Постанова № 34235319, 16.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 р. Справа № 804/9934/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача - Паньковського С.І.,

представника відповідача - Крейса Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саламандер індустрі продукте Україна» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання противоправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.06.13 №110050004/2013/00198, рішення про коригування митної вартості товарів від 20.06.13 №110050004/2013/000060/1, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Саламандер індустрі продукте Україна», звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання противоправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.06.13 №110050004/2013/00198, рішення про коригування митної вартості товарів від 20.06.13 №110050004/2013/000060/1. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним при оформлені митного товару за декларацією митної вартості № 110050004/2013/003436 від 10.06.13 були надані відповідачу всі документи, передбачені ч.2 та ч.4 ст. 53 МКУ в обґрунтування обраного ним основного методу визначення митної вартості. Крім того, для підтвердження того, що існуючий взаємозв'язок між продавцем та покупцем не вплинув на заявлену митну вартість, на підставі ч.4 ст. 53 МКУ, Позивачем надано митному органу такі документи як: виписка з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України (рахунки покупця для відчуження оцінюваних товарів на території України); довідкова інформацію щодо вартості товарів у ФРН, що є ідентичними та подібними оцінюваним товарам; Інформація про розрахунок ціни. Єдиним аргументом Відповідача при прийнятті рішення про коригування митної вартості є факт наявності в інформаційних базах Відповідача інформації про визнану/визначену вищу митну вартість раніше ввезених подібних товарів, що, на думку позивача, не визначено законодавством підставою для відмови у визнанні заявленої Позивачем митної вартості товару. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Відповідач, Дніпропетровська митниця Міндоходів, проти задоволення позову заперечував. Мотиви незгоди зводяться до того, що у гр.9 декларації митної вартості №110050004/2013/003436 позивачем заявлено завідомо недостовірну інформацію про відсутність взаємопов'язаності між продавцем та покупцем. Крім того, шляхом співставлення даних про митну вартість товару, які позивач заявив на рівні 1,43 EUR/кг, з даними про митну вартість таких товарів, які містяться в інших електронних документах, наявних у митного органу на момент здійснення митного оформлення оцінюваних товарів 2,65 EUR/кг, виявлено суттєве та понаднормальне на 46% заниження рівня митної вартості товару Позивачем. В судовому засіданні представник позивача просила відмовити в задоволені позову з підстав наведених в запереченнях проти позову (а.с.91-94).

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що 01.01.13 між Компанією «BRUGMANN S.A.» (Польща) - Продавець та ТОВ «Саламандер індустрі продукте Україна» (Україна) - Покупець укладений контракт № 1 ДГНТ6Т001306 на купівлю - продаж у кількості, асортименті та за цінами, зазначеними в специфікаціях до контракту, які є невід'ємною частиною даного конторку такі товари (мовою оригіналу): - изделия системы Брюгманн, в частности - оконные и дверные профили из ПВХ, подоконники из ПВХ, необходимые элементы для производства окон и дверей из профилей Брюгманн; - изделия системы Саламандер, в частности: оконные и дверные профили из ПВХ, необходимые элементы для производства окон и дверей из профилей Саламандер. Відповідно до п.2 Контракту Продавець зобов'язується продати товар в кількості, зазначеній в специфікаціях до даного контракту. За змістом п.4.2 Контракту ціна товару, що поставляється за цим контрактом зазначена в Специфікаціях до нього. До вказаного Контракту між позивачем та Компанією «BRUGMANN S.A.» (Польща) укладений Додаток №1 від 01.03.13, відповідно до п.1.1. якого ціни зазначені в Євро, відповідно до діючого у прейскуранту Продавця з урахуванням передбаченого в п.2.1 даного додатку річного нето-об'єму (150 000 Євро).

На підставі означених Контракту від 01.01.13 та Додатку №2 01.03.13, а також Додатку №3 - Специфікації №2 від 03.06.13 (а.с. 8-16), позивачем від Компанії «BRUGMANN S.A.» отриманий товар «Профіль фігурний з полівінілхлориду, що використовується для виготовлення вікон та дверних конструкцій», країна виробництва Польща (далі - Товар). Задля здійснення митного контролю та митного оформлення такого товару позивачем до відповідача 10.06.13 була подана вантажна митна декларація №110050004/2013/003436, відповідно до якої позивачем для визначення митної вартості товару був застосований основний метод - за ціною договору, а саме заявлена митна вартість товару дорівнює 289 863,31 грн. (27 348,9 Євро) (а.с.29-30). До згаданої ВМД з метою підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були також надані: Контракт № 01 від 01.01.2013 р. з додатком № 1; Специфікація № 2 від 03.06.13 до Контракту № 01 від 01.01.13, Рахунок № 13063007 від 05.06.13, Договір-заявка № 3 від 04.06.2013 р., Рахунок-фактура № СФ-0000076 від 05.06.2013 р.

Як вбачається зі змісту ВМД №110050004/2013/003436, в результаті здійсненого відповідачем контролю заявленої декларантом митної вартості товару відповідачем виявлена неможливість проведення обчислення складової митної вартості товару, через відсутність у декларації країни Відправлення ціни товару та умов поставки. У зв'язку з наведеним позивачу запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; інформацію біржових організації про вартість сировини; інформацію про зазначену валюту у митній декларації експорту та переклад митної декларації, а також додаткові наявні у декларанта документи. (а.с.29 - оборот).

Матеріалами справи підтверджено, відповідачем визнано, що позивачем в 10-денний термін подані до відповідача: виписка з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України (рахунки покупця для відчуження оцінюваних товарів на території України); довідкова інформацію щодо вартості товарів у ФРН, що є ідентичними та подібними оцінюваним товарам; інформація про розрахунок ціни, в тому числі лист продавця від 11.06.13 №786/2013 та додаток до нього з тлумаченням польського митного органу щодо складана експортної декларації країни відправника, лист продавця від 11.06.13 №787/2013 щодо вартості сировини тощо (а.с.25-28, 68-74).

Дніпропетровська митниця з визначенням митної вартості товару у вказаній декларації не погодилась та винесла спірні Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також видала спірне Рішення про коригування митної вартості товарів, якими ціна товару скоригована за резервним методом до рівня 48 185,58 Євро відповідно до наявної у відповідача МД від 07.06.13 №11023110000/2013024332. Зі змісту оскаржуваного рішення відповідача вбачається, що фактичної підставою для прийняття цих рішення та картки відмови слугувало судження відповідача про недостатність поданих позивачем для підтвердження митної вартості документів. Так, для підтвердження достовірностей відомостей та того, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем не вплинув на заявлену митну вартість декларанту запропоновано надати ряд документів, після надання яких відповідачем встановлено, що ціни у наданому позивачем прейсукарнті значно відрізняються від цін, за якими ним придбався спірний товар в червні 2013р. (а.с.32).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість доводів відповідача і винесених на їх підставі спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Положеннями ст. 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень ч.10 цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і 6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо наведені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. (ч.3 ст.53 МК України).

Як встановлено судом та не заперечується представником відповідача позивачем до відповідача з метою підтвердження митної вартості товару були надані документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України: Контракт № 01 від 01.01.2013 р. з додатком № 1; Декларація митної вартості № 110050004/2013/003436 від 10.06.2013 р.; Специфікація № 2 від 03.06.2013 р. до Контракту № 01 від 01.01.2013 р; Рахунок № 13063007 від 05.06.2013 р.; Договір-заявка № 3 від 04.06.2013 р.; Рахунок-фактура № СФ-0000076 від 05.06.2013 р.

В обґрунтування необхідності додаткових документів задля підтвердження митної вартості товару відповідач посилається на відсутність у декларації країни Відправлення ціни товару та умов поставки (а.с.29 - оборот).

Аналіз змісту вищенаведеної ч.2 ст. 53 МК України не дає підстави для висновку, що Декларації країни відправлення є документом, що підтверджує митну вартість товарів та числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості товару. Документи, що не перелічені в ч.2 ст.53 МК України, можуть бути витребувані та враховані митним органом у разі якщо наведені у ч.2 ст. 53 МК України документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Судовим оглядом документів, наданих позивачем до відповідача відповідно до ч.2 ст.53 МК України не встановлено розбіжностей чи відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, заявленою позивачем за ціною контракту, митним органом належних доказів таких розбіжностей чи наявності ознак підробки відомостей до суду не надано.

З приводу доводів відповідача щодо наявності обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язком між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість суд зазначає таке.

Положеннями чч. 12-15 ст.58 МК України визначено, що той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Відповідно до ч. 16 ст.58 МК України для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Згідно з ч.17 ст.58 МК України особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у ст.15 згаданої Угоди.

Відповідно до ч.4 ст.15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між

собою тільки тоді, коли: (a) вони є посадовими особами або директорами підприємств

один у одного; (b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; (c) вони є роботодавцем і службовцем; (d) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролює

або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; (e) один з них прямо або опосередковано контролює іншого; (f) обидва прямо або опосередковано контролюються третьою особою; (g) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу; (h) вони є членами однієї й тієї ж сім'ї.

Суд відзначає, що митним органом не надано до суду належних та допустимих доказів того, що відносини позивача та компанії «BRUGMANN S.A.» відповідають критеріям, зазначеним у п. 4 ст.15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, що могло бути підставою для висновку про їх пов'язаність, яка вплинула на ціну товарів, а саме: доказів на підтвердження того, що продавець - компанія «BRUGMANN S.A.» володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, відносно, або позивач володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, відносно компанії «BRUGMANN S.A.», або один з них безпосередньо контролює іншого, або доказів того, що обидва прямо або опосередковано контролюються підприємством третьою особою - «Salamander Industrie Produkte GMBH» чи контролюють таку третю особу. Не надано відповідачем і доказів того, що позивач є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером його контрагенту - компанії «BRUGMANN S.A.» чи навпаки.

Отже, посилаючись на пов'язаність підприємства «Salamander Industrie Produkte GMBH» з компанією ««BRUGMANN S.A.», а саме на той факт, що підприємство «Salamander Industrie Produkte GMBH» є власником компанії «BRUGMANN S.A.» , та на те, що позивач є офіційним дилером «Salamander Industrie Produkte GMBH», відповідач не надав суду доказів чи пояснень стосовно того, як така можлива пов'язаність цих осіб впливає на відносини позивача з його контрагентом - компанією «BRUGMANN S.A.», що в свою чергу, могло вплинути на ціну імпортованих товарів.

Оскільки відповідач вказує на відносини пов'язаності продавця та покупця з іншим суб'єктом господарювання, а не безпосередньо між собою, на думку суду, дані обставини не можуть призводити до неприйняття вартості товару за ціною угоди.

Крім того, суд зважує на приписи ст.58 МК України, відповідно до яких у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Заслуговують на уваги і приписи ч.19 ст.58 МК України, якими визначено наступне. При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу. У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у органу доходів і зборів або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у ч.10 цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.

Доказів здійснення відповідачем визначених законодавцем порівнянь при визначені позивачу митної вартості товару з врахуванням інформації щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, а також витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою, митним органом до суду не надано.

В матеріалах справи наявний лист компанії «BRUGMANN S.A.» від 05.06.13 б/н, в якому останній роз'яснює розрахунок собівартості товару, реалізованого позивачу (а.с.68), а також лист від 13.06.13 №797/2013, за яким продавець пояснює, що при визначені експортних цін не враховується податок на додану вартість (а.с.65). Надані документи свідчать про те, що задекларована митна вартість оцінюваних товарів не є меншою, ніж витрати на їх виробництво. Зміст контракту від 01.01.13, укладеного між позивачем та його контрагентом, та додатків до нього, також не містить положень, що могли б вплинути на ціну товару. За даними експортного висновку від 06.06.13 №Є-131 ціна товару за контрактом від 01.01.13 та додатків до нього може бути достовірною (а.с.21-24).

З огляду на викладене в суду немає підстав для висновку про те, що задекларована позивачем митна вартість товарів є заниженою чи несправедливою.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ст.57 МК України).

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Судом зважує, що спірне рішення про визначення митної вартості товару прийнято відповідачем, не застосувавши жодного іншого методу, крім шостого (резервного), при цьому, не обґрунтувавши необхідності застосування саме цього методу та не зазначивши, які саме розбіжності містять документи, що підтверджують вартість ввезеного товару, та які були подані декларантом. Зазначене свідчить, що митниця не дотримала передбаченого статтею 57 МК порядку визначення митної вартості товару.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. За змістом п. 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Наведеним положенням відповідають приписи Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 598, що визначають обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

На підставі наведеного суд вказує, що приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за шостим (резервним) методом, відповідач, пославшись на митну декларацію від 07.06.13№11023110000/2013/024332 від 07.06.13, не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, а відповідно просто взято таку ціну з цінової бази митниці, а саме з означеної митної декларації.

За викладених обставин суд доходить до висновку, що позивач задля підтвердження митної вартості товарів за основним методом виконав свій обов'язок та до митної декларації 10.06.13 надав всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України. Відтак, суб'єкт владних повноважень - Дніпропетровська митниця Міндоходів, діючи в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, зобов'язаний був здійснити митне оформлення товару позивача за митною вартістю, заявленою декларантом.

Враховуючи встановлені судовим розглядом факти, дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що спірні акти індивідуальної дії відповідача відносно позивача, як-то Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.06.13 №110050004/2013/00198 та Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.06.13 №110050004/2013/000060/1 є такими, що прийняті необґрунтовано та безпідставно, а отже не відповідають вимогам, встановленим ч.3 ст.2 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Однак відповідач правомірність прийнятих рішень належним чином не довів. Беручи до уваги наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Саламандер індустрі продукте Україна» підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.06.13 №110050004/2013/00198 та рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.06.13 №110050004/2013/000060/1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Саламандер індустрі продукте Україна» (код ЄДРПОУ - 36675705) витрати по сплаті судового збору в розмірі 34 грн. (тридцять чотири гривні) 41 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 21.10.13

Суддя А.О. Коренев