Постанова № 34235983, 21.10.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ/FONT>

21 жовтня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/2062/13-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш Віталій Олександрович, розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Чернівецького обласного Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експріелтсервіс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (позивач) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експріелтсервіс" (відповідач) адміністративно-господарські санкції в сумі 5597,93 грн. та пеню у розмірі 257,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі поданої підприємством звітності форми 10-ПІ "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів" середньооблікова чисельність штатних працівників в 2012 році на підприємстві інвалідів становила 0 чоловік, в той час коли встановлений норматив складав 1 чоловік. Таким чином, відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити до 27.09.2013 року адміністративно-господарські санкції у розмірі 8752,38грн., проте частково сплатив лише 3154,57 грн. Таким чином, на момент звернення до суду з позовом, заборгованість відповідача по сплаті адміністративно-господарських санкціях становить 5597,93грн. та пені у рогзмірі 257,14грн.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 1832 КАС України, на адресу відповідача, яка вказана у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на адміністративний позов або заяву про визнання позову. Ухвалу відповідач отримав 08.10.2013 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення проте, вказаним правом не скористався. Заперечення або заяву про визнання позову протягом строку встановленого судом не надано, тому справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік №1441 від року форми № 10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в 2012 році становила 24 чоловік (и), з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) значиться 0 чоловік (и), в графі кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" значиться 1 чоловік. В графі фонд оплати праці штатних працівників зазначено 210057,16грн., в графі середньорічна заробітна плата штатного працівника зазначено 8752,38 грн., в графі сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 8752,50 грн. (а.с. 3).

Сума заборгованості підтверджується розрахунком адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та пені з 15.04.2013 року за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій, відповідно до якого, станом на 27.09.2013 року, за відповідачем рахується залишок несплаченого боргу по адміністративно-господарським санкціям в розмірі 5597,93грн. (з врахуванням самостійно сплачених відповідачем адміністративно-господарських санкцій -3154,57грн.) та нарахованої пені в розмірі 257,14грн. (а.с.2)

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875-XII (Закон № 875-XII ) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, –у кількості одного робочого місця.

P class="ps4">Відповідно до вимог ч. 2 вказаної статті Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 5 ст. 19 Закону № 875-ХІІ виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з ст. 21 Кодексу законів про працю України, результатом працевлаштування є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку інвалідом) та власником підприємства або уповноваженим ним органом, тобто безпосереднє працевлаштування інваліда здійснюється підприємством.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 8 ст. 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України. Так, пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, передбачено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити на рахунок Фонду суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у розмірі 8752,38 грн. Проте відповідачем лише частково сплачена вказана заборгованість на суму 3154,57 грн. Таким чином сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, що належить до сплати відповідачем становить 5597,93грн.

Згідно з ч.2 ст.20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. У зв’язку з цим на момент звернення до суду сума пені, яка підлягає стягненню, становить 257,14 грн.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.

Оскільки позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відповідач не надав заперечень чи доказів відсутності боргу, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 4 ст. 94 КАС України визначено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об’єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 1832 цього Кодексу.

Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 1832, 256 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експріелтсервіс" (вул. Руська, буд. 12, м. Чернівці, Чернівецька область, ідент. код - 21437126, р/р 26001001320122, МФО 300528 ПАТ ОТБ Банк) на користь Чернівецького обласного Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2012 рік в розмірі 5597,93грн. та пеню в сумі 257,14 грн.

3. Копії постанови направити сторонам.

4. Постанова підлягає негайному виконанню.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 183-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Григораш