Постанова № 34235491, 04.10.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2013 р. Справа № 821/2351/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватра-Південь" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ватра-Південь" (позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0005721503, 0005731503 від 16.05.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 42723 грн. та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 9637 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення прийняті всупереч податкового законодавства та без урахування положень законодавства та Конституції України.

Представник позивача Кравченко Д.В. подав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (відповідач) подав витребувані судом документи та заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив.

Підприємство ТОВ "Ватра-Південь" зареєстровано платником податку на додану вартість 17.07.2009.

Позивачем по декларації з ПДВ за лютий 2013 року включено в реєстр отриманих та виданих податкових накладних податкову накладну від 25.02.12 №б/н на загальну суму 600000 грн. (в т.ч. ПДВ 100000 грн.), отриману від ТОВ "Хладомир". Також відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Ватра - Південь" до декларації за лютий 2013 року надано додаток 8 (заява про відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) та зазначено податкову накладну №б/н від 25.02.13. ТОВ "Хладомир" податкову накладну не зареєструвало в ЄРПН.

ТОВ "Ватра-Південь" листом від 20.03.13 № 35 надало до податкової інспекції акт приймання - передачі від 10 січня 2013 р., згідно якого ТОВ "Хладомир" (ліцензіар) передано ТОВ "Ватра-Південь" (Ліцензіат) об'єкт права інтелектуальної власності (матеріальний носій CD диск, на якому втілено Твір) у власність ліцензіата ТОВ "Светотехника - Херсон".

17.04.13 головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у м. Херсоні Чураковою О.М. складено акт камеральної перевірки ТОВ "Ватра-Південь" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Хладомир" за лютий 2013 року, з якого вбачається, що ТОВ "Ватра-Південь" неправомірно сформовано податковий кредит по декларації з ПДВ за лютий 2013 року. Дані камеральної перевірки свідчать про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2013 року на суму 34178 грн.

ДПІ посилається на приписи Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV про те, що первинний документ - це документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно п. 1 та 2 ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Акт приймання - передачі від 25 лютого 2013 р. має підпис директора ТОВ "Ватра-Південь" Кравченко Д.В. та відбитки печатки ТОВ "Хладомир" та ТОВ "Ватра-Південь", але в тексті акту замість позивача вказано інше підприємство ТОВ "Светотехника-Херсон". У вищевказаному акті не відображено обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції. У зв'язку з вищевикладеним, на думку податкової інспекції, акт приймання - передачі матеріального носія з комерційним найменуванням від 25.02.12 № б/н не відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Крім того, податкова інспекція вказує на порушення п. 201.10 статті 201 Кодексу, оскільки ТОВ "Ватра-Південь" не надано документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг.

В ході перевірки встановлено, що на дату надання декларації з ПДВ ТОВ "Ватра- Південь" за лютий 2013 року (надана 20.03.13) свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Хладомир" анульовано 19.03.13 у зв'язку з неподанням звітності за період березень, травень-грудень 2012 року, січень 2013 року та не декларує податкові зобов'язання згідно проведеної операції. Платник має стає "7" - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Відповідач дійшов до висновку про неправомірність включення до податкового кредиту декларації з ПДВ за лютий 2013 року суму 100 тис. грн.

Відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України. За висновками перевірки ДПІ у м. Херсоні прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.05.13 № 0005721503, 0005731503 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 34178 грн. та застосування штрафу в сумі 8545 грн. та про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 9637 грн.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.п. 201.4 ст.201 ПКУ накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Згідно п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів (послуг) платник податку - продавець товарів (послуг) зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку не додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення сумі податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Аналогічні приписи містить наказ Мінфіну від 01.11.2011 № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", в якому зазначено, що «податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну ... покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг".

Платники ПДВ, які подають податкову звітність в електронній формі, копії документів згідно з вимогами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу подають окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді, з дотриманням граничних термінів подання податкової звітності.

Позивач не заперечує того, що наданий відповідачу акт приймання-передачі складено з помилкою, але вважає її несуттєвою та такою, що не позбавляє акту сили документа бухгалтерського обліку. Такі доводи позивача не відповідають викладеним вище вимогам, які пред'являються до первинних документів, оскільки акт має суперечливі реквізити назви підприємства, від імені якого складено документ; не зазначений обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції. Крім того, позивач не направив разом з актом платіжний документ щодо оплати вартості переданого матеріального носія. Таким чином, позивачем не виконані умови включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість без наявності належним чином зареєстрованої податкової накладної.

ДПІ подано докази того, що ТОВ "Хладомир" відсутнє за юридичною адресою, не подавало декларації з ПДВ з травня 2012 року, а отже, не декларувало та не сплачувало податкове зобов'язання в сумі 100000 грн. з операції продажу позивачу матеріального носія, на якому втілено твір, це акти камеральних перевірок ТОВ "Хладомир" від 08.11.12 № 2486/15-3/32021973, від 04.03.11 № 1431/15.3/32021973, податкові повідомлення-рішення від 16.05.13 № 0005801503, 06.12.12 № 0005211503. Таким чином, податковий кредит позивача не кореспондується з податковими зобов'язаннями продавця - ТОВ "Хладомир".

ПКУ передбачено, що однією з обов'язкових підстав для включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України, це випливає з поняття платника податку на додану вартість, як особи, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. ПКУ встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням цього податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. Право на відшкодування виникає лише при фактичному надходженні податку на додану вартість до Державного бюджету України від платника податку - продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та нарахування покупцем податку в ціні товару.

Ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що ТОВ "Хладомир" не подає податкової звітності, а тому не декларує взагалі ніяких податкових зобов'язань.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним спірного рішення .

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Судові витрати відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Ватра-Південь" в задоволенні позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1