Ухвала суду № 34240462, 15.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2715/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Матохнюка Д.Б. Мельник-Томенко Ж. М.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : Ткачук Юрій Георгійович

відповідач (апелянт) : Кундиловська Марія Михайлівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Мелекс" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне сільськогосподарське підприємство "Мелекс" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

22 серпня 2013 року представник позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення та на безпідставність доводів відповідача, що вказує на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі, просила вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка ПСП "Мелекс", код ЄДРПОУ23486107, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період серпень - 2011 року - січень 2012 року. За результатами перевірки був складений акт № 2743/15-3/23846107 від 20.04.2012 року.

У висновках акта перевірки зазначено, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Мелекс" порушило вимоги:

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, абзацу "а" п.200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст.200 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями в результаті чого завищено бюджетне відшкодування на рахунок у банку по декларації за лютий 2012 року на 500000 грн.

- п. 200.1, п. 200.3, абзацу "а" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, підприємством занижено бюджетне відшкодування ПДВ в рахунок зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів всього на суму 801998 грн., в т. ч. за вересень 2011 року в сумі 392698 грн., за жовтень 2011 року в сумі 356773 грн., за січень 2012 року в сумі 10677 грн., за лютий 2012 року в сумі 41850 грн.;

- п. 200.1, п. 200.3, абзацу "б" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2012 року (р.24 декларації за лютий 2012 року) на суму 302594 грн.

Позивачем подано заперечення на вище зазначений акт перевірки, однак відповіддю № 2629/10/15-3 від 10.05.2012 року про розгляд заперечення до акту позапланової виїзної перевірки ПСП "Мелекс", код ЄДРПОУ23486107, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період серпень - 2011 року - січень 2012 року № 2743/15-3/23846107 від 20.04.2012 року висновки позапланової виїзної перевірки залишено без змін.

На підставі акту № 2743/15-3/23846107 від 20.04.2012 року ДПІ у м. Хмельницькому винесене податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0000382307 від 23 липня 2012 року. Зазначене податкове повідомлення - рішення позивачем оскаржувалося в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги ДПС в Хмельницькій області скасовано податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0000912307 від 23 липня 2012 року в сумі зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ 41850 грн. та в сумі 10462 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги приватного сільськогосподарського підприємства "Мелекс", суд першої інстанції виходив з того, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки висновки перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, є необґрунтованими.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення форми "В1" № 0000912307 від 23 липня 2012 року слугував висновок податкового органу про безпідставне заявлення до бюджетного відшкодування ПДВ у лютому 2012 року у розмірі 500000 грн. та збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2011 р., жовтень 2011 р., січень 2012 р.

Колегія суддів вважає дану позиції податкового органу необґрунтованою, з огляду на наступне.

Відповідно до п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом положень статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість виникає в разі придбання товару, що підтверджене податковими накладними.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

В період серпень 2011 року, жовтень 2011 року, січень-лютий 2012 року позивачем здійснено експорт продукції за яку здійснено розрахунки, що підтверджується актом перевірки, додатками до нього та банківськими виписками наданими позивачем.

З урахуванням задекларованого податкового кредиту з серпня 2011 року по січень 2012 року позивач в розділі ІІІ декларації за січень 2012 року визначив від'ємне значення 922061 грн., що включене до складу податкового періоду наступного звітного періоду. Декларація за лютий 2012 року містить від'ємне значення у розмірі 963911 грн., частину якого у розмірі 500000 грн. позивачем подано до відшкодування.

Колегія суддів не погоджується із доводами апелянта про відсутність права позивача на відшкодування сум ПДВ за наявності від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, що виник за рахунок діяльності підприємства та декларування за попередні періоди зокрема серпень-жовтень 2011 року.

Право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо суми, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді, за умови правомірного та обґрунтованого формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ у відповідних податкових періодах. Інших умов або обмежень для отримання права на бюджетне відшкодування Законом не встановлено.

Аналізуючи вказані положення Податкового кодексу України можна дійти висновку, що законодавець не ставить для платника податків обов'язкової умови заявляти до бюджетного відшкодування від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду виключно в наступному податковому періоді. Натомість, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в межах строку, встановленого п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

Відповідно до поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість, залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 963911 грн., частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), а тому позивачем в лютому 2012 року правомірно заявлено суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 500000 грн.

З огляду на вказані обставини, відсутні підстави вважати, що різниця між вірно визначеними сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту є завищеною на суму корегування податкового зобов'язання в бік його зниження, що свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу в цій частині та протиправність, прийнятого на їх підставі рішення.

Таким чином, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо підтвердження наданими позивачем податковими накладними сум податку, сплачених покупцем у вартості товарів/послуг, придбаних у вказані періоди.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Матохнюк Д.Б.

Мельник-Томенко Ж. М.