Постанова № 34235696, 01.10.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року Справа № 814/3759/13-а

м. Миколаїв

16:10

Миколаївський оружний адміністративний суд у складі головуючого судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 до відповідача:Приватного акціонерного товариства «Авто Техсервіс», вул. Комсомольська, 99, м. Миколаїв, 54008 про:стягнення податкового боргу в сумі 21598,13 грн.,В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - ДПІ або позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авто Техсервіс» (надалі - Товариство або відповідач) податкового боргу в сумі 21598,13 грн.

01.10.2013 представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (ар. с. 24-25).

Відповідач про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (ар. с. 19, 23), проте представника в судове засідання не направив, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не подав, заява відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження до суду не надходила. Враховуючи повторне неприбуття відповідача, суд вирішив справу на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини 6 частини 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу було розглянуто у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

20.01.1994 Товариство було взято на облік в якості платника податків за № 119294955, що підтверджується довідкою від 27.11.2012 (ар. с. 5).

04.02.2013 відповідач подав податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій визначив річну суму орендної плати - 100743,95 грн. в тому числі за травень і червень 2013 року - 16790,66 грн. (ар. с. 6-7). Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України). Таким чином відповідач мав сплатити суму податкового зобов'язання не пізніше 30.06.2013 (за травень 2013 року) і не пізніше 30.07.2013 (за червень 2013 року).

15.05.2013 позивачем було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належного до сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю, за результатами якої був складений Акт № 1377/153/19294955 (надалі - Акт від 15.05.2013, ар. с. 9). На підставі вказаного акта ДПІ податковим повідомленням-рішенням від 31.05.2013 № 0002891503 (отримано 03.06.2013, ар. с. 8) нарахувала до сплати грошове зобов'язання в сумі 4664,56 грн. Доказів оскарження вказаного рішення Товариство суду не надало.

За несвоєчасну сплату орендної плати за земельні ділянки ДПІ нарахувала Товариству пеню в сумі 142,91 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк грошового зобов'язання є податковим боргом.

Доказів сплати суми податкового боргу Товариство не надало.

05.10.2012 позивачем було вручено директору Товариству податкову вимогу від 01.10.2013 № 463 (ар. с. 14).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авто Техсервіс», вул. Комсомольська, 99, м. Миколаїв, 54008 (відомості про банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 23618961) на користь держбюджету (банківські реквізити: Держбюджет Заводського району м. Миколаєва, р/р 34128999700003, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 37992781) податковий борг в сумі 21598,13 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна