Постанова № 34236003, 16.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

lass="fs115">П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 вересня 2013 року м.Київ №826/11129/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІВІТІС" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі – ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.06.2013 №0001382220, №0001372220,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано помилковістю висновків перевірки, результати якої і спірне гро-шове нарахування не відповідають вимогам податкового законодавства щодо порядку фор-мування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ та наданим до перевірки документам фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ "МЕТРОС".

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених підстав.

Відповідач заперечень чи інших матеріалів до судового засідання не надав, явку свого представника до судового засідання не забезпечив, причин чого суду не повідомив, у зв'язку з чим і згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд у письмовому провадженні

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 01.06.2013 №779 та відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з правильності обчислення ПДВ та податку на прибуток за період з 01.07.2012 по 31.07.2012 по взаємовідносинах з ТОВ "МЕТРОС", за результатами якої відповідачем складено акт від 10.06.2013 №2/22-20/37933043 і винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 27.06.2013 №0001382220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 39584 грн. (у т.ч.: основний платіж – 31667 грн., штраф – 7917 грн.);

- від 27.06.2013 №0001372220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 41563 грн. (у т.ч.: основний платіж – 33250 грн., штраф – 8313 грн.).

Спірне грошове нарахування здійснено у зв'язку з порушенням позивачем п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК, внаслідок чого, як зазна-чено в акті, позивачем занижено податок на прибуток за 3 квартал 2012р. на суму 33250 грн. та ПДВ за липень 2012р. на суму 31667 грн.

Згідно з актом зміст порушень полягає у тому, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту вказаних звітних періодів ПДВ на суму 31666,67 грн. та відніс до складу валових витрат суму 158333 грн. Висновок про порушення обґрунтовано неможливістю проведення зустрічної звірки ТОВ "МЕТРОС" та тим, що ТОВ "МЕТРОС" мав взаємовідносини з контрагентами-постачальниками, які мають ознаки фіктивності та засновники і керівники яких не мають відношення до діяльності цих підприємств. У зв'язку з цим відповідачем зроблено висновок про недійсність первинних документів ТОВ "МЕТ-РОС", а правочини між позивачем і ТОВ "МЕТРОС" не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень.

Під витратами відповідно до пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподат-кування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення плат-ником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ве-дення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това-рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко-вою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9) та які повинні містити обов’язкові реквізити первинних документів, визначені у ч.2 ст.9.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено прид-банням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою і підтверджується матеріалами справи, позивачем відображено в податковому обліку з податку на прибуток та з ПДВ результати фінансово-господарських відносин з ТОВ "МЕТРОС" та задекларовано в складі валових витрат за 3 квартал 2012р. 158333 грн. і в складі податкового кредиту з ПДВ за липень 2012р. 31667 грн., нарахованих у зв'язку з придбанням у ТОВ "МЕТРОС" товарів (прилади бачення, переми-качі, манометри) згідно з основним договором поставки товару від 02.07.2013 №02/07-12.

Згідно з наявною у справі копією вищевказаного договору ТОВ "МЕТРОС" (Поста-чальник) зобов'язується поставити товар, а позивач (Покупець) зобов'язується прийняти вка-заний товар окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно пого-джуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору. Поставка товару здійснюється партіями. Кількість, номенклатура та ціна товару в партії визначається виходячи із замовлення Покупця з урахуванням наявності товару на складі Постачальника. Кількість, номенклатура та ціна товару вказуються у рахунку-фактурі та накладній, які надає Постачальник на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною цього договору.

Перевіркою встановлено, що на виконання договору Постачальником виписано, а По-купцем прийнято видаткові накладні, визначеного асортименту, кількості та ціни:

- від 03.07.2012 №0307/1 на суму 32750 грн. (у т.ч. ПДВ – 5458,33 грн.),

- від 03.07.2012 №0307/2 на суму 32750 грн. (у т.ч. ПДВ – 5458,33 грн.),

- від 03.07.2012 №0307/20 на суму 39000 грн. (у т.ч. ПДВ – 6500 грн.),

- від 10.07.2012 №1007/1 на суму 10300 грн. (у т.ч. ПДВ – 1716,67 грн.),

- від 10.07.2012 №1007/2 на суму 8200 грн. (у т.ч. ПДВ – 1366,67 грн.),

- від 23.07.2012 №2307/1 на суму 40200 грн. (у т.ч. ПДВ – 6700 грн.),

- від 23.07.2012 №2307/2 на суму 26800 грн. (у т.ч. ПДВ – 4466,67 грн.),

а також податкові накладні:

- від 03.07.2012 №8 на суму 32750 грн. (у т.ч. ПДВ – 5458,33 грн.),

- від 03.07.2012 №9 на суму 32750 грн. (у т.ч. ПДВ – 5458,33 грн.),

- від 03.07.2012 №10 на суму 39000 грн. (у т.ч. ПДВ – 6500 грн.),

- від 10.07.2012 №38 на суму 10300 грн. (у т.ч. ПДВ – 1716,67 грн.),

- від 10.07.2012 №37 на суму 8200 грн. (у т.ч. ПДВ – 1366,67 грн.),

- від 23.07.2012 №107 на суму 40200 грн. (у т.ч. ПДВ – 6700 грн.),

- від 23.07.2012 №108 на суму 26800 грн. (у т.ч. ПДВ – 4466,67 грн.).

Також, позивачем до перевірки та до суду надано рахунки ТОВ "МЕТРОС" на оплату від 03.07.2012 №307/1, №307/2 і №307/3, від 10.07.2012 №1007/1 і №1007/2, від 23.07.2012 №2307/1 і №2307/2 на загальну суму 190000 грн. та банківські виписки за 05.07.2012, 10.07.2012, 23.07.2012, 17.09.2013 про здійснення позивачем оплати в загальному розмірі 190000 грн. Перевіркою встановлено відсутність дебіторської/кредиторської заборгованості.

Як вбачається, до перевірки позивач надав необхідні первинні документи на підтвер-дження валових витрат в сумі 158333 грн. і податкового кредиту з ПДВ в сумі 31667 грн. Відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників валових витрат і податкового кредиту по операціям з ТОВ "МЕТРОС", перевіркою не встановлено.

Під час розгляду справи судом встановлено, що господарський договір недійсним (фіктивним) в судовому порядку не визнавався, зміст господарських зобов'язань з поставки товарів (стрічок транспортних і норієвих) не суперечить вимогам національного законодав-ства. Первинні документи містять необхідні дані, що підтверджують факти господарських операцій і дозволяють ідентифікувати господарські операції, та відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 201.1 ст. 201 ПК. Дійсність вказаних первинних документів підтверджується тим, що ТОВ "МЕТРОС" в установленому порядку було зареєстрованим платником ПДВ.

Під час розгляду справи судом встановлено також, що товар придбавався позивачем для подальшої його реалізації ДП "Київський бронетанковий завод" відповідно до договору поставки від 03.01.2013 №03-01/1. Судом досліджено наявні у справі засвідчені копії рахун-ків на оплату, видаткових і податкових накладних, виписаних позивачем у зв'язку з поста-чанням товарів на виконання вищевказаного договору, довіреностей на одержання товарів від ТОВ "ДІВІТІС".

В ході розгляду справи відповідач не спростовують належність, допустимість і достат-ність доказів позивача та обставин, які ними підтверджуються.

Суд вважає необґрунтованими і не бере до уваги посилання відповідача на неможли-вість проведення зустрічної звірки ТОВ "МЕТРОС" у зв'язку з відсутністю останнього за своїм місцезнаходженням, оскільки дана обставина не є належним і допустимим доказом відсутності фінансово-господарських відносин між позивачем і ТОВ "МЕТРОС" та не спростовує правове значення складених за такими операціями первинних документів, а тому не є підставою для неврахування відповідачем наданих позивачем до перевірки первинних документів. Посилання на відсутність

Також, суд вважає необґрунтованими і не бере до уваги загальні і неконкретні поси-лання на діяльність контрагентів-постачальників ТОВ "МЕТРОС", учасником взаємовід-носин з якими позивач не був та які не стосується обставин даної справи.

Інших заперечень і конкретних доказів відсутності реальності господарських операцій та спростування доводів і доказів позивача відповідач в акті не зазначив і суду не надав.

Таким чином, оцінюючи докази по справі, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які відповідно ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійснення господарських операцій з придбання товарів, а також правильності обчислення і повноти нарахування валових витрат і податкового кредиту по операціям з ТОВ "МЕТРОС".

Відповідач не надав належної оцінки поданим до перевірки документам, натомість допустив відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних при-пущень перевіряючих, які належним чином встановлені і доведені не були, внаслідок чого висновки відповідача про заниження позивачем ПДВ є необ'єктивними, нормативно необґрунтованими і документально не підтвердженими.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, ПК і в достатній мірі підтверджені нада-ними до суду доказами. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підста-вою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового і цивільного законодавства, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 05.04.2013 №0002402220 та від 17.06.2013 №0003582220, що є підставою для визнання їх протиправними і скасування та задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІВІТІС".

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби від 27.06.2013 №0001382220, №0001372220.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІВІТІС" судо-вий збір у сумі 811,47 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко