Постанова № 34235209, 07.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2013 р. (13:15) Справа №801/8058/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря Павленко Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Бахчисарайське автотранспортне підприємство "14340"

до Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції

про визнання протиправними та скасування постанов,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Чернейкіна Т.І., довіреність № 03-21/8952 від 04.10.2013 р.

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Бахчисарайське автотранспортне підприємство № 14340" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання протиправними та скасування постанов Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції від 22.07.2013 р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2151,89 грн. та 11803,73 грн. відповідно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в силу положень ч. 2 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, яким на думку позивача є єдиний соціальний внесок, щодо стягнення якого відкрито виконавче провадження.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, відображених в письмових запереченнях, зазначаючи при цьому, що позивачем не вірно розтлумачено положення ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" в частині віднесення заборгованості з ЄСВ до періодичних платежів.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак направив до суду заяву з проханням відкласти розгляд справи на пізніший строк у зв'язку з участю в іншому судовому процесі.

Однак, враховуючи обмежений строк розгляду справи, приймаючи до уваги те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а позивачем не надані докази на підтвердження викладених в заяві обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановами заступника начальника ВДВС Бахчисарайського управління юстиції Чернейкіної Т.І. 01.07.2013 р. відкрито виконавче провадження:

- ВП № 38634917 з виконання вимоги УПФУ у Бахчисарайському районі АРК № 881 від 03.05.2013 р. про сплату боргу ПАТ "Бахчисарайське автотранспортне підприємство "14340" з ЄСВ у розмірі 118037,31 грн.

- ВП № 38634907 з виконання вимоги УПФУ у Бахчисарайському районі АРК № 1025 від 05.06.2013 р. про сплату боргу ПАТ "Бахчисарайське автотранспортне підприємство "14340" з ЄСВ у розмірі 21518,86 грн.;

Пунктами 2 зазначених постанов боржникові було запропоновано добровільно виконати рішення в строк до 08.07.2013 р.

У зв'язку з відсутністю у боржника можливості добровільно виконати рішення державного виконавця у встановлений законом термін з огляду на отримання копії постанов про відкриття виконавчого провадження лише 10.07.2012 р., провадження виконавчих дій з примусового виконання зазначених вимог УПФУ у Бахчисарайському районі АРК було відкладено до 19.07.2013 р. згідно з Постановами заступника начальника ВДВС Бахчисарайського управління юстиції від 11.07.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що 22.07.2013 р. відповідачем прийняті постанови про стягнення з боржника виконавчого збору:

- в розмірі 11803,73 грн. - за виконавчим провадженням ВП № 38634917 з виконання вимоги УПФУ у Бахчисарайському районі АРК № 881 від 03.05.2013 р. про сплату боргу з ЄСВ у розмірі 118037,31 грн.;

- в розмірі 2151,89 грн. - за виконавчим провадженням ВП № 38634907 з виконання вимоги УПФУ у Бахчисарайському районі АРК № 1025 від 05.06.2013 р. про сплату боргу з ЄСВ у розмірі 21518,86 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаними постановами, звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606 (далі - Закон № 606).

Згідно визначення, наведеного в ч. 1 ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Зокрема, п. 8) ч. 2 вказаної статті передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464 (далі - Закон № 2464 в редакції від 14.05.2013 р.) територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Абзацем 6-им ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом (ч. 5 ст. 25 Закону № 2464).

Частиною 1ст. 19 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчі провадження були відкриті відповідачем на підставі заяв УПФУ у Бахчисарайському районі АРК від 25.06.2013 р. про примусове виконання вимог: № 881 від 03.05.2013 р. про сплату боргу з ЄСВ у розмірі 118037,31 грн. та № 1025 від 05.06.2013 р. про сплату боргу з ЄСВ у розмірі 21518,86 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 606 державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

З урахуванням відкладення провадження виконавчих дій, позивачу було запропоновано самостійно сплатити суму боргу зі встановленням граничного строку сплати - до 19.07.2013 р. (з урахуванням постанов про відкладення провадження виконавчих дій).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Положеннями частини 1 ст. 28 Закону № 606 передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

На підставі цієї норми спірними постановами заступника начальника ВДВС Бахчисарайського управління юстиції Чернейкіної Т.І. від 22.07.2013 р. стягнуто з боржника виконавчий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в силу положень ч. 2 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір в даному випадку не стягується, оскільки єдиний соціальний внесок (про стягнення якого звернулось управління пенсійного фонду до виконавчої служби) є періодичним платежем, з приводу чого суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону № 606 виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Аналізуючи наведену норму, суд зазначає, що, дійсно, одним з випадків, який звільняє державного виконавця від права стягувати, а боржника - від обов'язку сплачувати виконавчий збір, є випадок, коли виконавче провадження здійснюється на підставі виконавчих документів про стягнення періодичних платежів. Однак, суд не може погодитися з тим, що єдиний соціальний внесок відноситься до цієї категорії платежів.

Наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. № 74/5 затверджено Інструкцію про проведення виконавчих дій (далі - Інструкція № 74/5), яка розроблена на виконання Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Аналізуючи положення вказаного підзаконного нормативно-правового акта можна зробити висновок, що, загалом, в рамках виконавчого провадження законодавець веде мову про стягнення таких періодичних платежів, як-то: аліменти чи відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров'я тощо. Вказана позиція простежується в декількох нормах цієї Інструкції.

Так, згідно пп. 3.3.4 п. 3.3 Інструкції № 74/5, рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров'я тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 Інструкції № 74/5 відрахування із заробітної плати (заробітку) чи стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів та розпорядження (додаток 32).

З Додатку 32 до пункту 7.2.1 зазначеної Інструкції вбачається, що у виконавчих листах при стягненні періодичних платежів (аліментів) у відповідних графах виконавчого документа робиться запис про утримання суми боргу та про час утримання періодичних платежів.

Зазначаючи слово в дужках, законодавець розшифровує поняття періодичних платежів, їх природу та дає підстави для тлумачення цього поняття як аліментів, тобто права подружжя на утримання згідно положень Сімейного кодексу України.

Крім того, частиною 4 ст. 25 Закону України № 606 передбачено, що у разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається.

Аналогічні положення закріплені в пп. 4.1.4 п. 4.1 Інструкції № 74/5, яким передбачено, що у разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог, стягнення штрафу із засудженого строк для добровільного виконання не встановлюється.

З наявних в матеріалах справи постанов від 01.07.2013 р. про відкриття виконавчого провадження вбачається, що позивачу надано строк для самостійного виконання рішення, що, в свою, чергу, спростовує твердження останнього стосовно стягнення саме періодичних платежів в рамках цього виконавчого провадження, оскільки не узгоджується з положеннями вищенаведених норм законодавства.

В той же час, згідно визначення, наведеного в п. 2) ч. 1 ст. 1 Закону № 2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, різниця між періодичними платежами, стягуваними державними виконавцем при здійсненні виконавчого провадження, та сумами внесків, які підлягають обов'язковій сплаті до бюджету за звітні періоди згідно з нормами чинного законодавства, полягає в тому, що відповідна періодичність, мова про яку йдеться в ч. 2 ст. 28 Закону України №606, виникає після відкриття провадження у справі за єдиним документом, зазначені суми в якому стягуються держвиконавцем протягом певно визначеного періоду.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку щодо неможливості віднесення єдиного внеску, за стягненням якого відкрито виконавчі провадження ВП № 38634917 та ВП № 38634907, до періодичного платежу, а отже підстави для звільнення позивача від сплати виконавчого збору - відсутні, так само як і підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності винесених 22.07.2013 р. постанов про стягнення з боржника (Приватного акціонерного товариства "Бахчисарайське автотранспортне підприємство "14340") виконавчого збору в розмірі 11803,73 грн. - за виконавчим провадженням ВП № 38634917 з виконання вимоги УПФУ у Бахчисарайському районі АРК № 881 від 03.05.2013 р. про сплату боргу з ЄСВ у розмірі 118037,31 грн.; та в розмірі 2151,89 грн. - за виконавчим провадженням ВП № 38634907 з виконання вимоги УПФУ у Бахчисарайському районі АРК № 1025 від 05.06.2013 р. про сплату боргу з ЄСВ у розмірі 21518,86 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору суд в порядку статті 94 КАС України залишає за позивачем.

В судовому засіданні 07.10.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 14.10.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.