Постанова № 34235523, 16.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м.Сімферополь

16 жовтня 2013 р. 13:12

Справа №801/9117/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Захаровій М.В., розглянув у відкритому судовому адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос"

до Державної податкової інспекції у м.Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними дій.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Кронос» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушта про визнання протиправними дії щодо зменшення задекларованого залишку від’ємного значення з ПДВ за червень 2013 року на суму 3 869 685 грн., та по зменшенню податкового кредиту за червень 2013 року на суму 9059 грн.

Позов мотивовано безпідставними висновками акту камеральної перевірки ДПІ від 20.08.13 даних задекларованих підприємством у податковій декларації з ПДВ за червень 2013р. Зазначенні дії, на думку позивача, є протиправними оскільки вказані вище суми ПДВ є неузгодженими на підставі норм ПК України та не прийнято до уваги дотримання підприємством положень ст.ст.201 п.201.10, 198.6 ПК України при формуванні ПДВ.

Позивач до суду не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач до суду свого представника не направив, повідомлений належним чином, клопотань не надав. >

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, зібрані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.

ТОВ «Кронос» зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим 06.11.2001р. (ідентифікаційний код юридичної особи 31395365), з знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Алушті ГУ Міндоходів в АРК та є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивач з податку додану вартість за червень 2013 року, за результатами якої складено акт №104/22.3/31395365 від 20.08.2013 року (далі–Акт).

За висновками даного акту встановлено порушення п.200.1, 200.3, ст.200 розділу V ПК України та п.п.п. 4.6.6, 4.6.7, п.п.4.6, п.4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228 (далі – Порядок №1492), а саме: не дотримано порядок включення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24), у наслідку чого зменшено від’ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Отже, підприємством не зменшено у податковій звітності з ПДВ за червень 2013р. залишок від’ємного значення за результатами перевірки у сумі 3 869 685 грн.

Також, підприємством у декларації з ПДВ за червень 2013р. завищено суму податкового кредиту по р.10.1 декларації у сумі 45333 грн., у тому числі ПДП 9059 грн. та неправомірно проведено коригування податкового кредиту по р.16.1, 16 на зменшення у сумі – 39987 грн., ПДВ – 7999 грн., внаслідок порушення п.201.10 ПК України. Загальна сума завищення податкового кредиту за червень 2013р. складає 1061 грн. ПДВ.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем податкові повідомлення-рішення про зменшення позивачу розміру залишку від’ємного значення суми ПДВ не приймалося.

Досліджуючи обґрунтованість звернення позивача до суду з вимогами про визнання протиправними дії по зменшенню задекларованого залишку від’ємного значення ПДВ у червні 2013р., суд встановив таке.

Так, позивачем 22.07.2013 року подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2013р., у якій він самостійно визначив залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) в розмірі 3 869 685 грн., визначений позивачем як різниця між залишком від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22) та сумою, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23).

При цьому, збільшення або зменшення залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу (рядок 21.3) позивачем не відображено.

Також, позивачем у порушення Порядку №1492 в р.10.1 декларації завищено суму ПДВ 9059 грн. за проведення операції з придбання товарів та р.16.1 коригування згідно зі ст.192 розділу V ПК України обсягу придбання та податкового кредиту, який було включено у р.10.1 декларації на суму ПДВ 7998 грн.

Відповідно до п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України (тут і далі по тексту нормативно - правові акти в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.ONT>

Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, саме ПК України встановлює порядок дій посадових осіб при проведенні перевірок, їх види, підстави їх проведення та порядок оформлення результатів перевірок.

Право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено п.75.1 ст.75 ПК України, при цьому зазначено, що камеральні перевірки проводяться органами держаної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.75.1.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

У п.86.2 ст.86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки,встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім того, на виконання вимог ПК України листом ДПА України від 21.06.2011 року №17197/7/15-0617 “Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів” також зазначено, що під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:

1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:

- арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);

- даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї;

2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;

4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;

5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок;

6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних);

7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Суд зазначає, що положення ст.58.1 ПК України визначають, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Крім того, норми ст.86.7 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Суд зазначає, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

З урахуванням положень Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, акт перевірки – це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм систематизованого викладу доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби.

Зокрема, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства в акті перевірки викладається зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначається період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, додаються письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначаються первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Опис виявлених перевіркою порушень податкового законодавства міститься у висновку акту перевірки.

Тобто відповідачем при складанні акту перевірки відображується аналіз стану первинних документів бухгалтерського і податкового обліку платника податків на предмет відповідності їх вимогам чинного законодавства. Вказаний аналіз є виключною точкою зору органу податкової служби та ґрунтується на результатах дослідження (перевірки) усієї сукупності факторів, які можуть вплинути на вірне визначення платником податку сум податкового зобов’язання, від’ємного значення, бюджетного відшкодування та інш., з зазначенням змісту порушення, його наслідків, причинного зв’язку та посиланням на відповідні докази, на підставі яких зроблені відповідні висновки контролюючого органу.

Вказане не призводить до виникнення у суб’єкта господарювання прав або обов’язків, будь-яких юридичних наслідків, оскільки містить лише опис вчинених дій та матеріали, докази, які на це вказують.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд констатує, що дії контролюючого органу по зазначенню в акті перевірки виявлених порушень не можуть спричиняти виникнення будь-яких прав та обов'язків платника податків, з огляду на що спірні правовідносини та право, що підлягає судовому захисту – відсутні.

Відповідач за наслідками складеного акту камеральної перевірки повинен визначити суму грошового зобов’язання підприємству, враховуючи виявленні порушення під час дослідження повноти і правильності відображення даних податного обліку позивача у відповідній декларації з ПДВ та надсилати (вручити) податкові повідомлення-рішення, у порядку визначеному ст. 58 цього Кодексу.

Лише податкові повідомлення-рішення ДПІ, як рішення суб’єкта владних повноважень у розумінні ст.ст.2,3 КАС України, що спричиняють певні правові наслідки для позивача, як платника податків, можуть бути оскарженні у спосіб і порядок визначені нормами КАС України.

Приймаючи до уваги дослідженні фактичні правовідносини, які склалися між сторонами і докази надані ними під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що відповідач у наслідку своїх дій щодо складання акту камеральної перевірки декларації з ПДВ за червень 2013р. позивача та викладення відповідних висновків про зменшення залишку від’ємного значення з ПДВ у сумі 3 869 685 грн. та зменшення податкового кредиту у сумі 9059 грн. за червень 2013р. законних прав та інтересів ТОВ «Кронос» не порушив, а тому заявлений позив є безпідставним, у задоволенні якого необхідно відмовити.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.10.2013р. оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.163 КАС України постанову у повному обсязі складено 18.10.2013р.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.