Постанова № 34235348, 16.10.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5485/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі судового засідання - Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Кольчика С.Ф.,

представника відповідача - Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Говтва" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2013 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Говтва" (далі по тексту - СТОВ "Говтва", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - Полтавська ОДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2013 №0000512200, №0000522200, №0002511701 та від 25.07.2013 №0004011701.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на помилковість висновків Полтавської МДПІ Полтавської області ДПС, правонаступником якої є Полтавська ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, викладених в акті перевірки №560/220/13952156 від 22.04.2013, щодо порушення ним вимог пункту 187.1 статті 187, пунктів 209.2, 209.6 та підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по загальній декларації на суму 545707,76 грн та завищено бюджетне відшкодування на суму 5006,00 грн. Позивач вважає, що сільськогосподарська продукція рослинництва, вирощена платником фіксованого сільськогосподарського податку на будь-яких використовуваних ним земельних ділянках, у тому числі орендованих, незалежно від стану державної реєстрації відповідних орендних договорів, не може оподатковуватися за іншими правилами, ніж у режимі фіксованого сільськогосподарського податку. Вказує на правомірність віднесення до податкових зобов'язань суми ПДВ по отриманій передоплаті за правилом першої події у скороченій декларації, на підставі пункту 187.1 статті 187 ПК України. Також позивач заперечує допущення порушення підпункту "а" пункту 176.2 статті 176, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України та заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 14173,02 грн, оскільки працівникам підприємства нараховувався дохід у саме грошовому виразі, а при виплаті доходу фізичним особам за реалізовані майнові паї СТОВ "Говтва" не повинно виступати податковим агентом.

Представники позивача в ході розгляду справи підтримували позовні вимоги, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні, з підстав, викладених в письмових запереченнях №48 від 30.09.2013 та поясненнях №109/16-31-10-01-05 від 11.10.2013 (том 5 а.с.95-102, том 6 а.с. 47-50).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що СТОВ "Говтва" (ідентифікаційний код 13952156) зареєстроване Решетилівською районною державною адміністрацією Полтавської області 22.04.1992.

Позивач відповідає критеріям, наведеним пунктами 209.1, 209.6 статті 209 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та є сільськогосподарським підприємством, на яке розповсюджується спеціальний режим оподаткування.

Видами діяльності СТОВ "Говтва" відповідно до КВЕД є надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, вирощування зернових та технічних культур.

В період з 04.03.2013 по 15.04.2013 Полтавською МДПІ проведено планову виїзну перевірку СТОВ "Говтва" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №560/220/13952156 від 22.04.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 187.1 статті 187, пунктів 209.2, 209.6 та підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по загальній декларації на суму 545707,76 грн та завищено бюджетне відшкодування на суму 5006,00 грн. Також встановлено порушення підпункту "а" пункту 176.2 статті 176, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 14173,02 грн (том 1 а.с. 9-49).

На підставі висновків даного акту перевірки, Полтавською МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.05.2013:

- №0002511701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в розмірі 20708,53 грн, в тому числі 14173,02 грн - за основним платежем та 6535,51 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 69);

- №0000512200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 682134,70 грн, в тому числі 545707,76 грн - за основним платежем та 136426,94 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 70);

- №0000522200, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 5006,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1251,50 грн (том 1 а.с. 71).

За наслідками оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Полтавській області, останнім прийнято рішення №427/10/16-31-10-03-06 від 15.07.2013 (том 1 а.с. 95-104), яким:

- залишено без змін податкові повідомлення-рішення Полтавської МДПІ від 14.05.2013 №0000512200 та №0000522200;

- скасовано податкове повідомлення-рішення Полтавської МДПІ від 14.05.2013 №0002511701 в частині штрафної (фінансової) санкції з податку з доходів найманих працівників в розмірі 2758,25 грн, а в іншій частині залишено зазначене податкове повідомлення-рішення без змін.

На підставі висновків акта перевірки №560/220/13952156 від 22.04.2013, враховуючи рішення Головного управління Міндоходів у Полтавській області №427/10/16-31-10-03-06 від 15.07.2013 "Про результати розгляду скарги", Полтавською ОДПІ 25.07.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0004011701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в розмірі 17950,28 грн, в тому числі 14173,02 грн - за основним платежем та 3777,26 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 72).

Не погоджуючись з правомірністю проведених відповідачем нарахувань, СТОВ "Говтва" звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2013 №0002511701, №0000512200, №0000522200 та від 25.07.2013 №0004011701.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2013 №0000512200, №0000522200, суд виходить з наступного.

Пунктом 209.1 статті 209 ПК України передбачено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до пункту 209.2 цієї ж статті Кодексу згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

При цьому в силу вимог пункту 209.6 статті 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно з підпунктом 209.15.2 пункту 209.15 статті 209 ПК України діяльність у сфері сільського господарства: а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація; б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація; в) надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

Таким чином, основною умовою застосування платником спеціального режиму в порядку статті 209 ПК України є здійснення таким платником діяльності з безпосереднього виробництва сільськогосподарської продукції у відповідних обсягах, надання сільськогосподарських послуг.

Підставою для визначення СТОВ "Говтва" оспорюваних сум податку на додану вартість та зменшення бюджетного відшкодування стало неправомірне, на думку контролюючого органу, відображення позивачем податкових зобов'язань з цього податку у спеціальній декларації. На обґрунтування своєї позиції Полтавська ОДПІ посилається на те, що під спеціальний режим оподаткування підпадають операції з реалізації лише тієї продукції, що вирощена підприємством на належним чином оформлених та зареєстрованих земельних ділянках, тоді як відсутність державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок виключає можливість поширення пільгового режиму оподаткування на продаж сільськогосподарської продукції, виробленої на таких ділянках.

Так, в ході перевірки встановлено, що СТОВ "Говтва" частково виробляло сільськогосподарську продукцію рослинництва на земельних ділянках сільськогосподарського призначення площею в 2011 році - 169,553 га, в 2012 році - 208,313 га, на оренду яких укладено договори оренди землі з фізичними особами (пайовиками) в попередніх роках. При цьому державна реєстрація даних договорів не здійснена на момент складання акту перевірки.

В зв'язку з цим, перевіркою встановлено, що у фактичного землекористувача ТОВ "Говтва" у 2011-2012 роках не виникло права оренди вказаних земельних ділянок і такі договори оренди є не укладеними та дані посівні площі не являлись орендованими виробничими потужностями підприємства при виробництві сільськогосподарської продукції врожаю 2011-2012 років, який було реалізовано в 2011-2012 роках.

Судом встановлено, що спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення були передані позивачеві в строкове платне користування за договорами оренди землі, укладеними з фізичними особами; вказані ділянки були фактично передані товариству за актами приймання-передачі (том 3 а.с. 2-231, том 4 а.с. 1-223).

Пункт 209.6 статті 209 ПК України не ставить право платника на застосування спеціального режиму оподаткування в залежність від дотримання ним вимог цивільного та земельного законодавства.

Податкове законодавство не деталізує вимог до правового титулу, відповідно до якого у особи виникає право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, а також до правовстановлюючих документів, якими підтверджуються відповідні права на земельні ділянки. А відтак будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, безвідносно до підстав виникнення такого права, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей застосування спеціального режиму оподаткування.

Також слід зазначити, що податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

Таким чином, у контролюючого органу відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до осіб, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останніми норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимоги законодавства податкового. Сільськогосподарська продукція рослинництва, вирощена платником фіксованого сільськогосподарського податку на будь-яких використовуваних ним земельних ділянках, у тому числі орендованих, незалежно від стану державної реєстрації відповідних орендних договорів, не може оподатковуватися за іншими правилами, ніж у режимі фіксованого сільськогосподарського податку.

Крім того, суд зауважує, що чинним податковим законодавством не передбачена методика вирахування податкових зобов'язань з ПДВ у випадку часткової відсутності реєстрації договорів оренди земельних ділянок, і його визначення шляхом співвідношення загальної кількості орендованих земельних ділянок (площ) до площі земельних ділянок, що не пройшли реєстрації.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо заниження СТОВ "Говтва" податкового зобов'язання з податку на додану вартість по бюджетній декларації на суму 402483,51 грн.

Судом також встановлено, що підставою для висновків Полтавської ОДПІ про порушення позивачем вимог підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 209.2 статті 209 ПК України щодо невірного розподілу суми податкових зобов'язань між загальною та скороченою деклараціями стало невіднесення СТОВ "Говтва" до складу податкового зобов'язання податкової декларації з ПДВ по розрахунках з бюджетом суми ПДВ у розмірі 148230,25 грн із суми отриманої попередньої оплати за договором поставки сої №10/10 від 01.10.2012 та договором №01/07/12-П на виконання сільськогосподарських робіт від 01.07.2012, укладеними з ПП "Агрофірма "Укрхлібдар". Оскільки проведені операції (в частині отриманих коштів) не підтверджені постачанням товарів, виконанням сільськогосподарських робіт (власної продукції, послуг) згідно укладених договорів, то, на думку перевіряючих, вказане позбавляє позивача права на включення сум ПДВ до скорочених декларацій з ПДВ, так як це можливо лише по операціях з фактично поставлених сільськогосподарським підприємством товарів, наданих ним сільськогосподарських послуг. Внаслідок вказаних обставин суми ПДВ, отримані позивачем в якості передоплати підлягають відображенню не в скороченій, а у загальній податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Матеріали справи свідчать, що 01.10.2012 між СТОВ "Говтва" (постачальником) та ПП "Агрофірма "Укрхлібдар" (покупцем) укладено договір поставки №10/10, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю сою власного виробництва, а покупець прийняти та оплатити товар, на умовах, зазначених в цьому договорі (том 2 а.с. 48).

Згідно з пунктом 2.1 договору строк поставки товару до 31.12.2013. Строк дії договору встановлюється з дня його підписання сторонами і до 31.12.2013, а у випадку несвоєчасного виконання сторонами своїх договірних обов'язків - до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань (пункт 5.1 договору); протягом 2-х місяців з моменту підписання сторонами даного договору покупець зобов'язується оплатити постачальнику в якості попередньої оплати не менше 90% від загальної вартості товару, вказаної в пункті 2.1 договору (пункт 3.1 договору).

На виконання умов договору поставки від 01.10.2012 №10/10 покупець платіжним дорученням №8422 від 22.10.2012 перерахував на рахунок позивача в якості попередньої оплати за сою грошові кошти на загальну суму 832741,16 грн, у тому числі ПДВ - 138790,24 грн. На день отримання попередньої оплати передача товару покупцю не здійснювалась.

Крім того, 01.07.2012 СТОВ "Говтва" (виконавець) уклало з ПП "Агрофірма "Укрхлібдар" (замовник) договір №01/07/12-П на виконання сільськогосподарських робіт (том 2 а.с.49-51), умовами якого передбачено наступне:

- замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати сільськогосподарські роботи по обробітку землі;

- замовник зобов'язується прийняти виконані сільськогосподарські роботи та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені договором;

- види сільськогосподарських робіт, що підлягають виконанню за цим договором, їх обсяг, вартість та строки виконання сільськогосподарських робіт узгоджуються сторонами в додатках, що є невід'ємною частиною договору;

- виконавець забезпечує виконання робіт, передбачених договором, із використанням власної сільськогосподарської техніки, що керується та обслуговується працівниками виконавця;

- замовник зобов'язаний здійснити оплату виконаних робіт у вигляді попередньої оплати вартості послуг або по факту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок;

- цей договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2012, а в частині виконання сторонами взятих на себе по договору зобов'язань - до моменту їх повного виконання сторонами.

Додатком №1 від 01.07.2012 до договору погоджено види сільськогосподарських робіт (культивація, посів, дискування), що підлягають виконанню за договором №01/07/12-П, їх орієнтовні обсяги, вартість (том 2 а.с.52).

Додатковою угодою від 28.12.2012 внесено зміни до договору №01/07/12-П, шляхом викладення пункту 5.3 в наступній редакції: "Цей договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2013, а в частині виконання сторонами взятих на себе по договору зобов'язань - до моменту їх повного виконання сторонами" (том 6 а.с. 80).

Згідно договору №01/07/12-П від 01.07.2012 покупець платіжним дорученням №78 від 06.07.2012 перерахував на рахунок позивача в якості попередньої оплати за сільськогосподарські послуги грошові кошти на загальну суму 60000,00 грн, у тому числі ПДВ - 10000,00 грн. На день отримання попередньої оплати надання таких послуг покупцю не здійснено.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову сум.

Частиною 1 статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Як вже зазначалось, пунктом 209.2 статті 209 ПК України передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Сільськогосподарськими, відповідно до пункту 209.7 статті 209 ПК України, вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку-суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.203 вказаної статті цього Кодексу продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Згідно з пунктом 2 розділу VІ "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228, визначено, що у рядку 1 податкової декларації (скороченої) зазначаються виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.

Таким чином, у податковій декларації (скороченій) відображаються лише операції, пов'язані з реалізацією сільськогосподарської продукції, сільськогосподарських послуг, інші операції - у податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Судом встановлено, що СТОВ "Говтва" у відповідності до пункту 187.1 статті 187 ПК України, в зв'язку із зарахуванням попередньої оплати від покупця, 22.10.2012 виписано податкову накладну №24/2, а 31.07.2012 - податкову накладну №141/2 (том 5 а.с. 131, 132). Суми ПДВ згідно виписаних податкових накладних по отриманій передплаті від ПП "Агрофірма Укрхлібдар" включено позивачем до складу податкового зобов'язання з ПДВ податкової декларації з ПДВ (скороченої).

Враховуючи те, що відповідно до договору поставки від 01.10.2012 №10/10 та договору на виконання сільськогосподарських робіт від 01.07.2012 №01/07/12-П визначено сільськогосподарську продукцію власного виробництва, а виконання сільськогосподарських робіт з використанням власної сільськогосподарської техніки, що керується та обслуговується працівниками виконавця, суд дійшов до висновку, що позивач правомірно відніс до податкових зобов'язань суми за такими контрактами за правилом першої події у скороченій декларації, на підставі пункту 187.1 статті 187 ПК України. При цьому, право визначення податкових зобов'язань та віднесення їх до скороченої декларації не ставиться діючим законодавством в залежність від факту поставки такого товару, виконання робіт.

Крім того, матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору поставки №10/10 від 01.10.2012 СТОВ "Говтва" в травні 2013 року передано у власність покупця СТОВ "Україна", яке є правонаступником ПП "Агрофірма Укрхлібдар", сою власного виробництва в кількості 81,08 т, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами (том 2 а.с. 40-46).

На виконання умов договору від 01.07.2012 №01/07/12-П виконавцем СТОВ "Говтва" надано замовнику ПП "Агрофірма Укрхлібдар" послуги по культивації загальною вартістю 3360,00 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №ПВ-0000560 від 31.08.2012 (том 5 а.с.133). Послуги по культивації надані позивачем з використанням орендованої техніки - трактор CASE MX-255, яким керував працівник СТОВ "Говтва" тракторист- машиніст ОСОБА_3 (том 6 а.с. 60-79).

Щодо невиконання позивачем умов договорів поставки та виконання сільськогосподарських робіт в повному обсязі, то судом враховано те, що умовами вказаних договорів передбачені строки поставки сої та виконання робіт до 31.12.2013, а також визначено, що в частині виконання сторонами взятих на себе зобов'язань договори діють до моменту їх повного виконання.

Враховуючи викладене, суд вважає помилковими висновки відповідача про порушення позивачем вимог пункту 187.1 статті 187, пунктів 209.2, 209.6 та підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ в деклараціях з ПДВ по розрахунках з бюджетом на суму 550713,76 грн, оскільки будучи сільськогосподарським підприємством на яке розповсюджується спеціальний режим оподаткування ПДВ, передбачений статтею 209 ПК України, підприємство позивача зобов'язане відображати суми ПДВ, нараховані на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів та робіт у скороченій декларації з ПДВ. При цьому, чинним законодавством зобов'язано СТОВ "Говтва" відображати описані вище операції у своєму податковому обліку саме у тому податковому періоді, на який припадає дата виникнення податкового зобов'язання - дата зарахування коштів від покупця.

Таким чином, прийняті податкові повідомлення-рішення Полтавської ОДПІ від 14.05.2013 №0000512200 та №0000522200, якими позивачу визначено грошове зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 682134,70 грн, зменшено бюджетне відшкодування на суму 5006,00 грн та застосовано штраф в розмірі 1251,50 грн, є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки в основу нарахування контролюючим органом покладено спростований судом висновок про те, що позивачем протягом періоду, охопленого перевіркою, занижено податкові зобов'язання з ПДВ за загальними деклараціями з ПДВ.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2013 №0004011701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в розмірі 17950,28 грн, в тому числі 14173,02 грн - за основним платежем та 3777,26 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, суд виходить з наступного.

Перевіркою встановлено та підтверджено в ході розгляду справи, що СТОВ "Говтва" в період з квітня 2011 року по грудень 2012 року проводило харчування своїх працівників, про що свідчать відомості реалізації обідів в рахунок оплати праці (том 6 а.с.81-129).

В слідуючому місяці на підставі наказу про нарахування дотації на харчування в перших числах місяця за попередній місяць працівникам, які харчувалися, нарахована дотація на суму, що становить фактичну собівартість харчування (том 2 а.с. 64-85). Сума дотації включена до загального оподатковуваного доходу місяця, в якому проводилось харчування працівників СТОВ "Говтва", відображена у відомості нарахування заробітної плати в рядку 15 "Всього грн" та утримано податок з доходів фізичних осіб (том 6 а.с. 1-44). При цьому суму нарахованої дотації в повному обсязі утримано з працівників, які харчувались.

Як визначено пунктом 176.2 "а" статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Об'єктом оподаткування резидента згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до підпункту 164.2.17 "б" пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Пунктом 164.5 статті 164 ПК України передбачено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Перевіркою встановлено, що підприємством не застосовано коефіцієнт 1,176, який передбачений при наданні доходів у будь-якій негрошовій формі, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб з квітня 2011 року по грудень 2012 року в розмірі 7437,99 грн.

Позивач, заперечуючи необхідність застосування коефіцієнту 1,176, вказує, що згідно наказу по підприємству проводиться нарахування дотації на харчування в розрізі кожного працівника у грошовому виразі. Дана сума нарахування включається до загального місячного оподатковуваного доходу працівника. Оскільки дотація на харчування не являється негрошовою формою доходу, коефіцієнт 1,176 в даному випадку не застосовується. Сума податку з доходів фізичних осіб - із заробітної плати працівника та дотації на харчування, обчислена у відповідності до чинного законодавства та перерахована до бюджету.

Суд відхиляє вказані доводи позивача, позаяк за своєю суттю працівникам СТОВ "Говтва" було надано дохід у негрошовій формі (у вигляді вартості харчування), оскільки сума дотації працівникам в грошовій формі не виплачувалась, а була лише нарахована та в повному обсязі утримана з працівників, які харчувались, на користь підприємства для покриття собівартості обідів.

Таким чином, суд вважає правомірним висновок контролюючого органу щодо порушення СТОВ "Говтва" підпункту 164.2.17 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, пункту 176.2 "а" статті 176 ПК України, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за період квітень 2011 року по грудень 2012 року в розмірі 7437,99 грн.

Перевіркою також встановлено, що СТОВ "Говтва" в порушення підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 "а" статті 176 ПК України занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 6735,03 грн.

Вказаний висновок обґрунтований проведенням позивачем виплати коштів згідно з договорами купівлі-продажу майнових паїв за придбані майнові паї членів Колективного сільськогосподарського підприємства агрооб'єднання "Мрія" у громадян, які отримували свідоцтва про право власності на майнові паї згідно свідоцтва про право на спадщину, в розмірі 44900,20 грн (30% від номінальної вартості майнового паю згідно договорів купівлі- продажу майнових паїв), яка не оподаткована податковим агентом при виплаті.

СТОВ "Говтва" вважає, що при виплаті доходу фізичним особам не повинно виступати податковим агентом та утримувати і сплачувати податок з доходів фізичних осіб, оскільки в спірному випадку продаж права на майновий пай являється інвестиційним прибутком. З посиланням на положення пункту 170.2 статті 170 ПК України, згідно якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат, позивач стверджує про обов'язок фізичних осіб - продавців майнових паїв самостійно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податок на доходи фізичних осіб.

Судом встановлено, що СТОВ "Говтва" згідно укладених договорів купівлі-продажу майнового паю придбано у громадян належні їм майнові паї (належне продавцю право на пайовий фонд майна Колективного сільськогосподарського підприємства агрооб'єднання "Мрія") (том 5 а.с. 1-93).

Майнові паї, що продані-придбані за цими договорами, належать продавцям на праві власності на підставі свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Згідно листа Жовтневої сільської ради від 12.03.2013 №04-03/10 вказані свідоцтва про право власності на майнові паї видавались даною сільською радою спадкоємцям пайовиків ПОСП "Мрія" за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 (том 5 а.с. 113-114).

Згідно з підпунктом 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 165.1.40 пункту 165.1 статті 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними статтею 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.

Оскільки реалізовані фізичними особами позивачу у справі майнові паї не були отримані ними у власність у процесі приватизації, а отримані у спадок, то сума отриманого ними доходу відповідно до пункту 164.2 статті 164 ПК України включається до загального місячного оподатковуваного доходу.

Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 14.1.180 статті 14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком відповідача, що при виплаті доходу фізичним особам згідно з договорами купівлі-продажу майнових паїв СТОВ "Говтва" повинно було виступити податковим агентом та утримати і сплатити податок з доходів з фізичних осіб, чого ним зроблено не було.

Твердження СТОВ "Говтва" про те, що продаж права на майновий пай являється інвестиційним прибутком фізичної особи визнається судом безпідставним з огляду на таке.

Згідно з підпунктом 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами) (підпункт 170.2.2 вказаної статті Кодексу).

Відповідно до підпункту 170.2.7 "а" статті 170 ПК України термін "інвестиційний актив" означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (підпункт 14.1.90 статті 14 ПК України).

З аналізу наведених норм ПК України слідує, що реалізоване СТОВ "Говтва" належне продавцям (фізичним особам) право на пайовий фонд майна Колективного сільськогосподарського підприємства агрооб'єднання "Мрія" не є корпоративним правом в розумінні чинного законодавства, оскільки не передбачає прав особи на її участь в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку колективного сільськогосподарського підприємства. Таким чином, доход, отриманий фізичними особами від реалізації права на майновий пай не є інвестиційним прибутком, що свідчить про правильність висновку відповідача про необхідність оподаткування отриманого ними доходу податковим агентом, а саме, СТОВ "Говтва".

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним порушення СТОВ "Говтва" вимог підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 "а" статті 176 ПК України, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 6735,03 грн. А відтак податкове повідомлення-рішення Полтавської ОДПІ від 25.07.2013 №0004011701 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 14173,02 грн (7437,99 грн +6735,03 грн) є правомірним.

Також, за висновком суду, Полтавською ОДПІ відповідно до пункту 127.1 статті 127, пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України правомірно застосовано податковим повідомленням-рішенням від 25.07.2013 №0004011701 штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3267,26 грн (1 грн - за квітень-червень 2011 року, 25% - за липень 2011-2012 роки).

Разом з тим, судом встановлено безпідставне нарахування податковим повідомленням-рішенням від 25.07.2013 №0004011701 штрафної (фінансової) санкції в розмірі 510,00 грн відповідно до статті 119 ПК України.

Матеріали справи свідчать про встановлення актом перевірки №560/220/13952156 від 22.04.2013 порушення СТОВ "Говтва" вимог підпункту 176.2 "б" статті 176 ПК України щодо подання до податкової інспекції податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків (форма 1ДФ) за ІІ-ІV квартал 2012 року з недостовірними даними.

На підставі вказаного висновку акту перевірки Полтавською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 №0002501701, яким СТОВ "Говтва" збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 510,00 грн, в тому числі штрафна (фінансова) санкція в розмірі 510,00 грн (том 6 а.с.135).

Платіжним дорученням від 21.05.2013 №665 СТОВ "Говтва" сплачено визначений в даному податковому повідомленні-рішенні штраф в розмірі 510,00 грн (том 6 а.с.136).

Отже, податкове повідомлення-рішення Полтавської ОДПІ від 25.07.2013 №0004011701 в частині нарахування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 510,00 грн є неправомірним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Позовні вимоги СТОВ "Говтва" про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2013 №0002511701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в розмірі 20708,53 грн, в тому числі 14173,02 грн - за основним платежем та 6535,51 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що за наслідками оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Полтавській області, останнім рішенням про результати розгляду скарги №427/10/16-31-10-03-06 від 15.07.2013 скасовано податкове повідомлення-рішення Полтавської МДПІ від 14.05.2013 №0002511701 в частині штрафної (фінансової) санкції з податку з доходів найманих працівників в розмірі 2758,25 грн, а в іншій частині залишено зазначене податкове повідомлення-рішення без змін (том 1 а.с.95-104).

На підставі висновків акта перевірки №560/220/13952156 від 22.04.2013, враховуючи рішення Головного управління Міндоходів у Полтавській області №427/10/16-31-10-03-06 від 15.07.2013 "Про результати розгляду скарги", Полтавською ОДПІ 25.07.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0004011701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в розмірі 17950,28 грн, в тому числі 14173,02 грн - за основним платежем та 3777,26 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 72).

З пояснень представника позивача встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 №0004011701, прийняте за наслідками адміністративного оскарження, отримано СТОВ "Говтва" 26.07.2013.

Згідно з підпунктом 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (пункт 60.4 статті 60 Кодексу).

Аналогічно порядок відкликання податкових повідомлень-рішень визначено розділом V Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за №2135/22447.

Таким чином, з дня отримання 26.07.2013 СТОВ "Говтва" податкового повідомлення-рішення від 25.07.2013 №0004011701 на зменшену суму грошового зобов'язання податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 №0002511701 вважається відкликаним в силу закону. Відтак позовні вимоги про його скасування задоволенню не підлягають.

Зважаючи на те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення від 14.05.2013 №0000512200 та №0000522200, а також податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 №0004011701 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в розмірі 510,00 грн є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень та визнати їх протиправними і скасувати.

Згідно з частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2173,63 грн шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Говтва" задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області ДПС від 14.05.2013 №0000512200 та №0000522200.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 25.07.2013 №0004011701 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в розмірі 510,00 грн, в тому числі 510,00 грн - штрафна (фінансова) санкція.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38719466) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Говтва" (ідентифікаційний код 13952156) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2173,63 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2013 року.

Суддя О.В. Гіглава