить про задоволення позову.

Відповідач у відзиві на позов із позовними вимогами не погоджується, посилаючись на те, що сума інфляційного збільшення боргу розрахована позивачем не у відповідності до листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, а розмір пені підлягає зменшенню господарським судом з наступних підстав.

По-перше, як вбачається зі змісту розрахунку, позивач взяв розмір заборгованості за грудень 2012 року та помножив його на індекс інфляції за цей місяць. Такий метод розрахунку є невірним виходячи з наступного.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) являє собою показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Згідно листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Згідно п.6.1 Договору №14/2479/11 від 30.09.2011 року на купівлю-продаж природного газу остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу.

Таким чином, для розрахунку інфляційного збільшення розміру боргу за поставлений в грудні 2012 року природний газ на суму 6 153 491,52 грн. мають братися до уваги, індекс інфляції за лютий 2013 року та індекс інфляції за березень 2013 року, оскільки остаточний розрахунок за поставлений в грудні 2012 року газ здійснено 18.02.2013 року. Індекс інфляції в цей період складав: в лютому 99,9; в березні 100,0. Сукупний індекс інфляції, при цьому, становить 99.9.

З даного обґрунтовано вбачається факт відсутності інфляційного збільшення заборгованості внаслідок інфляційних процесів.

По-друге. Зважаючи на заявлену вимогу позивача про стягнення пені в сумі 88 728,96 грн. відповідач просить суд зменшити її розмір виходячи з наступних обставин.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій судом береться до уваги: 1. ступінь виконання зобов'язання боржником, 2. майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, 3. інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи повний розрахунок за отриманий від позивача природний газ відповідач здійснив ще 18.02.2013 року.

Відповідач просить врахувати, що позивач внаслідок заборгованості не зазнав збитків, а сам відповідач є збитковим підприємством, що підтверджується наступним. Згідно розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послугу з централізованого теплопостачання, водопостачання, водовідведення, що надана населенню КП „Міськтепловоденергія" станом на 01.08.2013 р. обсяг заборгованості з різниці в тарифах складає 40 690 916,88 грн., що на 2 335 392,36 грн. більше ніж за відповідний період липня 2013 року.

До того ж, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахункам 631, 361, за сім місяців 2013 року підприємство зазнало збитків на 16 490 069,03 грн., збитковість підприємства за попередні роки складає 13 280 710,25 грн. Таким чином загальна збитковість станом на 01.082013 року складає 29 770 779,28 грн. Заборгованість підприємства перед іншими кредиторами станом на 01.08.2013 року складає 36 548 152,63 грн. Заборгованість по сплаті податків, зборів та заробітної плати 5 812 726,98 грн.

Відповідач також вважає, що заслуговує на увагу той факт, що від прийняття рішення про стягнення надміру великого розміру штрафних санкцій будуть порушені інтереси третіх осіб, зокрема споживачів КП „Міськтепловоденергія", що обґрунтовується наступним.

Відповідач є особливим споживачем природного газу, оскільки він є єдиною теплопостачальною та водопостачальною організацією в місті Кам'янець-Подільському, відтак його безперебійна діяльність є стратегічно важливою для міста. У складі споживачів теплової енергії основну частку складає населення, а також бюджетні організації (навчальні заклади, державні установи, інше). Як наголошувалось вище, основною причиною несвоєчасного розрахунку - є невідшкодування заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органом місцевого самоврядування. Крім того, нараховані санкції є значними в порівнянні із завданими позивачу збитками. Стягнення з відповідача пені в повному обсязі матиме наслідком можливих перебоїв в теплопостачанні, централізованому водопостачанні та водовідведенні на території міста Кам'янця-Подільського.

Зважаючи на викладене, враховуючи повне виконання відповідачем зобов'язання з нарахованої позивачем за спірний період суми за поставлений природний газ, наявність дебіторської заборгованості населення, бюджетних установ, підприємств і організацій за спожиту теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, неповне відшкодування місцевим бюджетом збитків, завданих різницею в тарифах на дані послуги, останній просить в позові ПАТ НАК „Нафтогаз України" до КП „Міськтепловоденергія" в частині стягнення інфляційних в розмірі 12 306,98 відмовити, а заявлений до стягнення штраф зменшити на 50%.

Крім того, відповідачем подано також клопотання від 25.09.2013р. про зменшення належної до стягнення пені до 50% з підстав, що викладені у відзиві.

У додатковому письмовому поясненні від 09.10.2013р. відповідач підтримав позицію, яка викладена у відзиві, та додатково зазначає, що позивач безпідставно вказує на прострочену заборгованість за зобов'язаннями жовтня 2011р., оскільки сума проведеної оплати 05.10.2011р. в розмірі 45 023,28 грн. не відповідає дійсній оплаті, яка проведена відповідачем 05.10.2011р. в розмірі 46 411,10 грн.

Також, відповідач наголошує на тому, що оплаті 171 966,78 грн. за поставлений у вересні 2012 року природний газ не могло бути 14.11.12 року, а могло бути лише 27.11.2012 року, як день погодження між сторонами зобов'язань за поставлений в вересні 2012 року природний газ.

Аналогічне стосується і розрахунків штрафних санкцій за зобов'язаннями жовтня 2012 року, оскільки акт приймання-передачі природного газу між сторонами було підписано виключно 27 листопада 2012 року, на дату підписання якого у відповідача була переплата за поставлений природний газ в розмірі 1 237 366,83 грн.

Із врахуванням вищенаведеного, відповідач просить врахувати дані доводи при винесенні рішення по справі.

Представник позивача в засідання суду 14.10.2013р. прибув, позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, не погодився із розрахунком суми пені, 3% річних та інфляційних витрат та подав суду інший розрахунок вказаних нарахувань від 09.10.2013р., який просить врахувати при винесенні судом рішення.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", м.Київ як юридична особа зареєстроване 02.06.1998 р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №303696 серія А01, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки статистики №236500 серія АБ від 25.11.2010 р.

Згідно п.5 Статуту НАК „Нафтобаз України" метою діяльності компанії є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах. Засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України (п.21 Статуту).

Комунальне підприємство „Міськтепловоденергія", м. Кам`янець-Подільський як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджено довідкою статистики від 13.06.2013р. №23-07/1532-6.

30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України", м. Київ (продавець) та Комунальним підприємством „Міськтепловодоенергія", м. Кам'янець-Подільський (покупець) укладено договір №14/2479/11 на купівлю-продаж природного газу (надалі - договір).

Згідно п.п.1.1 договору передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2031 року та в 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями ти іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, (далі - споживачам покупця) та використовується теплогенеруючими, теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати. Продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 14010,0 тис. куб. м. (чотирнадцять мільйонів десять тисяч куб. м). (п.п.1,2, 2.1 договору).

Згідно п.п.3.4, 3.5 договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Кількість теплової енергії, що відпускається для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання визначається окремими приладами обліку теплової енергії, які встановлені у споживача теплової енергії.

Відповідно до п.п.5.1, 5.2 договору передбачено, що ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3023,50 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного гачу за регульованим тарифом та податку на додану вартість.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 023,50 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3 700,76 грн. До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 285,00 гри., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 342,00 грн. Всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортуванням - 3 368,97 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4 042,76 грн.

Вказаним договором передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу. При невиконанні покупцем вимог, передбачених у п.6.1 цього договору, продавець має право обмежити передачу газу покупцеві або припинити передачу газу до повного погашення заборгованості за переданий газ по цьому договору. (п.п.6.1, 6.2 договору).

Згідно п.п.7.1, 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати доставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплаченнх обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

30.09.2011р. сторони підписали додаткову угоду №1 до договору №14/2479/11, згідно якої погодили нову редакцію п. 5.2 договору, а саме: ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3 382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 4 139,57 грн. До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн.

11.10.2011р. сторони підписали Додаткову угоду №2 до договору №14/2479/11, згідно якої п.5.2 договору виклали в новій редакції: ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3 382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 0%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3 449,64 грн.

11.08.2012р. між сторонами підписано Додаткову угоду №3 до договору №14/2479/11, згідно якої внесли зміни в п.п.2.1, 5.1 вказаного договору, а саме: продавець передає покупцеві у 2011р. природний газ в обсязі 360,0 тис. куб. м. та у 2012р. до 4 480 тис. куб.м. Ціна за 100 куб.м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування ПДВ.

10.12.2012р. було підписано додаткову угоду №4 до договору №14/2479/11, згідно якої сторони виклали п.7.2 договору в новій редакції: у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На виконання умов договору №14/2479/11 позивач потягом жовтня 2012р., з вересня по грудень 2012р. поставив відповідачу природний газ обсягом 3 000,069 тис. куб. м. на загальну суму 13 678 174,64 грн., що підтверджуються актами приймання-передачі природного газу: №3хмБО від 31.10.2011р. на суму 45 023,28 грн. №4хмБО від 31.10.2011р. на суму 1 372 464,00 грн., б/н від 26.11.2012р. на суму 171 966,78 грн., б/н від 30.09.2012р. на суму 46 617,36 грн., б/н від 27.11.2012р. на суму 2 016 848,81 грн., б/н від 30.11.2012р. на суму 3 871 762,89 грн., б/н від 31.12.2012р. на суму 6 153 491,52 грн. Вказані акти приймання-передачі природного газу належним чином підписані, скріплені печатками підприємств.

Згідно із банківськими виписками за період з 05.10.2011р. по 18.02.2013р. вартість отриманого відповідачем природного газу сплачена в сумі 13 678 174,64 грн., тому заборгованість по договору на купівлю-продаж природного газу №14/2479/11 від 30.09.2011р. відсутня та не є предметом позову по даній справі.

Оскільки відповідач вчасно не проводив розрахунки за отриманий природний газ, позивачем проведено нарахування пені в сумі 88 728,96 грн. пені, 17 144,32 грн. інфляційних нарахувань та 17 746,70 грн. 3% річних відповідно до поданих розрахунків.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 123 619,98 грн., з яких 88 728,96 грн. пені за несвоєчасне здійснення платежів, 17 144,32 грн. інфляційних нарахувань та 17 746,70 грн. 3% річних в примусовому порядку.

Натомість, відповідачем заявлено письмове клопотання про зменшення пені до 50% в порядку ч.3 ст.83 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності суд враховує таке:

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011р. №14/2479/11 (із врахуванням додаткових угод №1 від 30.09.2011р., №2 від 11.10.2011р., №3 від 01.08.2012р., №4 від 10.12.2012р.), який за правовою природою є договором поставки.

Згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із п.10 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держкомнафтогазу від 01.11.1994р. за №355, розрахунки за газ здійснюються за цінами та в порядку, передбаченому договорами, які укладаються між газопостачальною і газозбутовою організаціями та споживачами, а також між газозбутовими організаціями та споживачами. Термін оплати, порядок нарахування оплати і перевірки правильності нарахування обумовлюється договором між сторонами.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору від 30.09.2011р. №14/2479/11 відповідач проводив оплати на загальну суму 13 678 174,64 грн., проте допустив прострочення, внаслідок чого позивачем нараховано 88 728,96 грн. пені, 17 144,32 грн. інфляційних витрат та 17 746,70 грн. 3% річних.

Щодо правомірності нарахованої позивачем пені та підстав для її стягнення, судом до уваги приймається таке.

Відповідно до ст.199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст.546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2 договору передбачено неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку пені в розмірі 88 728,96 грн., при обрахуванні пені за зобов'язаннями за жовтень 2011р. позивачем не були враховані оплати 05.10.2011р. на суму 46 411,10 грн. (платіжне доручення №20 від 05.10.2011р. на суму 6 415,57 грн. та №10 від 05.10.2011р. на суму 39 995,53 грн.). Відтак, у відповідача по зобов'язанням за жовтень 2011р. за природний газ за період з 05.10.2011р. по 22.11.2011р. відсутнє прострочення в оплаті. Тому, розрахунок пені за вказаний період позивачем проведено невірно.

Що стосується розрахунку пені в розмірі 121,55 грн., які обраховані позивачем за зобов'язаннями по оплаті за вересень 2012р., такий розрахунок судом до уваги також не може бути прийнятий, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, у вересні 2012р. позивачем проведені поставки природного газу, які прийняті відповідачем, згідно двох актів приймання-передачі природного газу, а саме: від 30.09.2012р. на суму 46 617,36 грн. та від 26.11.2012р. на суму 171 966,78 грн. Таким чином, станом на 14.11.2012р. (граничний строк виконання зобов`язань по оплаті), між сторонами був погоджений виключно об'єм природного газу в розмірі 10 000 куб. м. на суму 46 617,36 грн.

Натомість, кінцевим розрахунком за природний газ в сумі 171 966,78 грн., який отримувався відповідачем згідно акту від 26.11.2012р., вважається дата 27.11.2012р., що не узгоджується із розрахунком пені за період з 14.10.2012р. по 23.10.2012р. за зобов'язаннями вересня 2012р.

Що стосується розрахунку пені в сумі 3 740,43 грн. по оплаті за газ, отриманий в жовтні 2012р., судом також враховано, що акт приймання-передачі природного газу було підписано 27.11.2012р., і на дату підписання якого у відповідача була переплата за поставлений природний газ в розмірі 1 237 366,83 грн., що також не враховано у розрахунку пені.

Щодо нарахованої позивачем пені в сумі 20 428,65 грн. по зобов'язаннях відповідача за листопад 2012р., судом також перевірено такі розрахунки на відповідність проведених відповідачем часткових оплат, проте оцінюється критично. При цьому, позивачем при їх обрахуванні не прийнято до уваги суми переплати, проведені відповідачем за попередній період, невірно визначено періоди прострочення.

Із врахування вищенаведеного, судом самостійно проведено нарахування пені по кожному періоду прострочення із врахування подвійної облікової ставки НБ України за час прострочення, за наступною формулою: борг*обл.ставка НБУ*2:365дн.* кільк.дн.простр.=пеня.

граничний строк оплати товару строк розрахунку пені кількість днів прострочки сума до сплати (в грн.)сума пені (в грн.)15.12.2012р. 17.12.2012р. 3 1 981 586,07 2 436,38 22.12.2012р.24.12.2012р.31 907 138,83 2 344,84 29.12.2012р.31.12.2012р.3117 756,032 151,53 01.01.2013р.03.01.2013р.31 249 918,76 2 157,43 05.01.2013р. 08.01.2013р.4947 078,121 556,8412.01.2013р.14.01.2013р. 3783 131,45 965,50 19.01.2013р. 21.01.2013р. 3223 627,16 275,70 При цьому, проведені відповідачем щоденні проплати за період 18.12.2012р. по 21.12.2012р., 25.12.2012р., з 25.12.2012р. по 28.12.2012р., з 04.01.2013р. по 04.01.2013р., з 09.01.2013р. по 11.01.2013р., з 15.01.2013р. по 18.01.2013р. та з 22.01.2013р. по 23.01.2013р., по яких позивачем визначено прострочення платежу в один день, судом оцінюється критично, оскільки при визначенні таких періодів позивачем не враховані суми переплат, здійснених відповідачем (копії банківських виписок додані до матеріалів справи), що не є простроченням в розумінні ч.1 ст.530 ЦК України та ч.1 ст. 612 ЦК України.

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає правомірною вимогу позивача про стягнення із відповідача 11 888,22 грн. пені, в решті 76 840,74 грн. пені суд вважає за необхідне відмовити за безпідставністю. Натомість, доказів на спростування зазначеного, суду не було подано.

Щодо позовної вимоги про стягнення із відповідача 3% річних в сумі 17 746,70 грн., судом до уваги приймається таке.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Дане підтверджується правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 15.11.2010р. №4/720.

Аналізуючи поданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 17 746,70 грн., судом самостійно проведено нарахування 3% річних, враховуючи часткові проплати відповідача та періоди, по яких відбулось прострочення, згідно таких розрахунків:

граничний строк оплати товару строк розрахунку 3% річних кількість днів прострочки сума до сплати (в грн.)сума 3% річних (в грн.)15.12.2012р. 17.12.2012р. 3 1 981 586,07 487,27 22.12.2012р.24.12.2012р.31 907 138,83 468,9629.12.2012р.31.12.2012р.3117 756,03430,30 01.01.2013р.03.01.2013р.31 249 918,76 431,48 05.01.2013р. 08.01.2013р.4947 078,12311,3612.01.2013р.14.01.2013р. 3783 131,45 193,1019.01.2013р. 21.01.2013р. 3223 627,16 55,14 Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає правомірною вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 377,61 грн., в решті 15 369,09 грн. 3% річних суд вважає за необхідне відмовити.

Щодо стягнення з відповідача 17 144,32 грн. інфляційних витрат суд вважає, що при обрахування інфляційного збільшення позивачем не враховано таке.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку суми інфляційних витрат, за зобов'язанням жовтня місяця 2011р. нарахування здійснювалось за період з 16.10.2011р. по 15.11.2011р. при настанні строку оплати починаючи з 14.11.2011р. таким чином, інфляційні втрати позивачем нараховані до періоду настання зобов`язань по оплаті, що є безпідставним .

Також, при обрахуванні інфляційних витрат по зобов'язанням відповідача за листопад місяць 2012р. за період з 16.11.201р. по 15.12.2012р. на суму 3 965,95 грн. та за період з 16.12.2012р. по 15.01.2013р. в сумі 870,00 грн. позивачем також не враховано, що строк плати по таких зобов'язаннях наступив починаючи з 27.11.2012р., тому нарахування інфляційних витрат до настання такого строку, суд вважає безпідставним.

Аналогічною є нарахування позивачем інфляційних за період з 16.12.2012р. по 15.01.2013р. в сумі 12 306,98 грн., оскільки граничним терміном оплати по зобов'язаннях грудня місяця 2012р. є дата 14.01.2013р., тому інфляційні нарахування за вказаний період судом до уваги не можуть бути прийняті судом як належні.

Крім того, при обрахуванні інфляційних витрат судом враховується, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Тобто, врахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання.

Даної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України по аналогічній справі щодо періоду нарахування інфляційних (постанова Вищого господарського суду України від 20.02.2013р. по справі №16/5025/1011/12).

Крім того, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Така позиція викладена у листі Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 №62-97р. При цьому індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

Крім того, позивачем при обрахуванні сум інфляційних за період з листопада 2011р. по вересень 2012 року не прийнято до уваги, що розмір інфляційних втрат в цей період мав від'ємне значення, що свідчить про дефляцію за вказаний період. Неврахування дефляції при визначенні позивачем сум інфляційних втрат є підставою для відмови в позові, що узгоджується із позицією Вищого господарського суду України по аналогічній справі №5023/5287/12 (постанова Вищого господарського суду України від 20.05.2013р.).

Відтак, у позові в частині стягнення з відповідача 17 144,32 грн. інфляційних витрат суд вважає за необхідне відмовити.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення суми пені до 50%, судом до уваги приймається таке.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України встановлено загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України: розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В силу дії ч.1 ст.233 ГК України: у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 ст.83 ГПК України: господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищенаведені норми, суд вважає, що підстави для зменшення неустойки на 50% із врахуванням фактичних обставин справи та поданих доказів, відсутні.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 11 888,22 грн. пені та 2 377,61 грн. 3% річних, всього в сумі 14 265,83 грн. В решті позову щодо стягнення із відповідача 76 840,83 грн. пені, 15 369,09 грн. 3% річних та 17 144,32 грн. інфляційних втрат, необхідно відмовити.

Відповідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", м. Київ до Комунального підприємства „Міськтепловодоенергія", м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область про стягнення 123 619,98 грн., яких 88 728,96 грн. пені, 17 144,32 грн. інфляційних втрат, 17 746,70 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути із Комунального підприємства „Міськтепловоденергія" (32300, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Тімірязєва, 123, код ЄДРПОУ 36588183) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 11 888,22 грн. (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 22 коп.) пені, 2 377,61 грн. (дві тисячі триста сімдесят сім гривень 61 коп.) 3% річних, 285,32 грн. (двісті вісімдесят п'ять гривень 32 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У позові щодо стягнення 76 840,74 грн. пені, 17 144,32 грн. інфляційних втрат та 15 369,09 грн. 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 18.10.2013 р.

Суддя В.В. Магера

Віддруковано 2 прим.

1 - до матеріалів справи,

2- позивачу, вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, згідно заяви простою кореспонд.