Постанова № 34236001, 26.09.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року Справа № 814/3882/13-а

м. Миколаїв

09:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 до відповідача:Фірми «БІБ» Малого колективного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ Фірма «БІБ», вул. Бузника, 3, кв. 7, м. Миколаїв, 54027 про:стягнення податкового боргу в сумі 1020 грн.,В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - ДПІ або позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з ТОВ Фірма «БІБ» (надалі - Товариство або відповідач) податкового боргу в сумі 1020 грн.

26.09.2013 представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (ар. с. 27).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі (ар. с. 21-24), яка була направлена відповідачу за адресою, що, згідно з наданими позивачем відомостями із ЄДР щодо юридичної особи (ар. с. 5-6), є місцезнаходженням Товариства, повернулась до суду без вручення адресату. Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка на вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, наслідком повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, за умови, що він був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду і не повідомив суд про причини неприбуття, є розгляд справи.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

25.08.1994 Товариство було взято на облік в якості платника податків за № 1314041400682, що підтверджується довідкою від 23.08.2013 (ар. с. 7).

25.01.2013 позивачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за півріччя 2012 року, за результатами якої був складений Акт № 369/151/13851716 (надалі - Акт від 06.02.2013, ар. с. 10-11).

Відповідно до висновків Акта від 06.02.2013, ДПІ податковим повідомленням-рішенням від 04.03.2013 № 0000151501 (ар. с. 12) збільшила суму грошового зобов'язання Товариства з податку на прибуток на 1020 грн.

Податкове повідомлення-рішення Товариству не було вручено. Як вказано у пункті 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, визначеного контролюючим органом, є день закінчення процедури адміністративного оскарження (підпункт 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України). Як вказано у підпункті 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення, у разі, коли така скарга не була подана.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення Товариство не надало.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

21.04.2011 позивач направив відповідачу податкову вимогу № 310 (ар. с. 13, 16), яка була направлена на адресу відповідача, але була повернута до органів ДПІ без вручення (ар. с. 16).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фірми «БІБ» Малого колективного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю, вул. Бузника, 3, кв. 7, м. Миколаїв, 54027 (відомості про банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 13851716) на користь держбюджету (банківські реквізити: Держбюджет Заводського району м. Миколаєва, р/р 34128999700003, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 37992781) податковий борг в сумі 1020 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна