Постанова № 34235291, 03.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 р. Справа № 804/9039/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій Ю.Г. за участю: представника позивача представника відповідача Ушак Л.В. Лісовий А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Санаторій "Славутич" Імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дочірнього підприємства "Санаторій" Славутич" Імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

податкове повідомлення-рішення від 22.04.2013 року №0000622210 Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби скасувати повністю;

податкове повідомлення-рішення від 22.04.2013 року №0000632210 Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби скасувати повністю.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Дочірнього підприємства "Санаторій" Славутич" Імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з питань господарських відносин з ТОВ «Шоковіта» за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт від 28.03.2013 року №255/22-2/32365106. На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення №0000622210 від 22.04.2013 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 6375,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3187,80 грн.; №0000632210 від 22.04.2013 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1754,26 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 877,13 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби при прийнятті податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В подальшому первинного відповідача замінено на Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Дочірнього підприємства "Санаторій" Славутич" Імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з питань господарських відносин з ТОВ «Шоковіта» за серпень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення:

пп. 14.1.13 п.14.1 ст. 14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 6375,6 грн. у т.ч. за 3кв. 2012 року у сумі 6375,6 грн.;

п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст198 Податкового Кодексу України, підприємством безпідставно завищено податковий кредит всього у сумі 1754,26 грн., в т.ч. за серпень 2012 року у сумі 1754,26 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 28.03.2013 року №255/22-2/32365106 на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення №0000622210 від 22.04.2013 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 6375,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3187,80 грн.; №0000632210 від 22.04.2013 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1754,26 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 877,13 грн.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою взаємовідносин ДП санаторій „Славутич" ім.Б.В.Пашковського з TOB „Шоковіта" встановлено, що взаємовідносини здійснювались на підставі рахунку-фактури № 48 від 31.08.2012 року без укладання угоди.

Відповідно до рахунку-фактури № 48 від 31.08.2012 року суб'єктами господарювання виписано податкову накладну від 31.08.2012 року №1127 та видаткову накладну від 31.08.2012 року №1127.

Сума ПДВ в розмірі 2760,00 грн. включена до складу податкового кредиту серпня 2012 р., згідно декларації по ПДВ № 9056957632 від 19.09.2012 р. в т.ч. суму 1754,26 грн. - включено в розділ II - Операції з придбання з ПДВ, які надають право на формування податкового кредиту, суму 1005,74 грн. - включено в розділ III - Операції з придбання з ПДВ, які не надають право на формування податкового кредиту.

За отриманий товар ДП санаторій „Славутич" ім.Б.В.Пашковського сплачено 16560,00 грн., згідно платіжного доручення № 1191 від 31.08.2012 на суму 16560,00 грн. в т.ч. ПДВ 2760,00 грн.

Заборгованість станом на 01.08.2012 року та станом на 31.08.2012 року по бухгалтерському рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками" відсутня.

Підприємством надана товаро-транспортна накладна на перевезення товару № 317 від 04.09.12 року. Автопідприємство - Санаторій „Славутич", Замовник - Санаторій „Славутич", Вантажовідправник - TOB „Шоковіта", Вантажоодержувач - Санаторій „Славутич", Пункт навантаження м. Дніпропетровськ, вул. Серова, буд 21. Пункт розвантаження м. Верхньодніпровськ Санаторій „Славутич". Автомобіль Газ САЗ № АЕ 44-81 СМ.

Придбаний товар був використаний у власних цілях про це свідчать надані акти приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів: № ВЭ-59 від 25.09.12, № ВЭ-33 від 25.09.12, ВЭ-33 від 25.09.12, ВЭ-33 від 25.09.12, № ВЭ-59 від 25.09.12, № ВЭ-58 від 03.09.12, № ВЭ-58 від 03.09.12, № ВЭ-58 від 03.09.12.

Таким чином, ДП санаторій „Славутич" ім.Б.В.Пашковського є кінцевим споживачем отриманого товару.

Згідно акту перевірки, підставою для встановлення порушень з боку позивача стало те, що Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби при перевірці використано:

акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №7206/224/33421689 від 21.12.2012 року „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України товариства з обмеженою відповідальністю TOB «Шоковіта» (код за ЄДРПОУ 33421689) під час здійснення господарських відносин з БПП «СУРА» (код ЄДРПОУ 30668399), за період вересень 2011р., TOB "КОМПАНІЯ "ХІМАГРОСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 37237904) за період листопад 2011 р.".

Згідно висновків даного акту перевіркою встановлено:

Порушення TOB «Шоковіта» ст. 185 ПК України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період 2011-2012 рр.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту (податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, товаро-транспортні накладні, акти приймання-передачі основних засобів), а придбаний позивачем товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Отже, позивачем у повній мірі доведено використання придбаного товару у власній господарській діяльності, а також реальна зміна його господарського стану в результаті проведення таких операцій.

Крім того, відповідач зазначив в акті перевірки, що підприємством завищено валові витрати всього на суму 13800,00 грн., з посиланням на пп. 14.1.13 п.14.1 ст. 14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України.

Проте, відповідно до пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

З огляду на зазначене, позивачем, як замовником та підприємствами виконавцями, взаємовідносини здійснювались на підставі рахунку-фактури. Вказані взаємовідносини передбачають надання послуг, отримання виконаних робіт (послуг) та грошові розрахунки за надані послуги. Отримання послуг потрібно позивачу для ведення фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.04.2013 року №0000622210 та №0000632210 Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України судові витрати на користь позивача в розмірі 114,70 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2013 року

Суддя О.В. Єфанова